Впливові українські юристи, чия репутація ніким і ніколи не ставилася під сумнів, звернулися до Володимира Зеленського з вимогою виконати його президентський обов'язок – підписати закон [2] про заборону імпорту російських книг і видання книг громадян росії в Україні. Правники у зверненні до президента пишуть, що шоковані тим, як він "грає" Конституцію України.

На підписання або ветування й повернення до парламенту із пропозиціями у президента є лише 15 днів Зеленський не підписує цей закон вже 48 (!) днів - , зазначає журналістка Наталя Соколенко [3] у своєму блозі на сайті УП. [4]

"Держава не лише має право, але й зобов'язана вживати належних заходів з відсічі ворогу. Захист нашої незалежності, національної безпеки, культурно-інформаційного простору від російської агресії ґрунтується на міжнародному праві й Конституції України й має об'єднувати весь український народ і всі державні інституції. Для нас як правників є неприйнятною й шокуючою ситуація, що склалася навколо Закону 2309-ІХ про обмеження російського впливу на українське книговидання і книгорозповсюдження."

Питання: як ми дійшли до того, щоби вмовляти Главу держави виконати свій настільки простий обов'язок: або протягом 15 днів підписати закон, або ветувати, але не топтатися по Конституції? Можна було б пожартувати на тему рівня юридичної освіти, що її дають у Криворізькій філії юрфака якогось університету, але не часі жарти. Бо війна. Бо Зеленський чудово розуміє, що він вже порушив Конституцію.

Питання: в ім'я чого такі репутаційні жертви? Всі ж все бачать! Оскільки Володимир Зеленський у своїх щоденних зверненнях не пояснює, чому він зволікає із підписом цього закону, причетні до книжкового ринку люди висловлюють свої припущення.

Видавець Антон Мартинов припускає, що частина оточення Володимира Зеленського в його офісі марить побудовою в Україні "другой росии" – "ліберальної росії" і тому радить не підписувати закон, щоб ці російські "прости, Господи" ліберали могли тут друкувати свої книжки.

Поетка, письменниця і видавчиня Мар'яна Савка думає [5], що президента затюкали застереженнями, що цей закон недостатньо європейський – не відповідає нормам Європейського Союзу і тому не підписує.

Журналіст Богдан Буткевич висловлює найбільш екзотичну версію, мовляв, Володимир Зеленський домовився із "российским писателем Дмитрием Быковым", що той напише його біографію. І саме Биков зателефонував нашому президенту і сказав: так що ж я буду писати, а в Україні його творіння не вийде? Биков відомий [6] типово "рос-ліберальною" антиукраїнською позицією, це так, до слова. Тому що немає жодного значення, яка причина у Зеленського зволікати із підписанням закону.

Поки він президент України, він мусить неухильно дотримуватися Конституції України. Нагадую, цей закон підтримала конституційна більшість депутатів – 306 (!) голосів "ЗА".

Основні положення:

• - заборона ввезення і розповсюдження книг з РФ, Білорусі і окупованих територій;
• - перевірка російськомовних книг, що ввозяться в Україну, на наявність антиукраїнської пропаганди;
• - заборона видавати і ввозити твори громадян держави-агресора;
• - вимога видання і поширення книг мовою оригіналу або в перекладі на українську мову, мови ЄС, мови корінних народів України.

Список правників, що підписали заяву:

1. Володимир Василенко, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України;
2. Петро Захарченко, доктор юридичних наук, професор Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
3. Олег Марцеляк, доктор юридичних наук, професор кафедри конституційного права Навчально-наукового Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
4. Петро Стецюк, суддя Конституційного Суду у відставці, консультант Центру Разумкова з правових питань;
5. Юлія Кириченко, співголова Ради Реанімаційного пакету реформ, членкиня правління Центру політико-правових реформ;
6. Віктор Шишкін, заслужений юрист України, суддя Конституційного Суду у відставці, перший генеральний прокурор незалежної України;
7. Михайло Жернаков, доктор юридичних наук, голова правління Фундації DEJURE
8. Андрій Магера, заслужений юрист України, член ЦВК у 2003-2018 рр;
9. Леонтій Шипілов, кандидат юридичних наук, доцент, член ЦВК у 2018-2019рр;
10. Олександр Ковальчук, кандидат юридичних наук, доцент Навчально-наукового Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
11. Олександр Радченко, кандидат юридичних наук, доцент кафедри конституційного та міжнародного права Харківського національного університету внутрішніх справ;
12. Ігор Мамонтов, кандидат юридичних наук, доцент, заслужений юрист України;
13. Микола Марченко, кандидат юридичних наук, провідний експерт з конституційного та виборчого права Асоціації українських правників;
14. Христина Ямельська, експерт з міжнародно-правового захисту прав людини Асоціації українських правників;
15. Станіслав Батрин, кандидат юридичних наук, голова ГО "Відкрита Україна".

«Аргумент» [7]