Під час повномасштабної війни Росії проти України українські мирні жителі, тероборонці, біженці та військові слухають музику та співають пісні. Семирічна Амелія Анісович співає пісню з мультфільму «Холодне серце» у підвалі під час бомбардувань Харкова – а через кілька тижнів виконує гімн України зі сцени благодійного концерту в Польщі. Лідер гурту «Бумбокс» Андрій Хливнюк записується в тероборону Києва і виконує на вулиці народну «Ой у лузі червона калина» – і тепер її співають на площах, у католицьких церквах та в кліпі Pink Floyd.

Телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода [2]з участю «Голосу Америки», зібрав [3]плейлист воєнного часу в Україні й розповідає, як українські музиканти виконують та записують нові хіти та переосмислюють старі, що ця музика означає для українців і що потрібно про неї знати.

«Ой у лузі червона калина»

Цю пісню можна назвати головною та найпопулярнішою мелодією в Україні у час війни. Вважається, що у пісні є автор чи автори (щоправда, навколо авторства точаться суперечки). Але відома вона насамперед як гімн Українських січових стрільців. Під час цієї війни найвідомішою стала її версія у виконанні лідера українського гурту «Бумбокс». Андрій Хливнюк ще у лютому вступив до лав тероборони та записав відео, де він зі зброєю на вулиці співає «Калину». Багатьом не подобається це виконання і те, що саме воно стало наразі широко популярним: версія Хливнюка відрізняється від народної і ритмом, і – трохи – мелодичним малюнком. Але саме «Калина» у виконанні Хливнюка зрештою набула світової популярності. У квітні її вмикали [4] у польському костелі під час служби. 4 березня південноафриканський музикант The Kiffness опублікував ремікс на пісню Хливнюка – і вже за місяць він мав кілька мільйонів переглядів. Роялті з цього відео йдуть на допомогу українській армії. Pink Floyd записали [5] перший за останні 26 років трек Hey Hey rise up – саме з «Калиною» у виконанні Хливнюка. Із Хливнюком соліст Pink Floyd Девід Гілмор говорив за допомогою FaceTime. Під час однієї із розмов українець був у лікарні: незадовго до цього його поранили під час мінометного обстрілу. Зараз запис Pink Floyd входить до двадцяти найпопулярніших музичних кліпів на ютубі.

«Доброго вечора, ми з України»

<

Навіть якщо ви жодного разу не чули трек повністю, напевно, вам знайомий цей семпл: ритмічна музика на басах і суворе вітання «Доброго вечора, ми з України». Це початок треку команди PROBASS∆HARDI, що вийшов минулого року. Тепер це неофіційне вітання, зокрема, для чиновників та військових: особливої популярності йому надав голова Миколаївської обласної адміністрації, зірка соцмереж Віталій Кім. Цей звук став вірусним у соцмережах від початку війни – користувачі TikTok часто супроводжують ним відео про військові успіхи української армії. Російські користувачі навіть спробували зробити свою версію – той самий звук зі словами «Доброго вечора, ми з Росії». Широкої популярності вона не набула. Автори треку DJ ProBass та DJ Hardi у березні отримали нагрудні знаки від мера Кременчука.

«Історія України за 5 хвилин»

Анімований кліп про історію України від Великого вибуху до наших днів вийшов ще у 2019 році та був приурочений до Дня гідності та свободи (відзначається у річницю початку Євромайдану). Пісню записав відомий гурт «Танок на майдані Конґо» (ТНМК) за підтримки Міністерства культури України. З початком масштабної війни відео зі жвавим речитативом про українську історію знову завірусилося, і тепер його можна побачити і почути і в соцмережах, і ресторанах. Текст пісні дуже швидко запам’ятовується. На вулицях українських міст буквально можна зустріти дітей, які легко повторюють весь п’ятихвилинний наратив.

Stefania («Стефанія»)

Пісня фольк-проєкту Kalush Orchestra офіційно вийшла лише на початку лютого, за два тижні до війни. З нею гурт має поїхати на конкурс «Євробачення» у середині травня. Це пісня про матір та спогади про минуле, і її часто використовують у соцмережах у ностальгічному контексті. На офіційній сторінці гурту в ютубі вже понад 11 мільйонів переглядів кліпу. Kalush Orchestra – це сайд-проєкт відомого гурту KALUSH, але тільки «оркестр» більше робить акцент саме на етнічних мотивах. У самого гурту KALUSH іншого звучання з початком війни набула пісня «Додому [6]» – про тугу за домом.

«У мене немає дому»

Інді-гурту «Один у каное» вже більш як десять років, але одна з найвідоміших його пісень «У мене немає дому» раніше звучала швидше як філософсько-езотеричне есе. Після 24 лютого 2022 року початок пісні «Справа в тому, что у мене немає дому» для багатьох українців, які втратили свої будинки і змушені були тікати, став звучати дуже буквально.

«Я з України»

Пісня «Я з України» українського рок-гурту «Мері» вийшла вже шість років тому, після анексії Криму та окупації частини українських регіонів, вона в тому числі описувала роль української мови у державності та єдності країни. Ліричний герой пісні розповідає: коли він каже «Привіт», його запитують, чи зі Львова він – а він відповідає, що він із України. І як тут бути, на що чекати,
Одна земля – і Донбас, і Карпати,
Але не чує мене країна –
Моя мова просто класна, а не солов’їна.

«Геть з України, москаль некрасивий!»

Виконавиця Jerry Heil відома багатьом як авторка хіта про нещасний роман касирки та відвідувача супермаркету «Охрана, отмєна!». Під час війни вона трохи переосмислила класичну козацьку пісню «Ой на горі та й женці жнуть» та записала трек «Ой на горі москаля ждуть». У народній версії пісні згадуються гетьмани Петро Дорошенко та Петро Сагайдачний. У версії Jerry Heil – головні зірки соцмереж президент України Володимир Зеленський, голова Миколаївської ОДА (нині ОВА) Віталій Кім та радник голови Офісу президента Олексій Арестович. Як рефрен «Геть з України, москаль некрасивий!» використаний фрагмент із виступу коміка Андрія Данилка (Вєрка Сердючка) у 2004 році. Данилко під час війни не залишав Київ, дав безліч інтерв’ю та опинився у російському «чорному списку» артистів, яким заборонили в’їзд до РФ на 50 років.

«Батько наш Бандера» і пісні УПА

Окремий пласт української масової музичної культури – пісні Української повстанської армії (УПА). Офіційний марш української армії [7] з 2018 року – це змінений гімн ОУН (Організації українських націоналістів) авторства Олеся Бабія. Проте один із найбільш розкручених треків війни 2022 року, «Батько наш – Бандера, Україна – мати», який жахає російських пропагандистів, – це новинка. Є мелодії, які називають прототипами цієї пісні: «Ой у лісі під дубом зеленим», «Ой там під Хустом, під дубом зеленим». Але з текстом про Бандеру, а також саме з цим ритмом і цією мелодією – це новий твір сучасного гурту Romax. Загалом не можна сказати, що популярність бойових пісень УПА різко зросла або вони масово виконуються. Навпаки, про деякі з них зараз навіть не згадують. Наприклад, одна із найвідоміших за кордоном пісень українських повстанців, «Лента за лентою», майже не звучить під час війни. Можливо, тому що в пісні йдеться саме про контактний бій із кулеметом, а таких зараз небагато. По-друге, ймовірно, її дуже часто використовували – і зараз вона не приваблює ні виконавців, ні слухачів. Після Євромайдану та з початком бойових дій на сході України у 2014 році часто виконували жалобну пісню УПА «Пливе кача по Тисині»: спочатку вона стала реквіємом Євромайдану, а потім її виконували на згадку про загиблих в АТО. Однак під час повномасштабної війни Росії проти України масового виконання саме цієї мелодії теж не чути.

«Байрактар»

По-справжньому новою піснею, з реаліями вже нової війни, можна назвати трек «Байрактар» про однойменний турецький безпілотник, що є на озброєнні ЗСУ. Автор хіта Тарас Боровок – військовослужбовець, писала [8] у березні ТСН: має всього чотири класи музичної школи, а основна освіта – військова.
У перший день війни Боровок підписав контракт із ЗСУ, де його і попросили написати «народний хіт». Перший куплет звучить дуже надихаюче: Прийшли окупанти до нас в Україну,
Форма новенька, воєнні машини.
Та трохи поплавився їх інвентар –
«Байрактар»! В оригіналі це нескладна композиція з простим аранжуванням, але на неї вже вийшло багато реміксів, а сам Боровок записав [9] трек із французько-чеською співачкою Лізою Шетнер.

«Тихо прийшов, тихо пішов»

Головна пісня українського спецназу (ССО ЗСУ) «Тихо прийшов, тихо пішов» цікава насамперед особистістю виконавців. Гурт Riffmaster – проєкт музиканта та спецназівця Андрія Антоненка, якого у 2019 році заарештували за підозрою в організації вбивства Павла Шеремета. Багато хто вважав, що звинувачення проти нього сфабриковане. Наприкінці 2021 року Антоненка відпустили під домашній арешт.

Святослав Вакарчук і «Океан Ельзи»

Безумовно, ніхто не забуває і про одного з найвідоміших українських музикантів, лідера гурту «Океан Ельзи» Святослава Вакарчука. Особливою популярністю користуються пісні «Не твоя війна» та «Обійми». Сам Вакарчук під час війни розвозить гуманітарну допомогу, дає благодійні концерти, а у березні виступав у харківському метро, де жителі міста ховалися від бомбардувань Харкова.

«Руками, ногами» («Скрябін» – «Мумітроль»)

Ця пісня ніколи не була ні про війну, ні про історію – але її приспів українські користувачі TikTok переосмислили саме під час війни. П’ятнадцять років тому гурт «Скрябін» українського музиканта Андрія Кузьменка записав дуже спірний сатиричний кліп про аб’юз і домашнє насильство [10]. У приспіві ліричний герой обіцяє коханій у разі зради бити її «руками, ногами, своєю головою». У 2022 році цим уривком зі старої пісні «Мумітроль» українські користувачі TikTok почали відповідати [11] на запитання, чим українці захищатимуться від країни-агресора з ядерною зброєю: «Руками, ногами, своєю головою, локтями, ремнями, залізною трубою».

«Вова, ї**** їх, б****»(обережно, ненормативна лексика у кліпі)

На початку війни президент ФК «Інгулець» з Кіровоградської області Олександр Поворознюк звернувся [12] до української влади, а точніше особисто до президента України Володимира Зеленського. У своїй емоційній промові він сказав, що не голосував за Зеленського в першому турі президентських виборів, але зараз, з початком війни, готовий віддати життя за те, що Зеленський зайняв таку проукраїнську позицію, і допомагати йому всім чим завгодно (обережно, за посиланням є ненормативна лексика [12]). Агробізнесмен родом із 90-х Поворознюк відомий своїми емоційними та безпосередніми висловлюваннями, і від початку війни дав не одне експресивне інтерв’ю з патріотичною позицією та нецензурною лексикою, але саме це стало вірусним. Виступ досить швидко заміксували, а нецензурне звернення із закликом захищати країну від агресора зі словами – «Вова, ї**** їх, б****» – також стало досить популярним треком.

—

Єлизавета Сурначова; опубліковано у виданні Радіо Свобода [2]