В останні дні 2023 уряд оприлюднив документ [2], який анонсує кардинальні зміни у тому, хто і як платитиме податки в Україні вже за кілька років – "Національну стратегію доходів". Йдеться, звісно, не про доходи громадян чи бізнесу, а про бюджет.

Журналісти BBC [3] зібрали кілька найсуперечливіших податкових змін, які можуть відбутися, якщо плани уряду, викладені у Національній стратегії доходів, будуть реалізовані.

Хоча в уряді й кажуть, що зміна податкової системи є однією з умов співпраці України з МВФ та членства в ЄС, там не приховують: ці зміни мають призвести до економічної мобілізації.

До 2022 року податки давали майже 9/10 доходів державного бюджету. Найбільше надходило від податку на додану вартість (ПДВ), податків з доходів громадян та на доходи підприємств.

З початком війни бюджетні видатки зросли вдвічі – переважно за рахунок витрат на оборону, на яку тепер іде у 10 разів більше, ніж до 24 лютого 2022.

Водночас за перший рік великої війни ВВП України скоротився на третину, а податків надійшло на 15% менше. У 2022 нестачу коштів покрили друком грошей та допомогою від міжнародних партнерів. Ця ж багатомільярдна допомога закрила воєнну діру в бюджеті і у 2023 році. Змінилася і структура доходів бюджету, - торік від податків вже надходило лише трохи більше половини.

Але що довше триває війна, то зрозумілішим стає, що міжнародна допомога не може тривати вічно, особливо у початкових обсягах (близько 40 млрд доларів на рік). Тож на передній план вийшов пошук додаткових доходів. У 2025 році це, як кажуть більшість оглядачів, без перебільшення стане питанням виживання. Саме на це і спрямована нова національна стратегія.

"У нас немає альтернатив",- каже голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, і додає, що влада керується одним "основним інстинктом" - "аби не було діри в бюджеті, щоб ми могли фінансувати армію".

Розробники стратегії кажуть, що запропоновані податкові зміни відбуватимуться лише після реформи самої податкової служби.

У бізнесових та експертних колах стратегію критикують: починають з того, що документ розробляли без консультацій, власне, з підприємцями або експертами.

"Документ вперше за останні роки напрацьовувався у закритому режимі, за інформацією, яку ми маємо, без будь-яких консультацій з науковцями, громадянським суспільством та представниками бізнесу", - йдеться у заяві [4], спільно підготовленій сімома аналітичними та консультаційними центрами, що спеціалізуються на економіці та фінансах. А це від початку підриває довіру до змін.

"Відсутність комунікації" визнав навіть міністр фінансів.

Крім того, реформа податкових органів, яка триває вже давно і без очевидних позитивних наслідків, також не додає оптимізму.

Про що ж йдеться у розкритикованому документі [5]?

1. Ліквідація спрощеної системи оподаткування?

AFP / У найтемніші - буквально - часи війни гнучкість і витривалість українського дрібного бізнесу вразила багатьох

Ключовою зміною у Стратегії доходів є, як кажуть її розробники, реформа спрощеної системи оподаткування (ССО). Але насправді може йтися про відмову від системи, яка дозволяла малим та середнім підприємцям, а також частині аграріїв платити менші податки за простішими правилами.

На "спрощенці" працюють близько 1,7 млн платників податків, і у попередні роки вона стабільно давала близько 1% ВВП.

Розробники стратегії хочуть, аби цією системою надалі могли користуватися лише дрібні підприємці, а не великий бізнес ухиляння від податків.

Реєстрацію ФОПів планують скасувати. Замість цього фізична особа вважатиметься підприємцем автоматично після того, як відкриє у банку рахунок для підприємницької діяльності, а коли закриє, припинить існування і відповідний ФОП.

Доходи, що їх людина отримує поза межами статусу підприємця, оподатковуватимуться на загальних підставах як доходи фізичної особи. Саме цей пункт, як виглядає, викликав побоювання, що влада хоче оподатковувати усі операції з банківських карток українців. І мінфіну довелося терміново спростовувати це.

Для першої групи ССО переглянуть перелік діяльностей, щоб виключити так звані "високомаржинальні" бізнеси, тобто ті, що приносять великі і швидкі доходи, наприклад, торгівля ювелірними виробами. Крім того, для першої групи скасують фіксований податок, - "першогрупники", так само, як і інші, сплачуватимуть податки залежно від доходів.

Другу і третю групи ССО пропонують об’єднати і запровадити для них диференційовані ставки від 3% до 17% – залежно від того, про який бізнес йдеться (схожа система оподаткування малого бізнесу існує в Польщі, звідси і назва – "польська система"). Найменша ставка може бути для торгівлі, а от для сфери послуг вона буде максимальною. І розробники стратегії не приховують, що хочуть підштовхнути спрощенців до переходу на загальну систему оподаткування.

Для юридичних осіб, які нині є у третій групи спрощенки, податок на доходи зросте до 18%, тобто до рівня, який сплачує бізнес на загальній системі оподаткування. Після трирічного перехідного періоду юридичним особам взагалі заборонять користуватися спрощеною системою оподаткування.

Схожі процеси мають відбутися і в оподаткуванні аграрного бізнесу. Стягувати більше податків з фермерів-фізичних осіб, які залишаться в режимі четвертої групи, планують за рахунок розширення переліку того, з чого, власне, сплачуються податки. Це станеться після того, коли в Україні запровадять оподаткування землі на основі її ринкової, а не нормативної оцінки.

Для аграріїв-юридичних осіб ставки єдиного податку підвищать до загальних 18% впродовж трьох років. При цьому спрощенку для аграріїв вважали єдиною перевагою для українських фермерів, яка компенсувала значні дотації, які надаються аграріям країн ЄС. Усі спрощенці повинні будуть використовувати РРО (реєстратори розрахункових операцій), обов'язкове запровадження яких і до війни викликало спротив у дрібного бізнесу. А також бути платниками ПДВ.

"Це ще гірше, ніж знищення спрощенки, тому що це означає, що практично будь-який бізнес, більший, ніж дрібний, стає нерентабельним, бо для того, щоб бути платником ПДВ, треба мати бухгалтера, і він має працювати постійно", - каже старший економіст CASE-Україна Володимир Дубровський. Все це, наголошують в уряді, запровадять лише після реформ в самій податковій. Зокрема, податки не змінюватимуть, поки не налагодять деперсоніфіковану роботу податківців: коли вони не знатимуть, чию саме звітність перевіряють, а отже - не зможуть тиснути на бізнес.

Водночас підприємці та експерти кажуть, що бізнес обирає спрощену систему оподаткування не через те, що хоче платити менші податки, а тому, що загальна є надто складною і ризиковою. А уряд, замість спрощення загальної системи, намагається ліквідувати спрощену.

"Зміни, які уряд планує впровадити щодо ССО, на практиці призведуть до перетворення спрощеної системи на наближену до загальної. Нею не зможуть скористатися сотні тисяч малих підприємців, яких приваблювала у ССО її простота, відсутність обліку та помірні ставки", - йдеться у спільному аналізі, спільно підготовленому кількома аналітичними центрами. Це може спричинити масове повернення бізнесу в тінь.

При цьому, як вважає старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE-Україна Володимир Дубровський, про справжнє перезавантаження податкової та митної служби не йдеться.

"Йдеться про те, щоб їх там знову якось перетасувати, зробити якісь тренінги, знову підрозділи внутрішні безпеки переробити – тобто, спробувати застосувати ще раз все, що не працює. І прибрати те, що працює – спрощенку", - вважає економіст.

Він також нагадує, що попередня спроба знищити спрощенку була за часів прем’єрства Миколи Азарова. І тоді Україна втратила 2,2 млн легальних робочих місць саме в мікробізнесі.

"Це дані Держстату. Я сам у них спочатку не повірив, коли побачив, і навіть писав запит, чи не є це якоюсь зміною в методології. Тобто 2 млн робочих місць пішли в тінь. Зараз ще 2 млн підуть в тінь", - розмірковує економіст про можливі наслідки змін.

2. Повернення до прогресивних податків та доступ до банківських рахунків

 Getty Images / Щоб отримати більше податків до бюджету, в уряді хочуть, аби податківці мали доступ до банківських рахунків українців

Нині всі фізичні особи, незалежно від розміру доходів, платять 18% податку. Єдину ставку запровадили у 2016 році. Тоді влада декларувала, що хоче простимулювати українців вивести зарплати з конвертів і заробляти більше. До цього люди платили 15% та 20% залежно від розміру доходів.

Вже у перший рік після цього доходи від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) зросли на третину. Тепер в уряді кажуть про попит на справедливість – від українського суспільства та міжнародних партнерів, - щоб ті, хто отримують більші доходи, платити більше податків. Водночас навіть міністр фінансів Сергій Марченко називає таку пропозицію найбільш суперечливою – для себе.

"Я памʼятаю, в яких умовах у 2016-му запроваджувалася єдина ставка. Не вважаю, що це було помилкою: тоді вона мала свій ефект для держбюджету", – заявив міністр.

Володимир Дубровський вважає, що прогресивний податок демотивує людей працювати більше, і спрямований проти середнього класу, "бо дуже багаті знайдуть спосіб, як від нього ухилятися". І недарма Україна вже двічі відмовилася від нього.

"Це намагання наступити на ті самі граблі при тому, що жоден Євросоюз від нас цього не вимагає. В ЄС є країни із пласким податком на доходи, наприклад, в Болгарії, де він дуже непогано працює", - каже економіст.

Паралельно розробники стратегії пропонують відмовитися від неоподаткованого мінімуму і замінити його на персоніфіковану соціальну допомогу.

А "підсолодити" все це має можливість повернути податки, якщо людина витрачала свої доходи на освіту, лікування, будувала власне житло чи розширювала бізнес.

Боротися з приховуванням податків уряд планує кращим контролем, зокрема і завдяки доступу податківців до даних про рух коштів на банківських рахунках українців. Але це вже також після реформи самої податкової.

"До моменту, поки не будуть запроваджені захист і безпека даних, деперсоніфікація роботи фіскальних органів, ніякі заходи щодо спрощеної системи і щодо податку з доходів фізичних осіб ми запроваджувати не збираємося", – заявив міністр фінансів.

Водночас у міністерстві фінансів не вважають це порушенням банківської таємниці.

"У Європі та світі немає взагалі такого поняття, як банківська таємниця, коли йдеться про податкові органи: вони мають доступ до інформації про доходи фізосіб чи компаній", – розповіла під час обговорення урядової стратегії у ЦЕС заступниця міністра фінансів Світлана Воробей.

За стратегією, адмініструванням податків опікуватиметься Мінфін, де буде створена окрема IT-структура, адміністратора якої планують визначити вже у 2024 році.

Натомість колишній заступник міністра економіки з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Ігор Дядюра каже, що не вірить у здатність уряду забезпечити захист даних:

"Я працював в банку в захисті. Дивлюсь на те, що було з "Київстаром", де найкраща команда. Тому в захист даних не дуже вірю". Якщо ж подивитися ширше, то доступ податківців до банківських даних громадян без рішення суду та кримінальних проваджень має "значні корупційні ризики", йдеться в експертній оцінці нацстратегії доходів.

Представники одразу кількох аналітичних центрів вважають, що так само як і податкові перевірки, додаткову інформацію можна використовувати, щоб тиснути на бізнес і людей.

3. Ліквідація пільг та майбутнє Дія.Сіty

UNIAN / Спеціальний режим оподаткування для ІТ-галузі почав працювати за кілька тижнів до російського вторгнення - майбутнє виявилося не таким яскравим, як під час презентацій режиму

Бізнес, який працює не на спрощеній системі, але й не на загальній, також очікують зміни.

Як твердять автори стратегії доходів, інтеграція до ЄС передбачає, що ставка корпоративного податку не може бути нижчою за 15%. Все, що нижче, вважається ухилянням від податків. Але саме так в Україні працюють певні галузі.

Найновіший приклад – Дія.Сіty. Цей спеціальний режим оподаткування в ІТ секторі запровадили буквально за пару тижнів до початку великої війни, у лютому 2022.

Резиденти Дія.City сплачують за працівників 5% ПДФО, ЄСВ 22% від мінімальної зарплати та 1,5% військового збору. Ще одним бонусом цієї системи для резидентів є 9% податку на виведений капітал замість 18% податку на прибуток. Нині у Дія.Сіty працює понад чотири сотні резидентів із 35 000 спеціалістів у штаті.

За логікою нової стратегії доходів усі пільгові податкові режими, включно із цим, мали б бути ліквідовані.

Проте навіть міністр фінансів Сергій Марченко каже, що ліквідовувати саме Дія.Сіty було б неправильно:

"Ми маємо бути послідовними: якщо вже ввели певні податкові режими, треба дати їм час реалізуватися. Але це не значить, що ми не будемо впроваджувати заходи, прописані в стратегії".

Портал DEV.UA оприлюднив [6] кілька відгуків самих айтішників про можливі податкові нововведення. Ось один із них.

"У той час, коли країні потрібна максимальна економічна лібералізація, пропонується ж навпаки: збільшення контролю та ролі державних служб у бізнесі/економіці", - цитує DEV.UA засновника компанії Kindgeeks Юрія Гнатюка.

Що ж до інших податкових пільг та "спецрежимів", наприклад, індустріальних парків, каже старший економіст CASE-Україна Володимир Дубровський, то від них треба відмовлятися. На цьому вже давно наполягає і МВФ, і українські експерти. Водночас, звертає увагу економіст, в стратегії уряд дещо лукавить - декларує наміри діяти так, але паралельно пропонує і нові пільги для переробної промисловості:

"Є багато просто корупційних пільг, які пролобіювали собі різні галузеві лобі, їх не варто зберігати. Їх дійсно варто скасувати. Але ця стратегія поблажливо ставиться до пільг для переробної індустрії".

Що треба, щоб були доходи

Getty Images / Щоб було більше молока, треба більше доїти корову чи краще її годувати?

Як заявив міністр фінансів Сергій Марченко, мета стратегії доходів – "максимізувати прямі податки". Доходи дійсно треба підвищувати, погоджується економіст Володимир Дубровський. Але, наголошує він, це треба робити так, щоб найменше шкодити економічному зростанню. А для нього найшкідливішими є саме прямі податки, зазначає економіст.

В уряді зараз панує не економічний, а суто фіскальний підхід – там вважають, що "аби корова давала більше молока, її треба більше доїти", каже Володимир Дубровський.

Натомість і в мирний час, а тим більше, коли економіка країни виснажена війною, найкращою стратегією було б все гранично спростити та перезавантажити податкову та митницю, вважає старший економіст CASE-Україна.

До такого ж висновку дійшли і експерти, які проаналізували [4] урядову стратегію:

"Таке надскладне та роздуте, нестабільне та недружне до бізнесу податкове законодавство, скоріше за все, не здатне обслуговувати ослаблену війною економіку та продукувати швидке економічне відновлення".

—

Анастасія Зануда, опубліковано у виданні ВВС Україна [7]