Щороку 20 лютого українці вшановують пам'ять Героїв Небесної Сотні. Це трагічна дата в історії Революції Гідності. В період з 18 по 20 лютого 2014 року загинуло найбільше протестувальників.

День Героїв Небесної Сотні цього року пройде під гаслом «Залишаємось гідними своїх героїв».  

За офіційними даними, у період з 18 по 20 лютого 2014 року загинули 73 учасники протесту, 11 правоохоронців, а понад 600 осіб отримали травми. 20 лютого 2014 року у Києві загинула найбільша кількість мітингувальників Євромайдану – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п'ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, обстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.

Традиційно в цей день в Україні проходять жалобні акції, під час яких вшановують пам'ять загиблих учасників Революції Гідності.

20 лютого о 10:00 на алеї Героїв Небесної Сотні відбудеться Церемоніал ушанування пам'яті Героїв Небесної Сотні та учасників Революції Гідності.

Пізніше на цій локації проведуть щорічну тиху акцію "Ангели пам'яті". До неї приєднаються інші міста України і світу.

Також цього дня проведуть "Медіамарафон: 10 років російської агресії. Український шлях до справедливості. Майдан. Крим. Схід. Повномасштабне вторгнення".

22 лютого цикл жалобних заходів завершать тематичний вечір "Пливе кача: пісня, що стала реквіємом" у Музеї Майдану та Концерт пам'яті та сили "10 років незламності" на вшанування Героїв Небесної Сотні та всього Небесного Воїнства України, який транслюватиме Суспільне.

До Дня Героїв Небесної Сотні музей Революції Гідності також проводить кілька виставок, присвячених Євромайдану. Їх можна побачити:

• в Музеї історії міста Києва (виставка "Земні шляхи Небесної Сотні");

• Галереї протестного мистецтва (виставка актуального плаката Миколи Гончарова "(Не)замість зброї");

• Національному музеї Тараса Шевченка (виставка "Територія свободи: Майдан"):

• Музеї Майдану (Експозиція "Назустріч свободі").

Також працюватимуть кілька вуличних фотовиставок на алеї Героїв Небесної Сотні (біля мосту), Контрактовій площі, на Майдані Незалежності.

Упродовж 2023–2024 років за фактами злочинів проти учасників Революції Гідності до суду скерували обвинувачення щодо 62 підозрюваних. В їх числі — експрезидент Янукович, колишнє керівництво так званого "силового блоку", понад 40 правоохоронців і троє суддів. Слідство також зібрало докази про "російський слід" у придушенні протестів.

Про це йшлося вчора, 19 лютого, на брифінгу в Офісі генерального прокурора, повідомляє Суспільне [2].

Загалом у справах Майдану в 2023-2024 роках до суду скеровані 29 обвинувальних актів стосовно:

• 12 високопосадовців і керівників правоохоронних органів, серед яких – колишній президент України, глава МВС та його заступники, міністр оборони, голова СБУ та його заступник,
• 41 правооронець (із них 5 слідчих),
• 3 судді та одна службова особа суду,
• 5 цивільних громадян.

Протягом 2023 року було ухвалено 13 обвинувальних вироків щодо засудження 18 людей (один вирок був скасований). Як зауважили в Офісі генпрокурора, це більше, ніж за попередні 4 роки разом.

Зокрема, вперше у справах Майдану винесено вирок про довічне позбавлення волі. Одного з обвинувачених суд виправдав, решту засудили до:

• довічного ув'язнення,

• 15 років позбавлення волі,

• 5 років позбавлення волі.

Прокурори подали апеляцію на виправдання обвинувачених у вчиненні теракту, незаконному перешкоджанню у проведенні акцій протесту, викраденні вогнепальної зброї, з якої вбивали протестувальників.

Як повідомив начальник департаменту прокурор Олексій Донський, нарешті обвинувачені отримали вирок щодо вбивства на Інститутській.

"Цей вирок не дає можливість поширювати пропаганду, фейки. Украй важливо було зафіксувати на рівні вироку ті події, які відбувались 20 лютого (2014 року — ред.) на Інститутській. Особу, яку засудили до довічного ув'язнення, виправдали в терористичному акті, тому ми зараз оскаржуємо це рішення суду", — сказав він.

Він додав, що у 2023 році вироків у справах Майдану стільки, скільки за всі попередні 4 роки. "Але кількість вироків мала, вона нас не влаштовує", — зауважив Олексій Донський.

У розслідуванні злочинів проти Євромайдану з'явились нові дані про організаторів.

"Злочини вчинялися руками українських правоохоронців, однак російські спецслужби мали великий вплив", — зазначив прокурор.

За його словами, 5 російських генералів кілька разів приїжджати в Україну і потім давали вказівки щодо силових розгонів мітингів.

Як повідомили в Офісі генпрокурора, встановлено безпоседеній вплив спецслужб Російської Федерації на представників української влади, тодішнє керівництво правоохоронних органів і силових відомств. Росіяни діяли з метою розпалювання національної ворожнечі та ненависті в межах підривної діяльності проти України.

За даними слідства, на виконання спільного рішення тодішніх керівників СБУ та ФСБ РФ, у грудні 2013-лютому 2014 років 20 співробітників російської спецслужби трьома групами приїжджали в Україну та за допомогою працівників СБУ вели інформаційну діяльність.

Тож минулого року серед 63 осіб, яким правоохоронці оголосили підозри у злочинах проти майданівців, були 20 співробітників ФСБ Росії, зокрема, 5 генералів.

Загалом у 2023-24 рр. Офіс генпрокурора забезпечує публічне обвинувачення стосовно 294 підозрюваних у 155 кримінальних провадженнях, пов'язаних з подіями Євромайдану. Також ОГПУ здійснює процесуальне керівництво у 57 справах Майдану, в яких фігурують 76 осіб. Провадження охоплюють понад 3600 епізодів кримінальних правопорушень під час Революції Гідності.

За весь період розслідування справ Майдану столичні і територіальні органи прокуратури повідомили про підозру 544 особам, до суду скерували звинувачення щодо 468 осіб. Законної сили набрали обвинувальні вироки щодо 63 фігурантів.

«Аргумент» [3]