Суддя нині ліквідованого Окружного адміністративного суду міста Києва Аріна Літвінова, яка має чинний статус судді, є громадянкою Російської Федерації.

Про це свідчить витяг із автоматизованої системи «Роспаспорт», який є в розпорядженні журналістів проєкту «Схеми» (Радіо Свобода) [2]. Громадянство РФ суддя набула у 2002 році у місті Єкатеринбург у Росії. На той час Літвінова вже три роки як працювала у Вищому арбітражному суді України. Попри ліквідацію [3] Окружного адмінсуду Києва, його судді, в очікуванні перекваліфікації, продовжують зберігати за собою суддівський статус та отримувати заробітну плату.

Зокрема, Аріна Літвінова, відповідно до поданої нею декларації за 2023 рік, коли вона не здійснювала правосуддя, отримала 1,6 мільйона гривень заробітної плати.

Читайте також: Українців судять громадяни росії: громадянство країни-агресора не стає на заваді роботі суддею, влада бездіє [4]

Відповідно до витягу з «Роспаспорту» за грудень 2022-го року

Відповідно до витягу з «Роспаспорту» за грудень 2022-го року, Аріна Літвінова стала громадянкою РФ 22 липня 2002 року, а сам паспорт безпосередньо був виданий 24 липня. Причина набуття громадянства – заміна паспорта громадянина СРСР.

Відповідно до витягу з «Роспаспорту» за грудень 2022-го року

У витоках із баз даних жителів Єкатеринбурга за 2008 рік «Схеми» знайшли інформацію про громадянку РФ Аріну Літвінову з такою ж датою народження, як в української судді, із зазначенням даних її російського паспорту. Там же зазначено її місце реєстрації в Єкатеринбурзі, яке збігається із вказаним у витягу з системи «Роспаспорт», де також є її фотографія.

Відповідно до порталу «Госуслуги», який надає інформацію щодо чинності документів, станом на квітень 2024 року російський паспорт на ім’я Аріни Літвінової значиться серед недійсних, оскільки вона не замінила його на новий по досягненню 45-річчя у 2022 році. Але не отримання нових документів не означає втрату російського громадянства – порядок офіційного виходу із нього, відповідно до Федерального закону РФ «Про громадянство РФ» [5] передбачає окрему процедуру із зверненням до органів російської влади.

На сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів журналісти знайшли анкету судді Літвінової, яку вона заповнювала у 2018 році, коли проходила кваліфікаційне оцінювання. На запитання, чи має вона громадянство іншої держави, Літвінова відповіла: «Ні».

«Схеми» також звернули увагу на схожість підпису у формі 1П на отримання російського паспорту на ім’я Аріни Літвінової з підписами, які містяться в досьє судді.

На запитання «Схем» про російське громадянство Аріна Літвінова коротко відповіла: «Це якась провокація», і поклала слухавку. На подальші телефонні дзвінки та повідомлення суддя не відповіла.

Батьки Літвінової, як встановили «Схеми», також мають громадянство Російської Федерації. Мати судді відмовилася спілкуватися із журналістами, а батько у відповідь на запитання «Схем» про обставини набуття Аріною Літвіновою громадянства РФ назвав журналіста «провокатором».

Читайте також: Російське громадянство в українських чиновників і суддів: чому держава програє в судах? [6]

Аріна Літвінова

У 2020 році Громадська рада доброчесності надала негативний висновок щодо судді Аріни Літвінової [7]. У висновку зазначено, що суддя допускала дії, обумовлені політичними мотивами та переконливо не пояснила джерела походження майна.

Зокрема, згадується рішення Аріни Літвінової у складі колегії суддів на користь колишніх акціонерів «Приватбанку». Суддя задовольнила позов власника футбольного клубу «Динамо» Ігоря Суркіса про визнання його та ще низки осіб такими, що пов’язані з «Приватбанком». Також «Приватбанк» мав виплатити позивачам 1 мільярд гривень. Згодом це рішення було скасоване Верховним судом.

13 грудня 2022-го року Верховна Рада проголосувала за ліквідацію [3] Окружного адміністративного суду Києва, а вже ввечері того ж дня президент Зеленський підписав відповідний закон. Утім, відповідно до положень Конституції, ліквідація суду, де працює суддя, не є підставою для звільнення цього судді. Тому всі 51 суддя ОАСК, серед яких Аріна Літвінова, продовжують отримувати суддівську винагороду. Відповідно до декларації судді за 2023 рік [8], коли вона не здійснювала правосуддя, Літвінова отримала 1 мільйон 629 тисяч гривень заробітної плати.

Загалом, станом на листопад 2023 року, згідно з даними «Главкому», суддям ліквідованого ОАСК нарахували [9] 65,3 млн гривень винагороди (з податками).

Подальшу долю суддів ОАСК має вирішити Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Її члени мають провести оцінювання суддів ОАСК на відповідність займаній посаді, а згодом видати рекомендацію щодо призначення або в новоутворений Київський міський окружний адміністративний суд, або в інший суд першої інстанції.

«Після такого кваліфікаційного іспиту суддя або обійме нову посаду, або не пройде оцінювання і за наслідками буде звільнений Вищою радою правосуддя. Ці процеси вимагають певних додаткових організаційних зусиль. Вони йдуть, але, на жаль, займають певний час», – розповідає голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков.

Він додає що ВРП також може звільняти суддів ОАСК через дисциплінарні скарги, які подають державні органи, громадські організації або просто громадяни через незадовільне, на їхню думку, виконання суддівських повноважень.

«Але скарги на суддів ОАСКу Вища рада чомусь досі не розглядає. На сьогодні відкрита лише одна дисциплінарна справа щодо голови ліквідованого суду Павла Вовка. При цьому ВРП сама в своєму регламенті зазначила, що суспільно резонансні справи є пріоритетними, але сама ж і не виконує свої обіцянки розглядати такі справи першочергово», – додає Жернаков. 

Раніше «Схеми» розповіли [10], що суддя Донецького окружного адміністративного суду Людмила Арестова, відповідно до витягу з автоматизованої системи «Роспаспорт», є громадянкою РФ. Журналісти також з’ясували, що у період з 2018-го по січень 2022-го року суддя відвідувала окупований Крим. Загальна кількість днів, що Арестова провела на півострові – понад 250 днів.

Читайте також: Журналісти виявили ще одну українську суддю з громадянством фашистської Росії [11]

Сама суддя у коментарі заявила, що «не має російського громадянства», водночас припустила, що паспорт їй «можливо, дійсно був виданий», як і решті зареєстрованих жителів Криму після псевдореферендуму. Свої поїздки на окупований півострів Арестова пояснила необхідністю відвідувати батьків.

Судді з російським громадянством – не вперше потрапляють у фокус уваги українських правоохоронців. У липні Офіс генерального прокурора звернувся до Вищої ради правосуддя з проханням надати згоду на утримання під вартою судді Брянківського міського суду Луганської області Віталія Снєгірьова, який за версією слідства у 2020 році отримав російське громадянство, а отже – не мав підстав для нарахування йому суддівської винагороди. Справу відкрили за статтею «шахрайство».

Утім Вища рада правосуддя 10 липня повідомила – оскільки у 2020 році суддя добровільно набув громадянство Росії, він автоматично перестав бути суддею та залишила заяву Офісу генпрокурора без розгляду [12].

У серпні 2021 року Вища рада правосуддя відкрила дисциплінарне провадження щодо судді Селидівського районного суду Донецької області Юлії Переясловської. Підставою для відкриття провадження стало набуття суддею громадянства Російської Федерації у 2019 році. За даними СБУ, суддя отримала паспорт у Криму. У ВРП зазначали [13], що наявність у судді подвійного громадянства «є прямим порушенням головних конституційних принципів і засад держави, неминуче підриває авторитет правосуддя та ставить під сумнів додержання в Україні верховенства права».

У 2022 році «Схеми» опублікували розслідування [14], у якому розповіли [15], що голова Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богдан Львов є громадянином Російської Федерації. 3 жовтня 2022 року Богдан Львов був відрахований [16]зі штату Верховного суду. Сам Львов заперечував, що має російський паспорт. Згодом його наявність підтвердили в СБУ у відповіді на запит голови Верховного Суду

Читайте також: Журналісти, а не СБУ, знайшли російський паспорт у судді Верховного суду [17]

10 січня Київський окружний адміністративний суд задовольнив [18]позов Богдана Львова щодо поновлення на посаді судді Верховного суду і виплати заробітної плати «за час вимушеного прогулу», з чим Верховний суд не погодився та подав апеляцію [19]. Станом на зараз справа слухається в Шостому апеляційному суді.

—

Георгій Шабаєв [20], опубліковано у виданні Радіо Свобода [2]