Днями міжнародні партнери України продемонстрували незвичну одностайність – одразу кілька країн зробили заяви про зброю для України. Хтось уже почав поставки [2], як США та Велика Британія. Балтійські країни та Чехія пообіцяли невдовзі її надати, а в Нідерландах [3] раптово вирішили стати відкритими до оборонної військової допомоги для Києва.

Видання  Донбас Реалії [4]детально розповідає про особливості допомоги озброєнням від одних і непоступливість інших.

17 січня міністр оборони Сполученого Королівства Бен Уоллес уперше публічно заявив про надання оборонного озброєння, а вже наступного дня з’явилися кадри розвантаженням британського військово-транспортного літака з протитанковими системами NLAW на борту. Незвичну оперативність для Донбас Реалії пояснив посол України у Великій Британії Вадим Пристайко:

«Цього разу приємне співпадіння інтересів. З одного боку британські військові пропонують те, що вони вважають потрібним прямо зараз: для цього у нас є радники, для цього працюють радники стратегічного і тактичного рівня в Міністерстві оборони і з нашим посольством взаємодіють. І це теж входить в той перелік пріоритетів прямо зараз, які є у наших військових. Тобто, це той унікальний випадок, коли співпали дуже швидко, тому, до речі, така оперативність у вирішенні. [...] Останній дзвінок між двома міністрами якраз зафіксував ці домовленості. Буквально кілька днів тому секретар Воллес переговорив з міністром Рєзніковим і було погоджено, що оця допомога [надійде] прямо зараз».

NLAW – розробка 2009 року. Військовий може опанувати її за одну годину

Системи NLAW – це спільна розробка Великобританії та Швеції. Серійне виробництво озброєння розпочалося лише у 2009 році. Система важить усього 12 кг. Вона здатна пробивати броню завтовшки 500 мм на максимальній дальності стрільби у 800 метрів. Час між виявленням цілі до завдання удару складає не більше 5 секунд.

«З досвіду використання подібних гранатометів британськими силами спеціального призначення: стрільба по рухомих цілях на відстані до 600 метрів, по нерухомих цілях на відстані до 800 метрів – це майже 100% враження. Тобто, якщо зробити сотню пострілів, то максимум 2-3 не призведуть до ураження», – розповідає розробник тренажерів протитанкових ракетних комплексів та експерт у бронетанковій сфері Микола Саламаха. 

Нюанси комплексу також для Радіо Свобода описує британський аналітик Сем Кренні-Еванс з Королівського Об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI):

«Коли йдеться про протитанкове озброєння, багато хто звертає увагу на те, яку броню воно пробиває, але що дійсно важливо – це можливість зброї завдавати пошкоджень після пропалювання броні. І показники NLAW в цьому сенсі є досить вражаючими. Це означає, що коли він влучить у танк або БМП, то, цілком імовірно, завдасть значної шкоди екіпажу. І це дуже важливо, бо якщо вам знадобиться багато пострілів для того, щоб зупинити танк, то в цей час вже ваші підрозділи можуть зазнати втрат».

Такої ефективності, за словами експертів, техніка досягає завдяки принципу роботи, що відрізняється від звичайних гранатометів. Зброя здатна уражати бронетехніку у найбільш незахищене місце. Для цього оператору навіть не обов’язково повністю бачити ціль, розповідає Кренні-Еванс:

«NLAW має можливість вражати цілі зверху. Тобто, у разі застосування проти танка ракета спрацює над технікою, а не полетить прямо в машину, як, наприклад, РПГ-7. Вона полетить над танком і вдарить вниз під кутом 90 градусів, пробиваючи броню на башті. У цьому сенсі принцип роботи NLAW схожий на атаку Javelin. Також NLAW можна використовувати для прямого удару по неброньованих цілях, таких як вертоліт або будівлі».

NLAW може вражати броньовані цілі вже з відстані у 20 метрів, що робить цю техніку надзвичайно ефективною в умовах міських боїв, каже Микола Саламаха:

«Є можливість стріляти навіть з приміщень, при чому під кутами по вертикалі до 45 градусів догори і до 45 градусів донизу. І це стрільба не тільки по бойовій техніці, а й стрільба по вікнах, по амбразурах в стінах. Тобто, ракета, яка з великою вірогідністю потрапляє в бійницю розміром 50 на 30 сантиметрів, влітає всередину приміщення і вибухає там – це дуже потужна і дуже серйозна зброя».

Розробники стверджують – звичайному солдатові достатньо однієї години, аби навчитися працювати із системою. І, як запевняє посол України у Великій Британії Вадим Пристайко, британські інструктори, які і повинні навчати українських бійців, прибули до країни разом з цією зброєю:

«Це додаткові сили – не ті, що перебувають постійно в тренувальній місії. Вони приїхали, вони навчать, вони поїдуть. Це вузькі професіонали, вузької спеціалізації. Люди вже знаходяться в Україні, вони вже вчать наших військових користуватися. Ця зброя зроблена саме таким чином, щоб дозволити мінімальний курс і будь-який піхотинець міг нею скористатись. Я був колись послом в НАТО, я знайомий з цим конкретним озброєнням. І навіть тоді військові, не розраховуючи на отримання, вони заздрили тому, що це легка для застосування, проста і дуже ефективна зброя. Точно такої ж думки вони і зараз».

Усього за кілька днів до Києва прибуло 8 військово-транспортних літаків із озброєнням на борту. Британська сторона, коментуючи його надання, заявила про тисячі установок, наданих Україні.

На думку експертів, у випадку масштабного вторгнення російської армії, така допомога здатна відіграти відчутну роль під час бойових дій.

«Після того як Україна отримала таку кількість потужних вогневих засобів, в першу чергу протитанкових, себе досить некомфортно будуть почувати члени екіпажів бойових машин. Керівний склад, який сидить десь далеко в штабах, може думати, що після того як загориться один-два-три танки, то батальйон буде наступати далі в бойових порядках. Але досвід показує, що коли починає горіти сусідній танк і це стає відомо членам екіпажів, то вони починають думати трохи по-іншому», – розповідає Микола Саламаха.

«Якщо порівнювати NLAW з Javelin, то в американського ПТРК дальність ураження значно вища, підготовка оператора складніша, а також вартість пострілу відчутно більша. Тому наявність доступної системи, якою легко навчити користуватися, яку нескладно застосувати в бою означає, що більше українських підрозділів матимуть можливість протидіяти бронетехніці супротивника», – доповнює Сем Кренні-Еванс.

Російські війська прямують до Білорусі

У Кремлі на постачання озброєння в Україну заявили [5], що такі дії «надзвичайно небезпечні і не сприяють зниженню напруги». Військовий аналітик Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков певен, що ця допомога справді має роль – хоч і не таку, про яку заявляють у Москві:

«Це дуже і дуже потужний крок, оскільки він справді дозволить кратно підвищити ціну агресії проти України, розширення агресії проти України і замість «бліц кригу», який би хотіли росіяни, який вони, можливо, планують, [це] дозволило б нав'язати саме війну на виснаження».

Reuters опублікувало нові супутникові знімки російської військової техніки поблизу України. Полігони [6] усе ті ж: Климове, Клинці, Єльня, Погоново. Щоправда, тепер війська РФ прибувають [7] ще й на територію Білорусі – місцеві ЗМІ вже показали кадри підготовки до спільних навчань білорусів та росіян «Союзна Рішучість», що почнуться 10 лютого. На фоні накопичення військ Олександр Лукашенко продовжує робити навколовійськові заяви:

«З болем у серці ми спостерігаємо за тим, що відбувається в Україні. Її теперішнє політичне керівництво, перебуваючи під зовнішнім управлінням, часом поводить себе непередбачувано і неадекватно, тому на цей випадок непередбачуваності, неадекватності і на випадок, не дай бог, військових дій, нам потрібно визначитися. [...] Тому мудре прислів’я: «Хочеш миру – готуйся до війни».

У той же час американські дослідники з Digital Forensic Research Lab виявили [8], що частина російських сил відправилася не на офіційно заявлені для навчань полігони, а зупинилася у польовому таборі в Гомельській області. Радіо Свобода і Conflict Intelligence team у спільному розслідуванні визначили, що війська перебувають у сорока кілометрах від Чернігівської області і двох сотнях від Києва. Також журналістам вдалося поспілкуватися [9] із рідними солдатів та офіцерів, яких відправили у «відрядження», а також і з самими військовими, каже журналіст російської служби Радіо Свобода Марк Крутов:

«Вперше, якщо говорити про це перекидання, яке зараз відбувається, а почалося восени, ми вперше виявили, що перекидаються, по-перше, спецпризначенці. Це доволі важливо. Перекидається військова поліція – це теж доволі важливий знак, тому що військова поліція потрібна у випадку масштабної наземної операції, для якої потрібно зберігати під контролем населені пункти. Перекидається морська піхота ну і, звісно, інші підрозділи, які ми бачили раніше – це танкісти. В тому числі ті самі «бурятські танкісти», реактивна артилерія – РСЗВ «Град», «Ураган». Це бригади управління. Загалом, неможливо, звісно, стверджувати зі 100% вірогідністю, що якісний склад цих військ говорить про велике, масивне вторгнення, що готується. Безумовно, що це можуть бути і навчання. Щоправда, як ми бачимо в коментарях люди пишуть, що відправляють їхніх рідних у відрядження на термін 3-6 місяців. 9 місяців навіть пишуть, а навчання в Білорусі заплановані лише на 10 днів. Але так – це, загалом, повний набір військ, цілі армії, які можуть бути використані також для великої наземної операції».

Яка зброя потрібна Україні?

Про збройну допомогу Україна просить давно і наполегливо. Міністр оборони Олексій Рєзніков ще всередині грудня озвучив перелік того, чого бракує ЗСУ:

«Захищатися ми будемо самі, але допоможіть нам. Нам потрібна радіоелектронна боротьба, радіоелектронна розвідка, протиракетні комплекси, кіберзахист. Нам потрібно посилювати наш флот. Усі ці потреби ми називаємо публічно, не приховуємо. І тоді агресор далі не піде».

У той же час серйозні системи довго опановувати та інтегрувати в збройні сили. Те, що може посилити армію «тут і зараз» – це, за словами експертів, знову ж протитанкова зброя. Не лише NLAW та Javelin, але і TOW. Останнє – теж американський протитанковий комплекс. Або ПЗРК Stinger. Також США могли б допомогти легкою бронетехнікою – автомобілями HMMWV, до прикладу, каже Микола Бєлєсков:

«Якби на сьогоднішній момент ми побачили з боку наших західних партнерів серйозне постачання такий номенклатур озброєння як ПТРК, ПЗРК, системи зв'язку захищені, засоби мобільності, також, можливо, системи розвідки тактичного рівня – це, в принципі, кратно посилило б оборонздатніть України, кратно наростило б потенціал вести бойові дії».

«В тому числі за рахунок націленості не лише на більш важкі з'єднання, а націленість саме на їх систему забезпечення, лінії комунікацій, які є важливими елементами будь-якої операції і без яких всі ці батальйонно-тактичні групи перетворяться на купу металу, яка буде абсолютно нефункціональною. В комплексі, при масштабуванні і синхронізації – це обов'язково спрацює. Це обов'язково дасть ефект, але тут єдина проблема – це, звичайно, в американському уряді, який, на жаль, на відміну від британського і досі працює в іншій парадигмі, що треба якось дати дипломатії шанс, що дати Україні серйозне озброєння зараз, до початку, можливо, бойових дій і розширення масштабів агресії проти України – це ескалація. Британський уряд працює на правильніших установках – якщо російське керівництво ухвалило відповідне політичне рішення, то якраз ми маємо зараз дуже невеликий час, щоб діяти превентивно на посилення України. І тільки превентивне посилення України дасть шанс реальний дипломатії», – веде далі військовий експерт.

Наприкінці грудня США екстренно виділили [10] Україні $200 млн додаткової військової допомоги, перша партія якої вже прибула [11] до України. За даними американських ЗМІ, загалом мова йде про постачання радіолокаційних систем і морського обладнання. І того, чим вже допомагали раніше – стрілецькою зброєю і боєприпасами, системами захищеного зв’язку, медичним обладнанням. За словами голови МЗС України Дмитра Кулеби, минуло року об’єм оборонної допомоги склав рекордні $650 млн. Цього року Вашингтон обіцяє Росії катастрофічні економічні санкції у випадку вторгнення до України.

«Останні декілька місяців ми приділяли пильну увагу Україні через значне нарощування російських сил, яке ми спостерігали поблизу українського кордону. Ми знаємо, що існують плани щодо ще більшого збільшення цих сил у дуже короткі терміни, і це дає президенту Путіну можливість, також у дуже короткі терміни, вжити подальших агресивних дій проти України, – заявив державний секретар США Ентоні Блінкен під час відвідин [12] України.

Кількома днями пізніше Держсекретар США мав зустріч із очільником МЗС Росії у швейцарській Женеві. За підсумками зустрічі Сергій Лавров заявив наступне:

«Наші американські колеги спробували знову якось знову поставити на чільне місце проблеми на кордоні Росії з Україною, спробували обумовити усе решта необхідністю так званої деескалації – це вже стало таким заклинанням. [...] Росія ніколи, ніде, жодного разу устами своїх офіційних представників не погрожувала українському народу».

Зброя від країн Балтії та Чехії

Паралельно США надали дозвіл трьом країнам Балтії відправити Україні озброєння, вироблене у Штатах. Мова йде про переносні зенітно-ракетні комплекси Stinger від Литви та Латвії, і протитанкові комплекси Javelin від Естонії.

Останні вже є на озброєнні в України. Публічно про готовність їх передати заявили кілька тижнів тому. Про деталі збройної допомоги розповів посол Естонії в Україні Каймо Кууск:

«Напруга зросла десь наприкінці жовтня-листопада. Вже тоді ми почали обговорювати в Талліні як ми можемо додатково допомогти Україні. Ми сподіваємося, що тепер це відбудеться у найбільш стислі терміни. Найближчі тижні. Це нормальна процедура – ми повинні були спитати дозволу і отримали його. США зробили все дуже швидко, без зайвої бюрократії. Тому в нас є ракети Джавелін в Естонії, готові до відправки в Україну. І ми говоримо про десятки, десятки, десятки. І ще десятки ракет. Я не хочу називати конкретну кількість, але це насправді вражає».

Естонія готова розширити допомогу у випадку ескалації. Україна зверталась із запитом, що стосується артилерії. Вже зараз Таллін не проти передати гармати Д-30, але і тут необхідний дозвіл інших держав – Німеччини як виробника і Фінляндії як попереднього власника.

«Ми відправили офіційні листи і запросили дозвіл. Це вимагає часу. Різні країни мають різні рівні координації. Я не можу прогнозувати, але сподіваюся, що відповідь буде швидкою. Чому ці гармати? Тому що вони у нас є і ми їх не використовуємо. У нас є інше озброєння, яке ми придбали у Південної Кореї. Тому у нас є гармати такі ж, що є і в Києва. І Україна попросила у нас боєприпаси для цих гармат. Боєприпаси ми теж надамо. Але ми вирішили, що можемо запропонувати ці гармати. Але, як я вже казав, є процедура, яку ми маємо пройти», – пояснює естонський дипломат.

Ще одна країна, яка заявила про готовність допомогти зброєю Україні – Чехія. У місцевих ЗМІ написали, що міністерство оборони планує надати Києву артилерійські снаряди. Донбас Реалії поспілкувалися із послом України в Чехії Євгеном Перебийносом, і він підтвердив, що йдеться, в тому числі, про безоплатну допомогу, але поки конкретики немає.

«Чеський уряд ще десь 4 роки тому зняв усі бар'єри для торгівлі з Україною будь-якими видами зброї і військової техніки і ця співпраця, протягом останніх років, проходить надзвичайно плідно, інтенсивно і взаємовигідно, я сподіваюся. [...] Я можу вам сказати, наприклад те, що було реалізовано в минулих роках, те що є уже в засобах масової інформації. Наприклад Чеська республіка Україні поставляла цілий ряд видів гармат, БМП, шасі чеського виробника Tatra сьогодні використовуються для різних видів озброєння України – наприклад для наших ракетних систем».

Канада – думає, Німеччина – відмовляє

«Ми повинні виходити з того, що в даній ситуації нашими ключовими партнерами, які готові саме посилювати в воєнному плані Україну, є центрально-східна Європа, Велика Британія, Сполучені Штати Америки. Навіть з Канадою – це питання наскільки уряд Трюдо готовий до такого кроку. Тому треба розуміти, що в цих питаннях це не буде загальнонатівський підхід», – вважає Микола Бєлєсков.

21 січня у Канаді заявили, що виділять Україні позику у 120 млн канадських доларів на розвиток економіки – це близько $100 млн. Андрій Шевченко, який протягом шести років був послом України у цій країні і залишив цей пост торік каже – бюрократія повільна, але також має перевагу.

«У канадській владі зараз відбувається реальна дискусія про можливість поставок зброї до України. І важливим аргументом для Канади, безумовно, є і буде позиція її ключових партнерів по НАТО – це, насамперед, Сполучені Штати Америки і Велика Британія. Той факт, що і Америка, і Велика Британія зараз розгорнули досить масштабні і важливі для нас програми постачання зброї, звичайно, буде дуже важливим аргументом для ухвалення остаточного рішення Канадою. Треба розуміти, що канадська машина прийняття важливих політичних рішень часом працює повільно. Довше, аніж цього хотілося би нам, але, як правило, якість цих рішень – це те, що ми хотіли би бачити».

Звідки військову допомогу, найімовірніше, не варто чекати – це Берлін. Посол України в Німеччині навіть опублікував звернення із закликом переглянути політику і сказав про те, що Києву, до прикладу, потрібні бойові кораблі і зенітні комплекси. Німецька влада, щоправда, посилається на традицію, що склалася після Другої світової війни – не постачати озброєння до конфліктних регіонів.

Аналітик Стокгольмського центру з вивчення Східної Європи Андреас Умланд вважає хибними намагання отримати військово-технічну підтримку від ФРН:

«Ось ці українські вимоги або бажання – вони знаходять відгук в Німеччині і тепер серед журналістів, експертів, депутатів є обговорення, що стосується цього питання. І є депутати і експерти, які виступають на підтримку цього. Вцілому, я думаю, це буде важко. І навіть якщо Німеччина погодиться на постачання якогось озброєння – ну я не певен, що це кардинально щось змінить. Мені чомусь здається просто витратою енергії в неправильному напрямку. З Німеччиною треба обговорювати інші питання. Німеччина має біль значущі важелі, в тому числі економічні, політичні, з якими вона може позитивно впливати на оцей російсько-український конфлікт. Зброя тут відіграє, радше, другорядну роль».

«Чим займалася російська пропаганда всі роки російської агресії? Вона постійно насаджувала ось такий наратив, таку картинку, що Україна нікому не цікава, кожна країна Заходу займається своїми справами, зациклена на якихось егоїстичних власних інтересах і до України Заходу давно вже немає діла. Що ми бачимо сьогодні? Високий рівень політичної підтримки, який проявляється в щоденних візитах міністрів закордонних справ різних країн Європейського Союзу та НАТО. Ми бачимо надання абсолютно конкретної допомоги українській армії. Таким чином, це потужний сигнал Москві про те, що Україна не буде наодинці. Так, при цьому Сполучені Штати, ключові партнери України чесно кажуть, що вони не будуть воювати з Росією, але залишати Україну наодинці теж ніхто не буде», – каже перший заступник директора Центру «Нова Європа» Сергій Солодкий.

В цілому, за сім повних років війни на Донбасі між Росією і Україною в п’ятірці країн, які надавали допомогу Києву у військовому вимірі перебувають США, Велика Британія, Канада, Польща і Литва. Здебільшого ця допомога включала навчання українських військових, а постачання озброєння було обмеженим і символічним. Зростання загрози повномасштабного вторгнення РФ відкриває своєрідне вікно можливостей для України, можливо, приклад Великої Британії та країн Балтії призведе до конкретної оборонної допомоги і від інших країн.

—