Попри колосальні особисті втрати, погіршення здоров'я та економічну скруту, абсолютна більшість громадян України бачить майбутнє країни виключно демократичним. Водночас у суспільстві зростає запит на якість державного управління та прозорість влади.

Національний демократичний інститут (НДІ) разом із Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) оприлюднили результати опитування [2], проведеного в березні 2026 року. Це вже 24-та хвиля спостережень з 2015 року та 9-та від початку повномасштабного вторгнення.

Втрати високі, але віра в майбутнє непохитна

Війна так чи інакше торкнулася практично кожної родини.

• 85% опитаних втратили на війні когось із близького кола (33% втратили членів сім'ї чи родичів, а 82% — друзів або знайомих);
• Майже дві третини повідомили про погіршення фізичного чи психічного здоров'я та падіння доходів домогосподарства.

Попри ці важкі випробування, 82% громадян наголошують, що для них критично важливо зберегти Україну демократичною державою. Крім того, 59% респондентів залишаються оптимістами щодо подальшої долі країни. Суспільство прагне не просто вистояти у війні, а вийти з неї вільною та незалежною нацією.

Напруга в суспільстві та довіра до інституцій

Співіснування загальнонаціональної єдності з воєнною виснаженістю породжує соціальне напруження. Лише 22% опитаних зазначили, що не помічають жодних конфліктів у суспільстві. Найбільше люди відчувають розбіжності:

• між прихильниками різних політичних поглядів (38%);
• між звичайними громадянами та можновладцями (36%);
• між україномовними та російськомовними громадянами (31%).

Щодо рівня довіри до ключових інституцій, які уособлюють опір державі, вони продовжують утримувати високі показники:

• Збройні Сили України мають найвищу довіру суспільства — 86%;
• Президент Володимир Зеленський користується довірою 45% респондентів (це на 28 відсоткових пунктів вище, ніж до лютого 2022 року), тоді як повністю не довіряють йому лише 10%;
• Водночас довіра до Уряду становить 13%, а до Верховної Ради — 7%.

Водночас українці висувають високі вимоги до якості самої демократії: лише 20% задоволені тим, як працюють демократичні інститути, і тільки 18% відчувають, що можуть особисто впливати на ухвалення політичних рішень.

Коли проводити вибори?

Запит на проведення виборів під час активних бойових дій залишається низьким. Лише 13% респондентів вважають, що їх потрібно організувати негайно, незалежно від ситуації на фронті.

• 27% виступають за проведення виборів через пів року після підписання мирної угоди;
• по 15% підтримують варіанти проведення виборів одразу після підписання миру або через один рік після цього;
• 6% вважають можливим проведення виборів після припинення масованих обстрілів, навіть якщо угоду не підписано.

«Червоні лінії» у переговорах

Бажання припинити війну шляхом переговорів сприймається українцями як прагматичний крок для порятунку життів, а не як готовність до капітуляції чи поступок суверенітетом.

• Лише 7% вважають прийнятним надання російській мові офіційного статусу, тоді як 54% назвали це категорично неприпустимим;
• Лише 4% згодні з міжнародним визнанням Криму та Донбасу територією Росії, тоді як 55% повністю відкидають таку ідею.

Результати дослідження підтверджують: українці прагнуть миру, але тільки такого, який збереже суверенітет, захистить громадян та забезпечить демократичний розвиток України.

«Аргумент» [3]