Це справжня політична бомба, що детонувала в самому серці Києва. Коли здавалося, що Юлію Володимирівну вже нічим не здивувати, НАБУ вирішило нагадати, що «леді Ю» — це не лише про газові контракти та «юліну тисячу», а й про стару добру класику парламентської корупції.

Поки на календарі січень 2026-го, у Верховній Раді, схоже, затрималися «лихі нульові». НАБУ та САП офіційно заявили про викриття керівниці однієї з фракцій, яка вирішила, що парламент — це маркетплейс, де можна прикупити трохи «за» або «проти» для потрібних законопроєктів. І хоча антикорупціонери за звичкою спочатку грали в анонімність, обшуки на Турівській, в офісі «Батьківщини», не залишили ідеологічній інтризі жодного шансу.

За даними слідства та свідченнями очевидців, Юлія Володимирівна намагалася стимулювати колег з інших фракцій не лише до «правильних» голосувань, а й до неформального злиття з її політичною силою. Ціна питання за один такий лояльний голос, за попередніми даними, коливалася в межах від двох до двадцяти тисяч доларів. Проте сценарій «політичного виживання» дав збій: хтось із обранців виявився або занадто чесним, або просто мав кращий диктофон, записавши всі пропозиції про «фінансову підтримку демократії» та передавши їх детективам.

Особливого цинізму ситуації додає той факт, що ще влітку 2025 року Тимошенко з трибуни Ради завзято критикувала антикорупційні органи, називаючи їх «нашийниками зі струмом» та інструментами «зовнішнього управління». Тепер доля розпорядилася так, що цей «нашийник» клацнув саме на Турівській. Поки Юлія Володимирівна мовчить, у її офісі триває «генеральне прибирання» від детективів НАБУ, а юристи вивчають перспективи статті про надання неправомірної вигоди, яка обіцяє до десяти років ув'язнення з конфіскацією.

Для політикині, яка вже двічі була «символом політичних переслідувань», це виглядає як черговий виток історичної спіралі. Проте цього разу замість політичних лозунгів на столі лежать цифрові записи та свідчення колег по цеху. Якщо раніше справи проти неї називали політичними, то тепер «леді Ю» доведеться пояснювати, як її боротьба за суверенітет поєднується з банальним підкупом голосів у сесійній залі.

 «Аргумент» [2]