Доки західні генерали намагаються навчати ЗСУ за лекалами Другої світової війни, Україна вже веде високотехнологічну війну майбутнього в п'яти доменах, де долю фронту вирішують цифрові поля та штучний інтелект.

Застерігаючи країну від перетворення на «приватну військову компанію Європи», український посол в Британії Валерій Залужний відверто наголошує: найближчі пів століття єдиною гарантією існування нашої держави буде сувора безпека, а не ілюзорні обіцянки застарілих міжнародних інституцій.

Перехід колишнього Головнокомандувача Збройних Сил України, а нині Надзвичайного і Повноважного Посла України у Великій Британії Валерія Залужного на дипломатичний фронт викликав чимало дискусій. Проте його публічні виступи на новій посаді демонструють, що військовий досвід колосального масштабу лише підсилив його глибока розуміння глобальних процесів. Під час розлогих геополітичних діалогів в Українському кризовому медіацентрі [2]дипломат поділився своїми думками щодо майбутнього світового порядку, архітектури безпеки України, застарілих доктрин НАТО та специфіки дипломатичної роботи у Лондоні.

Розмова охопила найширший спектр питань: від суто професійних нюансів дипломатичної служби та дипломатії м'якої сили — до технологічного характеру майбутніх воєн і найскладніших сценаріїв завершення російсько-української війни. Головний меседж Залужного залишається непохитним: безпека України єдиний фундаментальний базис, від якого залежить саме існування нашої держави у найближчі десятиліття.

Читайте також: Десятий раунд виснаження: чому боксерська метафора австрійського полковника описує нову фазу війни [3]

Люди з Україною в серці: на чому насправді тримається британська підтримка

Розмірковуючи про стабільність британської допомоги, Залужний звернув увагу на унікальний факт: за останні роки в Сполученому Королівстві змінилося кілька прем'єр-міністрів, проте позиція держави щодо України залишається принципово незмінною. За словами посла, фундамент цієї підтримки лежить не в політичних обіцянках і не в економічних інтересах, а у глибоких зв'язках суспільства.

«Україну підтримує не Стармер і не Фарадж. Україну підтримує країна Велика Британія, люди, які її населяють», — наголосив Валерій Залужний, переповідаючи свою розмову з британськими політиками. Він підкреслив, що величезну роль відіграє діаспора, сформована ще від хвиль міграції після Першої та Другої світових воєн. Організований у 1947 році Союз українців у Британії створив потужну культурну та суспільну основу. Сучасні етнічні українці, які мають паспорти та право голосу, послідно просувають український порядок денний серед своїх британських друзів та сусідів.

На думку посла, це «зернятко» культурної та людської дипломатії є найміцнішою гарантією. Саме тому ідея негайного повернення абсолютно всіх українців додому з-за кордону, за його оцінкою, потребує зваженого підходу. Адже мільйони українців, які зараз інтегруються у західні суспільства, здатні формувати проукраїнське лобі на десятиліття вперед, повторюючи шлях польської чи ізраїльської діаспори.

Читайте також: Пастка переваги: чому Путіну не вдається виграти війну на виснаження проти України [4]

Революція технологій та кризи НАТО

Найбільший резонанс викликали оцінки Залужного щодо ефективності чинних міжнародних безпекових інституцій, зокрема Альянсу. Дипломат рішуче заперечив чутки про те, нібито він закликає викреслити пункт про НАТО з Конституції України, але закликав дивитися на речі без рожевих окулярів і тверезо оцінювати реалії 2026 року.

Він нагадав, що як Головнокомандувач особисто проводив масштабні реформи щодо переведення ЗСУ на стандарти Альянсу. Проте сьогоднішня війна показала, що технологічний прогрес кардинально випередив воєнну думку Заходу. «НАТО все рівно знаходиться в доктрині кінця Другої світової війни.

Ми знаходимося в космосі», — підкреслив Залужний, зазначивши, що Україна вже випробувала практично всі наявні типи західного озброєння і зіштовхнулася з тим, що ворог швидко знаходить протидію для кожного окремого зразка (від артилерійських систем до ракет HARS).

На думку генерала, науково-технічний прогрес розвивається за власними законами фізики і не зважає на політику. Війна 2023–2026 років створила абсолютно нову доктрину, в основі якої лежать цифрові поля, безпілотні системи, робототехніка та штучний інтелект. Західні країни, проводячи навчання за старанно збереженими лекалами минулого століття, часто лише створюють ілюзію безпеки для власних виборців. Україна ж володіє унікальним, кривавим досвідом, який робить її військову думку значно передовішою за союзницьку.

Регіональні блоки та альтернативні формати

Зважаючи на кризи всередині класичних геополітичних організацій, Залужний наполягає на необхідності гнучкого підходу до формування безпекових союзів. Повноцінний альянс повинен включати не лише військову складникову, а й спільні політичні інтереси, економіку та технологічну кооперацію.

Як одну з найбільш перспективних платформ для інтеграції дипломат назвав Об'єднані експедиційні сили (JEF) — очолюване Британією угруповання Північноєвропейських держав, куди входять нордичні та балтійські країни. «Ось куди можна заходити, це блок у складі НАТО.

Для цього не треба міняти Конституцію», — зазначив генерал, додавши, що така кооперація дозволить поєднати британський космічний потенціал, норвезькі ресурси, технологічні потужності Нідерландів та унікальний український досвід.

Водночас Залужний застережно поставився до ідей, аби Україна перетворилася на єдине «щитовий демпфер» або приватну військову компанію для захисту Європи. «Величезний ризик для України — перетворитися, стати якимось ЧВК. Це гибла справа. Не можна робиться основу європейських сил за рахунок України. За рахунок українського досвіду — да, але не за рахунок українських людей», — акцентував посол.

Читайте також: Чи може війна в Україні завершитися цього року, чим і чому? [5]

Робототехніка, п'ять доменів та загроза втрати контролю

Змальовуючи образ майбутніх військових конфліктів, Валерій Залужний зазначив, що поля битв перетворяться на величезні цифрові простори, де діятимуть автономні роботи. Для повноцінної оборони в такій війні державі необхідно контролювати всі п'ять ключових доменів: сушу, воду (включаючи підводний простір), повітря, космос та цифрове поле.

Україні самотужки не під силу закрити всі ці напрямки — наприклад, космічну програму для цілодобового моніторингу та супутникового зв'язку або виробництво рідкоземельних компонентів для електроніки. Саме тому майбутній безпековий союз має будуватися на синергії: партнерські держави гарантують технологічну та космічну підтримку, а Україна — передову доктрину та наземний і безпілотний компоненти.

При цьому посол звернув увагу на те, як науково-технічний прогрес змінює саме поняття контролю над територіями. Сучасні дистанційні системи ураження (від FPV-дронів до далекобійних ударних засобів) роблять класичну анексію або фізичний утримання території беззмістовним.

«Путін виконав одне стратегічне завдання — пробив сухопутний коридор до Криму. Сьогодні по цьому коридору навіть миші не бігають. Науково-технічний прогрес не дає можливості його використовувати», — підкреслив дипломат, пояснюючи, що послідовне вибивання бензовозів, вантажівок та цивільної інфраструктури повністю паралізує логістику ворога без необхідності фізичної присутності військ.

Чому світ наближається до нового перерозподілу та «нової Ялти»

Оцінюючи перспективи завершення війни, Залужний висловив думку, що конфлікт, який розпочався як війна на виснаження, вже давно переріс у глобальну боротьбу за переділ світового порядку. Система міжнародного права, сформована після 1945 року, вичерпала свій ресурс і більше не здатна стримувати агресію.

На думку посла, війна не закінчиться простими локальними домовленостями. Світ потребує того, що він назвав Global Decision — масштабного рішення за участю найбільших світових центрів сили, передусім Вашингтона та Пекіна. «Потрібен новий Потсдам, потрібна нова Ялта з абсолютно новими правилами. Політичні системи не витримують жодного навантаження», — заявив Залужний.

Він припустив, що таке компромісне рішення, за аналогією з Берестейським миром або іншими історичними прецедентами, може не задовольнити повною мірою жодну зі сторін (ні Україну, ні Росію), проте воно стане неминучим результатом виснаження та переформатування глобальних правил гри. Доки таке рішення не ухвалене на найвищому рівні, технології продовжуватимуть розвиватися неконтрольовано, створюючи загрози, які за своєю небезпекою перевищують навіть ядерну зброю.

Читайте також:  Перемога в кредит: що правда, а що неправда про стан російсько-українського фронту. Ситуація «на землі» [6]

Безпека як єдиний пріоритет на наступні пів століття

Підбиваючи підсумок, Валерій Залужний закликав українське суспільство та політиків позбутися ілюзій і зрозуміти, що питанням номер один для нашої держави на найближчі 50 років залишатиметься виключно безпека.

«Якщо ми обміняємо безпеку України на будь-що — на тепло в домівках, на розвиток економіки чи політичні преференції — беріть дітей і вивозьте їх. Майбутнє України тільки в безпеці», — підкреслив посол. Водночас він зауважив, що потужна безпекова система є не самоціллю, а єдиним можливим фундаментом, на якому у майбутньому вдасться збудувати стійку економіку та забезпечити розвиток суверенної української держави.

—

«Аргумент» [7]

---

Читайте також: 

 

• Асиметричний контрнаступ: ЗСУ наблизилися до повної енергетичної блокади Криму та влаштували "Азовську Цусіму" [8]
• Епоха Deep Strike та $40 мільярдів збитків для РФ: Україна вперше в історії відзначає День Сил безпілотних систем [9]
• Операція «МоЛоЧКа»: СБС звітують про ураження 147 суден тіньового флоту РФ за 10 днів [10]
• Земля — повітря — земля: український наступ на логістику окупованих територій вступає в новий етап [11]
• Відрив від реальності: чому Путін дедалі менш адекватно оцінює те, що відбувається, і дедалі наполегливіше на цьому наполягає? [12]
• Український асиметричний контрнаступ, «вікно можливостей», нова парадигма війни та формула перемоги [13]
• Як зростаюча перевага ЗСУ в повітрі створює загрозу розпаду російського фронту в найближчі кілька місяців [14]
• Коридор можливостей: українські мідлстрайки загрожують сухопутному коридору до Криму [15]
• Поза межами бліцкригу: як адаптація та технології визначають долю України у 2026-му [16]
• Нокаут Московського НПЗ, бавовна у Тюмені за 2000 км та тотальний Deep Strike у Криму від СБС [17]