Акція протесту польських перевізників, яка триває з 6 листопада, призвела до паралічу трьох пунктів пропуску на кордоні між Польщею та Україною. На кордоні утворилися величезні черги.

З 6 листопада триває протест польських перевізників, які блокують рух вантажного транспорту на кордоні. Страйк призвів до повної зупинки руху на трьох прикордонних переходах між Польщею та Україною: «Дорогуськ-Ягодин», «Корчова-Краківець», «Гребене-Рава-Руська». На кордоні утворилися величезні затори. Наприклад, 12 листопада, за даними поліції, понад 1 300 вантажних машин стояло у 28-кілометровій черзі на виїзд із Польщі до України через прикордонний перехід у Дорогуську. Час очікування на оформлення машин становив 210 годин, тобто близько дев’яти днів.

Перевізники пропускають лише одну вантажівку щогодини — за винятком транспорту гуманітарної допомоги та військової техніки, який може йти без перебоїв. «Ми не хочемо блокувати допомогу Україні, хочемо лише рівного ставлення до перевізників», — заявляють мітингувальники.

«Польські фермери бояться дешевого зерна, а ми — українського транспорту. Їхні вантажівки нас затопили», — сказав в інтерв’ю money.pl учасник протесту Яцек Сокул. Події висвітлюються зокрема у групах на Фейсбуці. Комітет із захисту перевізників і роботодавців транспорту задоволений тим, що протест підтримали представники місцевої влади та політики ультраправої партії «Конфедерація».

Польські перевізники кажуть «досить»

На сьогодні у протестувальників є три основні вимоги. Перша — це відновлення дозволів на перевезення вантажів у Польщі та Євросоюзі для вантажівок з України, виключення польських вантажівок з української системи e-Черга, яка служить для оформлення транспортних засобів, що перетинають український кордон, і, мабуть, найбільш екстремальна вимога, заборона на реєстрацію в Польщі транспортних компаній, що не походять з ЄС.

Артур Іздебський, власник однієї з транспортних компаній, представив додаткові вимоги в інтерв’ю порталу wnp.pl. Перевізники, серед іншого, вимагають компенсації втрачених доходів або надання польським перевізникам доступу до української системи «Шлях». Протестувальники також обурені діями польського уряду. Нагадаємо, перша акція протесту була організована навесні — Варшавою проїхало кілька сотень вантажівок. Переговори з Міністерством інфраструктури після цієї події нічого не дали. Сам протест — це низова ініціатива кількох десятків дрібних підприємців, однак представники галузі ставляться до цього прихильно.

Боротьба за рівні права?

Як заявляють польські перевізники, ці вимоги є спробою вирішити проблеми, що стосуються польських компаній. «Українські водії на маршруті Україна-Польща-Україна заробляють 350 доларів за три тижні роботи. Як конкурувати з цими компаніями, коли польський працівник коштує польському перевізникові в чотири рази дорожче?» — кажуть протестувальники.

Різниця у вартості працівників — це одне, інше — свобода, з якою українські компанії можуть пересуватися Польщею та іншими країнами ЄС. Перед початком повномасштабного вторгнення українські перевізники мали отримувати спеціальні дозволи на проїзд дорогами ЄС. Це суттєво обмежувало діяльність українських компаній, адже їхня кількість була скорочена до 160 тисяч. Незабаром після початку великої війни обмеження були скасовані — у червні Україна підписала так званий транспортний безвіз з ЄС, а пізніше угоду ратифікували в Європарламенті.

Основна причина — спрощення торгівлі та гуманітарних перевезень. За оцінками, кількість перевезень зросла зі згаданих 160 тисяч до 500 тисяч. Українські компанії почали виконувати замовлення в межах Євросоюзу (не лише транспортувати вантажі з України), маючи перевагу у менших витратах на працівників. Нові правила мали діяти до кінця червня цього року, але зрештою їх продовжили до 30 червня 2024 року. Це викликало обурення польських підприємців, які домінують на європейському транспортному ринку.

Перевізники протестують і проти нерівного ставлення з боку української прикордонної служби. За їхніми деклараціями, до 6 листопада дорога з Польщі до України практично не передбачала очікування. Однак польським вантажівкам доводилося чекати багато днів, щоб перетнути кордон з України до Польщі.

Все завдяки системі e-Черга. Останньою краплею стали зміни в системі (запроваджені 6 листопада), за якими чергу на реєстрацію могли займати лише транспортні засоби, які вже є в Україні. На практиці це означало, що польський автомобіль, щоб здійснити перевезення, яке тривало два дні, мусив провести в Україні навіть кільканадцять днів, чекаючи на парковці своєї черги.

Як вирішити проблему

Протест перевізників поки що не призвів до погіршення відносин між Польщею та Україною. Польський уряд дистанціювався від протесту, хоча окремі політики з партії «Право і справедливість», яка перебуває при владі в Польщі з 2015 року, публічно висловили підтримку протестувальникам. Ситуація складна. Найближчими днями в Польщі зміниться уряд.

На виборах перемогла опозиція. Однак невідомо, якою буде стратегія нової влади щодо економічних відносин з Україною. Мало того, поки не зміниться влада, важко очікувати, що польський уряд буде зацікавлений у припиненні конфлікту. Про це свідчить зустріч, що відбулася 9 листопада в Люблінській воєводській адміністрації, в якій взяли участь представники міністерств обох країн та представники мітингувальників. Конфлікт не було вирішено, а мітингувальники оголосили, що посилять протест і підведуть до кордону більше техніки.

«Наша позиція однозначна: блокування кордону шкодить інтересам обох країн і створює ризик для функціонування ініціативи “Шлях солідарності”», — повідомили в Міністерстві інфраструктури України, яке зацікавлене у швидкому вирішенні проблеми. Проте з польського боку не було жодних декларацій. Натомість протестувальники критично оцінили слова посла України у Варшаві Василя Зварича про те, що протест перевізників означає дії на користь «російських терористів». 10 листопада посол Зварич відвідав протестувальників та українських водіїв. «Всі зусилля зараз спрямовуємо для припинення протесту і скасування обмежень на рух вантажного автотранспорту. Кордон має бути недоторканим у всіх відношеннях, не розділяти, а обʼєднувати наші дружні країни — Україну і Польщу», — написав він у соцмережах.

Польсько-українська господарська палата звернулася з проханням припинити акцію блокування кордону. Проте представники польських перевізників залишаються байдужими. «Протест закінчиться не скоро», — запевнив протестувальник Павел Кот в інтерв’ю газеті Rzeczpospolita.

Проблема в тому, що протест значною мірою паралізував постачання товарів в Україну, яка бореться з російським вторгненням. Наразі важко визначити, якої шкоди це завдасть українській економіці. Проте наслідки можуть бути серйозними: за даними місцевих ЗМІ, черги, які утворилися після початку протесту, заповнені майже виключно вантажівками з українськими номерами.

Українська сторона також зазначає, що польські перевізники протестують, оскільки не хочуть, щоб їхнє домінантне становище на європейському транспортному ринку опинилося під загрозою. «Саме польські перевізники тримають європейський ринок», — зазначив в інтерв’ю Forbes Ukrainian Сергій Деркач, заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України.

Це саме те, з чим погоджуються польські перевізники. Протестувальники стверджують, що зміна цієї ситуації призведе до банкрутства компаній і звільнення працівників. Українська сторона вважає, що ця діяльність є єдиним шансом для місцевої економіки вижити через війну та блокаду морського транспорту. Водночас як поляки, так і українці не дуже охоче йдуть на компроміс. Нейтральна позиція польського уряду не сприяє ні тим, ні іншим.

А черга на кордоні щогодини зростає.

—

Цезарій Щепанський [2], переклала Ірена Шевченко, опубліковано у виданні Нова Польща [3]

В тему: 

• Польща закриває кордон для фур з рф і Білорусі із 1 червня [4]
• Ситуація на українсько-польському кордоні є критичною – Мінінфраструктури [5]
• Польща закрила останній КПП для вантажних автомобілів на польсько-білоруському кордоні [6]
• Україна та Молдова скасували дозволи на вантажні перевезення [7]
• Уряд України остаточно погодив "транспортний безвіз" з ЄС [8]