Як ви гадаєте, чим мав би займатися генерал-майор СБУ, заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації з питань діяльності правоохоронних органів, оборонної та мобілізаційної роботи (у 1999–2002 рр.), голова підкомітету Комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією (2002–2006 рр.)?

Помилиться той, хто наївно подумає, що людина з таким послужним списком охороняє законність і бореться з корупцією!

Навпаки, уродженець Дніпропетровська Анатолій Клименко, саме про нього зараз йдеться, повною мірою проявив себе як завзятий мисливець за чужим майном. Причому слово «мисливець» тут вживається в прямому сенсі: однією з яскравих сторінок у біографії Анатолія Володимировича стали махінації із земельними ділянками державного фонду та майном громадських організацій мисливців і рибалок у Дніпропетровській області.

Пролиємо світло на цю темну пляму в біографії нашого героя. У кожній області є організація, що об’єднує любителів полювання та риболовлі. Подібні структури зазвичай мають у своєму розпорядженні спеціально відведені земельні та водні угіддя, а також будівлі (бази, будинки відпочинку тощо). Щоб мати можливість безкарно «приватизувати» суспільні активи, виявляється, потрібно небагато – висока посада в держорганах.

Клименку, який на той момент був заступником голови Дніпропетровської ОДА, залишалося лише поставити «підсадну качку» – свою довірену особу – на посаду голови Дніпропетровської обласної громадської організації мисливців і рибалок (ДОООР). І далі полювання йшло повним ходом.

«За розвиток регіону»: риболовсько-спортивна база «Фрунзенська»

У районі селища Березанівка ще наприкінці 80-х років за рахунок членських внесків ДОООР було збудовано риболовну та спортивну базу «Фрунзенська» — 5 га мисливських угідь із лісосмугою та озером (з 2004 року ця територія вже в межах Дніпропетровська).

У «бурхливих» 1990-х роках базу було придбано Дніпропетровським обласним товариством споживчої кооперації, і вона опинилася на балансі Центрального колгоспного ринку «Озерка».

Але у 2000 р. Анатолій Клименко вирішив повернути угіддя мисливцям і рибалкам. Дніпропетровське обласне товариство споживчої кооперації з радістю і швидко погодилося (спробуй не погодитися!) це зробити. Був складений фіктивний акт прийому-передачі «Фрунзенської» назад до ДОООР.

Можна було порадіти за дніпропетровських мисливців, але ось невдача – база відразу була переоформлена на одне з багатьох комерційних підприємств, контрольованих Клименком (зараз тут побудовано приватний готельний комплекс з розважальними спорудами, єдиний зв'язок з полюванням – на території «Фрунзенської» вирощуються фазани та цесарки, які продаються тією ж ДОООР).

А тим часом Клименко отримує від влади нагороду «За розвиток регіону».

«За заслуги у службі»: риболовсько-спортивна база відпочинку «Орлик» та 1,5 мільйона гривень

На початку 2003 року керівництво ДОООР, не надто обтяжуючи себе зайвими поясненнями, списує зі свого балансу будівлю Криворізького міського відділення організації та продає її за 40 тис. грн. підприємству, яке контролює той самий Клименко. А далі ця будівля вже перепродається майже в 40 разів дорожче – за 1,5 мільйона гривень. Чудове полювання!

За звичною схемою у 2003 році було розпродано будівлю їдальні риболовсько-спортивної бази відпочинку «Орлик» (Кобиляцький район Полтавської області), транспортні засоби, човни та човнові мотори, що належали ДОООР.

А тим часом Анатолій Клименко, обраний депутатом Верховної Ради, отримує медаль Служби безпеки України «За відзнаку у службі 1-го ступеня».

«За заслуги»: «Будинок мисливця та рибалки» та Набережна Леніна

З 2004 року Клименко почав полювати на більш солідну здобич. На початку ДОООР знімає з балансу та реалізує за заниженою вартістю через підставні фірми приміщення майстерень організації, розташованих прямо на березі Дніпра на Набережній Леніна (навпроти «Стану 550» металургійного заводу ім. Петровського) неподалік від центру міста. Не треба пояснювати, наскільки дорогі зараз ці 1 га землі, навіть незважаючи на кризу. Зараз тут вже паркуються яхти та катери, працюють елітні ресторани.

Не завадила Анатолію Володимировичу й «помаранчева революція», затятим та емоційним противником якої він був на той час (тоді співробітники штабу В. Януковича просто дивувалися нецензурним висловлюванням довіреної особи лідера «регіоналів», дніпропетровського заступника губернатора, на адресу леді Ю.).

Але головним для нього все ж залишалося питання особистого збагачення. Наприкінці 2004 року ДОООР відчужує за вже знайомою нам схемою на користь структури Клименка половину території мисливської бази «Будинок рибалки та мисливця», розташованої на березі р. Самари поруч із селом Новоселівка. Далі цей шматок землі був розділений на окремі ділянки і розпроданий компаніям-забудовникам за комерційною вартістю.

Тоді ж цей практичний чиновник через підставних осіб, серед яких фермерське господарство «Перемога КВІ», заволодів 96 земельними ділянками (понад тисячу гектарів!) в елітних районах області, а саме за рахунок паїв селян Ювілейної, Степнянської та Чумаківської сільрад. Використовуючи землі для власного збагачення, наш герой, схоже, просто забуває весь цей час належним чином платити пайовикам, які втратили свої ділянки на довгі 49 років.

А тим часом Анатолій Клименко отримує орден «За заслуги 2-го ступеня».

Новий сезон полювання?

Наш герой-мисливець не загубився й після «помаранчевої революції», оскільки його політичний нюх не гірший за комерційний. Якщо раніше він був у прокучмівських фракціях «Єдина Україна», «Промисловців і підприємців України» та «Трудова Україна», то в лютому 2005 року він швидко переметнувся до тоді ще «помаранчевої» фракції Соціалістичної партії, в якій благополучно досидів до 2006 року.

На парламентських виборах 2006 року він був у списку СПУ на 40-му місці і до парламенту не потрапив. При цьому він, мабуть, проявив надзвичайну хоробрість, оскільки у 2006 та 2007 роках отримує нагрудний знак СБУ «Хрест Доблесті» 2-го та 3-го ступеня.

Далі політична доля Клименка була вже пов’язана з БЮТ, точніше з колишнім соціалістом, а нинішнім членом БЮТ та міністром транспорту і зв’язку Йосипом Вінським. Тому не дивно, що любитель дніпропетровського полювання та риболовлі «сплив» у грудні 2007 року в якості заступника голови Мінтрансзв’язку. На цій посаді він до неймовірних масштабів розвинув практику обкладати податком підприємства Мінтрансзв’язку.

Ошелешені керівники перешіптуються, що рідко коли виходили з його кабінету без чергового фінансового завдання. У певний момент у колах транспортників повірили: до Клименка на прийом кличуть тільки для того, щоб вкотре на папірці написати суму поборів.

Мабуть, завдяки такій неймовірній практичній налаштованості державний службовець за кілька років став багатієм, що не відповідає його статусу. Сьогодні він володіє величезними земельними ділянками в Дніпропетровській області, квартирами площею 200 квадратних метрів, великими складами і навіть промисловими підприємствами (наприклад, заводом «Комінтерн», який зараз у поспішному порядку продає ізраїльській компанії).

Залишається тільки дивуватися, які люди роблять кар’єру на державній службі в Україні. Виявляється, що посади та нагороди Клименко та йому подібні отримують не за виконання своїх обов’язків, а якраз за їх невиконання. Навряд чи махінації генерал-майора СБУ були непомітні для правоохоронних органів. Навпаки: зірки на погонах і зв’язки у вищих ешелонах влади дозволяли йому залишатися безкарним. Чи може наше життя змінитися на краще, поки держава нагороджує тих, кого треба саджати?

Інформація надана джерелом УМВС у м. Києві

—

Олексій Наришкін, опубліковано у виданні «Україна кримінальна [2]»