Теракт у Голосіївському районі Києва 18 квітня 2026 року, що забрав життя шістьох людей, залишив по собі не лише кривавий слід, а й глибоку суспільну травму та безліч запитань про мотиви вбивці.

В ефірі Українського радіо [2]соціальна психологиня Зоя Гаркавенко препарує стан нападника через призму його дій: від підпалу власної квартири, що стало символом розриву з реальністю, до хаотичної стрілянини, яка свідчить про сприйняття всього світу як ворожого об'єкта. Експертка наголошує, що в ситуації, коли людина свідомо «спалює мости», будь-які перемовини стають марними, а єдиною метою злочинця є затягнути за собою в небуття якомога більше випадкових жертв.

Матеріал пропонує не лише аналіз «психології апокаліпсиса» окремої особистості, а й конкретний алгоритм виживання для цивільних. Як розпізнати момент, коли треба тікати, а коли — завмерти на підлозі? Чому спроби вмовити агресора можуть стати фатальною помилкою? Зоя Гаркавенко дає жорсткі, але життєво необхідні поради: відмова від героїзму, мінімізація контактів та техніка «заземлення» для тих, хто став свідком трагедії. Це розмова про те, як зберегти життя під вогнем та як навчитися знову ходити вулицями міста, де безпека в один момент виявилася ілюзією.

Читайте також: Голосіївська бійня — уроки терору, поліцейського сорому та великої збройної дискусії [3]

"Давайте звернемо увагу на дві речі"

Ви як соціальна психологиня загалом як оцінюєте цю трагедію, яка сталася у Києві?

Ви сказали правильне слово — це трагедія. Причому трагедія і зі смертю людей, і трагедія з того, що людина за невідомих причин вчинила вбивство відверте. Тому тут я не знаю, які тут можуть бути ще додаткові коментарі. Це трагедія.

Так. До речі, якщо ми говоримо про стан людини... Ну, поясніть, будь ласка, ось здорова психічно людина вочевидь просто так не вийде на вулицю зі зброєю і не почне хаотично стріляти просто, ну, без розбору в будь-кого. Тим паче потім тримати в заручниках, як зазначив міністр внутрішніх справ пан Клименко, близько 40 хвилин з ним намагалися навіть вести переговори, але жодних вимог ця особа не висувала. Ось як можна описати взагалі стан людини, яка потенційно може таке зробити, на жаль, ми говоримо про випадок, яка зробила такий крок?

Ну, давайте почнемо з того, що нам невідомо багато обставин, на чому ми можемо побудувати аналіз про стан людини і про саму людину. Ми знаємо орієнтовний вік цієї людини, ми знаємо про те, що ця людина, за свідченнями сусідів, вела замкнений спосіб життя, і в принципі вона була тиха і спокійна і не причиняла нікому жодних негараздів. Але давайте звернемо увагу на дві речі.

• Перша, що надзвичайно важливо — це підпал власної квартири. Це сигнал про те, що "я сюди не повернуся". І от тут можна говорити про те, що психічний стан (не психологічний, а психічний стан) найімовірніше був абсолютно ненормальним. Тобто людина неадекватно сприймала реальність і, якщо і був свідомий цей крок, то це був крок в смерть. Те, що людина підпалила власне помешкання — для людини це свідчення того, що вона сюди більше не повернеться.

• Тепер друга ілюстрація або другий елемент, який ми можемо аналізувати — це те, що людина вийшла на вулицю і йшла і просто стріляла в будь-кого. Тобто тут немає якоїсь персоніфікованого звернення до когось, хто би міг бути, скажімо так, для цієї людини мішенню. І з психологічної точки зору це можна проаналізувати і схарактеризувати таким чином, що світ для цієї людини становив небезпеку, або світ для цієї людини не такий, яким він має бути, і тому його треба зруйнувати.

Що стало причиною такої поведінки і таких вчинків — це вже, ну, у нас просто немає з вами достатньо інформації, і було би з мого боку абсолютно непрофесійно фантазувати на цю тему. Але те, що людина вбивала без розбору будь-кого — це якраз і є ознакою того, що для людини життя в цьому світі було нестерпним з тих причин, які ми не знаємо.

Жодних свідчень про те, що тут є якийсь підтекст, у нас просто немає зараз. Але ми можемо точно говорити про те, що ця людина вирішила звести рахунки з життям. Підпал власної квартири про це яскраво свідчить. А те, що людина не стала вести перемовини — ну, і тут уже про вимоги ми навіть не говоримо. Тому що людина в неадекваті, у неї немає вимог. Світ для неї нестерпний. І тому оці перемовини просто не могли дати ніякого результату.

Читайте також: Масшутінг в Голосіївському районі Києва кваліфіковано як теракт, загинуло 6 людей, ще 14 отримали поранення [4]

"Те, що вбивці було байдуже, які будуть наслідки — це точно"

Але з огляду на ось такий стан, чи можемо ми говорити, що така людина діяла абсолютно свідомо? Як ви зауважили, що ймовірно світ був нестерпним, і якщо не було конкретних вимог, то людина напевно що, тим паче яка володіла зброєю, розуміла або потенційно могла розуміти, що такі дії — це теж шлях в один кінець. І свідомо йшла на цей злочин і свідомо вбивала людей, розуміючи чим це може закінчитися?

Ну, розумієте, ви порушуєте дуже важливе питання етичного характеру. Покарання передбачає злочин. Коли людині нестерпно — їй байдуже. І тому оця поведінка, про яку ми говоримо, вона є свідченням того, що навіть якщо це було умовно свідомо... Тому що в принципі людина при здоровому глузді, у якої все норм, вона не буде таке робити.

Тобто в даному випадку ми можемо говорити про якийсь зрив. Що було причиною цього зриву — важко сказати. Але те, що це людина у відчаї, яка вже попрощалася із життям... Тобто світ нестерпний, життя не потрібне, тому можна забрати з собою будь-кого і це вже не має значення: одна людина, три людини, 23 людини. Ну, насправді тут, ще раз повторюю, наразі небагато інформації якісної, яка могла би дати світло тому, чому людина так вчинила. Але те, що людині було байдуже, які будуть наслідки — це точно.

І я би не стала зараз малювати якісь картини, пов’язані із політичним підтекстом. Поясню свою власну суб’єктивну думку. Враховуючи те, що ми з вами змалювали вже якусь картину стосовно характеристик цього злочинця, цього терориста... Якщо у нас немає конкретних підстав, фактів, говорити про те, що тут є якийсь там "російський слід", я вважаю абсолютно, по-перше, безпідставно, по-друге — непрофесійно. Це один момент.

І другий момент. Давайте подивимось на це трошечки з іншого боку. Взагалі тероризм як феномен — що це таке? Це дестабілізація. Звісно, такі події вони дестабілізують. І можна зараз припустити думку, що в цьому є якась навмисна дія.

Але чи була ця конкретна людина вмотивована на те, щоби вчиняти якісь спеціалізовані дії — у мене величезний сумнів. Швидше за все — це ситуація відчаю. Але відчаю не того, що там... знов-таки фантазуючи... це ситуація, коли людина прощається із життям і вона руйнує світ, в якому живе. От для мене це про це. Я думаю, що більше звісно зможуть сказати спецслужби, тим більше, що вони вже відкрили провадження.

Тому мені здається, що не варто просто малювати те, чого немає.

Загалом ступінь напруження, що зараз панує, атмосфера, в якій ми живемо — вона настільки висока, що є люди, які можливо в іншій ситуації ніколи б не вчинили жодних загрозливих дій. Але відповідно хтось балансує, хтось вміє собою керувати, а хтось ні. Тому із цього виводити якісь наслідки, мені здається, це просто штучно. Я би не робила цього.

Читайте також: Поліцейські від пострілів нападника втекли, лишивши без допомоги поранену під час розстрілу в Києві: Клименко каже про службове розслідування (буде таке, як в Черкасах) [5]

"Найкращий варіант — це лягти на підлогу і не рухатись"

Пані Зоє, давайте спробуємо надати якісь мінімальні базові поради. На вулиці міг опинитися будь-хто з нас, наприклад у столиці. Він же не обирав спеціально людей, яких хотів вбити. Якщо змоделювати, не дай Боже, якщо людина опиняється в схожій ситуації в тому ж таки супермаркеті або бачить на вулиці, що щось таке відбувається — тут про які дії варто говорити? Зрозуміло, що в стресових ситуаціях люди переважно як на підсвідомому рівні діють, на рівні рефлексів, інстинктів інколи, але все ж таки кілька порад зможете надати?

Ну, ви абсолютно має рацію, коли говорите про інстинкти і рефлекси. Від природи у нас закладено три основних базових рефлекси: бий, біжи, завмри. І от тут, якщо ми говоримо про стрільця на вулиці — все залежить від відстані. Якщо людина опинилася і вона бачить це на віддаленні — треба бігти, тікай.

Якщо ми говоримо, що людина опинилася в якомусь наближенні такому ризикованому, небезпечному — треба завмерти. Насправді, якщо ми говоримо, що людина, яка вчиняє такі дії, і бачить рух — рух це загроза. Ну, тут якби таких якихось дуже глибоких порад немає: бий, біжи, завмри. Якщо ми на вулиці — відстань до зловмисника визначає стратегію поведінки. Ну і безумовно, якщо є можливість — можна навіть впасти на землю і просто лягти. Це може убезпечити людину від таких от випадкових влучань.

Якщо ми говоримо про замкнений простір — це трошки інша стратегія. Тому що, якщо вже умовно ситуація заручників, тобто люди замкнені в просторі, так само будь-який рух може викликати неадекватну реакцію з боку терориста. А це означає, що треба завмерти. Найкращий варіант — це лягти на підлогу і не рухатись.

Читайте також: Мирослав Гай: Необхідність чіткого закону про самозахист [6]

"Не говорити, в жодному разі не вмовляти"

Контактувати, говорити про щось?

Ні! Ні! В жодному разі! Людина в неадекваті (а ми говоримо про те, що людина в неадекваті), вона неконтактна, їй не потрібні контакти, вона не буде відповідати на будь-що. Більше того, якщо людина така звертається з чимось і може вчиняти якісь фізичні дії (штовхати ногою, штовхати тією самою зброєю) — абсолютно односкладні відповіді: "так", "ні", "не знаю". Все. Бажано не дивитись в очі, не встановлювати зоровий контакт, тому що це може спричинити додатковий напад, припадок агресії, або гніву, або будь-чого іншого. Тобто — лягай, ховайся. Не говорити, в жодному разі не вмовляти.

Ну і фактично, якщо є можливість сховатися за будь-що (якщо це магазин — це можуть бути стелажі, холодильники невисокі від морозива) — сховатися. Оце єдиний варіант реакції. Більше того, тут жодного героїзму не має бути, тому що людина в неадекваті не диференціює: чоловік, жінка, дитина — там немає цього. Весь світ зіпсовано і його треба зруйнувати. І якщо взяти до уваги те, з чого ми почали — коли людина йшла з власного дому, вона його спалила. Це означає, що єдине, чого він міг прагнути — це затягнути за собою на той світ якомога більше людей. І це найнебезпечніший варіант насправді.

Заземлення, дихання, вода

Усі ми люди, і на таку трагедію неможливо не відреагувати емоційно. Спілкуючись з колегами, вже теж неодноразово чув: "Боже, а як тепер ходити по вулиці?", "Мене це так вразило, я вже не зможу заснути". Тобто емоційно на людей це теж впливає. Після схожих випадків може залишитися відчуття страху, небезпеки. Як бути з цим?

Ну, я думаю, що ми, на жаль, вже так багато пережили всіляких трагедій, що порада може бути тільки одна: заземлення, дихання, вода. Це якщо людина здатна сама себе регулювати. Вода маленькими ковточками, стакан води маленькими ковточками — це дозволяє заспокоїтися. Якщо людина не може сама себе відрегулювати — треба звертатись до фахівців.

КОНТЕКСТ

У Голосіївському районі Києва увечері 18 квітня чоловік відкрив на вулиці стрілянину по перехожих, а потім увірвався у супермаркет, де утримував присутніх у заручниках, інформує Суспільне [7]. Нападника ліквідували під час штурму магазину. Внаслідок стрілянини шість людей загинули і 14 поранено, серед яких дитина. СБУ кваліфікує розстріл цивільних як теракт.

Генеральний прокурор України Руслан Кравченко повідомив, що підозрюваний — 58-річний уродженець Москви. Як заявив президент Володимир Зеленський, слідчі мають кілька версій, чому чоловік почав стрілянину, і продовжують вести розслідування.

Також Володимир Зеленський заявив, що Державне бюро розслідувань відкрило справу проти двох поліцейських, які втекли з місця теракту у Києві 18 квітня. Про це президент повідомив у зверненні за 19 квітня.

"Вже є кримінальне провадження щодо цього факту, і буде повна перевірка роботи патрульних – вони повинні були діяти в тих обставинах", — заявив Зеленський. Також Зеленський зазначив, що необхідно "переглянути протоколи реагування на такі ситуації, а також добору та навчання патрульних".

"Розслідування щодо нападу й перевірку всіх фактів щодо вбивці, його стану, отримання ним зброї ведуть разом Служба безпеки України та Національна поліція України. Міністр зробить кадрові висновки по всій вертикалі", — повідомив президент.

—

Владислав Красніцький [8], опубліковано у виданні Українського радіо [2]

На цю тему:

• "Мене обложили менти. Живим я не дамся". Репортаж із Черкащини, де ветеран розстріляв чотирьох поліцейських [9]
• Розстріл поліцейських на Черкащині: вбивця був фронтовиком-героєм, на якого керівництво місцевої поліції "повісило" вдаваний замах на вбивство депутата-покидька [10]
• Ветерани на мітингу у Черкасах вимагали покарання винних у вбивстві Сергія Русінова та поліцейських і видачі тіла побратима сім'ї для гідного поховання (ФОТО) [11]
• Ветеран проти системи: чому спроба обшуку у прийшовшого з війни чоловіка перетворилася на бійню [12]
• На Черкащині з великою шаною попрощалися з ветераном Сергієм Русіновим, якого застрелили поліцейські [13]