Після перемоги антиукраїнських партій в Чехії виявилось, що Прага заробила на українцях більше, ніж витратила. Про це після засідання уряду заявив Петр Фіала, чеський прем'єр-міністр, який іде у відставку.

"Чеська держава точно не втрачає кошти на допомозі Україні, навпаки", - пояснив Фіала журналістам. З початку повномасштабного вторгнення Чехія витратила на допомогу Україні 91,3 мільярда крон (більш ніж 4 млрд доларів), розповів він. У цю суму, за словами Фіали, входить військова допомога, проєкти економічної дипломатії та витрати, пов'язані з розміщенням українських біженців всередині країни, зазначає BBC [2].

Але українські біженці приносили дохід Чехії - сума сплачених ними податків і внесків за медичне страхування становить 79 млрд крон, або 3,8 млрд доларів.

У той же час Чехія отримала від ЄС компенсацію за надання військової допомоги Україні в розмірі приблизно 25 млрд крон (1,1 млрд доларів). Механізми часткового відшкодування передбачені, якщо країна-член ЄС віддає Україні щось із власного озброєння чи в рамках програми спільних закупівель зброї.

У сумі вийшло, що доходи від українських біженців і компенсація, отримана від ЄС, перевищила витрати Чехії на Україну та українців "на 12,7 мільярда чеських крон", додав Фіала.

Тобто Чехія не тільки фінансово не втратила під час війни в Україні, вона ще й заробила 12,7 млрд крон, тобто 609 млн доларів.

І це ще не все. Віцепрем'єр-міністр Віт Ракушан, представник ліберальної партії STAN, заявив, що у країні офіційно працевлаштовані 170 тисяч українців.

"Ці люди багаторазово нам віддячать", - додав Ракушан.

"Звичайно, це не найважливіше", - сказав чеський прем'єр-міністр, тому що як країна Чехія "не повинна ігнорувати аспект справедливості".

Але, додав він, "цифри говорять дуже чітко". Він зазначив, що навів їх для того, щоб спростувати хибні тези, які висуває більшість новообраних депутатів у парламенті після виборів.

У жовтні 2025 року в Чехії на виборах до палати депутатів (нижньої палати парламенту) переміг рух ANO колишнього прем'єр-міністра країни, мільярдера і євроскептика Андрея Бабіша, який негативно ставиться до підтримки України і знову може очолити уряд.

Він висуває гасло "чехи понад усе", що нагадує аналогічні заклики президента США Дональда Трампа.

Бабіш також закликав завершити чеську ініціативу з постачання Україні артилерійських снарядів, заявляючи, що вона занадто дорога. В рамках цієї програми Чехія шукає снаряди по всьому світу і купує їх для України за підтримки інших західних союзників Києва.

При цьому Бабіш не вважає, що військову допомогу Україні потрібно повністю припинити, але закликає передати це питання НАТО і ЄС.

Антиукраїнські настрої в новообраних політиків настільки сильні, що в перший же день на своїй посаді новий голова чеської палати депутатів Томіо Окамура розпорядився зняти із фасаду парламенту Чехії український прапор.

Він висів там на знак солідарності від початку повномасштабного вторгнення Росії.

У відповідь на дії Окамури представники демократичних партій ODS, STAN та Piráti розмістили українські прапори з вікон своїх парламентських кабінетів.

Окамура — лідер ультраправої, євроскептичної, антиіммігрантської партії SPD, критикує ЄС і НАТО, а також виступає проти допомоги Україні та українським біженцям.

SPD стверджує, що "українці навантажують чеську соціальну систему, забирають допомогу в чехів, і водночас відбирають у них роботу, створюючи безробіття".

Перед виборами Томіо Окамура заявляв, що виступає за перегляд дозволів на проживання українців у Чехії. Він також говорив, що українці "забирають у чехів роботу та заважають брати газ у Росії".

Читайте також: В Чехії на парламентських виборах перемогла антиукраїнська сила: чого чекати нам від чеського Орбана [3]

Та ж сама історія з Польщею

Історія із Прагою, яка заробляє на українців більше ніж витрачає - насправді не унікальна.

Та ж сама ситуація склалася в Польщі, яка, як і Чехія останніми місяцями, має виражені антиукраїнські настрої.

Але нове дослідження "Аналіз впливу українських біженців на економіку Польщі", яке провела компанія Deloitte на замовлення УВКБ ООН (Агентства ООН у справах біженців), показало, що в 2024 році українці допомогли згенерувати 2,7% ВВП Польщі.

Це майже 100 мільярдів злотих (27 млрд доларів).

У той час Польща, починаючи з березня і до червня 2025 року, витратила на підтримку України 40,3 млрд злотих, тобто 11 млрд доларів. У суму входить як підтримка біженців, так і військова та гуманітарна допомога Україні.

Разом це тільки 40,84% суми, яку українці додали до бюджету Польщі лише за один 2024 рік, звертає увагу польське видання Postpravda.

Тому, як наголосив Кевін Дж. Аллен, представник УВКБ ООН у Польщі, "ті, хто вважає, що біженці є тягарем для економіки, мають подумати ще раз".

Читайте також: Небезпечна гра президента Польщі Навроцького: його відверто проросійські дії не є випадковістю вважають польські журналісти [4]

Що буде з українськими біженцями, коли закінчиться тимчасовий захист?

Європейський союз надає біженцям від війни Росії проти України тимчасовий захист уже четвертий рік. А в Чехії деякі політики з можливої майбутньої урядової коаліції закликають до контролю українців, які користуються цим захистом, повідомляє Радіо Прага. [5]

У проєкті програмової заяви уряду партій ANO, SPD і „Motoristé sobě“ слово «біженець» не згадується. А Україна там згадана лише в розділі про міжнародні відносини. Тим не менше, лідер SPD, а тепер і голова Палати депутатів Томіо Окамура ще під час передвиборчої кампанії не раз згадував про перегляд дозволів на перебування людей із України. І ця партія вочевидь іще не відмовилася від таких планів.

Коли вже після виборів ситуацію з’ясовувало інтернет-видання Novinky.cz, депутат від SPD Радек Котен відповів, що там хочуть змінити умови для українських біженців. За його словами, нові умови на наступний період будуть визначатися під час обговорення норм для перегляненого закону Lex Ukrajina 7, і подробиці будуть відомі вже тоді. «Неможливо толерувати зловживання гуманітарною допомогою і неодноразове вчинення кримінальних дій», — додав він.

Дотримуватися зобов’язань

«Те, що люди можуть мати певні побоювання, на які треба якимсь чином реагувати, є легітимним. Але питання в тому, як це можна зробити», — коментує прагнення запровадити зміни юристка Вера Гонускова з юридичного факультету Карлового університету, яка спеціалізується на праві в галузі біженців і міграції, а також на тимчасовому захисті.

Вона нагадує, що Чехія має дотримуватися міжнародного і європейського права. «Ми мусимо дотримуватися зобов’язань, які ми взяли як чеська держава, коли погодилися з конкретною конвенцією», — нагадує вона.

«Хіба що ми б вийшли з тієї конвенції, — додає юристка. — Чого, на мою думку, держава не мала б робити, бо цим вона далеко відійшла б від спільноти тих, що відкриті до допомоги людям, які дійсно перебувають у скруті».

Наука від біженців із Югославії

За даними Міністерства внутрішніх справ, у Чехії нині зареєстровано майже 397,5 тисяч осіб із тимчасовим захистом у зв’язку з війною Росії проти України (реальне число дещо нижче: дехто виїжджає з країни, не попередивши про це). Діяти цей тимчасовий захист буде, за рішенням ЄС, іще до березня 2017 року — або й закінчиться раніше, якщо в цій війні настане мир чи перемир’я.

І в тому, що цим біженцям могла б після того запропонувати Чехія, на думку Гонускової, варто використати науку з ситуації понад двадцятирічної давнини, коли біженцям з колишньої Югославії надали так званий тимчасовий притулок. Чехія тоді надала його приблизно семи тисячам утікачів, наприклад, із Боснії чи Косова.

«Ми гарантували їм базовий стандарт, а через деякий час доступ на ринок праці і принаймні базове житло. А найцікавіше в тому, що закінчили ми це так, що дали їм можливість вибору», — нагадує юристка.

Тоді біженці отримали можливість здобути дозвіл на постійне перебування за коротший термін, ніж звично, якщо вони відповідали всім умовам. «Це була одна можливість. Друга полягала в добровільному поверненні, а ми водночас масово інвестували туди, куди ці люди поверталися, — наприклад, добудовували корпус лікарні чи якесь житло», — розповідає Гонускова.

«Далі ми дали можливість залишитися з гуманітарних міркувань тим, хто не міг ні поїхати, ні виконати всіх критеріїв для постійного перебування», — додає вона. І четвертою можливістю було просити про стандартний статус біженця.

«Ця можливість вибору дає велике натхнення», — вважає юристка.

Читайте також:

• Як українські мігранти впливають на економіку ЄС (ДОСЛІДЖЕННЯ) [6]
• Польща зацікавлена в постійному проживанні біженців з України: з 1 квітня можна подавати документи [7]
• Понад мільйон українcьких біженців прожили рік у Польщі, багато "вирішили тут заземлятися" [8]
• Більшість обрала Німеччину: як змінилася географія українських біженців в ЄС [9]
• Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень про війну, відбудову та корупцію: "Все залежить від влади" [10]
• Якщо війна триватиме рік, то багато українських біженців не повернуться з Європи - Елла Лібанова [11]
• Півмільона українців отримають додаткові виплати через програму ООН — Мінсоцполітики [12]
• Як українські та західні ліві реагують на російське вторгнення в Україну: наші просять зброю - західні проти [13]
• Європа готується до нової хвилі українських біженців із наближенням зими – Reuters [14]
•  Митрополит Епіфаній: «У ці дні ми співаємо «З нами Бог». Якщо з нами Бог, то хто проти нас?» [15]
• За останній рік Україна й українці дали альтернативну оцінку людської природи [16]