
Христина Алчевська здобула освіту потайки, мріяла навчати жінок і створила одну з найуспішніших недільних шкіл свого часу. Присвятила життя просвітництву, популяризації української мови та боротьбі за право жінок на освіту.
Встановила на власному подвір'ї перший в Україні пам'ятник Шевченку, нагадує видання ЕСПРЕСО [2].
Христина Журавльова, а після заміжжя Алчевська, народилась 16 квітня 1841 року на Чернігівщині. Учителька, організаторка народної освіти, меценатка і письменниця. Засновниця Харківської жіночої недільної школи та дружина засновника міста Алчевськ Олексія Алчевського. Мати Дмитра – кандидата природничих наук, Григорія, Ганни – викладачки в жіночій недільній школі, Миколи, який став театральним критиком та автором першого букваря для дорослих українською мовою, Івана та Христини Алчевських.
Її батько – Данило Журавльов, був викладачем російської словесності в міському училищі, а мама – Аннет Миколаївна Вуїч – дворянка за походженням, мала сербське й румунське коріння.
Освіту Христина здобула самотужки, підслуховуючи під дверима, як найнятий за п’ять карбованців семінарист навчав грамоти братів, писали [3] "Українки". Пізніше вона брала їхні підручники й самостійно вчилася за ними. Багато читала, що й стало для неї порятунком і розрадою, коли померла мати. Тоді дівчині виповнилось 16 років, й вона зрозуміла, що ніхто більше не заступиться за неї.
Понад усе вона мріяла стати вчителькою, бо хотіла дати іншим жінкам те, чого була сама позбавлена, – освіту. Про це вона пізніше писала у листі до Івана Франка: "Кажуть, у кожної людини є свій пункт божевілля. Моїм пунктом була думка навчити грамоті якомога більше жінок. Мені здавалося завжди, що чоловік набагато щасливіший у цьому. Що стосується жінки, то живуть упередження проти її освіти, починаючи з хати і закінчуючи палатами".
Друкувала статті у яких закликала вчитися самостійно й навчати інших у народних школах. Одна її поезія настільки вразила молодого харківського підприємця Олексія Алчевського, що він, не знаючи імені авторки, написав у редакцію. Зав’язалося листування. За рік після знайомства, у 1862-му, закохані одружилися. Христина, вже Алчевська, разом з чоловіком переїхала до Харкова. Того ж року вона заснувала Харківську жіночу недільну школу.
Читайте також: Донбас порожняк не гонить: як московська церква в Україні втрачає східні єпархії [4]
У жіночій недільній школі Христина Алчевська, разом із колективом, викладала українською правознавство, географію, історію України, письмо, математику, фізику та хімію. Там безплатно працювало понад 100 вчителів. В перші роки в школі було близько 50 учениць, середній вік школярок, станом на 1878-79 роки – 12 років, на 1892-93 роки – 14 з половиною років. У цей час кількість учениць зросла до 700.
Її чоловік став великим промисловцем і банкіром – одним із засновників Харківського торговельного банку, третього за значенням у Російській імперії, засновником Земельного та Іпотечного банків, очільником біржового комітету та власного торгового дому. Також Олексій успішно займався сільським господарством, металургією, пізніше заснував на Донбасі гірничо-промислові товариства й металургійні заводи.
У 1879 відкрила ще одну школу в селі Олексіївка, нині Луганщина, навчання в якій вели також українською мовою. Жінка усвідомлювала важливість навчання українською, особливо у східних регіонах. Також учні там вивчали історію, правознавство, географію, фізику, хімію, математику. А поза уроками відвідували театри. У школі викладав Борис Грінченко.
У 1896 році Алчевська збудувала для школи будинок вартістю 50 000 карбованців. Це було єдине власне приміщення серед усіх недільних шкіл Російської імперії.
Окрім мови популяризувала народну пісню, творчість Тараса Шевченка. У 1899 році Алчевська встановила погруддя Кобзаря роботи скульптора Володимира Беклемішева на території власної садиби. Це був перший в Україні пам’ятник Кобзареві.
Христина Алчевська згуртувала й очолила авторський колектив з укладання 3-томного бібліографічного покажчика "Что читать народу?", де було понад 4 тисячі рецензій, відгуків, анотацій близько 80 авторів. Сама Алчевська написала 1150 анотацій.
Читайте також: Український Донбас: ОУН-УПА, дисиденти, виступи шахтарів проти радянської влади: 12 фактів [5]
Смерть коханого чоловіка (1901), який завжди підтримував її, стала тяжким ударом для Христини. Щоб витримати горе, вона ще більше працювала. І писала мемуари, які вийшли у 1912 році під назвою "Передумане й пережите". У них вона писала про свою любов до України та її народу, розповідала, як виховувала ці почуття не лише в учениць, але й у своїх власних дітей. І відкривала таємницю – попри царську заборону, протягом усіх років у її школі звучала українська мова, українська пісня, українські вірші.
Христина Алчевська померла 15 серпня 1920 року в Харкові й була похована на одному з міських цвинтарів.
Нагороджена багатьма найвищими нагородами – золотими та срібними медалями, почесними дипломами. На її надгробку зроблений напис "Просвітителька народу". Іменем Христини Алчевської названо 28 курінь Уряду пластунів юніків і юначок. Вулиці Христини Алчевської у містах Дніпрі, Кривому Розі, Кременчуці, Львові та Чернігові. У місті Київ є провулок Христини Алчевської.
—
Тетяна Яворська [6], опубліковано у виданні ЕСПРЕСО [2]
Читайте також:
Ссылки:
[1] https://argumentua.com/stati/istoriya/persony
[2] https://espreso.tv/suspilstvo-khristina-alchevska-navchila-gramoti-tisyachi-zhinok-i-zrobila-osvitu-ukrainskoyu-spravoyu-zhittya
[3] https://ukrainky.com.ua/hrystyna-alchevska-prosvitnyczya-ukrayinskogo-donbasu/
[4] https://argumentua.com/stati/donbas-porozhnyak-ne-gonit-yak-moskovska-tserkva-v-ukra-n-vtracha-skh-dn-parkh
[5] https://argumentua.com/stati/ukra-nskii-donbas-oun-upa-disidenti-vistupi-shakhtar-v-proti-radyansko-vladi-12-fakt-v
[6] https://espreso.tv/yavorska-tetyana
[7] https://argumentua.com/stati/orisya-z-p-yatma-movami-abo-istoriya-elitnoi-rozvidnitsi-oun-yaka-peretvoryuvala-shkolu-na-kri
[8] https://argumentua.com/stati/rozsekrecheni-arkhivi-spetssluzhb-srsr-dariya-rebet-rozshukati-i-vikrasti-u-vidni
[9] https://argumentua.com/stati/golos-odniei-rosiiskoi-uv-yaznenoi-lesya-ukrainka-yak-nastavnitsya-politichnogo-aktivizmu
[10] https://argumentua.com/stati/mariya-zagirnya-tin-geniya-chi-okrema-velichina
[11] https://argumentua.com/stati/istoriya-evgenii-got-u-chasi-radyanskikh-represii-viddaite-nam-nashu-vchitelku
[12] https://argumentua.com/stati/unoch-v-dkopali-brata-zagornuli-v-prostiradlo-i-tak-nesli-maizhe-v-s-m-k-lometr-v
[13] https://argumentua.com/stati/zhittya-i-podvig-rozvidnitsi-olgi-basarab-povishena-na-vishitomu-rushniku-v-polskii-tyurmi
[14] https://argumentua.com/stati/uroki-istorii-sergii-shelukhin-ministr-yustitsii-unr-samostiinik-vid-yurisprudentsii
[15] https://argumentua.com/stati/metsenati-proti-mper-kulturnii-sprotiv-shcho-sprichiniv-nats-onalnii-rukh