Вирубки лісу у Карпатах та інших лісах можуть сягнути небувалих масштабів. Скасування оцінки впливу на довкілля під час санітарних рубок стане згубним для Карпат і дозволить ділкам дурити державу на продажах деревини

Профільний комітет Верховної Ради схвалив [2] законопроєкт, який скасовує оцінку впливу на довкілля під час санітарних рубок, зазначає видання "Главком [3]". Якщо парламент проголосує за це, липкорукі лісівники зможуть видавати промисловий ліс за дрова, і маржу у 2400% класти до своєї кишені. І, звісно, значних довгострокових втрат зазнає природа.

Законопроєкт №9516 [4] – ініціатива нардепа Олександра Матусевича («Слуга народу»), яка дуже потрібна для діяльності державного підприємства «Ліси України». І тут не обійшлося [3] без заступника голови Офісу президента Ростислава Шурми. 

Україна, на відміну від Європи, не має іншої системи контролю санітарних рубок, ніж оцінка впливу на довкілля, і зараз цей єдиний механізм пробують зруйнувати.

Як промисловий ліс перетворити на дрова

Оцінку впливу на довкілля зазвичай розглядають у контексті екології. Але у ситуації із санітарною рубкою лісів її роль як антикорупційного механізму анітрохи не менша, ніж екологічна.

Автор законопроєкту Олександр Матусевич до обрання нардепом працював директором ДП «Вигодське лісове господарство», що на Прикарпатті. І саме лісівники одні з тих, хто зацікавлений у тому, щоб рубки якомога менше контролювали.

Матусевич зі знанням справи обґрунтовує [2] необхідність скасування оцінки впливу вирубки на довкілля. Мовляв, поки екологи готують свій висновок, «пропадає деревина, яку можна використати». «Через шість місяців це будуть дрова. Місцеві бюджети можуть недоотримувати гроші. Ділова деревина коштує дорожче у 25 разів, ніж дрова. Втрати очевидні», – пояснює «слуга народу».

Ось ця озвучена Матусевичем різниця у 25 разів у ціні між якісною деревиною та дровами і створює шалені корупційні ризики. Листя ховають у лісі, а товарну деревину – у дровах після санітарних рубок.

Відсутність оцінки впливу на довкілля дозволить на папері перетворити здоровий ліс на хворий, а отже, держава отримає гроші як за дрова, а хтось продасть деревину у 25 разів дорожче. Корупційна схема, простір для якої відкриє «законопроєкт Матусевича», якщо за нього проголосує Рада, дає миттєву рентабельність 2400%.

Найпростіший спосіб побудувати таку схему з розкрадання державного лісу у промислових масштабах – це суцільні санітарні рубки, за що законотворцям і пропонують проголосувати. 

Замести сліди у лісі нескладно: після вирубки – лише пеньки, за якими неможливо визначити, чи справді дерево було хворим. І, вочевидь, у лісгоспах завжди знайдуться охочі заробити на таких схемах.

Заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма ще торік озвучив тези «реформування» галузі, з-поміж яких – збільшити заготівлі деревини, механізувати заготівлі і виробити більше продукції з деревини. Озвучені Шурмою планові показники заготівлі у 25 млн кубометрів деревини на рік уже записано [5] у план Ukraine Facility на 2024-2027 роки, який оприлюднило Міністерство економіки.

Олег Бондаренко, голова парламентського Комітету з питань екологічної політики, який підтримав законопроєкт і пропонуватиме його до розгляду у сесійній залі, переконує, що з тексту прибрали норми, які викликали сумніви нардепів та громадськості.

«Ми залишили тільки норми, які мають відповісти на питання, що робити з величезними масивами лісів, які потерпіли від пожеж та вітровалів. Тож до другого читання ці дискусійні норми можуть бути конструктивно та прозоро доопрацьовані для уникнення корупційних ризиків», – запевняє Бондаренко.

Екологи ж вважають, що будь-які корективи не ліквідують ризиків, прихованих у законопроєкті. 

Читайте також:  Схоже "Слуги народу" мають намір занепастити всі водойми в Україні [6]

Керівник експертного відділу ГО «Українська природоохоронна група» Петро Тєстов називає маніпулятивними аргументи лісівників, які говорять, нібито процедура оцінки впливу на довкілля заважає боротися зі шкідниками.

«На сайті «Ліси України» є план рубок на цей рік. У Карпатах, наприклад, у Вигодській філії, санітарні рубки є і на серпень, і на вересень. Якщо там ліс справді хворий і його треба рубати, то чекати до осені безглуздо навіть з точки зору класичного лісівництва. Відповідь проста: у Карпатах суцільні санітарні рубки давно вже є не чим іншим, як способом заготовляти деревину там, де законом заборонені планові рубки».

Санітарні рубки у Карпатах у Вигодському лісгоспі 2023 рік / фото: «Української природоохоронної групи»

«Узаконений» екоцид

Проти «проєкту Матусевича» виступає [7] також організація «Екологія–Право–Людина». Геоботанік-лісознавець Сергій Панченко зауважує, що природоохоронці неодноразово фіксували, як під час суцільних санітарних рубок знищують цінні ліси.

«На Сумщині у заказнику «Шалигінський» представлені старовікові світлі діброви. Їх особливість у тому, що на бідних ґрунтах дуби крислаті, дуплисті й, відповідно до свого віку, мають сухе гілля. Такі ліси – прихисток для рідкісних рослин, тварин, грибів. Хоч історичні фільми знімай! Світлі діброви майже повністю винищені, але могли б бути взірцем для самих лісівників. Натомість діброву у Шалигінському заказнику вирубали саме шляхом суцільних санітарних рубок, а на її місці створили плантації сосни, й ми вже не побачимо природного за породним складом лісу», – обурюється еколог.

На думку Панченка, обов’язкова процедура оцінки впливу вирубок на довкілля – це шлях зберегти подібні ліси.

Читайте також:  Куди зникає державна земля і при чому тут "академіки Коломойського"   [8]

Безконтрольне нищення лісів, якщо його ще й узаконити, загрожує довгостроковими бідами для світу навколо нас. Так, вирубка може негативно позначитися на здатності лісу утримувати воду [9], наголошує викладач Києво-Могилянської академії Михайло Хорєв.

«Гірські ліси відіграють переважно водоохоронну, ґрунтозахисну і кліматорегулюючу роль, виконують також оздоровчі функції. Суцільні рубки мають значний вплив на позбавлення лісу здатності утримувати воду. Процедура оцінки впливу на довкілля – це саме той механізм, який дає можливість оцінити наслідки рубки. Є навіть спеціальні методичні рекомендації щодо дослідження рубок на водозбори, якраз у рамках процедури оцінки впливу на довкілля. Тому приймати цей проєкт і скасовувати оцінку впливу на довкілля для більшості суцільних рубок у Карпатах – безглуздо», – резюмує науковець.

Наразі у країні діє закон «Про оцінку впливу на довкілля», яким передбачено проведення такої оцінки я при суцільних санітарних рубках на площі понад один гектар. У більшості європейських країн така оцінка при санітарних рубках або взагалі не передбачена, або лише для робіт на значно більших площах – понад 5 чи 10 га.

Оцінка впливу на довкілля – досить складна процедура, і у більшості випадків її проведення має вигляд забивання цвяхів мікроскопом. Тож досить резонним видається питання: чому не відмовитися від цієї процедури в Україні, якщо в ЄС без неї обходяться?

Відповідь проста: на Заході існує відпрацьована десятиліттями ефективна система контролю, завдяки якій серйозні дослідження потрібні лише в поодиноких випадках. В Україні ж іншої системи контролю, окрім оцінки впливу на довкілля, немає.

Читайте також: Лісова корупція нищить Україну буквально, правоохоронці бездіють (або в долі) [10]

Чи справді екологічні вимоги заважають лісозаготівлям

До 2017 року санітарні рубки, згідно з чинним на той час законодавством, навіть не належали до робіт, що становлять підвищену екологічну небезпеку [11], тому не підлягали екологічній експертизі. І це стимулювало корупцію, катастрофічний розмах фіктивних санітарних рубок здорового лісу та призвело до «облисіння» Карпат і низки інших супутніх негативних наслідків для довкілля.

Щоб виправити ситуацію, держава обрала шлях суттєвого підвищення екологічних вимог та обов’язкового проведення оцінки впливу на довкілля для великих рубок лісу.

Можна сперечатися, наскільки доцільним й обґрунтованим був обраний сім років тому шлях вирішення проблеми, але незмінним залишить факт: за ці роки так і не було створено іншого механізму, що міг би замінити чинні вимоги проведення оцінки впливу на довкілля, забезпечивши при цьому не гірший екологічний та антикорупційний захист.

Справді, оцінка триває не один день, і затримка початку санітарних рубок, ясна річ, спричиняє певні збитки, бо стан деревини за цей час погіршується. Але якщо прибрати цю природоохоронну норму, зникне прозорість всього процесу, і самі лише збитки від корупційних схем на вирубці здорового лісу під виглядом хворого значно перевищать будь-які можливі вигоди.

Доречно нагадати, що в липні 2023 року Верховна Рада прийняла закон, який дозволяє, як заявляють у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів, скоротити терміни проведення екологічної оцінки з 216 до 67 днів. Це фактично втричі зменшує можливі негативні наслідки від погіршення стану лісу до початку рубок, яким лобісти обґрунтовують необхідність прийняття «законопроєкту Матусевича».

Керівник спеціалізованої екологічної прокуратури Борис Індиченко засвідчує: під час досудових розслідувань було виявлено непоодинокі факти незаконної порубки лісу під виглядом санітарних рубок.

«Запропоноване проєктом закону збільшення площі санітарних рубок без проведення оцінки впливу на довкілля до 10 га може лише погіршити стан законності у цій сфері», – певен прокурор.

Крім того, зазначає Індиченко, проєкт передбачає зміни до законодавства, які позбавлять Міндовкілля повноважень затверджувати нормативи використання лісових ресурсів та погоджувати матеріали лісовпорядкування. При цьому будь-який інший орган такими повноваженнями не наділяють, а отже, контроль за такими рубками буде послаблено, вважає прокурор.

Читайте також: Зеленський підписав зміни до закону про карпатські ліси, який спрощує вирубку - активісти [12]

Чому воєнний стан не аргумент?

Лобісти законопроєкту аргументують його необхідність, зокрема, й тим, що процедура екологічної оцінки не дає можливості вчасно забезпечити фронт деревиною. Природозахисники легко спростовують цей аргумент.

«У Prozorro є тендери військових частин на закупівлю деревини для фронту. Там доступна інформація про обсяг і діаметри потрібної деревини, отож ми бачимо, що ці потреби можна спокійно забезпечити плановими рубками в штучних соснових лісах на Поліссі прямо зараз, без жодних змін до законодавства. Що лісники, у принципі, і роблять», – наголошує Петро Тєстов з «Української природоохоронної групи». І додає, що в конкурсі на постачання дерева на передову перемогла приватна фірма, а не ДП «Ліси України».

Оборонцям потрібно чимало деревини для бліндажів, траншей та шанців / фото: armyinform.com.ua

Зважмо ще на один факт, який нівелює необхідність законодавчих новацій: за офіційними даними [13], суцільні рубки дають десь 11 % видобутку деревини. Тобто запропоноване законопроєктом майже цілковите скасування оцінки впливу на довкілля в найкращому випадку дасть виграш у лічені відсотки від загального об’єму видобутку лісу, що є несуттєвим з огляду на описані вище ризики.

Якщо розглядати ситуацію через призму питання деревини для армії, то варто звернути погляд на прийнятий у 2022 році закон [14], за яким оцінці впливу на довкілля не підлягає діяльність, спрямована винятково на забезпечення оборони держави, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, відновлювальні роботи з ліквідації наслідків збройної агресії РФ проти України під час дії воєнного стану. Тобто вже встановлена можливість проводити будь-яку заготівлю лісу, потрібного для оборонців країни, без витрат часу на проведення оцінки впливу на довкілля.

Народна депутатка Юлія Овчиннікова з фракції «Слуга народу», яка входить до екологічного комітету, наголошує, що у проєкті 9516 закладено значні ризики не лише для Карпат, а й для євроінтеграції України.

«Наступного року в ЄС набуває чинності новий регламент щодо боротьби зі знелісненням (EUDR), який спрямований на недопущення потрапляння на європейський ринок деревини, зрубаної в незаконний або несталий спосіб, – нагадує Овчиннікова. – Процедура оцінки впливу на довкілля є тим запобіжником, який дозволяє хоч якось контролювати суцільні санітарні рубки».

Це ще один аргумент для парламентарів. Та чи подужає він міцне лобі недобрих «лісових духів»…

—

Георгій Могильний [15], опубліковано у виданні  “Главком [16]”

Читайте також: 

• Зеленський підписав зміни до закону про карпатські ліси, який спрощує вирубку - активісти [12]
• Що загрожує українським лісам під час війни. Чи врятує нас мільярд дерев? [17]
• Третина природно-заповідного фонду України - зона бойових дій [18]
• Зеленський хоче за 10 років збільшити площі лісів на 1 мільйон гектарів [19]
• Мінприроди анонсувало створення Держагенства для Нацпарків [20]
• Спустошені землі. Якою буде природа України після російської навали [21]