Якщо припустити, що Президент В.Янукович таки поїде на саміт до Євросоюзу 19 грудня, то що очікує Україну після цього візиту? Остаточне усвідомлення громадянами, що країна опинилися над прірвою? Або все ж станеться диво?.. Останні дії, вислови Президента роблять це «Або» примарним і майже неможливим.

Думки з цього приводу Олега Рибачука, радника колишнього Президента в розмові з кореспондентом «Радіо Свобода» [2]:

«Українська влада готує громадську думку до того, що саміт відбудеться формально, але на самому саміті нічого такого, вартого уваги не відбудеться. І це пов’язано саме не стільки з ситуацією навколо зони вільної торгівлі, де інтереси узгоджені, а з ситуацією, яка більше йде до того, що називається «політичною угодою про політичну асоціацію».

«...Можна говорити про те, що СБУ робить все максимально можливе для того, щоб максимально ускладнити шлях до Європи. І саме Президента.

Я просто буду говорити мовою фактів. Президент готується до Німеччини — напередодні затримують німецького громадського діяча, а потім проблеми ще виникають з німецьким журналістом.

Президент летить до Франції — за тиждень до цього організовується (мовою влади) «наїзд» на інвестора «АрселорМіттал», одного з найбільших французьких інвесторів. Президент на зустрічі з Саркозі має червоніти і знімати ці питання на другий день.

Україна мала дуже велику підтримку Вишеградської групи — ми отримали Данилишина і «дипломатичну шпигунську війну» з чехами.

Далі. Ми чуємо від очільників СБУ про те, що західні фонди, саме ті фонди тієї спільноти, куди ми прагнемо, німецькі, всі інші — за ними треба пильно дивитися, тому що вони вербують українських громадян, молодь. Тобто тут здоровий глузд відступає.

І жодної проблеми не виникає, жодного разу у стосунках з росіянами. Хоча російський бізнес, російські інтереси і російська пропаганда веде себе дуже агресивно стосовно України, її територіальної цілісності і загалом поваги до цієї країни.

Тоді виникає питання: якщо це команда, то СБУ — дуже активний орган цієї команди. Мало того, у Голови СБУ великі амбіції: від прем’єра до Президента. Тобто, як ця команда працює? Кому вона підпорядкована?

Як колишній глава Секретаріату Президента, я скажу: виключно Президенту. Тоді виникає питання: або це Президент говорить одне, а робить інше, або він не впливає на СБУ. А це серйозне питання не тільки для українців, а й для того світу, до якого ми прагнемо інтегруватися.

Проблема наша в «трикутнику», що зараз ми у «трикутнику». Росія нас тримає у зв’язці з собою проти третьої сторони — ЄС. Україна прагне бути з ЄС. І тоді стосунки з Росією будуть зовсім інакші.

Інтеграція України тільки в енергетичний простір ЄС, проти чого шалено виступає «Газпром» і Кремль, — вони розуміють, що це зовсім інші правила гри, можливість зникає шантажувати, потрібно вводити міжнародні стандарти, потрібно мати зовсім іншу культуру ведення бізнесу. Це забирає Україну з «тіньової» корупційної сфери пливу Росії. І отут йде саме боротьба!

ЄС — це цінності і інтереси. ...Можна зробити ряд кроків на покращення саме європейських стандартів в українському суспільстві. І закон про громадські організації тут важливий, і те, як вирішуються справи з мирним зібранням громадян, яким чином вирішується право на свободу слова журналістів.

Але дуже важливо в Україні ще... Ми ж пам’ятаємо, що у нас вибори. Зараз, напевне, це не один з, а остання можливість української влади продемонструвати, що вибори у нас відбуваються за європейськими стандартами. У Верховній Раді створена тимчасова комісія по виборах. Це відчайдушна спроба (я впевнений у тому, що ця спроба викликана саме перспективою саміту 19 грудня) зробити те, до чого закликають європейці.

Тобто зробити такий законопроект, в якому опозиція приймала б саму активну участь, який був би погоджений усіма зацікавленими сторонами, в тому числі і громадськістю. (Поки що провладна більшість не сприймає опозицію [3] в якості рівноправної сторони в переговорах — «А»).

«Аргумент» [4]