Вата в Раді. Фанат СРСР та борець із декомунізацією "слуга (чийого?) народу" Бужанський

1.00

Нет

Максим Бужанський з усім своїм проросійським бекґраундом досі є чинним нардепом, членом фракції партії «Слуга народу», членом Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності та членом груп міжпарламентських зв’язків з Ізраїлем, Іраком, Перу, Вірменією, Люксембургом і Китаєм.

На початку червня Військовий інститут Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (ВІКНУ) запросив читати лекцію курсантам народного депутата Максима Бужанського, зазначає "ДетекторМедіа" [2]. На подію у своєму ФБ звернула увагу журналістка Марина Данилюк-Єрмолаєва [3]:

«Це ганьба — запрошувати на піку війни за виживання п(..)ло, яке відоме розпалюванням міжнаціональної ворожнечі та ненависті своїми промовами, спрямованих проти Української Повстанської Армії та української мови, бійців російсько-української війни та всіх притомних речей».

Ведучий телеканалу «Еспресо» Сергій Руденко сказав [4]: «Просто слів немає, як можна під час війни ватника й антимайданівця запрошувати читати лекцію для майбутніх військових, які будуть захищати українську державу. Яку правду можна почути від людини, яка завжди була українофобом?». Подібних відгуків у медіа та соцмережах ставало все більше, тож у ВІКНУ просто видалили допис [5] «з огляду на значний суспільний негативний резонанс» і пояснили «Детектору медіа», що Бужанського покликали, бо він є чинним народним депутатом України.

Читайте також: Список більше 100 нардепів які й досі топлять за "рускій мір" саботуючи заборону московської церкви в Україні [6]

У військовому інституті нардеп виступав із лекцією «Сучасний етап державотворення в Україні», де йшлося про важливість «інформаційних операцій, які здатні змінити перебіг історії», а також про те, що «українці борються за своє майбутнє та минуле, в якому боролися за їхнє майбутнє». Натомість історія самого нардепа містить неоднозначні слова й законопроєкти, які викликали критику й обурення.

Максим Бужанський з усім своїм бекґраундом досі є чинним народним депутатом, обраним у 25-му округу в Дніпропетровській області, членом фракції партії «Слуга народу», членом Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності та членом груп міжпарламентських зв’язків [7] з Ізраїлем, Іраком, Перу, Вірменією, Люксембургом і Китаєм.

Media Sapiens дослідив, як Бужанський потрапив до «Слуг народу», як змінилася його риторика після початку великої війни та на що він справді може впливати у Верховній Раді.

Бужанський перед курсантами

Від дніпровського блогера до народного депутата

Здобувши перемогу на парламентських виборах у 2019 році, Максим Бужанський розказав в інтерв’ю «Буквам» [8], що без бренду «Слуги народу» йому не вдалося б перемогти в себе на окрузі: «Без жодних варіантів. На деяких сусідніх округах цілком можливо, але, безумовно, це було б у рази складніше». Різницю в політичних вподобаннях між округами Бужанський тоді не пояснив, мабуть, виборців мало цікавив «відомий блогер».

Бужанський розповів, що народився у Дніпрі в родині інженерів. Закінчив Дніпропетровський інститут залізничного транспорту за спеціальністю «інженер-містобудівник»», але жодного дня не працював за фахом. Говорячи про дитинство, Бужанський розповів про СРСР: «Це була найпростіша радянська родина. Радянський Союз розвалився, коли закінчив школу. Я вступив до інституту на перший курс. Це великий шок, коли прокидаєшся: напередодні була одна країна, будь-яка вона — хороша, погана — це не має значення».

За словами Бужанського, з 1990-х він займався комерцією та 12 років працював у керівництві охоронної фірми. Потім різко змінив спеціалізацію і почав займатися комплектацією інтер’єрів. У біографії [9] на сайті ЦВК було вказано, що до 2019 року Бужанський працював менеджером у ТОВ «Арна» у Дніпрі. З 1997 по 2006 ця фірма займалася рекламою, а пізніше, вже за роботи Бужанського, — дизайном і торгівлею меблями. Її керівником був Олексій Ставицький, який разом із Бужанським заснував ще одну дніпровську компанію з дизайну меблів — «Альянс плюс» [10]. За даними YouControl [11], діяльність обох компаній була припинена в один день — 26 вересня 2023 року.

Робота у меблевій компанії не завадила Максиму Бужанському зайнятися блогерством. У 2018 році він навіть отримав медаль [12] «За заслуги перед містом» від мера Дніпра Бориса Філатова, бо був одним з учасників першого в країні Фестивалю блогерів, що проходив у Дніпрі. «Ці двоє (нагороду також отримав письменник Ян Валетов. — "ДМ"), причому саме разом, зробили нескінченно багато для того, щоб показати сучасній Україні, що Дніпро — інтелектуальне, сучасне, толерантне місто, що рухається вперед», — сказав тоді Філатов.

Читайте також: Антиолігархічний закон Зеленського поставили на паузу [13]

Проте ні в інтерв’ю «Буквам», ні в біографії на сайті партії «Слуга народу» [14] не згадується робота Бужанського на телеканалі ZIK, який належав керівнику забороненої нині проросійської партії «ОПЗЖ» Віктору Медведчуку. (У передвиборчому ролику [15] він називав себе лише письменником та істориком. Бужанський справді є автором двох книжок: «Історія світу в 88 главах» та «Історія для ледачих».) Тобто під час виборів на його телевізійній кар’єрі не робилося жодного акценту. Хоча до того як стати народним обранцем, Бужанський був не лише співведучим політичного токшоу «Народ проти» [16] з Наташею Влащенко на телеканалі ZIK, а і його співавтором.

Його висловлювання як медійника детально розібрав Ярослав Зубченко в матеріалі «Нацистський Майдан і героїчний СРСР. Погляди Максима Бужанського [16]». Якщо коротко, то, на його думку, «беркутівці» ні в чому не винні, маршал Жуков — геній, при Януковичі було краще, Майдан легалізував нацизм, а за «пропаганду ЛГБТ» можна й убити.

За даними Руху «Чесно», Бужанський, отримавши депутатський мандат, увійшов до умовної «групи Коломойського [17]» — низки нардепів від «Слуги народу», пов’язаних із дніпровським олігархом Ігорем Коломойським. Депутати цієї групи приблизно однаково голосували або, навпаки, зривали прийняття рішень у Верховній Раді, зокрема «антиколомойського» закону про неможливість повернення банків колишнім власникам після націоналізації. «Українська правда [18]» також вказувала на приналежність Бужанського до групи його земляка Коломойського, а саме до «медійної» підгрупи іншого «слуги» та ексмедійника «1+1» — Олександра Дубінського.

Бужанський і Дубінський

Дубінський, Портнов та інші «однодумці»

Олександра Дубінського виключили з фракції [19] «Слуга народу» у лютому 2021 року, а у 2023-му він отримав підозру в державній зраді [20]. За матеріалами слідства, він входив до складу злочинної організації, яку сформувало головне управління генштабу збройних сил Росії, та поширював фейки про вище військово-політичне керівництво України.

Проти Бужанського поки що не висунуто подібних підозр, хоча контент обох нардепів у соцмережах на початку їхньої каденції мало чим відрізнявся. Вони репостили один одного, закликали підтримати спільно ініційовані законопроєкти. Дубінський підтримав Бужанського, коли той обізвав журналістку Ольгу Духнич «тупою вівцею [21]», а видання «Новое время» назвав одіозним.

«Зустрілися з депутатом Бужанським. Зустріч проходила саме так, як її описують журналісти НВ: “поностальгували по СРСР, згадали Януковича” і, як заповідав Петро Олексійович, почитали телеграм-канал Портнова. Тремтіть, бандерлоги», — писав тоді Дубінський [22]. Окрім того, Дубінський вважав [23], що якщо довіряти «дешевим журналам», в українському парламенті є лише три серйозні депутати: він, Бужанський і Разумков: «Про інших згадують лише у зв’язку з нами. Шкода, Портнов у депутати не пішов. Був би Four of Kind (каре в покері. — “ДМ”)».

Дослідження видання «Голка [24]» показало, що Максим Бужанський, Олександр Дубінський, екснардеп «Батьківщини» та радник президента при Януковичі Андрій Портнов разом з адвокатом «суддів Майдану» Ростиславом Кравцем складають велику кремлівську телеграм-мережу, що поширює російські наративи та фейки, зокрема дискредитує судову реформу та провідні громадські організації, що допомагають її провести.

Кремлівська мережа, дослідження «Голки»

За даними дослідження, телеграм-канал Бужанського входить до мережі Портнова. Телеграм-канал Dubinskyi.pro, своєю чергою, за репостами входить до мережі, яка є спільною для каналів Портнова і Кравця. Окрім того, пряма взаємодія виявлена з каналами ексміністерки юстиції часів Януковича Олени Лукаш, «Шептун UA», «Политика страны», Equilibrium, «Бородатая бабушка», «Записки пасквилянта», «Соросята», «Закон і бізнес», «Судово-юридична газета», а також «Легитимный» і «Резидент», які, за даними СБУ, входять у мережу російського ГРУ [25].

Читайте також: Кремлівсько-портновська мережа: як росія б’є по судовій реформі, доброчесним суддям та активістам? [26]

Моніторинг Texty.org.ua [27] за 2021 рік показав, що Андрій Портнов 59 разів репостив різноманітні «перли» Максима Бужанського та 34 рази «одкровення» Олександра Дубінського.

«Разом Портнов, Дубінський і часто цитований ними блогер Бужанський створювали атмосферу ненависті та реваншу проросійських сил, коли просто через соцмережі лунали заклики до арешту неугодних політиків і громадських діячів», — ішлося в дослідженні.

Та медійна «дружба» Портнова, Бужанського та Дубінського тривала недовго. Телеграм Портнова завмер ще на початку 2022 року, до великої війни. А остання згадка Бужанського про Дубінського в телеграмі датується кінцем 2022 року [28], до його арешту.

А от Дубінський слів для Бужанського не шкодує. То він порівняв його [29] зі службовим собакою: «Бужанський називає Зеленського — Начальником. Чаплига [30]скотився до того, що розміщує цитати Зарівної. Не пригадую, чи є у Начальника собака, але якщо є, то вже можна вводити в медіапростір і її. Цитувати, звичайно, спочатку не вийде, але можна присвячувати їй, наприклад, вірші. Це також зарахується. Апорт!». То називав його «Мауглі [31], який заплутався в ліанах на очах Каа», то нарік його та Михайла Чаплигу «двома придворними блогерами [32]». Хтозна, може, Дубінському просто прикро, що при схожих поглядах із Бужанським вони опинилися в кардинально різному становищі.

Від «Росія ніколи не нападе» до «Путін — це Гітлер»: як змінилися слова Бужанського за час великої війни

Максим Бужанський опинився в базі «Миротворець [33]» «за розпалювання міжнаціональної ворожнечі та участь в інформаційних операціях Росії», вже будучи народним депутатом. До повномасштабного вторгнення він неодноразово коментував і брав участь в обговоренні мовних та ідеологічних питань.

У 2019 році він вніс до парламенту законопроєкт про скасування закону про мову [34], пропонував скасувати обов’язкове вивчення 80% предметів у школах українською мовою, натомість визначати перелік навчальних предметів «з урахуванням особливостей мовного середовища».

У 2020-му Максим Бужанський проігнорував хвилину мовчання, присвячену пам’яті Героїв Небесної сотні. Коли в залі Верховної Ради піднялися всі нардепи, журналісти й інші запрошені, Бужанський продовжував сидіти.

Читайте також: «Кремлівська телеграмна гідра»: 300 каналів, які отруюють український інфопростір [35]

Максим Бужанський сидить під час хвилини мовчання

Пізніше він пояснив [36] свою поведінку тим, що на відео були накладені слова спікера Руслана Стефанчука за інший день: «Вчора віцеспікер парламенту виступив і запропонував вшанувати пам’ять всіх загиблих на Майдані. Я встав разом з усіма, звісно. Я сумую за всіма загиблими. Сьогодні віцеспікер від БЮТ запропонувала вшанувати пам’ять однієї частини загиблих. Я категорично проти такого підходу».

За декілька місяців до повномасштабного вторгнення Максим Бужанський в етері «Україна 24» [37] розповідав, що Росія не нападатиме на Україну, адже «у світі ділять ринки, а не території». «Наші люди й так їдуть працювати до Росії та Європи без жодної війни... Території не потрібні більше», — говорив нардеп.

В іншому етері Бужанський сказав [38], що вся світова преса бреше про те, що на Україну нападуть, також брешуть політики та лідери держав, лякаючи українців і руйнуючи українську економіку. «Імовірність вторгнення військ Росії, спроб захоплення Маріуполя і т.д. — виключаю», — писав Бужанський в телеграмі [39].

Коли за декілька днів до повномасштабного вторгнення російська Рада Федерації «визнала» окуповані території на Донбасі, Бужанський назвав це шантажем [40], аби змусити Україну виконати Мінські домовленості. І взагалі, «якби влада у вересні 2019 року знесла все, нагромаджене Порошенком у гуманітарній політиці, драконівський закон про мову, заборону на освіту російською та іншими мовами меншин… 80% із радбезу Росії, які виступали на засіданні, просто нічого було б сказати». Тобто він просто повторював тези російських політиків і пропагандистів, що Україна нібито сама провокує російську агресію.

З початком повномасштабного вторгнення ставлення Бужанського до Росії різко змінилося, вона стала «країною ворогів [41]». Він визнав, що головна ціль агресора — окупація України [42], тобто територія Росії все ж виявилася потрібною.

«Деякі громадяни запитують, чому Російську Федерацію, як державу, ставлять в один ряд із нацистами, називають нацистською і т.д. Відповісти на це питання дуже легко, якщо просто зіставити дії Третього Рейху в Україні в 41–43 роках, і дії Росії на окупованих теренах України зараз. Рейх вивозив награбовані тут зерно та руду, Росія вивозить награбовані тут зерно та метал. Абсолютна тотожність мародерів», — пише тепер Бужанський у фейсбуку [43].

Українські «соросята [44]», які так заважали Бужанському раніше, стали вже не такими поганими: «Слід зазначити, що попри всі складнощі наших стосунків, наші соросята нікуди не побігли, і демонструють найдостойніший бойовий дух, у тому числі й зі зброєю в руках. Взагалі ніхто нікуди не побіг. Це, напевно, перший такий випадок в історії країни з 1648 року, коли ніхто нікуди не побіг у годину Х, за винятком ВВВ (великої вітчизняної війни — «ДМ»), звичайно. Уроків ми, звичайно, не робимо ніколи ні з чого, але це той випадок, коли нема за що червоніти на іспиті».

Читайте також: Підконтрольний проросійським депутатам Комітет ВРУ відхилив законопроект, який мав посили незалежність САП [45]

І в опозиції, на думку Бужанського, тепер — суцільні патріоти: «В патриотизме наших коллег из "ЕС", "Майбаха" ("За майбутнє". — "ДМ"), "Довиры", "Батькивщины" и "Голоса" никто не сомневается, им не нужно его доказывать. Я с ними его совершенно по-разному вижу иногда, но наговаривать не буду», — відповів [46] Бужанський Максу Назарову, коли той запитав, що робити з опозицією в разі переговорів із Росією.

До речі, змінилася й риторика Назарова. В одному з інтерв’ю [47] він назвав Бужанського патріотом України й запитав про ставлення до «хороших росіян». Той відповів, що поважає позицію всіх, хто знайшов у собі сміливість відкрито заявити про злочинність російської війни в Україні.

Коли через російські обстріли в Україні почалися екстрені відімкнення світла, Бужанський написав [48]: «Нічого страшного, якщо не буде світла, ми будемо раді визволенню Херсона і в темряві».

Але що стабільно, так це його ставлення до Другої світової війни, радянських пам’ятників та православної церкви Московського патріархату. У травні 2023 року він був єдиним нардепом, який проголосував проти встановлення 8 травня Днем пам’яті та перемоги над нацизмом. «За перенесення Дня Перемоги з 9 травня на 8-ме голосував червоною. Без мене», — написав [49] Бужанський у телеграмі. Коли його запросили до етеру телеканалу «Київ», аби прокоментувати це голосування, Бужанський спершу відповів на вітання «Слава Україні!» своєрідним «Да… Слава Украине», а потім відмовився переходити на українську мову [50], що спровокувало суперечку, яка закінчилася відімкненням Бужанського від трансляції.

В етері ютуб-проєкту «Вишка», який веде колишня ведуча забороненого NewsOne Лана Шевчук, він критикував [51] законопроєкт про заборону релігійних організацій [52], мовляв, це «подарунок російській пропаганді й образа вірян», хоча метою закону було зменшення впливу Московського патріархату в Україні як центру поширення російської пропаганди.

Читайте також: Рашистська пропаганда через Фейсбук шукає лузерів по всьому світу, а соцмережа радо цьому сприяє [53]

На що Бужанський впливає у Верховній Раді

Станом на червень 2024 року, з початку своєї каденції у 2019 році, Максим Бужанський, сам або у співавторстві, ініціював 245 законопроєктів у Верховній Раді [54]. Серед них постанова про звернення [55] до ООН, НАТО та європейських організацій щодо звільнення та повернення в Україну полонених журналістів, законопроєкт про систему відеомоніторингу [56] стану публічної безпеки, про протидію антисемітизму [41] в Україні, проєкт щодо відповідальності за електронно-комунікаційне [57] шахрайство та про увічнення пам’яті народних депутатів [58] попередніх скликань, які загинули, захищаючи Україну від російської агресії.

Рух «Чесно» писав [59], що Бужанський блокував закон про деколонізацію, і для прийняття правок не вистачало якраз лише одного голосу: «Повторний розгляд відбувся через місяць — 21 березня. І тут Бужанський продовжував блокувати законопроєкт на рівні правок і в цілому. Під час обговорення законопроєкту він наполегливо намагався скасувати правку, яка дозволяє за рішенням органу місцевої влади демонтовувати з публічного простору пам’ятники та пам’ятні знаки, які символізують російську імперську політику та розташовані на території місць поховання. Правку №11, яку намагався “збити” Бужанський, вдалося зберегти майже мінімальною кількістю голосів — 227 із 226 необхідних».

Читайте також: Дубінський, Бужанський та Гетманцев поширювали дописи проросійських каналів у Telegram - Рух ЧЕСНО [60]

Крім того, Максим Бужанський, як і інші колеги по парламенту, користується правом отримати компенсацію за оренду [61] житла у столиці. За підрахунками «Чесно [61]», «Слуги народу» отримали найбільшу суму компенсації з усіх інших фракцій і груп разом узятих — за 2022–2023 роки на них щорічно йшло по 20 млн гривень із бюджету, а за перші чотири місяці 2024 року — 4,7 млн.

Також Бужанський є членом Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, до повноважень [62] якої входить формування правоохоронної системи країни, кримінальне законодавство, протидія міжнародній злочинності, кіберзлочинності, нелегальній міграції та обігу зброї. Нагадаємо, що за освітою Бужанський не юрист, а інженер-містобудівник.

До складу цього ж комітету входив екснардеп «ОПЖЗ» Ілля Кива, вбитий у Росії. А також Артем Дмитрук, який, за словами розслідувачів Bihus.info [63], співпрацював із підозрюваним у державній зраді Сергієм Чертиліним, «захищав» УПЦ МП та блокував законопроєкт №8371 [52] про заборону пов’язаних із РПЦ організацій.

Також Бужанський входить до шести груп із міжпарламентських зв’язків: з Ізраїлем, Іраком, Перу, Вірменією, Люксембургом і Китаєм. Тож нардеп може повпливати на співпрацю з парламентами цих країн, а також із відповідними дипломатичними представництвами в Україні та за кордоном. Загалом в українському парламенті існує 77 таких груп [64], причому в чинному скликанні немає парламентських зв’язків не лише з Росією, а і з Білоруссю.

Читайте також: Українофоб Бужанський єдиний голосував проти призначення дати 8 травня Днем пам'яті та перемоги над нацизмом – Рух “Чесно” [65]

На Максима Бужанського як на нардепа посилаються й російські медіа. Його туга за Радянським Союзом і категорична відмова від української мови поза Верховною Радою (а в парламенті Бужанський говорить українською, тобто не так це й важко) роблять його для російської пропаганди «своїм».

Наприклад, пропагандистське медіа Russia Today з посиланням на критику Буданова у телеграм-каналі Бужанського пише: «В Раде подвергли критике слова Буданова об отсутствии резервов ВСУ». Або ж цитує Бужанського, коли той назвав перейменування вулиці в Нікополі на честь військового діяча УНР Петра Дяченка «легалізацією нацизму». Хоч в заявах Бужанського з’явилося більше проукраїнських настроїв, за час великої війни його систематично цитують ТАСС, Lenta.ru, «Известия», «Украина.ру» та інші російські пропагандистські медіа.

Новини медіа Росії з цитатами Бужанського

Бужанський залишатиметься нардепом до наступних парламентських виборів [66], які мають відбутися після завершення воєнного стану. Тому випадок, коли його запрошують на заходи в ролі народного обранця, скоріш за все, не останній. Лише самі організатори подібних лекцій і тренінгів можуть ставитися до запрошення спікерів свідоміше. Адже не минуло й двох тижнів після ситуації у ВІКНУ, як освітня платформа для юристів Leadership in Law запросила провести онлайн-курс однодумця Бужанського — адвоката Ростислава Кравця [67], який системно поширює проросійські тези, знецінює роботу Верховного Суду України та є захисником УПЦ МП.

Фото: Максим Бужанський / фейсбук, рух «Чесно», «Голка», «Радіо Свобода», ВІКНУ

—

Ірина Семенюта, опубліковано у виданні MEDIASAPIENS [2]

Читайте також: