Від самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури залежить успіх розслідування корупційних схем посадовців найвищого рівня. Саме тому західні партнери вимагають для цього органу більшої незалежності.

Українська влада обіцяє її надати, однак поки що зволікає. У виданні hromadske [2] розбиралося, які існують шанси на повну незалежність САП.

Без реформ не буде грошей

Західні партнери надають нам мільярдну підтримку, натомість Україна зобов’язується провести реформи. Але «домашнє завдання» влада виконує не завжди. 

У березні керівництво держави пообіцяло [3] Міжнародному валютному фонду реалізувати 19 завдань. Зокрема — повернути електронне декларування посадовців до кінця липня. Документ підписали президент Зеленський і прем’єр-міністр Шмигаль. За це Україні затвердили програму кредитування. 15,6 мільярда доларів мають надати впродовж 4 років. 

Але у Верховній Раді повертати майнову підзвітність посадовців не поспішали. І лише 27 липня у першому читанні проголосували за відповідний законопроєкт.

Інше зобов'язання стосується посилення незалежності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Лише за останні кілька місяців САП разом із НАБУ затримали народну депутатку, голову Верховного Суду й голову Державної судової адміністрації.

«Голова Представництва ЄС в Україні Матті Маасікас прямим текстом сказав мені, що одна з ключових вимог — це ухвалення законопроєкту про САП. Це питання буде відображене в жовтневому звіті щодо виконання Україною євроінтеграційних кроків», — каже голова фракції «Голос» Олександра Устінова, яка на початку липня зустрічалася із західними дипломатами.

Цей законопроєкт [4] Устінова разом із головою антикорупційного комітету Анастасією Радіною подала до парламенту ще на початку року. Вони запропонували надати САП більше автономії від Офісу генпрокурора. Бо генеральний прокурор — політичний призначенець, якого обирає президент і затверджує Верховна Рада.

Читайте також: На шляху до абсолютної влади. Про справжні причини звільнення Генпрокурорки Венедіктової [5]

За чинним законом керівник САП є водночас заступником генпрокурора. Якщо ж посада вакантна (наприклад, після звільнення Назара Холодницького САП упродовж двох років була без очільника), окремі важливі процесуальні рішення ухвалює не виконувач обов’язків керівника спеціалізованої прокуратури, а генеральний прокурор.

До того ж тільки очільник Офісу генпрокурора може відкрити справу проти народного депутата.

«Розглядаючи останні кейси, зокрема щодо Марченка (народної депутатки від “Слуги Народу” — ред.), Костін (генеральний прокурор — ред.) вносив відомості в ЄРДР, давав дозвіл на НСРД. Проте, як ми бачимо, депутатка не була з цим обізнана. Об’єктивно в цьому випадку він спрацював як потрібно. Але не виключаю, що може бути певний вплив на такі історії в майбутньому», — вважає керівниця юридичного відділу Центру протидії корупції Олена Щербан.

Народна депутатка Олександра Устінова / hromadske

Комітет «грохнув» законопроєкт

Радіна й Устінова пропонували повністю вивести САП зі структури Офісу генеральної прокуратури, реорганізувати її в окремий орган — аналогічно до обласних прокуратур. А також дати право керівнику САП відкривати кримінальні справи проти народних депутатів.

Однак у комітеті з питань правоохоронної діяльності, робота якого, за словами співрозмовника hromadske в Офісі президента, координується заступником глави ОП Олегом Татаровим, законопроєкт відхилили. Голова комітету Сергій Іонушас у березні заявив [6], що створена робоча група для напрацювання нового проєкту закону про САП. 

Читайте також: Пристосуванець. Хто такий і чи буде незалежним новий генпрокурор Андрій Костін [7]

А втім, за чотири місяці жодних новин нема. Голова комітету проігнорував дзвінки й усі повідомлення hromadske з питаннями про результати виконаної роботи. Водночас Андрій Осадчук, якого Іонушас призначив заступником голови робочої групи, нам у коментарі повідомив, що група жодного разу не засідала:

«Чому так сталося? Відповіді очевидні. Рішення ухвалюються не завжди в комітеті — що в нашому, що в будь-якому іншому. Ми маємо специфічну структуру демократії під час війни. Я так само чекаю від Сергія якихось рішень».  

Олександра Устінова додає, що комітет ухвалив політичне рішення і зробив усе можливе, щоб якнайшвидше відхилити її законопроєкт. 

«Цей законопроєкт “грохнули” у нашому комітеті, а потім створили робочу групу, і невідомо, збирається вона чи ні. А мене як співавтора законопроєкту навіть не запросили в цю робочу групу. Усе це свідчить, що історія може закінчитися для країни дуже погано. Якщо ми хочемо отримувати макрофінансування від Європейського Союзу, доведеться цей законопроєкт ухвалити».

Прокурор Олексій Симоненко та народна депутатка Анастасія Радіна / hromadske

Читайте також: Попри гучні скандали Єрмак став майже віцепрезидентом - нести відповідальність за все буде Зеленський [8]

Найменш захищений антикорупційний орган 

Спеціалізована антикорупційна прокуратура — найбільш незахищений орган серед усіх антикорупційних структур, вважає голова комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна.  

«Якщо звільнити керівників Національного антикорупційного бюро або Національного агентства з запобігання корупції можна фактично тільки через негативний висновок незалежного аудиту, то керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури — за рішенням Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, який раніше мав назву Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів», — пояснює Радіна. 

Вона згадує випадок, коли ще минулий склад КДКП виніс [9] догану прокурору САП Андрію Перову, який представляв обвинувачення у справі [10] екснардепа Миколи Мартиненка за те, що він нібито «грюкнув» дверима. Пізніше цю догану скасував Верховний Суд. 

Однак є і свіжіші кейси, які можуть свідчити про упередженість нинішньої КДКП. Наприклад, у 2022 році орган закрив [11] дисциплінарне провадження щодо прокурора Олексія Симоненка [12]. Його підлеглі здійснювали процесуальне провадження у справі, де підозрюваним був Олег Татаров, проте це не завадило Симоненку піти на святкування дня народження Татарова. Але КДКП не побачила в цьому конфлікту інтересів. 

Читайте також: Заступника генпрокурора Симоненко після відпочинку в Іспанії звільнили "за власним бажанням", а не за десятки умисно розвалених резонансних справ [13]

У Центрі протидії корупції наголошують, що саме Симоненко забрав справу Татарова в НАБУ і допоміг заступнику Єрмака вийти сухим з води. (Справу щодо заступника глави ОП закрили у квітні 2022 року, невдовзі після повномасштабного вторгнення). 

Це не єдине дисциплінарне провадження, яке КДКП закрила щодо Симоненка. Вже у 2023 році комісія дійшла висновку, що прокурору Симоненку під час війни можна святкувати Новий рік в Іспанії. За межі України він виїхав на Mercedes, зареєстрованому на фірму дружини львівського бізнесмена Григорія Козловського. За такі дії на нього й подали дисциплінарну скаргу.

«Більшість людей у КДКП мало кому відомі в юридичному середовищі. Як, скажімо, сам очільник цього органу. Чому? Так зручно для влади. Ними легше керувати. Офіційно немає жодного зв’язку, а неофіційно вони “підв’язані”. Поглядають на Банкову (Офіс президента) і Різницьку (Офіс генпрокурора) й ухвалюють потрібні рішення. Навіть самих кандидатів до КДКП, які обираються, наприклад, на Всеукраїнському з’їзді прокурорів, імовірно, погоджує генеральний прокурор», — розповідає юрист і співзасновник неурядової організації StateWatch Олександр Лємєнов. 

Проблема також у тому, що в КДКП немає представників громадськості, каже доктор юридичних наук Борис Малишев:

«У КДКП входять 11 членів. Трьох із них призначає уповноважений Верховної Ради з прав людини за погодженням із комітетом ВР. П’ятьох обирає Всеукраїнська конференція прокурорів. В орган призначають лише на три роки. Щонайменше ці п’ятеро прокурорів планують повернутися назад на роботу в прокуратуру, тому є залежними від керівництва ОГПУ, яке може давати їм негласні сигнали».

У законопроєкті про САП, який парламентський комітет відхилив, ішлося також про створення нової комісії, що окремо розглядала би скарги на прокурорів САП. 

Ймовірно, парламентський комітет спробує протягнути вигідний для влади документ під кінець строку виконання вимоги Міжнародного валютного фонду — до грудня 2023-го.

—

Євгеній Шульгат [14], опубліковано у виданні hromadske [2]

В тему:

• Татаров - це не про гідність: президенту нагадали про його роль під час Майдану [15]
• Кат Майдану, ворог українців Олег Татаров бажає зняти з посади директора НАБУ Ситника [16]
• Ворог України Олег Татаров вимагав для Стерненка підозри у злочині, що передбачає довічне [17]
• “Надежный профессионал” Олег Татаров?! Нет, лжец и циничный подонок [18]
•  Как НАБУ заставило Микитася сдать свору взяточников и теперь Зеленский защищает Татарова [19]
• Заступник Єрмака "з ментів" прагне зняття Ситника, бо НАБУ рзслідує проти нього справу; покидька прослуховують [20]
• Фірма тестя Татарова отримала землю на 21 млн грн після його призначення в ОП [21]
• Венедіктова працює на Росію: Татарову підготували підозру, але генпрокурорка зірвала її вручення [22]