
Як бізнес забруднює води Дніпра, які масштаби несанкціонованих врізань у міські комунікації та колектори річок і чи борються з цією проблемою міські чиновники та екологічна інспекція.
У Києві налічуються понад три десятки малих річок. Вони були важливою частиною життя пращурів – на берегах будували хати, ставили млини, гатили греблі, зводили захист від загарбників. Зараз роль цих річок істотно менша, зазначає видання "Європейська правда [2]". Абсолютна більшість з них частково або повністю схована в підземні колектори і протікає в малолюдних промислових зонах та приватному секторі. Поверх загнаних у бетон річок збудовані автомобільні дороги.
Головна функція, яку виконують малі річки Києва зараз – прийом дощової води. Під час літніх злив та весняного водопілля обсяг води в річках суттєво збільшується. Потім уся ця вода потрапляє в Дніпро.
Втручання людини погіршило стан водойм. Головними чинниками забруднення є сміття і незаконні врізання для зливу стоків. Власники споруд без централізованої каналізації несанкціоновано врізаються в колектори, аби не будувати септики, а приватні підприємства зливають в ріки забруднені відходи.
Поки українці переходять [3] на безфосфатні пральні порошки і намагаються сортувати сміття [4], окремі недобросовісні підприємці перетворюють води Дніпра на "квітуче" болото. Одними з найбільших забруднювачів води є автомобільні мийки, що врізаються в колектори збору дощової води та колектори річок. Вони зливають воду, перемішану з дешевими автомобільними шампунями та пально-мастильними матеріалами.
Читайте також: Як та хто вбиває українські річки? [5]
Вартість будівництва і запуску автомобільної мийки в Києві становить десятки тисяч доларів і залежить від розміру та розташування, ділиться в розмові з ЕП один з власників такого бізнесу. Для цього необхідно підготувати стос документів та отримати дозволи від державних та місцевих органів влади, а також від контрольних інстанцій.
Серед переліку дозволів – погодження від управління земельних ресурсів міста, управління екологічної безпеки, головного лікаря санітарно-епідеміологічної станції. Обов'язковою умовою є отримання технічних умов для підключення каналізації та водопостачання. Крім цього, необхідно забезпечити мінімальний вплив автомийки на природу.
"Скидання стічних вод від автомобільних мийок у водні об’єкти має здійснюватися на підставі дозволу на спеціальне водокористування, а в каналізаційну мережу – на підставі договору з підприємством водопровідно-каналізаційного господарства", – повідомили ЕП в Державній екологічній інспекції.
На автомийках необхідно встановити очисні споруди, вартість яких становить 3-5 тис дол, та підключитися до системи центрального водовідведення. Встановлення системи фільтрації та накопичення води коштуватиме ще 4 тис дол. У перелік щомісячних витрат на обслуговування такого бізнесу також входять фільтри та картриджі.
На цьому етапі деякі підприємці вирішують зекономити, щоб збільшити маржинальність бізнесу і скоротити окупність інвестицій. Економія відбувається шляхом порушення законодавства. Найпоширеніше порушення – незаконні врізання в каналізаційні колектори, колектори приймання дощової води чи розташовані поруч водойми. Тобто підприємці несанкціоновано прокладають під землею пластикові труби.
Читайте також: Дніпро вже не гуде, а стогне і вмирає [6]

Одна з підземних річок Києва – Скоморох. Фото: TEXTY.ORG.UA [7]
Дослідник малих річок Києва та дигер Кирило Степанець каже, що в Києві існують "умільці", які спеціалізуються на врізаннях у колектори. "Є люди, які за гроші роблять цю роботу. Може, частина власників автомийок намагається методом "тику" вийти до колектора, але якусь консультацію бізнесмени в них беруть", – каже він.
Назвати точну частку автомийок, які незаконно зливають неочищену воду в колектори, неможливо, додає дослідник. Для цього необхідно робити масштабне дослідження і брати аналізи води біля кожної з них. "Наприклад, на вулиці Сирецькій на відкритих ділянках річки Сирець у воді видно потоки піни. Така ж ситуація на вулиці Глибочицькій, тільки річка Глибочиця повністю захована під землею", – розповідає Степанець.
Він додає, що окремі автомийки можуть очищати частину води і зливати стоки "помірковано", аби не привертати до себе уваги.
Читайте також:Дикунство державного масштабу: землі природно-заповідного фонду разорюють [8]
У Києві налічується близько 2 тис незаконних врізань у мережі водовідведення, ідеться в Екологічній стратегії розвитку Києва до 2030 року, розробленій Київською міською державною адміністрацією. Крім цього, існують сотні зливостоків, які не перебувають на балансі жодного підприємства.
"Скільки токсичних речовин потрапляє в Дніпро через незаконні врізання та безхазяйні зливостоки – невідомо, адже офіційні перевірки просто не враховують ці об'єкти", – повідомляв ексголова постійної комісії Київради з питань екологічної політики Костянтин Яловий [9].
За даними автора книги "Малі річки Києва" Віктора Вишневського, протяжність дощової каналізації в Києві становить 2 700 км, з них колектори дощової каналізації – 805 км. До складу останніх входить більшість малих річок Києва.
Фото: TEXTY.ORG.UA [7]
Колектори дощової каналізації перебувають на балансі комунальної корпорації "Київавтодор", ще 62 км малих річок, переважно з відкритим руслом, – на балансі КП "Плесо".
Київські дигери співпрацюють з "Київавтодором" і повідомляють про знайдені незаконні врізання. Проте цій співпраці не вистачає системності, каже Степанець. "Київавтодор" ліквідовував врізання за нашими підказками, але в останні роки процес зупинився. Масштабну роботу з ліквідації незаконних врізань вони не проводять", – каже дослідник.
Читайте також:Як Росія та війна нищать довкілля України [11]
У департаменті захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА повідомили, що не володіють інформацією стосовно зливу відходів від автомийок у колектори чи водойми і не ведуть облік автомийок та наявність у них повного пакета документів. Контролювати дотримання законів у сфері екології повинна Державна екологічна інспекція.
У відповіді на запит ЕП в інспекції повідомили, що на час дії воєнного стану державний контроль не здійснюється. "Державна екологічна інспекція наразі позбавлена можливості системно здійснювати заходи державного нагляду щодо суб’єктів господарювання, які експлуатують автомобільні мийки", – ідеться у відповіді.
Водночас у разі загрози правам, законним інтересам, навколишньому природному середовищу, життю та здоров’ю людини інспектори можуть ініціювати позапланові перевірки.
Мийні засоби з вмістом фосфатів, які використовують автомийки, створюють сприятливе середовище для розмноження мікроскопічних водоростей, що спричиняють цвітіння водойм. В останні роки літнє цвітіння Дніпра [12] набуло тривожних масштабів. Головним "донором" фосфатів для Дніпра в межах Києва є її притока Либідь. У неї впадають близько 20 річок і струмків. Лабораторний аналіз свідчить про поганий стан Либіді: у воді містяться солі, аміак, фосфати та пальне.
"У річку Либідь вливаються малі річки-притоки, канали, зливні дощові води, стоки незаконних врізань. Якість води в річці контролює лабораторія по всьому руслу – від витоку до місця впадіння в Дніпро.
У точці впадіння Либеді в Дніпро за якісними показниками вода належить до екологічної категорії та класу "вода погана, брудна". У воді недостатня концентрація розчиненого кисню, високий вміст нітритів, аміаку, нітратів, фосфатів, органічних сполук, фенолів, синтетичних поверхнево-активних речовин, нафтопродуктів", – повідомили в КП "Плесо".
Читайте також: Как убить Сулу. На Полтавщине власть готовит людям экологическую катастрофу [13]
Термін самоочищення водойми залежить від концентрації та кількості скинутих забруднень, швидкості повного обміну води у водоймі, випаровування або розкладу сполуки, яка забруднює, кліматичних умов. Синтетичні поверхнево-активні речовини розкладаються понад шість місяців.

Комунальники переконують, що періодично обстежують та очищають русло річки Либідь, її приток, прибережно-захисних смуг та захисних решіток на перепускних трубах річки. На думку Степанця, у Києві більше за брудну воду від автомобілів річкам шкодять врізання з господарсько-побутовими відходами. "Автомийки – друга за серйозністю проблема після нелегальних каналізацій", – каже він.
Читайте також:На грани катастрофы. Пять крупнейших экологических проблем Украины [14]
Забруднення поверхневих чи підземних вод та самовільне проведення гідротехнічних робіт карається штрафом від однієї до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17-85 тис грн) або ув’язненням на строк до п'яти років. Зробити воду в столичному регіоні чистішою допоможе інвентаризація мереж і ліквідація незаконних врізань.
—
Олександр Колесніченко [15], опубліковано у виданні "Європейська правда [2]"
В тему:
Ссылки:
[1] https://argumentua.com/stati/politika/skandaly
[2] https://www.epravda.com.ua/publications/2023/08/9/703032/
[3] https://www.epravda.com.ua/columns/2019/11/22/654027/
[4] https://www.epravda.com.ua/publications/2023/02/14/697040/
[5] https://argumentua.com/stati/yak-ta-khto-vbiva-ukra-nsk-r-chki
[6] https://argumentua.com/stati/dn-pro-vzhe-ne-gude-stogne-vmira
[7] https://texty.org.ua/d/kyiv_rivers/
[8] https://argumentua.com/stati/dikunstvo-derzhavnogo-masshtabu-zeml-prirodno-zapov-dnogo-fondu-razoryuyut
[9] https://www.epravda.com.ua/authors/5f22a197e002d/
[10] https://argumentua.com/i/5e5bd56-richky-kyiv.jpg
[11] https://argumentua.com/stati/yak-ros-ya-ta-v-ina-nishchat-dovk-llya-ukra-ni
[12] https://life.pravda.com.ua/society/2022/12/22/251956/
[13] https://argumentua.com/stati/kak-ubit-sulu-na-poltavshchine-vlast-gotovit-lyudyam-ekologicheskuyu-katastrofu
[14] https://argumentua.com/stati/na-grani-katastrofy-pyat-krupneishikh-ekologicheskikh-problem-ukrainy
[15] https://www.epravda.com.ua/authors/59ef2f497db6b/
[16] https://argumentua.com/stati/v-dnovlennya-r-chki-sula-shcho-mozhna-zrobiti
[17] https://argumentua.com/stati/ili-my-spustim-stavki-i-demontiruem-plotiny-ili-ostanemsya-bez-rek-i-vody
[18] https://argumentua.com/stati/ubiistvo-reki-kolomak-kogo-na-poltavshchine-utopit-malo
[19] https://argumentua.com/stati/kak-stroitelstvo-dneprogesa-povliyalo-na-sostoyanie-reki-i-pochemu-nuzhna-strategiya-zakrytiya
[20] https://argumentua.com/stati/yadovitye-vodosbrosy-dnestra-rassledovanie
[21] https://argumentua.com/stati/yak-miyut-p-sok-v-ukra-n
[22] https://argumentua.com/stati/sula-bablo-i-dikari-chast-2-kutovomu-sula-uzhe-ne-nuzhna-no-kto-otvetit-za-raspil