Як росіяни та білоруси отримують пільги від українського уряду через Дія.City

1.00

Нет

Фото: Як росіяни та білоруси отримують пільги від українського уряду через Дія.

8 лютого 2022 року український уряд оголосив про запровадження давно очікуваного пільгового економічного режиму для IT-індустрії, який отримав назву Дія.City.

У той же день президент Володимир Зеленський заявив [2], що завдяки Дія.City частка ІТ-індустрії у ВВП України зросте з 4% до 10%, а доходи – до 16,5 млрд доларів, нагадує видання NGL.media [3]. Повномасштабне російське вторгнення, що почалося через два тижні, зруйнувало не лише ці плани.

За оцінкою дослідження IT Research Ukraine [4], у 2023 році частка ІТ у ВВП України склала 4,9%, а внесок ІТ-галузі до валової доданої вартості (ВДВ) – $5,5 млрд.

Наразі неможливо реально оцінити ефект Дія.City для економіки, проте спеціальний правовий режим, що передбачає нижчі податки і легше працевлаштування, через два роки після запуску використовують уже майже 900 ІТ-компаній (на сайті Дія.Сity вказана більша цифра, оскільки Мінцифри не враховує компаній, які з тих чи інших причин перестали бути резидентами Дія.Сity).

ЯКІ БОНУСИ ОТРИМУЮТЬ РЕЗИДЕНТИ ДІЯ.CITY?

Компанії-резиденти мають спеціальні умови [5]корпоративного оподаткування – наприклад, можуть обирати між сплатою податку на прибуток 18% та податком на виведений капітал (ПнВК) 9%, зокрема останній спосіб доступний лише резидентам Дія.City. Також не оподатковуються дивіденди (частина прибутку, яка надається учасникам/акціонерам підприємства згідно з їхньою часткою в статутному капіталі компанії), які резиденти Дія.City на системі ПнВК виплачують власним засновниками – за умови їх виплати не частіше ніж раз у два роки.

У режимі Дія.City передбачені також особливі умови оподаткування доходів працівників. Наприклад, за звичайним трудовим договором компанія-резидент сплачує всього 5% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) тоді як звичайний роботодавець платить 18% ПДФО.

Тільки резидентам Дія.Сity доступний особливий вид цивільно-правового договору для залучення працівників – «гіг-контракт» (особлива форма залучення працівників, яка поєднує ознаки трудового та цивільно-правового договорів), який теж оподатковується 5% ПДФО, але більш гнучкий – зокрема, дозволяє не приймати працівника в штат, а залучати на конкретні проекти. В «гіг-контракті» можуть бути прописані і соціальні гарантії та бонуси (відпустки, лікарняні, компенсація за використання власної техніку тощо), неможливі у звичайному цивільно правовому договорі.

Однією з ключових вимог до резидентів Дія.City є відсутність будь-яких зв’язків з «країною-агресором». На цьому неодноразово наголошував міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

«Перед тим, як стають резидентами Дія City, є перевірка в реєстрах, чи не має там серед власників російських активів, громадян Росії. Якщо людина якось дотична до російського бізнесу, ця компанія точно не може бути в Дія City, якщо в неї власник росіянин. Якщо вони якось пов‘язані з тим або з іншою юридичною особою увійшли в Дія City, цим повинні займатися правоохоронні органи», – заявляв [6] Федоров в інтерв’ю LB.ua у червні 2022 року.

Очевидно, що окрім Росії, наділеної статусом «країни-агресора» ще у 2015 році, після 24 лютого 2022 року під заборону мала б потрапити і Білорусь, яка у перші місяці вторгнення надавала свою територію і повітряний простір для ударів по Україні.

Читайте також: Рада запровадила спеціальний режим на ринку ІТ [7]

Проте, проаналізувавши власників майже 900 компаній-резидентів Дія.City, журналісти видання NGL.media [8] виявили 24 компанії, власники яких прямо пов’язані з Росією і Білоруссю, частина з них продовжують там вести бізнес і повноцінно сплачувати податки – користуючись при цьому податковими пільгами в Україні.

Список сумнівних резидентів Дія.City

«БіПіСі Україна» («BPC»)

– компанія розробляє платформу «SmartVista» для обробки безготівкових транзакцій. Швейцарська компанія «BPC» має [9] представництва в Швейцарії, Британії, Індії, Єгипті тощо. Власником [10] української фірми «БіПіСі Україна» є росіянин Анатолій Логінов [10] (Анатолий Логинов), який має громадянство Мальти ще з 2016 року. Українську «БіПіСі» Логінов контролює [10] через нідерландську «BPC NL B. V.», яка була створена кіпрською «BPC BT Holding LTD» Логінова, про це раніше повідомляло [11] NGL.media.

Російська компанія «BPC», пов’язана з Логіновим і далі працює [12], відповідні дві юридичні особи досі активні – «БПЦ Процессинг» [13] та «БПС Инновационные Программные Решения» [14].

За даними російського сервісу «Чекко», ще у кінці 2022 року серед власників цих фірм була кіпрська «BPC BT Holding LTD» Логінова, проте зараз цими фірмами володіє російська компанія «Инновационные Программные Решения» [15]. Серед її засновників є російський підприємець Дмитро Бубнов (Дмитрий Бубнов), він ще з 2017 року займає [14] посаду директора в одній з російських фірм пов’язаних з Логіновим («БПС Инновационные Программные Решения» [14]).

Читайте також: Як російські програми можуть передавати у ФСБ дані клієнтів українських барбершопів, салонів краси тощо [16]

«Регула Форензікс УА» («Regula»)

– компанія займається виготовленням криміналістичного обладнання та програмного забезпечення для автентифікації документів. Латвійська компанія «Regula» має [17] представництва в Латвії, США, Польщі, Німеччині, Нідерландах та Бразилії. Засновником [18] української фірми «Регула Форензікс УА» є латвійська «Regula Baltija» [19], серед її власників є громадяни Білорусі Юрій Рогожинський (Юрий Рогожинский) та Іван Шумський (Иван Шумский).

Шумський також має громадянство Ізраїлю, це зазначено [19] в латвійському реєстрі. У Білорусі «Regula» досі працює, має офіс [20], активну юридичну особу [21] «Регула» та є резидентом [22] «Парку високих технологій»

Власниками білоруської «Регули» є все ті ж Юрій Рогожинський та Іван Шумський. Співробітники цієї компанії в квітні 2023 року проводили [23] презентацію в Білоруському національному технічному університеті, а раніше Юрій Рогожинський особисто проводив [24] студентам того ж університету екскурсію підприємством «Регули».

В РФ Шумський та Рогожинський мали ЗАТ «Регула-Русь» [25], за даними «Чекко», ще у 2022 році серед засновників фігурувала латвійська «Regula Baltija» та російський підприємець Леонід Гапотченко (Леонид Гапотченко). У зв’язку з тим, що організаційно-правовою формою фірми є ЗАТ (закрите акціонерне товариство), нам не вдалось з’ясувати хто є власником «Регула-Русь» зараз. Проте Гапотченко досі є директором «Регула-Русь», цю посаду він займає ще з 2010-го.

«Джи Файв Холдинг Укр» («G5 Entertainment»)

– виробник мобільних ігор. Шведська фірма «G5 Entertainment» має [26] представництва в Швеції, Москві, Калінінґраді, Харкові, Астані тощо. Власником [27] української фірми «Джи Файв Холдинг Укр» є швед Наиленд Иона Пітер Ерік, який контролює [27] фірму через шведську «G5 Entertainment AB» [28]. Серед акціонерів останньої, станом на 2022 рік, були росіяни Влад Суглобов (Влад Суглобов) та Олександр Табунов (Александр Табунов), про це відомо з опублікованого компанією звіту про корпоративне управління [29].

Раніше Суглобов та Табунов мешкали у Росії, зокрема й заснували компанію в Москві (за інформацією [30] з рос. ЗМІ), проте яке в них громадянство зараз, нам не вдалось з’ясувати. В Росії «G5 Entertainment» має принаймні дві активні юридичні особи «Джи файв холдинг Рус» [31] та «Джи Файв Маркетинг Услуги Рус» [32], які зареєстровані на ту ж шведську «G5 Entertainment AB».

З початком повномасштабного вторгнення на сайті «G5» з’явилась [33] офіційна позиція компанії, в якій не було жодних слів про підтримку України, а замість слова «війна» було вжито «ескалація». Пізніше фірма заявила [34], що буде поступово виходити з ринку РФ.

Проте за даними російського сервісу «Чекко» в 2022 році сумарний чистих дохід двох російських фірм склав 41,7 млн руб. А вже в жовтні 2023-го «G5 Entertainment» заявила, що повертається на ринок РФ, (з якого фактично й не виходила) про це повідомляє [35] видання DOU.ua, з посиланням на корпоративний лист СЕО компанії Влада Суглобова до команди працівників.

«Елісофт» («Elinext»)

– за даними [36] видання DOU.ua, фірма відноситься до міжнародної компанії «Elinext», яка займається розробкою програмного забезпечення та аутсорсингом. Власниками [37] української фірми «Елісофт» є громадяни В’єтнаму Ле Бік Тьям, Нгуєн Ван Хоа та громадяни Білорусі Олексій Шляховський (Алексей Шляховский), Володимир Антоновіч (Владимир Антонович), Володимир Барановський (Владимир Барановский).

У Білорусі Антоновіч, Барановський та Шляховський є співвласниками «Элилинк Консалтинг», яка також займається розробкою програмного забезпечення та аутсорсингом. За інформацією з білоруських сайтів пошуку роботи, в лютому 2024 року «Элилинк Консалтинг» [38] шукала співробітників у Білорусі. 13 березня 2024 року компанія самостійно вийшла з резидентів Дія.City.

«Ітранзішен» («Itransition»)

– розробка програмного забезпечення та послуги з стратегічного IT-консалтингу. Міжнародна компанія «Itransition» має [39] представництва у США, Литві, Британії та ін. Власником [40] української фірми «Ітранзішен» є громадянин Білорусі Сергій Гвардєйцев (Сергей Гвардейцев), який також має громадянство Мальти і контролює [41] український бізнес через британську «Itransition Software Limited» [41].

У Білорусі діє компанія зі схожою назвою ЗАТ «Итранзишэн» [42], яка є резидентом [43] «Парку високих технологій», її власника з’ясувати не вдалось. Також Гвардєйцев веде сільськогосподарський бізнес у Росії, зокрема він є співвласником тульської компанії з вирощування картоплі «Максим Горький Плюс» [44].

«Інновайз» («Innowise»)

– розробка ПЗ та IT-консалтинг. Європейська компанія «Innowise» має [45] офіси в Польщі, Німеччині, Франції, Норвегії тощо. Засновниками [46] української фірми «Інновайз» є громадяни Білорусі Павло і Сергій Орлови (Павел Орлов, Сергей Орлов) та громадянин Росії Володимир Гладких (Владимир Гладких). У Білорусі вони є співвласниками компанії «Фабрика инноваций и решений» [47], яка є резидентом [48] «Парку високих технологій».

Ця компанія має [49] 8 офісів, у 2024 році вже встигла провести [50] дуже багато різних заходів, зокрема хакатон [51] для студентів Білоруського держуніверситету інформатики та радіоелектроніки, трохи пізніше провела тренінг [52] Big Data для студентів Білоруського державного економічного університету.

«Хенес Технолоджи» («Gismart»)

– розробка додатків для розваг та мобільних ігор. Власником [53] української фірми «Хенес Технолоджи» є громадянка Білорусі Тетяна Бандарович (Татьяна Бандарович), яка має київську адресу. За даними [36] DOU.ua, фірма «Хенес Технолоджи» працює під брендом «Gismart». Основний офіс «Gismart» знаходиться [54] в Британії. Серед власників британської «Gismart» [55] громадяни Білорусі Дмитро Липницький (Дмитрий Липницкий) та Олександр Мінєц (Александр Минец), які також мають громадянство Британії. В РБ вони є одними з власників фірми «Гисмарт» [56], яка є резидентом [57] «Парку високих технологій». За даними [58] білоруських медіа, «Гисмарт» лишалась на ринку Білорусі.

«Сервер Молл» («Servermall»)

– продаж та обслуговуванням нових і відновлених серверів від HP, Dell, IBM та іншого ІТ-обладнання. Власниками [59] української фірми «Сервер Молл» є громадяни Білорусі Євген Брогар (Евгений Брогарь) та Олександр Кончак (Александр Кончак), які мають українську адресу. В РБ є фірма з аналогічною назвою «Сервер Молл» [60], її власником є громадянин Білорусі Віталій Слонський (Виталий Слонский), а Євген Брогар у 2018-2020 роках був її керівником. Сайти білоруської [61] та української [62] компаній дуже схожі, при цьому на білоруському є інформація про офіси в Україні та контакти, номер української компанії вказаний там, співпадає з теперішнім на українському сайті

«Мірантіс Україна» («Mirantis Inc»)

– компанія надає послуги публічних хмарних сервісів. Американська компанія «Mirantis Inc» має [63] представництва в США, Україні, Польщі, Канаді та ін.. Засновником [64] української «Мірантіс Україна» є американська «Mirantis Inc» з Каліфорнії. Одним з власників [65] останньої є росіянин Олександр Фрідланд (Александр Фридланд). У Росії бренд «Mirantis» представлений через російську «Мирантис Айти» [66], яку контролює [66] американська «Mirantis Inc» з офшорного штату Делавар.

Остання, за даними Opencorporates, є власником [67] бренду «Mirantis» та володіє кількома філіями в США, зокрема й каліфорнійською «Mirantis Inc» [68], яка володіє [64] фірмою в Україні («Мірантіс Україна»). NGL.media надіслали компанії лист з питаннями про бізнес у Росії.

У відповідь компанія заявила: «Одразу після вторгнення Росії в Україну у 2022 році Mirantis розпочала процес юридичного припинення всіх операцій у Росії». Компанія стверджує, що припинила діяльність в Росії і наразі не отримує доходів, проте на вимогу уряду РФ продовжує здійснювати платежі обмеженому колу співробітників, включно з сплатою необхідних податків.

«Лабораторія Інформаційних Систем» («ATDI»)

–розробка ПЗ для керування радіотехнікою, в тому числі компанія має розробки для оборонного комплексу – програмне забезпечення для систем РЕБ, яким користуються [69] збройні сили різних країн. Французька компанія «ATDI» має представництва в Франції, США, Польщі, Україні та ін.. Засновниками [70] української фірми «Лабораторія Інформаційних Систем» є дві українські компанії «Міруаль» та «АТДІ Україна».

Серед засновників [71] останньої є російська «АТДИ Евразия». Одним з засновником російської «АДТИ Евразия» [72] є французька фірма «Advanced Topographic Development and Images» [73] громадянина Франції Філіппа Міссуда. У 2021 році його французька компанія була спонсором [74] російського IT-форуму металургійної галузі.

«Київстар Тех» («Kyivstar») та «Хелсі Україна» («Helsi»)

– серед засновників українських компаній є ПрАТ «Київстар». За даними НАЗК, власником [75] ПрАТ «Київстар» є росіянин Михайло Фрідман (Михаил Фридман), який контролює його через холдинг «Veon Ltd». В Україні проти Фрідмана від жовтня 2022 застосовані [76] санкції терміном на 10 років, зокрема блокування активів, обмеження торговельних операцій, зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань тощо.

У вересні 2023 року СБУ повідомило [77] про підозру Фрідману через фінансування агресії РФ в Україні, а пізніше СБУ оголосила про його розшук [78]. За даними [79] НАЗК, в РФ кіпрські фірми «ABH Financial Limited» та «Alfastrakhovanie Holdings Limited» Фрідмана є серед власників принаймні двох активних юридичних осіб [80] «Юнс-Холдинг» та АТ «АБ Холдинг» [81]. В липні 2023 в Україні стосовно двох згаданих раніше кіпрських фірм, указом президента (Володимира Зеленського) були введені [82] санкції терміном на 10 років, а саме блокування активів, запобігання виведенню капіталів за межі України тощо.

Читайте також: Власник Київстару та Моршинської Фрідман широко залучений до співпраці з російськими загарбниками (розслідування) [83]

«Хіт Геймз Компані», «Фор Френдс » («4friends»), «Булат Плей» («Boolat Play»), «Хоум Геймз» («Home Games»), «Заграва Студіос» («Zagrava»), «Вокі Геймс Україна» («Voki Games»)

– за даними [36] DOU.ua, компанії відносяться до холдингу «Playrix», який займається розробкою мобільних та комп’ютерних ігор. На сайті [84] «Playrix» згадується про офіси на Кіпрі в Ірландії, Сербії, Україні, Казахстані та інших країнах. Власниками зареєстрованого в Україні бізнесу є росіяни з ізраїльським громадянством Ігор та Дмитро Бухмани (Игорь Бухман, Дмитрий Бухман), які живуть у Британії і контролюють українські компанії через кіпрські «Playrix Holdings Limited» та «Voki Cyprus Limited».

В жовтні 2022 року AIN.ua опублікувало [85] лист Ігоря та Дмитра Бухманів, згідно якого «Playrix» анонсувала про вихід з ринку РФ та РБ. А у вересні 2023 року АIN.ua опублікувало [86] відповідь Playrix на запит, в якому компанія заявила, що «майже покинула» ринок РФ та РБ, зокрема закрила там всі офіси, а частину працівників або звільнила, або релокувала. У Росії кіпрська компанія Бухманів «Rimute Holdings Limited» є власником чотирьох юросіб, які перебувають у стані ліквідації, та однієї активної юрособи «Айтидев Лаб» [87]. За даними російського аналітичного сервісу «Чекко», у 2022 році «Айтидев Лаб» [87] отримала 636,4 млн руб збитків.

«Вайзор Геймз» («Vizor Games»)

– розробка мобільних та онлайн-ігор. Власниками [88] української фірми «Вайзор Геймз» є також уже згадані росіяни з ізраїльським громадянством Ігор та Дмитро Бухмани (Ігорь Бухман, Дмитрий Бухман), які контролюють її через кіпрську «Asmina Holdings Limited». У Білорусі на кіпрську «Asmina Holdings Limited» зареєстрована фірма «Вайзор Геймз» [89], яка є резидентом [90] «Парку високих технологій». Ця компанія активно набирає співробітників в РБ. Раніше Бухмани заявляли [85] про вихід Playrix з білоруського ринку, тому пошук персоналу у Білорусі виглядає щонайменше дивним.

«Дваш Софт»

– компанія займається комп’ютерним програмуванням. Власником [91] фірми «Дваш Софт» є громадянин Білорусі Максим Кононович. Слідів його діяльності у Білорусі чи Росії виявити не вдалось.

«Рууш» («Roosh»)

– «інвестиційна група нового типу, яка розвиває технологічний бізнес по всьому світу», так про себе повідомляє [92] сама компанія. Основний офіс знаходиться [93] в Києві, також є представництва в Парижі, Лондоні тощо. Також компанія висловлює [94] свою підтримку Україні. Власником [95] фірми «Рууш» є росіянин Сергій Токарєв (Сергей Токарев), який контролює її через кіпрську «Roosh LTD». За даними YouControl, Токарєв має громадянство Румунії, проте ще в грудні 2022 року він мав громадянство РФ.

За даними [96] РБК-Україна, у 2016 році Сергій Токарєв неодноразово відвідував Москву та анексований Крим. У 2016-му указом президента [97] Порошенка на Сергія Токарєва були накладені [98] санкції терміном на один рік, підстава: «дії фізичної особи, які створюють реальні загрози національним інтересам та порушують інтереси суспільства та держави». У 2018 році ще одним указом президента [99] Порошенка на Токарєва було знову накладено [100] санкції – уже на три роки. Проте в 2020 році ці санкції були скасовані [101] указом президента Зеленського.

«Софт-Ефікс ЮА» («Soft-FX»)

– розробка ПЗ для індустрії фінансових послуг та цифрових активів. Латвійська компанія «Soft-FX» має [102] офіси в Латвії, Україні та Малайзії. Власником [103] української фірми «Софт-Ефікс ЮА» є громадянин Білорусі та Кіпру Олександр Клименко (Александр Клименко), який контролює [104] її через латвійську «Soft-FX Services» [104]. Згідно з латвійським реєстром, країною проживання Клименка є Малайзія.

Раніше Клименко ввів бізнес у Білорусі, проте в середині 2022 року продав дві білоруські компанії, які належали його латвійській «Soft-FX Services», про це писали [105] білоруські медіа. Зараз Олександр Клименко перебуває [106] під слідством у США, йому загрожує до 25 років обмеження волі за відмивання грошей та ведення неліцензованого бізнесу з надання фінансових послуг.

«ПандаДок Україна» («PandaDoc»)

– компанія надає послуги з автоматизованого документообігу. Американська фірма має [107] представництва в Польщі, Україні, Португалії тощо. Власником [108] української фірми «ПандаДок Україна» є громадянин Білорусі Сяргєй Барисюк, який контролює її через американську «PandaDoc Inc». Сам Барисюк проживає у США. У Білорусі працювала фірма з схожою назвою «Пандадок» [109], проте ця компанія була закрита 2 лютого 2022-го.

«Револют Технолоджис Юкрейн» («Revolut»)

– компанія надає банківські послуги (обмін валют, відкриття онлайн картки, торгівля акціями) через власний онлайн-застосунок. Засновником [110] української фірми «Револют Технолоджис Юкрейн» є британська «Revolut Ltd» [111], власником [112] останньої є британська «Revolut Group Holdings Ltd», серед власників [113] якої є росіянин Микола Сторонський (Николай Сторонский).

Як повідомляв [114] у жовтні 2022 британський The Telegraph, Сторонський відмовився від громадянства РФ, станом на зараз він є громадянином Британії. Сам Сторонський публічно підтримує [115] Україну. Також застосунок «Revolut» припинив [116] обслуговувати операції у Білорусі та Росії. Проте проти батька Сторонського, Миколи Мироновича Сторонського, директора «Газпром промгазу», в Україні введені [117] санкції на 10 років – блокування активів, обмеження торговельних операцій, заборона на набуття у власність земельних ділянок тощо.

Серед цього списку особливо виділяється компанія «Soft-FX» власником якої є білорус Олександр Клименко. Зараз він перебуває під судом у США, йому загрожує 25 років у в’язниці. Згідно з опублікованим в лютому 2024-го прес-релізом [106] міністерства юстиції США, Клименко разом з громадянином РФ Олександром Вінніком у 2011-2017 роках контролювали онлайн-біржу цифрових валют BTC-e. Клименка звинувачують у тому, що BTC-e надавала можливості користувачам відмивати кошти отримані злочинним шляхом, її клієнтська база переважно складалась з кіберзлочинців.

У грудні 2023 року Олександра Клименка затримали в Латвії за американським ордером і екстрадували у США. В Україні він через латвійську «Soft-FX Services [104]» досі володіє компанією «Софт-Ефікс ЮА», яка є резидентом Дія.City.

Ще одним прикметним прикладом є участь у Дія.City виробника мобільних ігор G5 Entertainment. Формально власником [27]української компанії «Джи Файв Холдинг Укр» є швед Наиленд Иона Пітер Ерік, проте акціонерами головної шведської G5 Entertainment AB [28] є росіяни Влад Суглобов та Олександр Табунов.

Після повномасштабного вторгнення в Україну G5 заявила про «поступовий вихід з РФ», проте фактично продовжила там працювати. А у жовтні 2023 року СЕО компанії Влад Суглобов повідомив [35] працівників, що G5 Entertainment повертається на російський ринок (з якого фактично й не виходила).

Росіянин Анатолій Логінов є власником [10] компанії «БіПіСі Україна» – ще одного сумнівного резидента Дія.City. Формально Логінов має громадянство Мальти ще з 2016 року і контролює «БіПіСі Україна» через нідерландську «BPC NL B. V.», яка була створена кіпрською «BPC BT Holding LTD» самого Логінова. Про це раніше уже згадували [11] NGL.media у розслідуванні про обставини впровадження електронного квитка на Львівщині.

Читайте також: Theranos і Дія: дві цікаві історії [118]

Як це все пояснюють у Мінцифри?

Видання NGL.media звернулось до міністерства цифрової трансформації, яке адміністратором Дія.City, з проханням пояснити підстави, на яких ці та інші підконтрольні росіянам та білорусам компанії змогли скористатися перевагами пільгового економічного режиму, призначеного для українських IT-компаній.

Міністерство відреагувало розлогою відповіддю [119], суть якої можна звести до наступного – згадані у запиті NGL.media компанії мають право на пільговий економічний режим, оскільки Мінцифри не виявило зв’язків з «країно-агресором», а законодавство не забороняє росіянам володіти компаніями-резидентами Дія.City – за певних умов.

ЯК ЗДІЙСНЮЄ ПЕРЕВІРКУ МІНЦИФРИ І ВИДАННЯ NGL.MEDIA

Мінцифри стверджує, що перевірку відповідності кандидатів в резиденти Дія.City здійснюють, використовуючи «інформацію з державних реєстрів, баз даних державних органів, компетентних органів іноземних держав, міжнародних міжурядових організацій тощо». Проте NGL.media також аналізували українські та іноземні держреєстри – в тому числі і російські та білоруські. Крім держреєстрів, ми використовували і різні недержавні аналітичних сервіси (YouControl, Чекко, OpenCorporates тощо). При цьому для підтвердження громадянства власників компаній-резидентів Дія.City часто вистачає лише платної версії української аналітичної системи YouСontrol.

«[…] В силу вимог закону [120], може бути резидентом Дія Сіті юридична особа, прямим або опосередкованим власником часток (акцій) у статутному (акціонерному) капіталі якої є громадянин держави-агресора за умови, що така фізична особа не проживає на території держави-агресора», – йдеться у надісланій NGL.media відповіді [119] Мінцифри.

У ст. 5 [121] закону «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», ухваленому спеціально для запуску Дія.City, справді зазначено, що не може бути «прямим або опосередкованим власником […] фізична особа, яка постійно (переважно) проживає у такій державі».

Іншими словами, якщо громадянин РФ переважно живе за межами Росії (хоч і не зовсім зрозуміло – як це має відстежувати Мінцифри), то для його компаній вступ у режим Дія.City вільний. При цьому український уряд не турбує, що такі люди ведуть бізнес в Росії, сплачуючи там податки і фінансуючи війну.

З білорусами, з точки зору Мінцифри, ситуація ще простіша. Якщо Росію офіційно визнали [122] «державою-агресором» ще у 2015 році, то Білорусь – ні. Проект постанови [123] про визнання цієї країни агресором був зареєстрований у Верховній Раді ще у червні 2023 року, проте досі не прийнятий. Отже для білорусів нема взагалі жодних обмежень на вступ у Дія.Сity.

При цьому українські дипломати офіційно вважають [124] Білорусь агресором, посилаючись резолюцію 3314 [125] Генасамблеї ООН, яка кваліфікує як акт агресії дозвіл на використання своєї території для нападу на іншу державу. Україна запровадила санкції [126]проти оборонної промисловості Білорусі, пункти пропуску через кордон з цією країною закриті [127], скасована ціла низка міжурядових угод. Українські урядовці неодноразово називали Білорусь союзницею РФ [128], її сателітом [129], пособником терористів [130] тощо.

Проте формально для українського уряду Білорусь залишається такою ж країною, як всі інші, за винятком Росії. Тому білоруси мають можливість вільно реєструвати свої компанії в Дія.Сity і отримувати бонуси коштом українського бюджету. При цьому частина таких білорусів має бізнес і в Росії.

Читайте також: Хто потрапив під санкції, затверджені Зеленським 12 травня 2023 року [131]

«Жодної моральності тут нема»

«Дуже неприємно, що українським пільговим економічним режимом користуються росіяни та білоруси, так не має бути», – вважає співзасновник української IT-компанії Abto Software Святослав Літинський. На його думку, замість пільг підприємства, які працюють в Україні на загальних умовах, повинні мати якісь обмеження, якщо в їх засновниках є громадяни Росії чи Білорусі і які далі ведуть бізнес у цих країнах. «Більші податки або акциз на їхні послуги, так було б правильно, бо держава має захищати власні інтереси», – вважає Літинський.

Народний депутат Роман Лозинський назвав риторичним питання про допустимість участі компаній з російськими або білоруськими власниками в пільговому економічному просторі України. «Жодної моральності в участі таких компаній в Дія.City нема, її тут стільки ж скільки й у нападі РФ на Україну – тобто нуль», – підсумував Лозинський.

—

Максим Піхо [132], опубліковано у виданні NGL.media [3]

Читайте також: