7 липня уряд одностайно і під надуманим приводом відмовився призначати Олександра Цивінського, обраного на відкритому конкурсі, директором Бюро економічної безпеки. Раніше призначені урядом члени комісії з добору намагалися зірвати її кворум.

Це обурило бізнес і громадські організації, а провідні ділові асоціації звернулися до президента України з вимогою призначити обраного кандидата, зазначає видання TEXTY.ORG.UA [2].

Проте це далеко не перший конкурс за останні роки, до якого виникає багато питань. Згадаємо лише три найрезонансніші приклади того, як система знецінює ідею відкритого добору на вищі державні посади.

Читайте також: Єрмаковщина накрила реформу БЕБ "мідним тазом": нова схема зриву конкурсів в антикорупційних органах [3]

Третє місце. Державний секретар Мінекономіки (2019–2020)

У першому конкурсі брав участь Герман Галущенко, якого, за інформацією працівників міністерства, тодішній міністр представив як майбутнього держсекретаря ще до початку конкурсу.

Герман Галущенко, який не пройшов конкурс на держсекретаря Мінекономіки, призначений міністром енергетики у квітні 2021 року і досі обіймає цю посаду

Наступного дня після того, як Галущенко не пройшов письмову співбесіду, решта шість кандидатів, серед них і автор цієї статті, отримали упереджені оцінки від усіх чотирьох присутніх членів комісії.

Читайте також: Як «Енергоатом» накрав на відкатах і тепер петляє від тюрми [4]

Якщо в перший день 12 оцінок за ситуаційні завдання усім шістьом кандидатам, які пройшли до наступного етапу, були вищими за 0,8 бала, то вже наступного дня всі 36 оцінок стали нижчими за 0,8 бала. Також наступного дня в приміщення, де проводився конкурс, вже не допустили незалежних експертів. Їм чомусь не зробили перепустки.

Загалом середній бал для чотирьох фіналістів було знижено вчетверо. Цей конкурс за часом був першим із переліку, який набув суспільного резонансу, тому на наступних маніпулятивних конкурсах такої драматичної зміни в оцінках абсолютно всіх членів комісії більше не спостерігалося.

Один із учасників намагався оскаржити його результати в суді, проте справу прийнято до провадження лише у 2025 році.

Після публічного розголосу і низки журналістських розслідувань Герман Галущенко був змушений відмовитися від участі в другому конкурсі, але пізніше був призначений міністром енергетики — на цю посаду проходити формальний конкурсний відбір не потрібно.

Від участі в повторному конкурсі відмовилося ще двоє з шести фіналістів першого: я, Володимир Ланда (через недоброчесність комісії та відсутність належної реакції на упередженість комісії з боку Національного агентства з питань державної служби, НАДС), і Світлана Кузнєцова (без публічного оголошення причини).

Комісія провела конкурс без суттєвих зауважень і передала список із пʼяти кандидатів для співбесіди з міністром економіки, двоє з яких були фіналістами першого конкурсу.

Читайте також:  Підготовку до «Великого атомного крадівництва» хапуги почали з йоржика для унітаза за 1380 грн [5]

Міністр Тимофій Милованов провів співбесіди з пʼятьма фіналістами, а через три тижні після них Кабінет Міністрів повідомив, що переможця знову не визначено. Наприкінці другого конкурсу НАДС направило до суду відзив на перший конкурс: четверо з шести фіналістів першого конкурсу вже реалізували своє конституційне право на державну службу, оскільки взяли участь у повторному конкурсі.

Друге місце. Голова Держкіно (2019–2020)

Марина Кудерчук призначена головою Держкіно 19 лютого 2020 року. Звільнена із цієї посади 5 липня 2024 року

На етапі ситуаційного завдання двоє з чотирьох присутніх членів комісії, вказані в протоколі засідання як № 2 і № 3, виявили очевидну зацікавленість у недопущенні кандидатів до співбесіди. Вони оцінювали п’ятьох учасників за двобальною системою за трьома компетенціями і на цьому етапі конкурсу поставили чотирнадцять нулів, одну одиницю і жодної двійки. Зокрема, чотири фіналісти з пʼятьох зазначених у протоколі отримали нулі за всіма критеріями від обох упереджених членів комісії.

Читайте також: Схоже, що Єрмак нагнув Верховний Суд, щоб його протеже у Держкіно провела нелегітимний пітчинг [6]

Інші члени комісії на цьому етапі поставили лише чотири нулі з тридцяти. Оцінки кандидатів Сергія Зленка та Крістіни Хлапоніної, які брали участь у конкурсі, з невідомих причин узагалі не внесені до протоколу.

У результаті до співбесіди допустили лише Юлію Сінькевич, яка за цією самою схемою була умисно оцінена балом, який не дав змоги НАДС подати її на затвердження Кабінету Міністрів. На зустрічі з кандидатами та представниками кіноіндустрії голова НАДС пообіцяв розкрити імена членів комісії, які ставили всім кандидатам нульові оцінки, але в офіційній відповіді на запит цієї інформації не було.

Після другого конкурсу Юлія Сінькевич, яка отримала найбільший бал на першому, оскаржила його результати в суді й за відсутності реакції на спотворення результатів відмовилася брати участь у повторному конкурсі. Найбільшу кількість балів отримав Сергій Зленко, результати якого в першому конкурсі НАДС приховало.

Проте міністр призначив на посаду Марину Кудерчук, яка розділила третє і четверте місця, невідому абсолютній більшості фахівців галузі податковицю, профільний досвід якої в кіно обмежується нетривалим керівництвом одним комунальним кіноконцертним залом у Запоріжжі.

Читайте також: Після серії скандалів Кабмін нарешті звільнив профнепридатну Марину Кудерчук з посади голови Держкіно [7]

Перше місце. Перший заступник і заступник директора ДБР

Олександр Бабіков призначений першим заступником ДБР у січні 2020 року. Звільнений із цієї посади 5 листопада того самого року

Найбільш закритий і непрозорий конкурс відбувався за окремою процедурою, у якій не брали участі НАДС і Комісія з питань вищого корпусу державної служби.

Повідомляється про проведення конкурсу за участю іноземних експертів, проте жодної переконливої інформації, яка це підтверджувала б, досі не оприлюднено.

29 грудня 2019-го, напередодні новорічних свят, у нетрях сайту Державного бюро розслідувань оголошено про конкурси на посади першого заступника і заступника голови ДБР. На головній сторінці сайту і на офіційній сторінці у фейсбуці про них жодного слова.

Попри законодавчо встановлені терміни прийому документів, тодішня т. в. о. директора ДБР Ірина Венедіктова виділила на прийом документів (більш ніж десяток найменувань, усі в паперовому вигляді) лише два робочих дні, обмеживши його датою 3 січня 2020 року.

Читайте також: Заступник голови ДБР Бабіков вимагав покарання для слідчих ГПУ у справах Майдану (ДОКУМЕНТ) [8]

Більшість із тих кандидатів, які все ж таки встигли подати документи, навіть не допустили до конкурсу, ніяк їх про це не повідомивши. На дзвінки за вказаним в інформації про конкурс номером також ніхто не відповідав.

Перша інформація про «конкурси» з’явилася 16 січня 2020 року. ДБР повідомило, що їх уже проведено, переможців визначено, проте імен так і не назвало.

20 січня першим заступником директора ДБР призначено Олександра Бабікова, заступником — Олександра Соколова. ЗМІ повідомляли, що Бабіков здав адвокатське посвідчення і де-факто почав працювати в ДБР ще до оголошення конкурсу.

Попри те що, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, Бабіков особисто представляв інтереси колишнього президента України у справі щодо насильства проти майданівців, невдовзі після призначення він публічно заперечив цей факт на брифінгу.

Читайте також: Адвокат Януковича призначений заступником директора ДБР [9]

Інші конкурси

Звісно, цей рейтинг — суб’єктивна оцінка, адже були й інші конкурси. Чого вартий лише конкурс на голову Держетнополітики, на якому двічі переміг Андрій Юраш, що так і не був призначений.

Або ж конкурси на посади голови і заступника голови Держекоінспекції за часів міністра Олексія Оржеля. Або конкурс на посаду голови Державного агентства з управління зоною відчуження, на якому, як розповідають, переможниця не була призначена, оскільки прийшла на фінальну співбесіду з глянцевим журналом, де вона була на обкладинці.

Та й перший в історії конкурс на посаду директора БЕБ також не минув без скандалу. Голова конкурсної комісії Тимофій Милованов тоді не допустив до участі Олександра Данилюка, а про спливання строку, відведеного для призначення переможця, дізнався на одному із засідань. Але це не завадило призначити заздалегідь прогнозованого кандидата від Банкової.

Читайте також: Суд не поновив на посаді замдиректора ДБР Бабікова, звільненого через послуги Януковичу [10]

Фальсифікація конкурсів — найгірший механізм

Обирати вищий корпус державної служби можна двома способами: через прямі призначення або через чесні, прозорі конкурси.

Важливо: прямі призначення повинні мати запобіжний механізм, що даватиме змогу змінити тих, хто ці призначення здійснює, наприклад, через вибори, перспектива яких поки що не проглядається. Тому залишається другий варіант — чесні, прозорі конкурси. Ці два механізми мають свої переваги і недоліки.

Але третій механізм — недоброчесні, сфальсифіковані конкурси — точно гірший за попередні два.

—

Володимир Ланда, економіст і громадський діяч, опубліковано у виданні ТЕКСТИ.org.ua [11]

Читайте також: 

• "Гаманець" Єрмака почав входити в будівельний бізнес Столара-Медведчука – Bihus.Info (ВІДЕО) [12]
• Анатомія "татаровщини". Як "сірий кардинал" Єрмака будує мережу відданик "татарчат" [13]
• Єрмаковщина в деталях. Як високопосадовці возять родини відпочивати за кордон на неіснуючі конференції  [14]
• Тотальна Єрмаковщина: влада, скандали і довіра Зеленського [15]
• Єрмаковщина. Як кіносоратник Єрмака увійшов в бізнес будівельного магната з “ОПЗЖ” Столара [16]
• Чому Зеленський ігнорує купу гострих проблем у державі, які назбиралася за роки війни  [17]