Анексія Криму, вторгнення Росії у 2014-му, початок повномасштабної війни у 2022-му – весь цей час в Україні встановлювались та функціонували тисячі камер відеоспостереження, які працюють на російському програмному забезпеченні TRASSIR компанії DSSL. В Україні їх закуповували як державні підприємства, в тому числі, для встановлення на об’єктах критичної інфраструктури – наприклад, ЧАЕС – так і приватний бізнес, зокрема, мережа магазинів «Велика кишеня», група компаній з логістики «Нова пошта». Масово купували їх у роздріб і пересічні українці у цілях безпеки для своїх помешкань.

Але експеримент «Схем» показав [2]– відео із цих камер, перш ніж надійти на телефон чи комп’ютер споживача, потрапляє на сервери, які знаходяться прямо в Москві і належать компаніям, що мають зв’язки з ФСБ РФ. Рівень чутливості інформації з цих камер важко переоцінити – адже система відеоспостереження дозволяє розпізнавати обличчя, автомобільні знаки, фіксувати рух осіб та транспорту.

Як тисячі камер роками могли передавати відео з України до РФ, чи знали про це відповідальні органи в Україні і який ризик залишається зараз?

Відео: Радіо Свобода [3]