«Зламана» Америка: або імпічмент Трампу, або Третя світова

Важная новость

Для того, щоб довести, що Дональд Трамп – найбільш високопоставлена креатура москви, я не буду наводити свідчення «колишніх агентів кдб», які стверджують, що мільярдер (тоді ще не мільярдер, а боржник з мільярдними боргами) був завербований під агентурним псевдо «Краснов». Бо, по перше, колишніх агентів у кдб-фсб не буває. А, по друге, для цього мені достатньо фактів із цілком відкритих джерел.

Загалом, Трамп – це ідеальний продукт для вербування. Він ладен на все заради слави, грошей і влади. Він пихатий, самовпевнений, з яскраво вираженими слабкостями (про них ми поговоримо далі). Окремо зазначу, що таких як Трамп вербують не за звичним принципом «підписав папірець про співпрацю, отримав агентурну кличку». Ні, їх ведуть роками, з ними не підписують паперів, співпраця з такими агентами є максимально засекреченою. Гітлера ніхто не вербував, ніхто не підписував з ним папірців, ніхто не давав агентурних прізвиськ. Та тим не менш в геополітичних іграх кремля саме Адольф Алоїзович мав відіграти ключову роль. Але про все по порядку.

Отже, 80-і роки ХХ ст. Трамп в одному з інтерв’ю заявляє, що «з срср треба домовлятися, попри їх агресію в Афганістані». З якого дива мало кому тоді відомий бізнесмен на телебаченні робить заяву, яка іде в розріз із позицією абсолютної більшості населення та політичного істеблішменту США?

Інше, не риторичне питання: чи був Трамп у москві у 80-і роки? А потім у 90-і? А потім у, наприклад, 2013 році? А в 2013 році він не просто був у москві, він там проводив свій відомий конкурс Міс Всесвіт-2013. Не вірите? Та ви можете про це навіть у вікіпедії прочитати.

Ну і те, що він мав безліч зустрічей з представниками великого російського бізнесу, афільованого з кремлем, ви також можете прочитати в інтернеті. І про те, що борги Трампу допомагали «гасити» різні сумнівні особистості з «лубянською пропискою», ви також можете прочитати. В публікаціях, які датуються періодом ще до першого президентства Трампа. Тому розмови про «замовний характер публікацій в світлі поточної політики президента США» навряд чи є доречними.

А тепер перейдемо від біографії до заяв і дій нашого «піддослідного».

Перше: скандал з витоком розмови Трампа і Зеленського 2019 року. Того самого, де Трамп просить Президента України повпливати на слідство щодо компанії «Бурисма». Не задавалися питанням хто і для чого злив цю розмову в публічний простір? Та це очевидно! Як 2 помножити на 2. Весь цей злив інспірували російські спецслужби з метою дискредитації України та президента в очах Трампа й американського істеблішменту загалом. Показати Україну корумпованою, політично нестійкою, «фейл стейт» - як каже рос пропаганда; крім того, рф завжди займалася дискредитацією політичних лідерів України («кривавий пастор», «барига», «наркоман» і т.д.). А головне – не допустити посилення співпраці між Україною і США у сфері безпеки, а надто – не допустити вступ України в НАТО.

Тепер ідемо далі: хто домовився з Талібаном про вивід американських військ з Афганістану?

Це зробив не Байден, а саме Трамп в 2020 році. Байден лише виконував взяті за свого «попєрєдніка» зобов’язання. Саме вивід американських військ з Афгану і був сприйнятим росією як свідчення слабкості США, саме це і стало сигналом, командою «Фас!». Після виводу військ з Афганістану путін почав висувати ультиматуми до США щодо «не розширення НАТО», фактично, примушуючи Захід віддати України до сфери впливу рф. І не лише Україну – всю східну Європу (адже путін хотів «загнати НАТО» в кордони до розширення 1999 року).

Тепер подивимося, а що ж «запропонував» Трамп світу після перемоги на президентських виборах-2025. А запропонував він «віддати» США Канаду, Гренландію, Панамський канал. Він погрожує союзникам, вимагає від України надра в обмін на ніщо, грозиться вийти з НАТО, виходить з ВООЗ, призначає на ключові посади непрофесіоналів, конспіраторів і просто «торчків», починає «митні війни» з сусідами, погрожує Мексиці воєнною операцією (також, мабуть, «спеціальною»).

Саме ці факти найбільше говорять про те, що Трамп виконує волю рф. Адже путіну потрібна не лише Україна. Фінальною метою росії є розвалити НАТО або принаймні перетворити Альянс на непрацюючу структуру. Саме це і робить зараз Трамп. Він не просто припиняє підтримку України. Він намагається зруйнувати трансатлантичну систему безпеки під егідою НАТО.

Тому закиди проти Канади чи Гренландії (яка належить іншій державі-члену НАТО – Королівству Данія) мають не економічне підґрунтя, а суто геополітичне.

Та й подумайте самі: для чого затіяна вся ця «операція» з українськими корисними копалинами? Суто економічний інтерес? Не тільки і не стільки. Весь галас в інформаційному полі довкола угоди (зміст якої досі публічно не оприлюднено) створено з однією метою: спровокувати антиамериканські настрої в українському суспільстві («зовнішнє управління», «земля за безцінь», «соросята» - не пригадаєте, чия це риторика?) та антиукраїнські – в американському. «Розділяй і володарюй», все по «класиці», й «анал» тут «не табу» (про «анал» і не лише ми поговоримо далі).

Тепер повернемося у 2016 рік. В розпалі президентська кампанія. Зафіксовано втручання російських кібертерористів у виборчий процес. В результаті вперше перемагає Трамп. І не треба казати, що «росіяни ні на кого не ставили, вони просто хотіли внести хаос у процес виборів». А хто мав би влаштувати цей хаос, якщо не Трамп? І тоді логічно було б працювати проти республіканської партії та її кандидата, щоб після програшу Трамп міг заявити: «В мене украли перемогу! Всі на штурм Капітолію!» (як було в 2021-у). Але ж ні, росіяни заважали кандидату від демократів і вели саме Трампа. Бо він їх – їх кандидат, кандидат путіна. «Трамп – наш!», - це була не просто бравада кремлівських горлопанів.

Тепер пригадаємо 2018 рік. Трамп шукає зустрічі з кремлівським диктатором. Довго шукає. Нарешті путін йому дає. Дає можливість зустрітися особисто. Зустріч відбувається в Гельсінкі. Про щось вони говорять. Довго говорять. Експерти будуть гіпотези, про що говорили ці двоє. Дехто вважає, що Трамп хоче залучити путіна в свою гру проти Китаю, а путін просить Трампа не вживати заходів, які обвалять ціни на нафту. Втім, є гіпотеза, що путін показав Трампу деякий контент, так би мовити, делікатного характеру, компромат, який мали на нього представники спецслужб рф.

Російські спецслужби завжди діють методом пряника і батога. Пряником були позики для бізнес-імперії Трампа. Батогом є компромат: Трамп відомий своєю слабкістю до жіночої статі. «I wanna grab her pussy!» - ця фраза Трампа як найкраще характеризує одне з «життєвих кредо» патлатого американського політика. Як я писав вище, Трамп довгий час опікувався конкурсом Міс Всесвіт. В 2013 році цей конкурс проходив у Москві в готелі «КРОКУС СІТІ» (до цього об’єкта ми ще повернемося), на ньому був присутній і Трамп. Можна не сумніватися, як і з ким проводив неофіційну частину конкурсу нинішній президент США. І все це ретельно фільмувалося. Схоже, цим «контентом» в 2018 році на зустрічі в Гельсінкі й «зацікавив» путін Трампа. Тому на підсумковій прес-конференції президентів США та рф Дональд не почувався ковбоєм, а путін якраз був «на коні» (або ж «зверху на Трампі»). До речі, компромат з «голими дівчатами» (чи лише тільки з дівчатами?) – улюблена «фішка» путіна і фсб. Згадайте, як в 1999 році путінське фсб поховало кар’єру тодішнього генпрокурора рф юрія скуратова.

Ну а тепер про другу фішку фсб. Найулюбленішу. Теракти. Вище я писав про конкурс, що відбувся в готелі «КРОКУС СІТІ». А тепер пригадайте. «КРОКУС СІТІ», 22 березня 2024 року. Що там відбулося? Правильно, теракт з дуже багатьма невідомими. Багатьом видавалося дивним, що після теракту, який однозначно інспірували російські спецслужби, не відбулося якихось глобальних політичних кроків з боку режиму. Ні «радіоактивного попелу», ні навіть оголошення воєнного чи бодай надзвичайного стану. Те, навіщо це було зроблено, ми можемо зрозуміти лише зараз: це був сигнал від путіна Трампу, місце ж бо символічне для рудого любителя жіночих принад. Розшифрувати цей сигнал можна так: «якщо станеш президентом і виконаєш наші вимоги – ми знищимо компромат, якщо не виконаєш наші вимоги – знищимо твою політичну кар’єру».

І ще про один теракт. Той, що був 07.10.2023 року. В Ізраїлі. Терористична атака Хезболли. Пас Трампу, який на фоні закликів до рішучих дій проти палестинських терористів, мав би заручитися одноголосною політичною підтримкою єврейського лобі в США.

На жаль, і Україна, і весь цивілізований світ дуже недооцінили можливості російських спецслужб (особливе полум’яне вітання тут Вані Баканову). Ще за часів сталіна радянські спецслужби розбудували дуже потужну агентурну мережу в Штатах. Після початку «холодної війни» її загнав у підпілля американський уряд. Але остаточно вона нікуди не зникла.

Ще одна відсилка до історії: згадайте, хто створив з політичного маргінала Шикельгрубера «фюрера германської нації» Гітлера? Хто йому допоміг прийти до влади? Отож! Путін добре вивчив досвід сталінського режиму. Дуже добре. Тож залишається відкритим питання: чи наважиться новий Гітлер піти проти свого фсбшного папіка? Чи, може, він повторить долю Януковича?

Як би не було, зараз всім тверезомислячим українським та європейським державним діячам треба збагнути: адміністрація Трампа – ворог цивілізованого світу. Ніякі вибачення з боку України не відновлять бажаний нам обсяг воєнної, дипломатичної та фінансової допомоги. Треба навчитися виживати якийсь час без американської підтримки. Готуватися до дуже імовірного відбиття російської агресії проти Європи. Навіть у разі найгіршого сценарію (окупації більшості території), українці мають запозичити досвід талібів. До речі, у талібів не було старлінків, не було фпв-дронів. Вони перемогли й без цього.

Нам необхідна загальнонаціональна єдність і тотальна мобілізація наших саме внутрішніх ресурсів. І важливо разом із Європою та політичними опонентами Трампа в США працювати над чим швидшим початком процедури імпічменту для рудого опудала. Боротися проти нього всіма методами: ЗМІ, компромат, наймання лобістів. Не сходити на манівці і ні в якому разі не йти в обійми Китаю (росія добивається, аби ЄС потрапив у економічну залежність від союзника москви – червоного Пекіна). Інакше – третьої світової не уникнути.

Але я все ж сподіваюся, американський невіглас не встигне розвалити євроатлантичну спільноту й відправиться на смітник історії. До ростова! Ручки ламати.

Сергій Пархоменко, директор Центру зовнішньополітичних досліджень ОПАД; сторінка автора у Фейсбук

Зображення вгорі: куратор і агент. Фото з відкритих джерел

«Аргумент» [2]

На цю тему: