Хроніки суддівського свавілля вищого гатунку: нові деталі скасування КСУ частини антикорреформи

Версия для печати

 Перед голосуванням за визнання неконституційним частини антикорупційного законодавства судді Конституційного суду масово писали заяви про самовідвід через сумніви у власному об’єктивному розгляді, а також припустилися процедурного порушення.

Про ці та інші раніше невідомі подробиці резонансної справи розповіли журналісти програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) у розслідуванні «КСУ: Хроніки свавілля».

Журналісти з’ясували, що одразу 13 із 15 суддів Конституційного суду, серед яких голова КСУ Олександр Тупицький та доповідач Ігор Сліденко, перед голосуванням писали заяви про самовідвід, бо мали сумнів щодо власної неупередженості та об’єктивності через ймовірний конфлікт інтересів. Але самі ж проголосували за відмову у задоволенні цих заяв. Після чого судді розглянули справу про антикорупційне законодавство та винесли рішення за зачиненими дверима – за один день. При цьому під час розгляду справи не дочекалися відповідей від усіх наукових закладів, у яких вони просили експертні висновки – йдеться в розслідуванні. 

13 із 15 суддів, які 27 жовтня 2020 року проголосували за визнання неконституційними окремих положень антикорупційного законодавства за поданням депутатів від ОПЗЖ та «За майбутнє», перед ухваленням цього рішення написали заяви про самовідвід – «з метою уникнення сумнівів у компетентних органів щодо забезпечення об’єктивного та неупередженого розгляду цієї справи, а також реального чи потенційного конфлікту інтересів».

У цих заявах, які отримали у своє розпорядження «Схеми», судді пояснювали, що можуть мати конфлікт інтересів через те, що перебувають у полі зору НАЗК або НАБУ і підкреслювали, що «окремі положення цього законодавства є предметом конституційного контролю у вказаній справі».

Такі заяви, як встановили журналісти, на розгляд Великої палати КСУ направили голова КСУ Олександр Тупицький, суддя – доповідач Ігор Сліденко, а також судді Віктор Городовенко, Ірина Завгородня, Олександр Касмінін, Віктор Колісник, Віктор Кривенко, Василь Лемак, Олександр Литвинов, Володимир Мойсик, Олег Первомайський, Сергій Сас та Петро Філюк.

Зокрема, Тупицький зазначав, що «стосовно нього здійснюються заходи з перевірки дотримання вимог антикорупційного законодавства».

Суддя Городовенко наводив таку ж причину і додатково пояснював, що за інформацією секретаріату КСУ «в НАБУ перебуває кримінальне провадження щодо вчинення ним кримінальних правопорушень».

Раніше ГО «Автомайдан» повідомляв про те, що суддя Ігор Ушатий звертався до них із заявою. Зокрема, він написав скаргу про те, що суддя Городовенко начебто вимагав у нього хабар. Громадська організація домагалася в суді того, щоб почалося досудове розслідування у цій справі.

Крім того, зазначено в заяві про самовідвід, суддю Городовенка також викликали як свідка в рамках іншої справи. Мова йде про так звані «плівки судді Вовка», коли НАБУ здійснювало прослуховування в кабінеті очільника Окружного адмінсуду Києва.

Велика палата КСУ, до якої входять ті ж самі судді КСУ, під час розгляду цих заяв конфлікту інтересів не побачила і відмовила всім 13 суддям у самовідводі.

«Схеми» звернулися до всіх суддів, які писали заяви про самовідвід, з проханням пояснити – чому, попри те, що кожен із них піддавав сумніву власний об’єктивний розгляд у цій справі, вони не відмовилися брати участь у розгляді справи та у подальшому голосуванні.

Суддя Городовенко повідомив, що надати відеокоментар поки не має можливості, але пообіцяв відповісти пізніше. Судді Литвинов та Завгородня зазначили, що «на даний час утримаються від будь-яких коментарів та відповідей». Не відповів на питання «Схем» і суддя Віктор Кривенко, а його колега Володимир Мойсик сказав, що не мав побоювань щодо ймовірного конфлікту інтересів під час розгляду цієї справи.

Окремо «Схеми» встановили, що 27 жовтня 2020 року КСУ розділив вищезгадану справу щодо антикорупційного законодавства на дві різні – і того ж дня ухвалив рішення по одній із них.

«Виходить, на обговорення справи, яка згодом підірвала антикорупційну реформу – судді виділили один день» – йдеться у розслідуванні.

Крім того, у справі щодо скасування частини антикорупційної реформи, як виявили «Схеми», також не була дотримана одна з формальних процедур. Зокрема, КСУ ухвалив рішення, не дочекавшись відповідей з експертними висновками від усіх наукових закладів, до яких звернувся.

Як з’ясувалося, суддя-доповідач Ігор Сліденко, відповідно до закону, надіслав листи, в тому числі, до чотирьох наукових установ – серед яких Національний університет «Києво-Могилянська академія», але відповіді звідти не отримав. В університеті на запит журналістів заперечили, що отримували звернення від Конституційного суду в цій справі.

27 жовтня 2020 року Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України. У грудні 2020 року Верховна Рада відновила повноцінну роботу НАЗК, а також відновила кримінальну відповідальність за неправдиві дані в деклараціях, за це передбачені штрафи або обмеження волі.

Джерело: Радіо Свобода

В тему:

• Ложь в электронных декларациях? Да без проблем!
• Гаранты произвола. Чьи интересы скрывает имитация решительной борьбы вокруг КСУ
• Конституционный суд: между законом, деньгами и страхом
• Ставят ли судьи под угрозу расследовательскую журналистику?
• Чао, подонки! Кто рассматривал скандальное решение в КСУ
• Зрада суддів КСУ: наслідки для українців і держави та необхідні кроки
• «Берегиня неприкасаемых». Из жизни депутатско-прокурорской дряни