Оцінка рівня єдності українського суспільства та причини, чому у суспільстві є елементи роз’єднаності

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото дня

 Упродовж 16-22 травня 2024 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав запитання про те, яким є, на думку українців, нинішній рівень єдності українського суспільства та що зумовлює можливу роз’єднаність. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 1067 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія).

Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас з 1067 респондентів 22 до 24 лютого 2022 року проживали на території, яка зараз окупована), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. 

Оцінка рівня єдності українського суспільства

Єдність та згуртованість українського суспільства була та лишається одним із найбільш важливих факторів, чому українці зірвали агресивні плани Росії та продовжують ефективно давати відсіч окупантам. Саме тому намагання підірвати єдність українців лишається одним з провідних векторів дій ворога та становить насправді одну з найбільших небезпек для України.

КМІС у власних опитуваннях, зокрема, досліджує питання наративів розколу та наскільки українці в них вірять[1]. Водночас важливим є також питання, а як самі українці сприймають рівень єдності українського суспільства. Ми попросили респондентів оцінити рівень єдності суспільства на шкалі від «панує абсолютна роз’єднаність» до «панує повна єдність» (із варіантом «у рівній мірі є елементи єдності та роз’єднаності» посередині). Крім цього, респондентів, які не вважають, що панує повна єдність, ми просили у відкритій формі пояснити свою думку.

Як можна бачити на графіку нижче, загалом 44% українців вважають, що в українському суспільстві зараз є єдність (хоча з них вважають, що мова про саме повну єдність – 10%, а решта 34% – скоріше схиляються до думки, що є єдність). Утричі менше респондентів (15%) вважають, що зараз в Україні варто говорити про роз’єднаність. Разом з цим третина українців (36%) вважають, що в суспільстві зараз «у рівній мірі є елементи єдності та роз’єднаності». 

Графік 1. Як би Ви оцінили рівень єдності українського суспільства? Оцініть, будь ласка, від 0 до 10, де 0 – панує абсолютна роз’єднаність, 5 – у рівній мірі є елементи єдності та роз’єднаності, а 10 – панує повна єдність.

 

Причини, чому у суспільстві є елементи роз’єднаності

Якщо респонденти оцінювали рівень єдності суспільства на 0-8, тобто вважали, що є певні елементи роз’єднаності, ми ставили додаткове запитання у відкритій формі, що саме зумовлює роз’єднаність. Повний перелік відповідей можна знайти в Додатку, а нижче на графіку наведені найбільш популярні відповіді. Загалом 90% таких респондентів дали змістовну відповідь, і на графіку дані розраховані до тих, хто зміг пояснити свою думку.

Респонденти навели багато різних пояснень і можна бачити досить строкату картину (і немає однозначної причини, яку би назвали більшість респондентів). Відносно найбільше респондентів пояснювали наявність елементів роз’єднаності в суспільстві:

  • Випадками корупції (16%). Для ілюстрації як зазначив один респондент: «дуже багато людей наживаються на цій війні», «усюди процвітає корупція»;

  • Мовним питанням (14%). Більшість респондентів не говорили, що саме вони мають на увазі, тобто це може бути як недостатня підтримка української мови, так і питання статусу чи використання російської мови. Серед тих, хто давав більш розгорнуті відповіді, траплялися обидва пояснення («дискримінація людей, які розмовляють російською мовою», «повинна бути лагідна українізація»);

  • Браком компетентності у владі, недовірою до дій влади і офіційної інформації від влади (13%). «Несвоєчасне ухвалення необхідних законів», «до населення претензій немає, до влади – є»;

  • Несправедливістю, що різні люди по-різному відчувають війну (11%). «Не всі регіони відчувають загрозу війни», «немає взаєморозуміння між тими, хто на фронті і хто – у тилу»;

  • Браком взаєморозуміння та взаємодопомоги, «кожен сам за себе» (9%). «Кожен дбає про себе», «люди не підтримують один одного»;

  • Наявність колаборантів та тих, хто чекає на Росію (9%). «Є проросійські люди, які вважають, що з Росією буде краще», «багато “ждунів”, особливо серед старшого покоління».

Варто брати до уваги і інші відповіді (зокрема, див. повний перелік у Додатку, де, зокрема, є і регіональний розподіл).

Графік 2. А через що саме Ви бачите певну роз’єднаність в українському суспільстві?

відкрите запитання, топ-відповіді, % серед тих, хто оцінив рівень єдності на 0-8 і зміг відповісти на запитання

Оцінка рівня єдності українського суспільства у розрізі регіону проживання, мови спілкування вдома та довіри до Президента В. Зеленського

Хоча у всіх регіонах не більше чверті говорять про переважання саме роз’єднаності, але водночас є тренд до зниження оцінки єдності із Заходу на Схід. Якщо на Заході 50% бачать саме єдність, то далі показник знижується до 36% на Сході (водночас із 8% до 25% зростає частка тих, хто бачить саме роз’єднаність).

При цьому структура пояснень (див. Додаток) досить близька. Варто окремо звернути увагу на чутливе мовне питання. Так, якщо на Заході і в Центрі, відповідно, лише 13% і 10% (серед тих, хто бачать певну роз’єднаність) пояснювали це мовним питанням. На Півдні таких – 21% (тобто трохи більше, але насправді це виразна меншість), на Сході – 11% (тобто стільки ж, як і на Заході чи в Центрі). Водночас на Сході дещо частіше говорили про регіональні розбіжності (зокрема, протиставлення Захід vs. Схід) (11% проти 2-5% в інших регіонах). Тобто важливо підкреслити, що серед основних причин роз’єднаності не фігурують питання мови чи регіональної належності.

Графік 3. Оцінка рівня єдності українського суспільства у розрізі регіону проживання

Дещо більш гостро роз’єднаність відчувають російськомовні українці – серед них 33% вважають, що в Україні зараз скоріше має місце роз’єднаність. Хоча водночас 33% бачать скоріше єдність, а 33% – в однаковій мірі єдність та роз’єднаність.

Проте серед російськомовних українців, які бачать певні елементи роз’єднаності, лише 28% пояснюють це мовним питанням (серед українськомовних українців – 9%, серед тих, хто розмовляє і українською, і російською мовами – 11%).

Графік 4. Оцінка рівня єдності українського суспільства у розрізі мови спілкування вдома

Вища довіра до Президента пов’язана з кращими оцінками єдності суспільства. Серед тих, хто не довіряє Президенту, 31-34% вважають, що у суспільстві скоріше є єдність. Водночас серед тих, хто скоріше довіряє Президенту – 47%, серед тих, хто повністю довіряє Президенту – 61%.

Треба зазначити, що наявність зв’язку не дозволяє робити висновки, що є причиною, а що – наслідком. Можливо, краще сприйняття діяльності Президента / влади сприяє більш позитивній оцінці ситуації в суспільстві. Проте ж може бути і навпаки – більш песимістичний погляд на ситуацію в суспільстві може впливати на гірше сприйняття дій влади (і також цей процес може рухатися водночас у дві сторони).

Графік 5. Оцінка рівня єдності українського суспільства у розрізі довіри Президенту В. Зеленському

Ставлення до критики влади залежно від оцінки рівня єдності в суспільстві

Насамкінець ми пропонуємо подивитися, як українці ставляться до критики влади залежно від того, як вони оцінюють єдність[2]Серед тих, хто бачить скоріше єдність або хоча би в рівній мірі елементи єдності і роз’єднаності, переважна більшість (67-68%) хочуть бачити критику влади конструктивною або щоб її взагалі не було. Лише чверть таких респондентів вважають, що має бути жорстка безкомпромісна критика.

Серед же тих, хто вже зараз бачить переважно роз’єднаність, 49% наполягають на жорсткій безкомпромісній критиці, і стільки ж 49% – що критика, якщо і є, то має лишатися в конструктивних рамках.

Графік 6. Ставлення до критики дій влади у розрізі оцінки рівня єдності в суспільстві

Враховуючи об’єктивні обставини нинішньої ситуації, оцінка суспільної єдності є на досить непоганому для країни рівні. І, вочевидь, є кращою, ніж якщо орієнтуватися на потік негативної інформації в соціальних медіа, зазначає КМІС.

Водночас є тривожні тенденції і нагальним є питання зміцнення віри українців, що ми всі зберігаємо єдність та єдиним фронтом виступаємо проти ворога. Як можна було бачити, досить строкатий комплекс причин зумовлює критичні оцінки громадян, тому простого «рецепту успіху» для зміцнення єдності не існує. І крім відсутності «простого рішення» це питання не є винятковою сферою влади. Тобто влада дійсно несе відповідальність, проте й несуть відповідальність медіа, громадянське суспільство і прості громадяни. Ми підкреслюємо, що українці переважно очікують на конструктивний діалог, а не на безкомпромісну «священну війну» проти влади.

Крім цього, перегляд причин роз’єднаності, які наводять громадяни, створює стійке враження, що багато з них об’єднує гостра реакція на «несправедливість» (яка може проявлятися по-різному і в різних сферах). Відповідно до результатів опитувань КМІС стабільно понад 70% українців стверджують, що готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно для досягнення Україною успіху. Проте все більш гострою є вимога справедливого розподілу тягаря воєнного часу між громадянами. У найближчий період особлива увага має приділятися саме відчуттю справедливості серед українських громадян.

Насамкінець важливо ще раз торкнутися потенційно чутливої теми, яка досі використовується ворогом проти нас. Опитування КМІС засвідчують, що питання російської мови насправді деполітизується в очах населення та ми маємо більш виразний консенсус[3]. І українці з цього питання (і, до речі, з багатьох інших) насправді мають досить розважливі помірковані міркування. Так, українці переважно не поділяють «радикальних пропозицій», а йдуть спокійним еволюційним шляхом – більше послуговуються українською мовою (серед російськомовних українців понад 60% з початку вторгнення більше користуються українською мовою, а в цьому опитуванні майже 70% російськомовних громадян для інтерв’ю обрали українську мову), більше спілкуються з дітьми українською мовою та вважають, що саме її мають вивчати в школах, шанують українську мову як важливий символ тощо. Водночас об’єктивно для багатьох (особливо середнього / старшого віку та в переважно наразі російськомовних регіонах) повний перехід з російської на українську мову є складним, тому варто розуміти, що зміни мовного ландшафту відбуваються за довший період, можна навіть говорити про покоління (і ми рухаємося саме цим процесом).

Можна було бачити, що насправді меншість українців (і меншість російськомовних українців) бачать роз’єднаність через питання мови. Проте ці відповіді є все-таки помітними і не варто їх ігнорувати. Ми маємо продовжувати спокійний конструктивний діалог усередині суспільства, без радикалізму, але з ефективними консенсусними заходами. Зрештою, ми всі – українці. Серед російськомовних громадян понад 70% (а також понад 70% серед тих, хто говорив про мовне питання) у першу чергу ідентифікують себе як громадяни України. Разом ми зможемо дати відсіч ворогу та розбудувати солідарне суспільство.

Джерело: КМІС


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]