Історії жертв російських загарбників мовою вишивки

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото дня

За допомогою традиційного українського орнаменту автори проєкту "Вишиті болем" передають узагальнені історії з досвіду українок, які пережили сексуальне насильство російських окупантів.

Сотні жінок зазнали сексуального насильства під час війни РФ проти України й лише одиниці наважуються про це говорити, кажуть українські правозахисники та правоохоронці. Аби привернути увагу до проблеми та підтримати постраждалих, в Україні створили мистецький проєкт "Вишиті болем", який розповідає узагальнені історії жінок через вишивку на рушниках. Тимчасову інсталяцію з п'ятьох полотен встановили у Києві на станції метро "Золоті ворота", повідомляє Deutsche Welle.

"Про сексуальне насильство під час війни говорити складно і боляче. Та дуже важливо підтримати тих, хто поки сам не готовий говорити про пережите. Ми хочемо допомогти їм заговорити, звернутися по допомогу й у такий спосіб розділити свій біль”, - розповіла організаторка проєкту, керівна партнерка агенції One Health Наталя Ольберт-Сінько.

Полотна виконані різними техніками та представляють окремі регіони України. Водночас усі вони мають спільний елемент - так зване "дерево життя". За словами експертки з вишивки Тетяни Серебреннікової, яка також долучилась до проєкту, дерево життя символізує міцне коріння, традиції, "те, що дає опору, для чого ми залишаємося жити на рідній землі та звідки беремо сили, попри всі зламані долі та події". Крім того, над кожним деревом зображені зорі - як зерна надії та майбутнього.

Читайте також:  "Такого масштабу воєнних злочинів Європа не знала з часів Другої світової війни"

"Місто життя та місце сили"

рушник

Рушник про історію жінки, яка не змогла покинути домівку / Фото: Anastasiia Shepielieva/DW

Червоно-чорний рушник представляє регіон Полісся й розповідає історію медсестри, яка не змогла залишити домівку під час окупації та зазнала насильства. Після звільнення населеного пункту вона ненадовго виїхала до родичів, втім скоро повернулася додому допомагати людям.

На полотні вишиті зорі, ромбики як символи майна, побуту. Горизонтальні смуги символізують культурні шари, покоління, а все маленьке поодиноке всередині - це побутові справи, житейський клопіт, пояснює експертка з вишивки Тетяна Серебреннікова. Червоні квадратики, продовжує фахівчиня, символізують здобутки, чорні - втрати, а сірі є туманом травми.

"Це якраз те, про що говорять психологи - мозок людини, яка зазнала травми, намагається це стерти. На одному боці рушника ми цей туман вишили, а на іншому ні, бо він вже про зцілення", - зауважує Серебреннікова.

Також на рушнику зображені кози, яких не могла залишити героїня, а також дві жіночі фігури, які тримають "колесо або квітку життя". Як пояснила експертка, з одного боку, все тримається на жінці, а з іншого - вона сама тримається за побут, справи, що дає наснагу жити далі.

Читайте також: Приголомшені кількістю страт і катувань: експерти ООН виявили докази воєнних злочинів рф в Україні

"Пошук"

рушник

Рушник про родину, яка не встигла виїхати. Фото: Anastasiia Shepielieva/DW

На синьому рушнику розповідається історія сім'ї, яка не встигла виїхати з окупованого російською армією міста на півдні України, про що свідчать зображені морські хвилі та горщик як символ викопної кераміки українського узбережжя. За словами Серебреннікової, на полотні зображений шлях, схожий на сходи або лабіринт - як символ важкої долі героїв історії, де жінка зазнала насильства під час пошуку свого чоловіка в "адміністрації" окупантів.

"Вони (герої. - Ред.) як ті пташки, які начебто на одному дереві сім'ї, але далеко один від одного. Їм так важко виказати один одному підтримку після пережитого. Але у них є дитина, тож треба жити далі, порозумітися, якою б побитою не була їхня дорога", - каже експертка.

"Життя триває"

рушник

Рушник про жінку, яка врятувалася з окупаціїФото: Anastasiia Shepielieva/DW

Рушник, виконаний в коричневих відтінках, представляє Наддніпрянщину та належить до епохи козацького бароко. У ньому розповідається історія жінки з маленького міста на сході України, якій вдалося врятувати себе та сім’ю. Після побиття та погроз за українську мову героїня наважилася разом з донькою й мамою виїхати в більш безпечний регіон.

За словами Серебреннікової, рушник передає найбільш м'яку з проєкту історію, де жінці вдалося уникнути сексуального насильства. Водночас робота містить і натяки на травму, зображені у вигляді колючок на дереві життя. "Орнаментика наближена до традиційних та передає тепло душевного спілкування в родині. Показані й виклики - протистояння ворога, спроби порозуміння жінок, які перебувають у стресі", - розповіла експертка.

Читайте також: Найбільше випадків сексуального насильства, вчиненого росіянами, зафіксували на Київщині, Сумщині та Чернігівщині

"Шлях до безпеки"

рушник

Рушник про жінку, яка двічі зазнала насильства від росіян. Фото: Anastasiia Shepielieva/DW

На цьому полотні передана історія жінки, яка двічі пережила окупацію та сексуальне насильство з боку росіян - у 2014 та 2022 роках. Навіть після виїзду за кордон героїня не відчувала себе в безпеці, але згодом зібралася силами та почала облаштовувати нове життя - звернулася за допомогою до психолога, відкрила власну справу й поновила контакти з людьми.

За словами Серебреннікової, ярусність та повторюваність життя на рушнику символічно зобразили зеленими фігурками, відповідно до традиційних технік Поділля. Вишиті біля жінки ромбики означають протитанкові їжаки міста або вибухи. Рушник виконаний в яскравих різноманітних кольорах, що характерно для представленого регіону Поділля, каже експертка.

"Забути минуле в майбутньому"

рушник

Рушник про жінку, яка втратила домівкуФото: Anastasiia Shepielieva/DW

"Справа в тому, що у мене немає дому", - саме ці строфи відомої пісні передають усю суть вишитої в цьому рушнику історії. Через стареньку бабусю та матір жінка була вимушена залишитися в російській окупації. Після пережитого зґвалтування вона наважилася виїхати за кордон, де тепер облаштовує нове життя, але понад усе мріє про повернення додому, якого більше не існує. 

"Зображена качка, що озирається на будинок - це про тугу за домом, про служіння героїні своїй матері, бабусі, яких вона не змогла покинути", - зазначає Тетяна Серебреннікова. Водночас зображена річка з пожовклими в ній листями з дерева життя є символом сліз та емоцій від пережитого героїнею.

 "Але все ж квітка на дереві проростає, є надія повернутися додому", - зауважує фахівчиня та додає, що такий вид полотен та вишивки з де в чому наївними написами є поширеним в усіх регіонах України.

За час повномасштабної війни РФ українські правоохоронці задокументували 155 випадків сексуального насильства, вчинених російськими військовими. Втім, як наголошують в Офісі генпрокурора України, справжня кількість постраждалих від цього воєнного злочину значно більша.

 

Анастасія Шепелева,  опубліковано у виданні DW


Читайте також: 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]