Юридичний аналіз дій глави КСУ Тупицького, який вступив у відносини с окупантами в Криму

Версия для печати

Юридичний аналіз від Сергія Зайця – адвоката, який спеціалізується з питань прав людини у Криму, проєкт Justcraft.

Як саме, на його думку, можна розцінити дії голови Конституційного суду Олександра Тупицького (на фото) – який у 2018-му році став власником ділянки в анексованому Росією Криму, оформив її за російськими законами, і не вніс у свою декларацію і який позавчора головував на засіданні КСУ, де була скасована кримінальна відповідальність за недостовірне декларування.

«Приватне життя будь-якого судді значно більшою мірою має узгоджуватися з приписами не лише закону, але й морально-етичних норм. Це є тим більш справедливим щодо суддів Конституційного Суду, а ще більше – голови цього суду.

З одного боку, це пов'язане з авторитетом органу, бо якщо щось дозволено судді, то чому це заборонено пересічному громадянину? Як у такому випадку суддя може судити громадянина за такі самі вчинки? З іншого боку, коли ми говоримо про голову КС, то тут також вже йдеться і про політичну позицію, позицію держави. В даному випадку – про ставлення до окупації Криму.

Якщо залишити осторонь юридичну казуїстику, то внаслідок придбання земельної ділянки у Криму (байдуже, як вона була оформлена) збільшилися його статки. У будь-якому разі йдеться про щось, що може бути доволі швидко обернуто на реальні гроші.

У зв'язку з цим виникає також питання про декларування майнового стану. Так, тут складно надати якесь офіційне тлумачення закону, бо за законодавством України такий правочин вважається недійсним. Нібито нічого й не сталося. Але ми розуміємо, що юридична кваліфікація цього питання суперечить фактичному стану речей. І сам факт свідомого використання таких прогалин суддею вже піднімає питання про етику. Суд не повинен користуватися прогалинами у законодавстві, які сам же змушений усувати у своїй практичній діяльності.

Не дотримавшись вимог закону України про окуповані території, який вимагає оформлення цього правочину згідно з вимогами законодавства України на материковій частині України, він уникає вимог про декларування істотної зміни майнового стану, хоча фактично майновий стан покращився. Цим самим він надсилає суспільству меседж, що не дотримуватися приписів – це нормально. Бо якби правочин було укладено відповідно до законодавства України, то майно мало б бути задекларованим.

І все це відполіровано рішенням цього ж суду про неконстуційність норм про відповідальність за недекларування доходів. Але це ще пів біди.

Маючи у власності майно на окупованій території, суддя КС вже перебуває у певній залежності від окупаційної влади. Ми пам'ятаємо націоналізацію майна у Криму 2014-2015 років. Так само проти українських посадовців російська влада порушує кримінальні справи, внаслідок яких майно так само може бути конфісковане або хоча б арештоване. Тобто, існує загроза втрати такого майна. Але придбавши додаткове майно на окупованій території, він таким чином збільшує свою залежність від окупаційної влади. І таким чином постає питання про те, наскільки поведінка судді відповідає політиці України щодо окупованих територій, а так само – наскільки саме ця особа може повноцінно відстоювати інтереси держави під час виконання своїх посадових функцій»

Джерело: СХЕМИ

На эту тему:

• Конституционный суд разъяснил свой ничтожный КПД
• Конституционный Суд Украины. Часть 1: «Президентская квота». Расследование «PROSUD»
• Конституционный суд: минное поле президента Зеленского
• Настоящей судебной реформы в Украине не будет. Потому что никогда
• Охранители голого ЗеКороля
• «Волчий суд» на службе президента. Что происходит с делом Окружного админсуда Киева