«Червоний» проти «красных». Не пропустіть!

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

Екранізація роману Андрія Кокотюхи «Червоний» — це вихід на новий рівень українського історичного кіно. Динамічний, жорсткий бойовик, здатний втримати увагу до екрану людей, які не особливо розбираються в перепитіях нашого минулого. Але й любителі історії не будуть розчаровані: в основі сюжету фільму — бандерівське повстання в одному з таборів ҐУЛАҐу. Малознаний, але один з переломних моментів історії.

Українська історія — невичерпне джерело сюжетів для книжкових бестселерів та кіношних блокбастерів. З цією думкою погодиться кожен, хто занурювався в роботу з архівними документами чи спогадами очевидців бурхливого минулого нашого народу.

Першими це зрозуміли письменники: «Музей покинутих секретів» Оксани Забужко, «Чорний ворон» Василя Шкляра, «Століття Якова» Володимира Лиса, «Танго смерті» Юрія Винничука — книги, які із захопленням сприйняла читацька аудиторія, продемонструвавши попит на історичну белетристику в Україні.

За три роки після початку війни цей попит зріс ще більше. Не відстає і пропозиція — розмаїття історичної прози зросло в рази (подивіться кількість написаного на історичну тематику лише Андрієм Кокотюхою). Мене як історика та завзятого читача це неймовірно тішить, адже розумію, що суспільне уявлення про минуле формуються не стільки науковими, як якісними художніми текстами.

Проте, хотілося більшого: українського історичного кіно. Адже «краще один раз побачити, аніж сто разів почути». І в цьому напрямку теж помітні позитивні зміни — «Поводир», «Жива», «Гіркі жнива».

Поява екранізації роману Андрія Кокотюхи «Червоний» — не лише закріплення тенденції, а можливий вихід на новий рівень. Цей фільм вирізняється від дотеперішнього українського історичного кіно. Його цільова аудиторія ширша і охоплює не лише зацікавлених українською історією.

Динамічний, жорсткий бойовик, здатний втримати увагу до екрану людей, які не особливо розбираються в перепитіях нашого минулого. Але й любителі історії не будуть розчаровані: в основі сюжету фільму (і книги Кокотюхи) — бандерівське повстання в одному з таборів ҐУЛАҐу. Малознаний, але один з переломних моментів історії.

Нездоланна табірна імперія СРСР, що була одним з найяскравіших символів комуністичного режиму, дала тріщину під ударами тих, кого мала перемолоти. Вояки УПА, потрапивши за колючий дріт, не припинили боротьби. Упівці принесли в табори «бацилу бунту», придушити яку виявилося дуже важко.

Жорстока війна з кримінальними, яких використовувала адміністрація концтабору для терору над політичними в\’язнями, врешті повстання проти самого табірного керівництва — це історичні реалії кінця 1940 -початку 1950-тих років.

Дотепер зацікавлений глядач міг дізнатися про них лише з документального кіно, наприклад «Загадка Норильського повстання» Михайла Ткачука. Завдяки «Червоному» ці події оживають на екрані в повноколірному, сповненому емоцій форматі.

Українець, здатний піднятися на боротьбу навіть за найнесприятливіших обставин — це типовий герой українського історичного кіно. Таким є і Данило Червоний. Але не зовсім таким. Звичний для нашого кіно герой гине, трагічно і героїчно. Червоний змушує гинути своїх ворогів, здебільшого не дуже героїчно.

Змінюються герої українців, бо змінюються самі українці, віднаходячи себе справжніх у минулому. Десятиліття тому вони успішно боролися з совково-кримінальним гібридом у ҐУЛАҐу. Нині — успішно протистоять такому ж, опертому на совок і кримінал, режиму у Москві.

Згадуючи минулі перемоги, ми стаємо сильнішими сьогодні. Тому давайте дивитися «Червоного».

З Дня незалежності — в кінотеатрах України.

Володимир В’ятрович, історик, голова Українського інституту національної пам’яті; блог автора на УП


В тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

20:00
У вівторок в Україні майже без опадів, вдень +24-29°С
18:05
Марина Данилюк-Ярмолаєв: Російська мова та русифікація
17:16
Ірину Фаріон поховали у Львові на Личаківському цвинтарі
16:08
Марія Очеретяна: Дороге задоволення - українські паспорти тепер видаватимуть по-новому
16:04
В окупованому Криму зруйнували останню українську церкву - в цей час Верховна Рада захищає московську церкву в Україні від українців
15:02
Банки вже видають безвідсоткові кредити на сонячні станції та вітряки для громадян, – Мінекономіки
14:39
Похорон Ірини Фаріон у Львові: мовознавицю в останню путь проводжають люди зі всієї України. "Українська" влада похорон ігнорує (ТРАНСЛЯЦІЯ)
12:36
Відомий ресторатор Владіміров виїжджав на відпочинок як волонтер, а фірма матері його друга виграє тендери в Києві
10:01
Юрій Бутусов: Чому генерали ухиляються від відповідальності
09:01
ГЕНШТАБ ЗСУ: ситуація на фронті та втрати ворога на 22 липня

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]