Доктор Надія Дребот: Нагадаю суспільству, що лікарі можуть «закінчитися»

Версия для печати

Доктор-інфекціоніст Надія Дребот поділилася власними спостереженнями особливостями лікування Сovid-19 в Україні, розказала про поточну епідеміологічну ситуацію у своєму місті, і поділилася думками щодо заходів, які могли б зупинити поширення коронавірусної інфекції в Україні.

В інтерв’ю виданню «Главком» Надія Дребот поділилася власними спостереженнями особливостями лікування Сovid-19 в Україні, розказала про поточну епідеміологічну ситуацію у своєму місті, і поділилася думками щодо заходів, які могли б зупинити поширення коронавірусної інфекції в Україні.

«Замість того, щоб сидіти у самоізоляції, вони ходять в аптеки, магазини, в гості…»

ЗМІ регулярно публікують інтерв’ю із чиновниками та лікарями, які борються зі спалахом коронавірусу і в Україні, і за її межами. Вони в один голос наполягають: споживання антибіотиків пацієнтами із підтвердженою коронавірусною інфекцією потрібно терміново зупинити. Лікар-інфекціоніст із Мелітополя Надія Дребот наголошує: у цієї проблеми кілька витоків:

• відсутність критичного мислення у лікарів,

• втома медперсоналу,

• поширення у соцмережах неправдивої інформації,

• нездатність пацієнтів приборкати власну паніку.

«Цього монстра дуже важко подолати», – констатує медик.

На цю тему: Как карантин "проявляет" национальный характер

«Заповненість шпиталю практично повна»

— Яка зараз наповненість у шпиталі, де ви працюєте?

— Я працюю у шпиталі №3. Це інфекційний шпиталь, який розгорнений на базі Мелітопольської міської лікарні №1. Шпиталь розгорнутий на базі колишнього корпусу травматологічного відділення. Зараз у нас госпітальна база на 250 ліжок, заповненість практично повна: і реанімація, і інтенсивна терапія. Поступає дуже багато пацієнтів, ми шпиталізуємо з підозрами, потім питання вирішується, де вони будуть знаходитись далі.

— ПЛР  на місці робите?

— ПЛР беруть у нас і відправляють у Запоріжжя.

— Чи вистачає кисню на всі розгорнуті ліжка?

— Кисню, в принципі, вистачає на ці ліжка.

— Яка ситуація із захворюваністю лікарів?

— Всі медики хворіють: і амбулаторна спеціалізована допомога, і стаціонарна допомога хворіє, і сімейні медсестри.

— Серед ваших колег у цій лікарні були летальні випадки серед лікарів?

У нашому шпиталі, слава Богу,  не було, але ми, м’яко кажучи,молода команда – працюємо разом трохи більше місяця.  Але були випадки, коли лікарі були змушені самоізолюватися через родинні контакти.

«Сенс локдауну – це тимчасово розвантажити медичну систему і дати трохи відпочити лікарям» (фото: facebook)

«Є протокол лікування, але лікарі дають свої рекомендації. Інколи абсурдні»

— Який відсоток чи яку суму пацієнту доводиться доплачувати за лікування з власної кишені?

— На жаль, є дуже багато самопризначень, пошуків додаткових, позапротокольних призначень. На жаль, багато пацієнтів, які не потребують антибактеріальної терапії, вже поступають із списком таких препаратів. Пацієнти вкладають дуже багато грошей в антибіотики, які на коронавірус не діють, зате провокують дуже багато проблем.

— А якщо говорити саме про протокольні ліки, які це витрати?

— Пацієнти підписують спеціальну угоду про те, що вони не проти купувати деякі препарати. Проте основні препарати  і  кисень у нас є. Тому, за великим рахунком, якщо і лікар, і пацієнт виявляють критичне мислення, то витрачається не дуже багато коштів.

Є протокол лікування, але всі лікарі зараз дають свої рекомендації. При чому ці рекомендації бувають досить абсурдними.

— З чим пов’язана така поведінка фахівців?

— Існує певна хибна схема лікування з антибіотиками, яка передається з рук в руки, з уст в уста. Існує дуже багато хаотичних інформаційних потоків щодо «планів лікування», за які люди відразу ж хапаються. Я інколи читаю в соцмережах: «Вот нам семейний доктор посоветовала, такая хорошая. И вот мы эту схему раздаем всем, и все, кто по ней пролечился, она помогла».  Врахуйте: 80% людей хворіють легкими формами коронавірусної інфекції. І зі схемою, чи без неї вони б легко одужали. Але ця «схема» пішла в народ.

Крім того, часто втомлений сімейний лікар, який веде десятки пацієнтів кожен день і кожну ніч, на якого тиснуть пацієнти із вимогами виписати антибіотики, просто бере і виписує. Є, на жаль, когорта лікарів, які справді свято вірять в те, що антибіотики з першого-другого дня реально потрібні. І ця когорта хоч і невелика, зате агресивно домінуюча. Серед адептів такого підходу є і керівники системи охорони здоров’я, які роздають наліво і направо такі рекомендації: «ви маєте так лікувати, бо так має бути, і все».

Нещодавно чула, як пацієнтка, яку привезла швидка, бідкалася, що мовляв, «от ми на 6 тис. накупили медикаментів». Потім виявилося, що це не сімейний лікар їй призначив, а хтось зі знайомих порадив, і що це взагалі не їй радили, а її чоловікові. А вона їх купила і привезла мішок непотрібних пігулок із собою.

На цю тему: Анархия — мать пандемии

«Антибіотикорезистентність – це проблема популяції»

—  Лікування антибіотиками – єдина велика помилка пацієнтів?

— Ні. Пацієнти, які не мають клініки важкого перебігу, мають не метушитися, дати можливість лікарям глибше зайнятися людьми з групи ризику. Тоді б у всіх сімейних лікарів, у першу чергу, з’явився час отримати знання. Слава Богу, у нас багато різних вебінарів, але я не впевнена, що руки, вуха і очі пересічного сімейного лікаря доходять до них. А інформація ввесь час змінюється. Натомість лікарям доводиться відволікатися на «легких» хворих, які оббігали пів міста і підключили три області до вирішення своєї проблеми.

— На слуху термін «антибіотикорезистентність». Як довго після  неправильного лікування людині при справжній потребі не допомагатимуть певні групи ліків, якими вона вже «пролікувалась»?

— Розумієте, антибіотикорезистентність – це проблема не лише тих людей, які отримували неправильне лікування, це проблема популяції. Патогени певним чином трансформуються, набувають нових ознак – таких, на які не діють антибіотики.

—  Іншими словами, якщо 30% хворих людей проп’ють антибіотики тоді, коли вони непотрібні, то на решту населення країни при низці захворювань ці препарати не подіють?

— Так, вірно. Якби це торкалося лише однієї людини, яка пропила антибіотики, коли не потрібно було, і її організм перестав їх сприймати, то можна було б сказати: що ж, це її вибір. Проте, на жаль, вибір цієї людини може торкнутися усіх нас. Потрібно терміново зупинитися з цими призначеннями антибіотиків.

Люди настільки заточені під власне уявлення того, як їх повинні лікувати, що у протилежному не переконаєш. Одні переконані, що їх потрібно лікувати антибіотиками. Інші впевнені, що повноцінна консультація і подальше лікування можливе лише за умов, якщо їм поміряють тиск. Тобто лікарі міряють сатурацію – показник, який необхідно знати при лікуванні Covid-19. Здавалося б, ну для чого вам міряти тиск? Ви ж продовжуєте приймати препарати для корегування тиску. Але пацієнтів не переконаєш: їм треба, щоб і пігулок побільше, і тиск щоб поміряти, і щоб послухати, і щоб не один укол, а два, як сусіду по палаті. А якщо три – то вже лікування найвищого ґатунку! Відбувається якесь колективне безумство, люди не готові критично мислити.

«Контактних треба відстежувати, тестувати, ізолювати» (фото: freepik.com)

На цю тему: Ковидный бардак. Что происходит в украинских больницах

«Найбільша помилка – відсутність будь-якої роботи із контактними людьми»

—  Ви отримуєте 300% надбавки?

— Я працюю з другої половини жовтня. За пів місяця компенсації отримали. Однак станом на 22 листопада ми досі не отримали навіть авансу, хоча зазвичай аванс отримували до 20 числа. Коли заплатять гроші – у мене інформації немає. Я б хотіла сказати, що наша робота зараз – це жертовність, це дуже важка праця. Особисто я знаходжуся на коронавірусній території щодня впродовж 4-х годин. І за цей час можна встигнути вигоріти. Я вважаю, що медикам не доплачують, причому усім: і тим, хто працює на стаціонарі, і сімейним лікарям.

Але більше, ніж недоплати, мене турбує інше: якщо медик захворіє, то він платить за лікування і відновлення із власної кишені. Наскільки мені відомо, працівники силових структур отримують компенсації за лікування, якщо заразилися коронавірусом. Медики ж не отримують. Якщо говорити про страховку, то для того, аби довести, що лікар заразився саме на роботі і саме коронавірусом, треба зібрати таку кількість папірців та довідок, що опускаються руки. Хіба може хвора людина цим займатися? Не все так просто.

Я б ще хотіла нагадати суспільству: лікарі можуть «закінчитися». Ми перейшли межу, і це при тому, що в Україні достатньо фахових епідеміологів. Ми могли б інакше прожити рік пандемії, якби не наробили помилок.

На цю  тему: Нехватка кислородных баллонов, больные в коридорах и 100 000 грн на лечение

- Яких саме?

- Найбільша – відсутність будь-якої роботи із контактними людьми, тими, хто контактував із хворими. Замість того, щоб сидіти у самоізоляції, вони  ходять в аптеки, магазини, в гості один до одного, переносять вірус. Яка структура контролює кількість випадків у певному кластері, аналізує, звідки пішло зараження? На жаль, уже зараз зупинити поширення дуже важко.

Контактних треба відстежувати, тестувати, ізолювати. Наприклад, якщо у середній школі, у класі із підлітками виявлено носія коронавірусу, то весь клас треба на 14-17 днів помістити в обсервацію, аби кожен із підлітків не позаражав своїх бабусь і дідусів чи родичів із супутніми захворюваннями. Цим дітям треба зробити тести, а також потрібно, щоб за ними наглядав хтось – медсестра, приміром. Для цього не потрібна людина із вищою медичною освітою. Решту дітей, які показали позитивний результат ПЛР-тесту, потрібно ізолювати. Для таких потреб підійде школа-інтернат, якийсь санаторій. Щоб туди батьки приносили речі, їжу, щоб не переривався навчальний процес. Я не наголошую, що це єдина правильна схема, це лише моя думка.

- Карантин вихідного дня якось зможе зламати криву захворюваності?

- Повертаємося до щойно сказаного. Хто відстежить, куди ці контактні, які могли заразитися у п’ятницю, підуть у вихідні? А потім, у понеділок? Нагадаю, що люди викликають до себе додому якихось знайомих медсестер, щоб вони їм щось там вкололи - часто невідомо ким і навіщо призначене. Ці медсестри ходять по домівках, переносять вірус.

На цю тему: Как карантин "проявляет" национальный характер

- Чи зможе повний локдаун тривалістю до місяця розірвати ланцюги передачі і звести нанівець спалах? За умов того, що кордони у нас не перекриті, а сезон для ГРВІ у розпалі?

- Сенс такого локдауну, за великим рахунком, – це тимчасово розвантажити медичну систему, дати трохи відпочити лікарям. Більш жорсткі обмеження потрібні, але однозначно прогнозувати, як вони спрацюють, не можна. Мені б хотілось сподіватися на здоровий глузд наших людей, але я бачу, що це не про нас.

—

Наталія Сокирчук,  опубліковано у виданні Главком

На цю тему:

• "53% средств "ковидного фонда” "ушло в "Укравтодор” на строительство и ремонт дорог»
• Тут живет COVID-19. Один день больницы в "желтой" зоне: записки врача
• Все массовые вымирания в истории Земли связали с глобальным потеплением
• «Сьогодні люди задихаються на лікарняних ліжках»: в Україні катастрофа з COVID-19
• Коли закінчиться пандемія COVID-19 - прогнози німецьких науковців