«Мого прадіда двічі розкуркулювали ...»: розкуркулення у коротких історіях
“Родина мого прадіда була дуже заможна. Прадід був писарем в селі. В родині було 12 дітей і всі тяжко працювали на землі. З приходом комуністів їх розкуркулили. Прадіда заарештували (він так і не повернувся), хату зруйнували (менші діти жили під піччю), прабабусі вибили золоті зуби та позривали сережки. Худобу забрали до колгоспу. А робили це разом з комуністами сусіди, які пиячили та не працювали…”
Радіо Свобода уже два роки публікує розповіді нащадків родин розкуркулених у рамках проєкту «Розкуркулення: як сталінський режим нищив українське вільне селянство». Проєкт реалізовується спільно із Національним музеєм Голодомору-геноциду. Продовжуємо публікувати короткі історії про розкуркулення, переказані читачами сторінки Радіо Свобода у мережі Facebook.
На цю тему: 1937-й. Кампания по раскулачиванию: так добивали украинское крестьянство
Мого прадіда двічі розкуркулювали. Забираючи вже все вдруге – і воли, і коні, і плуги, і вози, і млин, і олійню, і магазинчик з хлібопекарнею, багато гектарів землі, 15 гектарів лісу і стільки ж лугів, рибацьких човнів та снасті – сказали з дітьми (дев'ятеро) в колгосп, або Сибір.
Опирався, підіймав села на бунт... Схопили, до груші приволокли – вішати. Обламалась гілляка. Відшмагали батогами та кинули, попередивши про сибірське заслання.
Усі його сини загинули на війні, а доньки доробили вік в колгоспному рабстві.
Розкуркулили і моїх рідних: прадідуся Мамчіченка Демяна та Палієнка Федора з Одещини. Відбували покарання під Новосибірськом. Обоє повернулися.
Мій дід Іван 15 років відмантулив на лісоповалі в Сибіру за те, що не віддав мішок зерна. Жили вони з бабусею на хуторі Климківка, що лежить між Решетилівкою та Диканькою Полтавської області. До речі, прізвище в бабусі було Климко, то ж їхня сім’я й вела своє господарство декілька поколінь на хуторі Климківка…
На цю тему: Коллективизация и голод 1932-1933 годов на Мариупольщине
Розповідав дідусь,що коли зайшли до хати «комунари», то зігнали з печі діток, а їх було аж п'ятеро... Шукали «излишки» і знайшли невеличкий вузлик із квасолею, що бабуся заховала під подушками дитячими. Забрали той вузлик та ще й пригрозили. А маленькі діти стояли босими ніжками на холодній землі і плакали... Таке не забувається.
Розкуркулення заможних козачих родів розпочалося 1927року...В цьому році місцеві сільські активісти ВКП(б), виконуючи вказівки «вищестоящих» комуністичних осередків спочатку описали майно так званих куркулів, а вже в 1929-1931роках реквізували... В селах Полтавщини все тряслося від беззаконня місцевих посіпак. У мого рідненького дідуся навіть хату зруйнували, а щодо майна то й поготів. Загребли навіть вила, граблі та звичайнісінькі сільські заступи. Залишився один колодязь, який показувала мені моя матуся у 1946-1947 роках. Без домівок залишилися дідусь з бабусею, дядько Петро, дядько Василь і інші...
Дідусь Микита з бабусею Надією мали вісім синів та дочок, і всі вони навіки-вічні залишилися ворогами радянської влади. Вже в 1959-му році при вступі до відповідного рівня навчального закладу, у нас – онуків куркульського роду – в анкеті вимагалося пояснення: Хто батьки та дідусі з бабусями? Де ти був та що робив шестирічним в період німецької окупації?!
Родина мого прадіда була дуже заможна. Прадід був писарем в селі. В родині було 12 дітей і всі тяжко працювали на землі. З приходом комуністів їх розкуркулили. Прадіда заарештували (він так і не повернувся), хату зруйнували (менші діти жили під піччю), прабабусі вибили золоті зуби та позривали сережки. Худобу забрали до колгоспу. А робили це разом з комуністами сусіди, які пиячили та не працювали. Моя бабуся при Союзі боялася нам про це розповідати, заради нашої безпеки.
Мого діда забрали і повезли в Сибір. Ніхто не знає де він пропав. Можливо і не доїхав. Майно забрали і вигнали на вулицю цілу сім'ю з дітьми. Через багато років заявили, що помилилися і подарували моєму батькові за зруйноване життя цілої сім'ї – бритву для гоління.
Мій дідо теж був розкуркуленим та зісланим до Сибіру. Прийшли з сільради й кажуть: «Здавай земельку разом з конем у колгосп, Сидоре Івановичу». А дідо каже: «Та ні, мені радянська влада земельку дала, а коня я за кровні свої купував». І приїхало НКВС, забрали все, але того всього не вистачило, щоб куркулем оголосити, то записали у підкуркульники. Кажуть, що якби ще хоч одні чоботи, то був би куркуль і срок би був більший...
Мій дід так і не зміг з'ясувати, де зник його тато. Лише після його смерті я зміг знайти інформацію і кримінальну справу в СБУ Одеської області, за матеріалами якої його просто розстріляли за рішенням трійки за «антирадянську агітацію», тобто за збір підписів за відновлення у селі церкви... Проте, це вже було після розкуркулення, коли його з родиною залишили в зиму на вулиці, бо у нього було двоє коней і шматок власної землі, що його батько отримав за 25 років служби в армії…
На цю тему: Террор против селянства во время сталинского «раскулачивания»: кировоградские хроники
У рамках спільного із Національним музеєм Голодомору-геноциду спеціального проєкту – «Розкуркулення: як сталінський режим знищив українське вільне селянство – просимо тих, чий рід був розкуркулений, розповісти нам все, що ви знаєте про це. Зокрема, повідомити прізвище та ім'я ваших рідних, їхній вік, кількість членів родини і роки народження дітей, де вони жили (село район, область), що мали (земля, худоба, реманент, приміщення), як працювали (самі чи залучали працю найманих робітників) та історію їхнього розкуркулення. Важливі і факти, і емоції, які переживали люди. Якщо ви маєте фотографії чи документи, просимо їх також нам надіслати.
На фото угори: розкуркулена родина Максимейків із Полтавщини. Петро Максимейко із дружиною Євдокією і двома дітьми.
—
Ірина Штогрін, , опубліковано у виданні Радіо Свобода
«Copyright © 2018 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода»
На цю тему:
- Колхоз и колхозники в СССР
- «Большой террор» в СССР: 12 тезисов
- Советские репрессии и Украина. Как людей превращали в биомассу
- Дневник приговоренного: рассказ о предпосылках Голодомора и самой трагедии
- Оксана Кись: Голодомор сквозь призму женского опыта выживания
Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.
Новини
- 12:01
- Чому Польща так довго вирішує долю українських біженців
- 10:12
- Президент України підписав указ, який закриває доступ військових до онлайн-казино - за це боровся сержант Павло Петриченко, який загинув у Донбасі
- 08:01
- ГЕНШТАБ ЗСУ: ситуація на фронті і втрати ворога на 20 квітня
- 20:00
- У суботу в Україні хмарно з проясненнями, дощі в центрі та на півдні
- 18:08
- Смерть на колесах: чому китайські електромобілі становлять серйозну загрозу для нашої безпеки
- 17:04
- "Після перемоги Революції Гідності": чому по Татарова, Портнова та інших зрадників з цієї кодли українці все одно прийдуть
- 16:58
- Продаж картин Медведчука, які мають музейне значення, буде зупинений - АРМА
- 16:05
- Генерал СБУ, покидьок Ілля Вітюк у 2014 році знімав Майдан з боку «Беркута» - Слідство.Інфо
- 15:33
- Олександр Чупак: Чому держава не спроможна розв’язати демографічну проблему
- 13:18
- Новини агентури ФСБ: нардеп Артем Дмитрук співпрацює зі священником УПЦ МП Чертиліним, якого підозрюють у держзраді, – Bihus.Info
Важливо
ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ
Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .