Парламентські вибори в Вірменії 2026 атакує Росія

Версия для печати

7 червня 2026 року у Вірменії відбудуться критично важливі парламентські вибори, які визначать вектор розвитку країни на найближчі п'ять років. Передвиборча кампанія, у якій беруть участь 18 політичних сил, відзначилася безпрецедентним напруженням, взаємними образами та компроматами на межі фолу.

На тлі запеклої боротьби між чинною прозахідною владою та потужним проросійським блоком соціологи фіксують глибоку апатію: близько 40% виборців не довіряють жодному політику.

«Кришування» ФСБ та кремлівський десант

Головною сенсацією напередодні голосування стало розслідування журналістів вірменської «Платформи перевірки фактів» (fip.am). Репортер видання зателефонував керівникам кількох регіональних відділень громадської організації «Союз вірмен Росії» (СВР) і, представившись співробітником ФСБ РФ, зафіксував на аудіо деталі прямого втручання Москви у виборчий процес.

Представники СВР, будучи впевненими, що розмовляють зі своїм російським «куратором», розкрили механізми мобілізації електорату. Зокрема, керівник Ульяновського відділення СВР Арсен Абрамян визнав, що вірменська громада в Росії отримала чітку інструкцію голосувати за «команду Росії». Абрамян назвав чотирьох фаворитів Кремля, яких очолюють Роберт Кочарян, Самвел Карапетян, Гагік Царукян та Арман Татоян.

Читайте також: Вірменія тікає від путінської Росії

Гібридні технології та логістика виборів

Абрамян розкрив технологію використання фальшивих проєвропейських платформ:

«Я більше навіть так скажу, відверто, що ми явно не показуємо, що "Крили єдності" теж наш, проросійський, тому що треба, щоб тло було проєвропейським».

У ході розмови підтвердилася логістика організації безкоштовного перевезення виборців з РФ до Єревана для голосування — фінансування квитків покривається через систему координації «друзів общини» та залучених бізнес-структур. Крім того, схеми взаємодії з ФСБ підтвердили керівники філій СВР у Тулі (Рафік Папян) та Воронежі (Армен Єгіазарян), а також очільник вірменської громади в окупованому Криму Георгій Акопян.

Паралельно видання The Insider оприлюднило витік секретних документів про гібридні атаки РФ на Вірменію, метою яких є усунення чинного прем'єра. У матеріалах стверджується, що лідер нової проросійської партії «Сильна Вірменія» Самвел Карапетян у минулому був кадровим співробітником ФСБ. Ситуацію загострило й те, що перший номер списку цієї партії Нарек Карапетян приховав наявність російського громадянства, через що Слідчий комітет Вірменії вже порушив кримінальну справу.

Читайте також: Прем'єр-міністр Вірменії відмовився від участі в саміті ОДКБ

Предвиборча кампанія в атмосфері тотальних образ

Політичні опоненти в ході мітингів перейшли всі етичні червоні лінії, активно використовуючи лексику на кшталт «чмо», «амбал», «подонок», «ублюдки» та «улічна шпана».

Чинний прем'єр-міністр Нікол Пашинян обрушився з жорсткою критикою на лідера партії «Процвітаюча Вірменія» Гагіка Царукяна через його сина Нвера, який оголошений у міжнародний розшук через стрілянину в казино Цахкадзора й переховується в Білорусі:

«Гагік Царукян, твій язик став довшим? Я тобі кажу, повернемо твого цуценяти з Білорусі за шкірки і притягнемо до відповідальності. Нікуди не зможеш втекти, цуценя».

Окрім цього, Пашинян оголосив про початок націоналізації Араратського цементного заводу, який належить Царукяну, та пообіцяв до 2031 року перетворити його розкішний особняк на горі на будинок престарілих. У відповідь опозиційний олігарх Самвел Карапетян звинуватив Пашиняна в купівлі елітної нерухомості в Канаді та подав проти прем'єра позови через заяви, що Карапетян вживає «галюциногенні гриби» перед виступами.

Читайте також: Вірменія відмовилася проводити навчання ОДКБ на своїй території

Ключові козирі: чотири головні сили та їхні програми

На лідерство за підсумками голосування претендують чотири основні гравці:

Дилема війни та миру

Головний лозунг партії Пашиняна — «Встань на захист миру». Прем'єр відкрито називає опозицію «триголовою партією війни» і залякує виборців тим, що в разі перемоги Кочаряна або Карапетяна вже восени 2026 року в регіоні спалахне нова війна з Азербайджаном, оскільки проросійські сили виступають за ревізію демаркації кордонів та реанімацію карабахського питання. За версією влади, це призведе до повної втрати суверенітету і повернення Вірменії під російський військовий «зонтик».

Опозиція малює протилежний сценарій. Роберт Кочарян стверджує, що Пашинян веде країну до капітуляції, покроково поступаючись Баку анклавами та змінюючи конституцію. Самвел Карапетян взагалі заявив, що за планом Пашиняна та Алієва до Вірменії переселять 300 тисяч азербайджанців, які заберуть робочі місця у місцевого населення (хоча влада нагадує, що за чинним законом іноземці й так не мають права купувати вірменську землю). На думку опозиції, єдиний порятунок від поглинання країни Туреччиною та Азербайджаном — це розворот зовнішньої політики на 180 градусів у бік Москви.

Електоральні очікування: соцопитування та позиція аналітиків

Попри запеклі інформаційні бої, значна частина вірменського суспільства дезорієнтована. Політолог Роберт Гевондян зазначає:

„Якщо проросійські сили прийдуть до влади, зовнішня політика Вірменії розвернеться на 180 градусів. Вірменія почне заглиблювати відносини з Росією і призупинить відносини з Заходом. З іншого боку, якщо переобереться Пашинян, я не можу гарантувати, що Вірменія без вагань піде до ЄС, хоча безпечного шляху повернення в орбіту РФ для чинної влади вже немає”.

Згідно з останніми соціологічними дослідженнями міжнародного інституту IRI, електоральна картина має такий вигляд:

• «Цивільний договір» (Нікол Пашинян): 32%

• «Сильна Вірменія» (Самвел Карапетян): 6%

• Блок «Вірменія» (Роберт Кочарян): 4%

• «Процвітаюча Вірменія» (Гагік Царукян): 3%

Головний фактор ризику: 40% громадян заявили, що не довіряють жодному політику в країні, 23% ще не визначилися з вибором, а 20% відмовилися відповідати. Це означає, що попри впевнене лідерство Пашиняна в опитуваннях, доля виборів 7 червня вирішиться в останній момент і залежатиме від того, чи зможе влада або опозиція мобілізувати цей колосальний масив колебливих виборців.

—

Святослав Гринько для «Аргумент»

В тему: 

• Чому міжнародні організації виявились такими бездіяльними при нападі Росії на Україну?
• Чому Вірменія – не жертва, а Азербайджан – не агресор
• Ордер на арешт диктатора Лукашенка: чого боятись білоруському фюреру?
• Вірменська церква благословляє своїх вірян убивати українців