Правову науку в Україні координуватимуть ті хто її вбивали — впливові екс-регіонали?

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

 Президія Національної академії правових наук України (НАПрН) 24 травня 2024 року ухвалила рішення щодо створення Координаційної ради НАПрН, схвалила проєкт Положення про цю Раду та її персональний склад.

Тепер ці її рішення мають бути затверджені загальними зборами академії, запланованимина 7 червня ц. р. пише видання РАКУРС

НАПрН є ключовою державною бюджетною установою у сфері правової науки України, основними завданнями якої є: розвиток наукового потенціалу в галузі держави і права; участь в реалізації державної політики в сфері права; визначення пріоритетних напрямів розвитку правової науки; проведення фундаментальних та прикладнихнаукових досліджень; розроблення концепцій та проєктів законів, здійснення незалежної наукової оцінки проєктів стратегічних та програмних документів (доктрин, концепцій, стратегій, програм, планів); розроблення пропозицій та рекомендацій щодо суспільно-політичного, соціально-економічного, науково-технічного, інноваційного та гуманітарного розвитку держави; сприяння інтеграції вітчизняної правової науки у світовий науковий та європейський дослідницький простір тощо.

Для сприяння науково-організаційній діяльності академії у виконанні поставлених перед нею державних завдань президія НАПрН і вирішила утворили Координаційну раду. Примітними моментами такого рішення є доцільність утворення Координаційної ради та її склад.

Читайте також: ДБР відкрило кримінальне провадження щодо восьми членів ВККС

Питання доцільності утворення Координаційної ради зумовлене наявністю уже існуючих численних органів управління НАПрН, якими згідно із її статутом є загальні збори, президія та її бюро, президент. Крім того, у структурі академії є такі її підрозділи як відділення, координаційні бюро, секції, регіональні наукові центри наукові установи та інші організації, які мають свої органи управління.

Основною метою діяльності Координаційної ради президія НАПрН визначила сприяння науково-організаційній діяльності НАПрН, оптимізації впровадження результатів наукових досліджень в практичну діяльність, ефективній взаємодії та співпраці з різними органами та організаціями, популяризації наукових досягнень НАПрН, залученню інвестицій для проведення наукових досліджень.

Однак такою ж по суті є мета уже існуючих органів управління академії, зокрема президента, президії та її бюро, загальних зборів. Із статутними завданнями цих органів збігаються також завдання, які визначили для Координаційної ради. Вони зводяться до сприяння діяльності НАПрН у розв’язанні перспективних завдань розвитку НАПрН, інтеграції у світовий та європейський дослідницький простір, вироблення рекомендацій і пропозицій щодо шляхів удосконалення та реалізації державної політики в правовій сфері тощо.

Читайте також: Відповідальні за розвал судової реформи: Вища кваліфікаційна комісія суддів

Принципово новим та важливим є хіба що те, що Координаційна рада певною мірою буде вивершена над статусними органами управління академії (у т. ч. її президією), оскільки вона наділяється правом не лише брати участь у розробленні стратегії розвитку НАПрН та визначенні пріоритетних напрямів її діяльності, але й здійснювати аналіз та оцінку виконання цільових завдань і проєктів з реформування і вдосконалення діяльності НАПрН, розглядати річний звіт про наукову діяльність НАПрН.

Тобто утворення цієї Координаційної ради призведе до дублювання функцій з уже існуючими органами та до появи ще одного центру управління/контролю за науковою діяльністю у сфері права, об’єктивна потреба у якому викликає великі сумніви.

Другий момент, який одразу виникає у зв’язку з рішенням президії НАПрН про утворення Координаційної ради – це її персональний склад. Відповідно до постанови президії НАПрН від 24 травня 2024 р. № 141/5 до Координаційної ради мають увійти дев’ятеро осіб.

Навіть побіжний аналіз персонального складу Координаційної ради вказує на якусь її регіональну та політичну зацикленість. Майже половина членів Координаційної ради міцно пов’язані з харківським регіоном, у т.ч. Олександр Бакумов (народний депутат від «Слуги народу», до обрання працював у вишах Харківщини) та Олександр Новак (перший заступник Харківського міського голови, фракція Політичної партії «Блок Кернеса – Успішний Харків!»).

Щонайменше третину Координаційної ради складають колишні впливові члени Партії регіонів. Це: Володимир Семиноженко – співзасновник та член Партії регіонів (віце-прем’єр та керівник одного з відомств в уряді Миколи Азарова); Святослав Піскун – народний депутат України 5 та 6 скликань від Партії регіонів (неодноразово обіймав посаду генерального прокурора); Микола Тітов – депутат Харківської обласної ради від Партії регіонів у 2010–2014 рр.(працював головою Харківського апеляційного господарського суду, був першим заступником голови Вищого господарського суду, обіймав посади заступника та першого заступника голови Харківської обласної ради).

Читайте також: Хто й досі ходить на ефіри до медведчуківських ведучих, які нав'язували українцям російську пропаганду

Безперечно, колишня партійна належність не може бути визначальною в координації організації юридичної науки, що буде покликана робити Координаційна рада. Але й повністю скидати її з рахунків не можна, зважаючи на те, по-перше, яку роль в історії Україні зіграла Партія регіонів та її лідер Віктор Янукович, по-друге, що йдеться не про рядових, а про впливових представників цієї політичної сили. Світоглядні засади у науці, особливо гуманітарній, відіграють принципове значення.

Отже, постають закономірні запитання: чи взагалі потрібна НАПрН, яка фінансується з державного бюджету і має вдосталь статутних органів управління організації правової науки в Україні, така Координаційна рада; чи справді затверджений президією НАПрН персональний склад цієї ради – це саме ті постаті, які сприятимуть виходу юридичної науки на якісно новий рівень та її інтеграцію у світовий дослідницький простір?

Відповідь на ці запитання мають дати члени НАПрН на своїх загальних зборах 7 червня ц.р. І відповіді ці будуть показовими у тому сенсі, яким за якістю є склад самої Національної академії правових наук України та куди вона буде рухатись у найближчій перспективі.

 опубліковано у виданні РАКУРС


Читайте також: 

 

 

 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]