В суді підтвердили що у лютому 2014-го влада змушувала військових до зачистки Майдану

Версия для печати

 Шевченківський райсуд Києва 5 червня допитав двох свідків у справі колишнього очільника управління Служби безпеки України в місті Києві Олександра Щеголєва (на фото).

Останній втік з України у 2022-му році, тому нині справа щодо нього слухається заочно, зазначає видання Watchers. Засідання транслювалося на сайті Судової влади.

Щеголєва обвинувачують в організації штурму Майдану в ніч з 18 на 19 лютого 2014-го. В результаті цих подій у центрі Києва згорів Будинок профспілок, близько 10 протестувальників було вбито, десятки — поранено. За інформацією слідства, до планування операції були причетні посадовці МВС та СБУ Києва, зокрема Щеголєв.

Змушували залучити військовослужбовців 

Першим у суді допитали свідка Володимира Заману, колишнього начальника Генштабу Збройних сил України. 

18 лютого 2014 року Служба безпеки України у зв’язку з масовими протестними акціями, оголосила про проведення так званої «антитерористичної операції» на території всієї країни. 

«18 лютого 2014 року від тодішнього міністра оборони надійшло доручення про виділення техніки, згідно з розпорядженням антитерористичного центру для проведення операції, план якого мені не був відомий. Розпорядження було виконано. Техніка передавалась у розпорядження антитерористичного центру, куди входили і представники Міноборони та Збройних сил. Вертольоти були передислоковані на майданчик аеродрому Васильків, прожектори — в район вулиць Грушевської та Володимирської у Києві», — розповів свідок. 

Читайте також: Екс-керівник із СБУ Щеголєв відмовився свідчити про держзраду Януковича

Замана сказав, що погодився виділити техніку як компроміс, щоб не залучати військовослужбовців Збройних сил для участі в «антитерористичній операції» із зачистки Майдану. 

«Спроби залучити військовослужбовців і переконати мене віддати відповідний наказ, бо тільки я мав на це право, здійснював протягом лютого 2014 року неодноразово тодішній міністр оборони Павло Лєбєдєв (після втечі Януковича він виїхав з України, був помічений у Кремлі на зборах щодо «прийняття» Криму до рф – W). Я відмовив. У приміщенні СБУ мене також намагались переконати, це пан Віктор Пшонка (генпрокурор часів Януковича – W) та Лєбєдєв. Я відмовив», — сказав свідок. 

Вони, за його словами, під час зустрічей вимагали підписати документи про залучення чотирьох військових частин і передати в розпорядження СБУ для виконання «завдань» на Майдані. Під час зустрічей одного разу був присутній і Андрій Портнов, на той момент перший заступник глави адміністрації Януковича. 

«Мова про конкретику там не йшла. Мене хотіли переконати про підписання директив, в яких визначалось про конкретні військові частини (95 аеромобільна бригада, 25 повітряно-десантна бригада, 79 аеромобільна бригада і батальйон морської піхоти). Уже 19 лютого мені на стіл поклали директиви, які готувалися не в Генштабі, а у СБУ. Мені потрібно було підписати, але я відмовився. А потім дізнався, що є указ президента про звільнення мене з посади», — сказав Замана. 

Вимога зупинити метро 

Наступним суд допитував Володимира Федоренка, що взимку 2014-го був начальником комунального підприємства «Київський метрополітен». Він розповів, як ухвалював рішення про зупинку підземки. 

Для того, аби не допустити підтримки мешканцями Києва протестувальників на Майдані, 18 лютого близько 16:00 столична влада вирішила зупинити метро. 

«18 лютого мені зателефонував директор департаменту транспорту і просив приїхати в район станції «Театральна». Ми потім поїхали разом у департамент суспільних комунікацій, вже у кабінеті тоді був колишній глава КМДА Володимир Макеєнко і ще заступники. Макеєнко казав, що є лист від СБУ про наявність терористичної загрози в метро, тому необхідно зупиняти рух поїздів негайно. Я розумію, що СБУ є головним органом у протидії тероризму, і що це дуже серйозно. Я казав, що готовий підписати будь-який документ. Він сказав, що треба моє розпорядження. Мені вручили доручення для виконання», — розповів свідок. 

Втім йому не конкретизували, яка саме існує загроза.

«Говорили, що є загроза, треба зупинити рух метро терміново. Була категорична вимога. Я вважав, що це оперативна ситуація. Я дав команду черговому по метрополітену, і він пояснив всім диспетчерам про зупинку руху поїздів. Там тоді знаходилась велика кількість людей пасажирів. Зупинили, ну не було ніяких нарікань, жертв. Все було нормально. Після цього я залишався на пункті управління. Я після цього постійно перепитував, чи загроза ще існує. Мені Макеєнко казав, що повідомлять, коли будуть зміни», — розповів Федоренко. 

У суді раніше досліджували зміст листа, підписаного обвинуваченим Щеголєвим 18 лютого 2014-го. Цей лист досліджували у відкритому судовому засіданні у 2019 році. 

У листі Щеголєв просив Макеєнка обмежити рух потягів столичного метрополітену.

Читайте також: Суди по справах Майдану. Хто відповів за злочини в центрі Києва 18 лютого 2014 року

Лист Щеголєва до Макеєнка/фото: Bykvu.com

«Передбачається, що найближчим часом до м. Києва буде прибувати велика кількість учасників масових протестних акцій, серед яких перебуватимуть особи, здатні до вчинення протиправних дій. У зв’язку з чим, зберігається висока ймовірність вчинення терористичних актів екстремістськи настроєними особами. Збільшується кількість анонімних повідомлень про мінування обʼєктів господарювання, місць з масовим перебуванням людей, зокрема метрополітену», — йшлося у тексті того листа. 

Проте підсудний неодноразово в суді наголошував, що метро у Києві зупиняли не через цей лист. Він заперечував, що цей лист було направлено 18-го лютого, і те, що це була його вказівка. Щеголєв заперечував і те, що це було частиною підготовки до «АТО» у столиці та зачистки Майдану ввечері того ж дня. 

Читайте також: «Поки слухаються справи Майдану, деякі потерпілі вже встигли померти»

Виїхав з України 

Від початку справи Щеголєв був під вартою, потім суд поступово пом’якшував йому запобіжний захід. У червні 2019 року суд відпустив його під домашній арешт, а у жовтні — під особисте зобов’язання.

Олександр Щеголєв бере участь в суді по відеозвʼязку з СІЗО/фото: LB.ua

Вже 18 травня 2022 року Шевченківський суд оголосив Щеголєва у міжнародний розшук, тому що той втік з України. Примітно, що прокурори щоразу під час оголошення клопотань щодо запобіжного заходу наголошували на ризиках переховування та втечі Щеголєва. 

Розгляд справи у суді нині продовжується заочно — за процедурою in absentia. 

—

Аліна Кондратенко, опубліковано у виданні Watchers

В тему:

• Суд оставил за решеткой экс-начальника ГУ СБУ в Киеве и Киевской области Щеголева
• Экс-главе СБУ Киева, причастному к убийствам на Майдане, продлен арест, но обвинение вернули прокурорам
• Шевченковский суд отказал ГПУ в назначении даты рассмотрения дела экс-главы СБУ Киева Щеголева
• Апелляционный суд оставил экс-начальника управления СБУ Киева и области под стражей