Як ми знайшли Атлантиду

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

 Це була звичайна археологічна експедиція. Для археологів – звична робота, для студентів – практика. Ніяких сенсаційних знахідок. Власне, у перші дні більше проводились підготовчі роботи, знімалися верхні шари ґрунту на нових об’єктах та розчищались минулорічні. В один з таких днів Інтернет підкинув новину, що на Полтавщині археологи розкопали нове невідоме городище з вражаючими результатами.

Назва заінтригувала, навіть викликала заздрість, бо доки ми годуємо комарів, десь в іншому куточку Полтавщини знаходять щось вражаюче. З думкою «хоч комусь щастить» перейшов за посиланням і дійсно був вражений – йшлося про нашу ж експедицію.

На цю тему: ТОП-10 украинских археологических находок 2018 года

Необхідно пояснити. Експедиція працює на дослідженнях різних об’єктів довкола селища Опішне на Полтавщині. Вона зорганізована на базі Національного музею-заповідника українського гончарства у рамках міжнародного практикуму з археологічної керамології. Такі події зазвичай оперативно висвітлюються в соцмережах, зокрема й на сторінці приймаючої установи.

Про перший робочий день зробили невеликий репортаж на фейсбук-сторінці музею. Нічого сенсаційного. Більше половини короткої замітки, що супроводжувалася кількома непримітними аматорськими фото, становила така репліка: «Виявлене городище залишає більше питань, аніж відповідей», – зауважив Юрій Пуголовок, куратор Практикуму, кандидат історичних наук. Знахідки, які б вказували на культуру тамтешніх жителів відсутні, тобто там фактично ніхто не мешкав, але територія була укріпленою. Це поселення існувало недовгий час. Спалене з однієї сторони, фортифікаційне укріплення вказує на військовий напад. Вірогідно, сіверяни мали намір закріпитися на переправі річки, але залишається загадка, хто і коли знищив це поселення».

Незабаром цей пост підхопили кілька електронних видань. Інформація пішла в Інтернет потроху змінюючись. В одній з перших російськомовних публікацій було змінене прізвище керівника розкопок. Гугл-перекладач написав Юрія Пуголовка як «Юрий Головастик». Показово, що інформація про звичайні розкопки з’явилась в рубриці «невероятное», поряд з гіперпокликанням на статтю про «известнейшего гуманоида современности».

2019 06 25 Serdiuk 1

На цю тему: Кадастр исчезающих сокровищ

В іншому ресурсі цей опус вже супроводжувався сенсаційною назвою: «На Полтавщине раскопали неизвестную ранее крепость: ученые не поверили своим глазам». Сентенція про невіру очам є традиційним мовним зворотом, покликаним заохотити заходити на дану сторінку. Вочевидь, йдеться саме про кількість переглядів, а не задоволення запитів читачів, бо сам матеріал є нудним і плутаним. Що ж такого вразило археологів читач ніколи не дізнається, але він вже натиснув на барвисту назву й перейшов за покликанням. Зрозуміло, що сама назва геть не відповідає реаліям, а є вигадкою рерайтера. Утім вона відіграла свою роль – заголовок якийсь час висів у топ-стрічці Укрнету.

2019 06 25 Serdiuk 2

На цю тему: Сенсаційні артефакти знайдено біля Софійського собору

Далі новину підхопили інші ресурси. Там наліт сенсаційності був присутній і в самому тексті. Відповідні конотації створювались прикметниками на кшталт «удивительный» і т.д. При цьому до купи була скидана інформація про два абсолютно не пов’язані об’єкти – поховання і городище.

2019 06 25 Serdiuk 3

На цю тему: Науковці збирають кошти на дослідження стародавніх човнів, що затонули в Дніпрі 

В іншій публікації вже йшлося про гробницю, що зберігала багатовікові таємниці, побачивши котрі, вчені заніміли. Що саме там побачили вчені зрозуміти дуже важко. Ресурс із промовистою назвою «Знай» про це не знає, мабуть тому, що вчені стали німими і пояснити не можуть. Вочевидь, досить було самої назви, яка повинна асоціюватися з фільмами про Лару Крофт чи інших подібних «археологів». Цікаво, що «Знай» має дві версії – україномовну та російськомовну. На українській сторінці керівником розкопок є Юрій Пуголовок, а на російській – Юрий Головастик. Це означає, що редакторам сайту абсолютно наплювати на достовірність, і редакторської роботи як такої не проводиться.

2019 06 25 Serdiuk 4

Дану «сенсацію» підхопило багато ресурсів, котрі покликалися на «попередників», або ж на фейсбук-сторінку музею. При цьому ті тексти, що містили покликання на першоджерело були ідентичними слово-в-слово. Ми маємо справу з банальним рерайтингом. Спочатку створили фейкову новину, а потім її розтиражували. При цьому про зміст не йдеться, головне – помітна назва і відвідуваність ресурсу. Показово, що заголовкам та змісту не відповідав навіть візуальний ряд. У кращому випадку це були ті ж аматорські фото звичайного розкопу в кущах, в гіршому – ось такий яскравий персонаж даного театру абсурду.

2019 06 25 Serdiuk 5

На цю тему: Как в Полтаве моют кости 

Напередодні інтернет-ЗМІ так само «знайшли» поховання Богдана Хмельницького. Цю новину широко тиражували, про неї говорять. Пізніші спростування експертів нічого не дадуть. Їхні пояснення задовгі і нудні, вони блякнуть перед яскравими заголовками. Ох, вже ці науковці! Невже так важко глянути хто там похований? Важко взяти п’ять гривень і звіритися чи схожий? Таке враження, що відбулася «бебикізація» ЗМІ, і, здається, я почав розуміти, чому саме журналісти так вперто висували Валерія Бебика на Шевченківську премію. Однак, це тільки здається, адже йдеться про нові реалії, коли щось існує лише тоді, коли про це щось згадано в Інтернеті. Власне, сама згадка стає важливішою за явище і «реальність», вона і стає реальністю. Тому, якщо написати, що ми на Полтавщині відкопали Атлантиду, то для когось це буде реальністю. Щоправда на короткий час, адже одні заголовки витісняються іншими. І наша Атлантида знову піде «на дно», скажімо, після новини, що Хмельницький був у склепі не сам, а з коханкою, а ще краще з коханцем…

Ігор Сердюк,  опубліковано у виданні  Historians.in.ua


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Важно

Как эффективно контролировать местную власть

Алгоритм из 6 шагов поможет каждому контролировать любых чиновников.

Как эффективно контролировать местную власть

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републикация материалов: для интернет-изданий обязательной является прямая гиперссылка, для печатных изданий - по запросу через электронную почту. Ссылки или гиперссылки, должны быть расположены при использовании текста - в начале используемой информации, при использовании графической информации - непосредственно под объектом заимствования. При републикации в электронных изданиях в каждом случае использования вставлять гиперссылку на главную страницу сайта www.argumentua.com и на страницу размещения соответствующего материала. При любом использовании материалов не допускается изменение оригинального текста. Сокращение или перекомпоновка частей материала допускается, но только в той мере, в какой это не приводит к искажению его смысла.
Редакция не несет ответственности за достоверность рекламных объявлений, размещенных на сайте а также за содержание веб-сайтов, на которые даны гиперссылки. 
Контакт:  [email protected]