Група народних депутатів на чолі з головою фракції “Слуга народу” Давидом Арахамією 10 березня зареєструвала проєкт постанови “Про розроблення законодавчої бази для створення преференційних умов діяльності бізнесу країн-партнерів України в рамках Післявоєнного Альянсу”.

Суть документа зводиться до доручення уряду в тримісячний строк розробити законопроєкти щодо спеціальних податкових, митних, дозвільних процедур для іноземних інвесторів з країн-партнерів, насамперед — зі США. Про це пише LB.UA [2].

Автори постанови називають цей документ “першим кроком” парламенту на шляху ратифікації можливої угоди зі Сполученими Штатами про надра. При цьому в уряді кажуть, що про ініціативу депутатів нічого не знають.

У пояснювальній записці до проєкту постанови депутати зазначають, що з початку великої війни “сукупний обсяг допомоги, наданої міжнародними партнерами, сягнув сотень мільярдів доларів. Основними донорами є Сполучені Штати Америки, Європейський Союз, Велика Британія, Канада, Японія, Австралія та інші стратегічні партнери”.

Та внесок США виокремили особливо: “З лютого 2022 року США виділили понад 64 млрд євро військової допомоги, що робить їх найбільшим донором у цій сфері. До наданої допомоги входять сучасні системи протиповітряної оборони Patriot і NASAMS, високоточні артилерійські системи HIMARS, гаубиці M777, бойові машини піхоти Bradley та основні бойові танки Abrams… Крім військової підтримки, США виділили понад 50 млрд євро фінансової та гуманітарної допомоги…”

Головний автор проєкту, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Олександр Ковальчук (“Слуга народу”) розповів LB.ua, що на тлі переговорів зі США щодо угоди про надра парламент має зробити перший крок на шляху подальшої імплементації потенційних домовленостей.

Ще одна співавторка проєкту постанови Галина Янченко (“Слуга народу”) в коментарі LB.ua також назвала ініціативу “політичним кроком Ради” і у першу чергу “сигналом до США, бо європейські партнери не зможуть перекрити обсяг необхідної нам допомоги”.

Зокрема, цією постановою парламент планує доручити Кабміну “у тримісячний строк розробити та подати до ВРУ законопроєкти, спрямовані на створення спеціального правового режиму для залучення інвестицій від країн-партнерів… з урахуванням особливої ролі США”.

За словами Ковальчука, “спеціальний правовий режим для інвесторів — це спеціальне оподаткування, скорочення процедур на отримання дозволів та ліцензій, обмежений час на надання цих дозволів для цих компаній, спрощена реєстрація юридичних осіб, банківські послуги та десятки інших різних послуг”. За таких умов в Україну будуть інвестувати, переконаний депутат, а значить — створювати робочі місця, наповнювати бюджет, посилювати конкурентоздатність країни.

“І найголовніше: чим більше іноземних компаній прийде в Україну у воєнний та повоєнний час, тим більше вони спонукатимуть свою владу захищати нас в перспективі”, — зазначив Ковальчук.

Автори постанови пропонують уряду розробити відповідні зміни до таких законів: 

• “Про інвестиційну діяльність” — щодо запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності для іноземних суб'єктів господарської діяльності, насамперед субʼєктів господарювання зі США, включаючи податкові стимули, гарантії захисту капіталовкладень та пільгові регуляторні умови;
• “Про індустріальні парки” — запровадження додаткових економічних стимулів для таких підприємств, у яких пріоритет матимуть іноземні суб'єкти, насамперед зі США;
• “Про режим іноземного інвестування” — щодо розширення державних гарантій для інвесторів іноземних суб'єктів господарської діяльності, насамперед із США;
• Господарського кодексу України — з метою спрощення реєстраційних та дозвільних процедур, із забезпеченням особливих умов для суб'єктів зі США;
• Кодексу України про надра та Закону України “Про угоди про розподіл продукції” — щодо механізмів перегляду ліцензій на користування надрами, передачі ліцензій, які використовують неефективно (так званих “сплячих” ліцензій) іноземним компаніям, у першу чергу для субʼєктів господарювання зі США;
• Закону України “Про концесію” — з метою запровадження спеціальних умов концесійного використання державного майна та залучення іноземців до управління стратегічними державними активами.

Інвестиційне громадянство 

Також парламентарі ініціюють запровадження механізму “інвестиційного громадянства” — програми, що дозволить іноземцям отримати громадянство або право на постійне проживання в обмін на інвестиції в економіку України.

І основні варіанти інвестиційного громадянства включають:

- прямі інвестиції в державні фонди;

- купівлю нерухомості;

- інвестування в бізнес або створення робочих місць;

- придбання державних облігацій.

Знову “інвестняні”?

Автори проєкту постанови також пропонують створити Офіс підтримки інвесторів для супроводу іноземного бізнесу, щоб спеціальні чиновники супроводжували партнерів на всіх етапах інвестування. 

Нагадаємо, подібний механізм парламент вже запровадив не лише для іноземних, а й українських бізнесів ще у 2021 році. Однак його ефективність виявилася сумнівною: за інформацією Ярослава Железняка (“Голос”), за два роки функціонування проєкту Мінекономіки отримало лише п’ять заявок на “інвестнянь”.

Втім Олександр Ковальчук вважає, що створити окремий Офіс для супроводу іноземних суб'єктів все ж потрібно.

“В наших умовах Офіс із супроводу чи “інвестняні” мають бути. Тому що ми можемо запросити сюди велику кількість інвесторів, а вони зіткнуться з усіма відомими у нашій країні проблемами. І потім ця прекрасна ініціатива перетвориться на суцільний жах. Тому інвесторів треба супроводжувати”, — переконаний нардеп.

Так що з надрами? 

Одна з ключових ініціатив проєкту постанови — пропозиція створити механізми перегляду ліцензій на користування надрами, зокрема:

• через проведення аудиту виявляти ліцензії, які використовують неефектино (“сплячі ліцензії”);
• відкликати ліцензії, що не відповідають вимогам ефективного освоєння ресурсів (хто визначатиме критерії ефективності?);
• пріоритетний доступ іноземних суб'єктів до розробки корисних копалин із відповідними інвестиційними зобов’язаннями.

Проєкт постанови також передбачає створення Тимчасової спеціальної комісії парламенту, яка б моніторила ефективність реалізації проєктів щодо надр.

Депутати також пропонують Міністерству закордонних справ ініціювати переговорний процес з урядами країн-партнерів (передусім — США), з метою укладення двосторонніх та багатосторонніх угод та створення спільної міжнародної комісії з питань реалізації механізмів залучення інвестицій у відбудову України.

Уряд не поінформували

Ряд співрозмовників LB.ua в керівництві уряду та Мінекономіки зазначили, що автори проєкту постанови не проводили консультацій з Кабінетом міністрів в процесі його підготовки. 

“Вперше чуємо про таку ініціативу”, — зазначило джерело в уряді.

Олександр Ковальчук визнав, що з урядом при підготовці проєкту не комунікував: “Ця ініціатива належить єдиній законодавчій гілці влади і не потребує попередніх консультацій”. 

“Процедура передбачає рішення комітету і голосування в залі (прийняття постанови) в одному читанні. В подальшому передбачає розробку законодавчих ініціатив з процедурою рішень комітетів відповідних і голосувань в двох читаннях”, — сказав він LB.ua. 

Чи мав би депутат, чия фракція одноосібно сформувала уряд, консультуватися з ним щодо ініціатив, які безпосередньо стосуються виконавчої влади? Питання риторичне. 

Дивно, щоправда, чому очільників уряду не проінформував про проєкт такої постанови очільник фракції “СН” Давид Арахамія. Який має близькі відносини з прем’єром Денисом Шмигалем.

Опозиція називає проєкт неконституційним 

Текст проєкту постанови викликав неоднозначні оцінки у опозиційних депутатів. 

Так, Ірина Фріз (“Європейська солідарність”) вважає, що така ініціатива має “більше популістський, ніж юридичний характер, і містить низку суттєвих недоліків”.

На її думку, вона суперечить Конституції та Регламенту, за якими Верховна Рада не має повноважень зобов'язувати Кабмін розробляти законопроєкти. ВР може лише рекомендувати уряду певні законодавчі кроки.

По-друге, за словами Ірини Фріз, “надання преференцій лише одній країні, навіть такому важливому партнеру як США, може спричинити дисбаланс і вплинути на сприйняття України як рівноправного гравця у міжнародних економічних процесах”.

Перша заступниця голови Комітету з питань транспорту та інфраструктури Юлія Клименко (“Голос”) також зазначила, що всі преференції, запропоновані у проєкті постанови, мають стосуватися всього бізнесу, а не тільки іноземного.

“Бо інакше інвестицій ні внутрішніх, ні зовнішніх нам не бачити, — сказала вона LB.ua. — Турбує також перерозподіл ліцензій на надра на користь країн-партнерів з пріоритетом для США. Перерозподіл означає, що спочатку їх треба відібрати у попередніх власників. Але без реформи судів або юрисдикції міжнародних/іноземних судів, це все —- профанація”.

Олександр Ковальчук натомість нагадав, що президент Володимир Зеленський вже заявив про необхідність аудиту ліцензій на надра та анулювання незаконно набутих.

“Ми не закликаємо щось у когось конкретного забрати. Тут немає ніякого схованого інтересу. Немає прізвищ, ні назв компаній, ні корисних копалин. Парламент виключно демонструє позицію, дає сигнал партнерам та передусім — США. А далі уряд підготує конкретні механізми”, — підкреслив нардеп. 

Він прогнозує, що протягом місяця економічний комітет розгляне проєкт постанови і його одразу проголосують у залі.

Зображення вгорі: вони зробили Україну разом. Фото з відкритих джерел

«Аргумент» [3]

На цю тему:

• Типовий "слуга народу" Олександр Куницький втік до США вже після того, як ДБР нібито почало розслідування щодо нього [4]
• Українці вважають що "Слуга народу" у ВР найбільше перешкоджає розвитку держави [5]
• "Слуга народу" знову не дала вигнати ОПЗЖ з Ради [6]