Безпорадний НАДС засвідчив власну бутафорність і хаос з зарплатами в державному секторі

Проблемою держслужби на сьогодні є надвеликі розриви в зарплатні, навіть в межах самої держслужби, але після війни зарплати скоріш за все збільшаться ще більше. А Національне агентство з питань державної служби України нездатне упорядкувати ці процеси.

Такі висновки можна зробити, уважно прочитавши інтерв’ю [2] очільниці відомства Наталії Алюшиної виданню Mind.

Державна служба, яка в сьогоднішньому вигляді функціонує і утримується коштом платників податків, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 січня 2015 р. № 30 «Питання оптимізації діяльності територіальних органів Національного агентства з питань державної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» і має розгалуждену мережу територіальних органів, до цього часу не спромоглася ані напрацювати, ані втілити цілісної системи оплати праці для державного сектору, залишаючись здебільшого статистом.

Алюшина проінформувала, що очолюване нею відомство щороку здійснює моніторинг зарплат. І констатувала, що зарплати різняться, бо, пряма мова: «є суттєва конкуренція між міністерствами. І це свідчення того, що назріла потреба в реформі системи оплати праці» (невже це стало очевидно тільки зараз - ред.).

Наталія Алюшина розповіла про те, що наразі обговорюється третій секвестр заробітних плат в державному секторі. Два попередніх вже призвели до зниження заробітних плат в державному секторі на 10–15%, залежно від державного органу. На який саме відсоток вчергове зменшать зарплати очільниця НАДС спрогнозувати не змогла. Зїїслів було опитано понад 45 000 респондентів (це майже чверть усіх державних службовців у держорганах), і понад 36% опитаних зазначили, що збільшилося їх навантаження, а 43,1% відповіли, що функціонал змінився із введенням воєнного стану.

За даними НАДС, 53,1% опитаних чиновників зазначили, що зарплатня «просіла»; 7,6% зазначили, що все залишилося без змін.

Зменшення зарплат першими відчули держустанови I рівня юрисдикції (Секретаріат КМУ, апарати Офісу Президента і Верховної Ради. – ред). Зниження оплати праці відбулося для всіх категорій – А, Б, В. Найбільший відсоток респондентів, що зазначили зменшення заробітної плати, серед державних органів першого рівня – 79,1%», - розповіла голова НАДС.

Крім того, зі слів Алюшиної, наразі не здійснюються виплати премій та надбавок, які, як відомо, складали відчутну частину доходів держслужбовців.

«Зараз абсолютно недоречно говорити про премії та надбавки за інтенсивність», - сказала вона.

Очільниця НАДС розповіла, що є державні органи, яких цього року зниження зарплат не торкнулося. І це тільки Міністерства оборони й МВС. «В інших міністерствах зарплати зменшилися», - повідомила Алюшина.

Стосовно різниці в зарплатах в різних міністерствах Алюшина також не бачить нічого поганого.

«Є обов’язкові виплати, наприклад, на посадах у реформаторських структурних підрозділах, де інший обсяг відповідальності і рівень складності завдань, адже вони займаються формуванням політик. Там рівень оплати праці вище, аніж на звичайних посадах», - зазначила вона.

«У нас є державні органи, які керуються спеціальними законами. Тому некоректно порівнювати рівні зарплат у міністерстві і НАБУ, НАЗК, ДБР, БЕБ. Якщо говорити про міністерства, то і між ними показники різняться. Середня зарплата у Міністерстві освіти й науки та Міністерстві культури буде відрізнятися від Мінцифри, Мінфіну чи Мін'юсту, - констатувала очільниця НАДС.

Нормальною вважає Алюшина і різницю між зарплатами всередині однієї структури. І, схоже.ю вживати будь-яких заходів з цього приводу в НАДС не збираються.

«Інколи буває так, що міністр має зарплатню в кілька разів меншу, ніж директор департаменту. Наприклад, директор департаменту Мін'юсту міг раніше отримувати 2,6 млн грн на рік, тоді як міністр – до 700 000 грн на рік. Це – дані нашої аналітики», - додала Наталія Алюшина.

Хаос в зарплатах державного сектору став очевидною проблемою, схоже вимушено. У зв’язку з дефіцитом держбюджету, викликаного війною. І замість професійних дій і виправлення ситуації Алюшина «розраховує» виключно на міжнародну допомогу.

Обурює те, що не спромігшись провести реформу оплати праці в державному секторі, очільниця відомства вже точно спрогнозувала, що після перемоги зарплати в держсекторі зростуть ще більше.

Нагадаємо, 9 червня підписано угоду між МБРР та українською стороною про передання 1,5 млрд євро на підтримку державного управління. Кошти підуть на зарплати держслужбовцям і вчителям. Перший транш у розмірі 476 млн євро вже отримано у червні.

За даними НАДС, у 2021-му середня зарплатня у деяких міністерствах була 25 000–30 000 грн, у інших – 45 000–50 000 грн. в середньому.

Якщо казати про рівень виконавців (головні спеціалісти, категорія В), які виконують основний обсяг роботи, то у Міністерстві соціальної політики середній показник – 27 000 грн, у Мінмолодьспорту – 20 100 грн, у МОЗ – 21 000 грн, у МОН – 29 000 грн.

Це показники нарахувань без сплати податків. Податкові відрахування складають близько19,5%.

Водночас, як писала [3]ZN.UA, на сьогодні в Україні вірогідно існує кілька центрів, які займаються реформою державної служби. Чи свідчить це про недовіру до потенціалу НАДС, невідомо, але реформою держслужби наразі займаються також в Міністерстві цифрової трансформації.

Провальні конкурси на посади в органах державної влади, слуги народу скасовували 2019-го у зв'язку з карантином і лише через рік «повернули», — виключно як бутафорію та лицемірство. На посади повсюди виводяться виключно "свої" люди.

«Аргумент» [4]

В тему: