Бюджет України на фортифікацію - на рівні витрат росії на укріплення Бєлгорода

20 лютого міністр війни РФ Сергій Шойгу відрапортував Володимиру Путіну про взяття Авдіївки. В той самий день про це повідомило російське видання "Комерсант", що вийшло зі статтею: "Шойгу: створення суцільної лінії оборони – ідея Путіна". В ній Шойгу розхвалює лідера РФ за далекоглядність. Путін нібито "особисто контролював процес створення лінії оборони" і завдяки цій лінії влітку вдалося зупинити контрнаступ ВСУ. "Це більше 2 тис км, але це не просто глибоко ешелонована лінія – це оборона, що дозволяє і наступати на окремих напрямках", - цитує його видання.

Про те, що біля Авдіївки ворог побудував серйозну фортифікацію напочатку листопада писав військовий журналіст, головний редактор видання "Цензор.Нет [2]" Юрій Бутусов, описуючі важке становище [3] там української армії:

"Неподалік від передової російське командування зосередило цивільну інженерну техніку, яка риє опорні пункти та ходи сполучення, бліндажі заливаються з бетону. Це надійні польові укріплення, вибити з яких ворога буде дуже важко. Так, вони наступають на Авдіївку, але для закріплення одразу будують оборонні рубежі у ближньому тилу, для безпечного маневру резервами.

(…) останній рубіж оборони Авдіївки - насип залізничної колії північніше міста. Ворог вийшов до цієї насипи а в одному місці навіть перейшов її та закріпився на іншому боці колії.

Тут мала б бути наша тилова лінія оборони "фортеці Авдіївка", але подивіться, за дев'ять років війни, за півтора роки повномасштабного вторгнення для обладнання цієї насипи як тилової лінії оборони Авдіївки не зроблено нічого. Ніби і нема в Україні цивільних тракторів, екскаваторів, вантажівок. Ніби дешевше кинути на пусте місце піхотинців з лопатою і дати наказ окапуватися, ніж заритись у землю технікою, зробити надійне перекриття, бетонні бліндажі, потім замінувати, і зробити цю залізничну насип неприступною для малих груп піхоти оборонною лінією. Але там нема навіть траншей. (…)

Якби тут були вириті позиції з нашого боку такі, як росіяни риють зі своєї сторони - ніякого російського прориву та ніякої кризи під Авдіївкою не було б взагалі".

Невдовзі після відходу з Авдіївки ЗСУ залишили ще кілька сіл поблизу.

На 28 лютого речник ОСУВ Таврія Анатолій Нікітін зазначив, що ЗСУ продовжують вести оборонні дії на Авдіївському напрямку, використовуючи "природний рельєф". За його словами, наявні польові укріплення захищають лише "від піхоти та артилерійських ударів", не від керованих авіабомб.

В той же час, за інформацією аналітиків Deep State, ворог накопав більше 6 тис км інженерно-фортифікаційних споруд. Станом на 22 листопада найукріпленішими областями з боку окупантів є Запорізька (1869 км) та Донецька (1865 км). На Луганщині російська армія спорудила фортифікації на 1140 км.

На Херсонщині – 886 км вздовж Дніпра — від Нової Каховки до Геройського. Також, окупанти укріпили підходи до Кримського перешийку. В самому ж Криму накопали 265 км траншей.

Що з часу повномасштабного вторгнення будувалось з боку вільної території України?

Як зазначає "Центр журналістських розслідувань", російські лінії оборони можна легко роздивитись на супутникових знімках. В той же час нічого схожого за масштабами з української сторони немає.

Окупанти розпочинали будівництво фортифікацій у Запорізькій області в серпні 2022 року, до їх відступу з Херсону і правобережжя Дніпра. До січня 2023-го перша лінія оборони вже була побудована. А українці там почали масштабно будувати фортифікації з кінця літа 2023 року, тобто на рік пізніше.

БізнесЦензор розбирався, де у нас будують укріплення для захисту українських військових та скільки коштів зараз, під час наступу росіян, влада почала виділяти на фортифікації.

Що з часу повномасштабного вторгнення будувалось з боку вільної території України?

Скільки коштували росіянам укріплення?

[4]

В грудні прем’єр-міністр РФ Міхаіл Мішустін говорив про 34 млрд руб, що були витрачені лише у прикордонних з Україною регіонах РФ.

Лише у одній Бєлгородській області на оборонні споруди на початок 2023 року РФ витратила 10 млрд рублів, це приблизно 3 млрд грн.

Скільки росіяни витратили на всю систему фортифікацій, наприклад, у Запорізької області, яку британська розвідка назвала найбільшою в сучасній історії, загалом невідомо. Укріплюватись окупанти там продовжують досі.

Для порівняння: в Україні до недавнього часу за будівництво фортифікацій відповідали місцеві військові адміністрації.

За підрахунками [5] "Центру журналістських розслідувань", у 2022-му Запорізька ОДА витратила на будівництво укріплень близько 20 млн грн, у 2023-му році місцеві чиновники витратили на фортифікацію близько 98 млн грн

Враховуючи ці порівняно мізерні суми можна припустити, що мова йде про невеличкий обсяг робіт на фоні розмаху ворога.

У грудні 2023 року уряд виділив Запорізькій області ще 31,7 млн грн на укріплення. Тоді ж місцеві журналісти спитали голову області Юрія Малашка, як освоюватимуться ці кошти. Голова розповів, що вони "продовжують будувати" і будуть далі будувати у 2024-му.

"На той час вже стало остаточно зрозуміло, що контрнаступ ЗСУ зупинився, треба переходити до оборони. А ешелованих ліній оборонних укріплень на Запоріжчині фактично немає", - зазначало видання.

Замовники фортифікації

Для вирішення питань з будівництва фортифікації у листопаді 2023 року при Міністерстві оборони створили спеціальну робочу групу на чолі з міністром Рустамом Умеровим та віцепрем’єром Михайлом Федоровим. Група мала розробити правила будівництва укріплень для українських військ.

Вирішили, що на першій лінії оборони будівництво фортифікаційних споруд можуть здійснювати військові підрозділи, на другій-третій – Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури та обласні військові держадміністрації, що залучатимуть приватних підрядників.

Міноборони розробило постанову, яку в кінці грудня ухвалив Кабмін, яка ввела єдиний підхід у проєктування будівництва фортифікацій та розширила перелік органів, що можуть їх фінансувати.

До обласних адміністрацій додали Міністерство оборони, Державну спеціальну службу транспорту, Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури.

Як пояснюють в Мінобороні, ширше коло замовників надало можливість закривати потреби на фортифікацію швидше з державного та місцевих бюджетів.

Тоді ж Федоров розповів [6], що при робочій групі утворилась волонтерська бізнес-спільнота, що надаватиме меценатську допомогу в будівництві споруд на "найгарячіших" напрямках.

12 січня Кабмін виділив на зміцнення оборонних рубежів та кордону понад 2,6 млрд грн.

У 2023 році з резервного фонду на будівництво укріплень спрямував понад 1,7 млрд грн.

Які замовлення на зведення укріплень з’явились у Prozorro?

В електронній системі закупівель витрати на фортифікації зі зрозумілих причин – засекречені підряди. Замовники фортифікацій не розкривають даних про місцезнаходження та проектні особливості будівництва, не оприлюднюють їх кошторис. На закупівлі вказується лише замовник, інколи виконавець та загальний бюджет проєкту.

Наприклад, влітку Харківська ОДА звітувала в системі про секретні закупівлі будівельних робіт з укріплень на 382 млн грн.

У другій половині жовтня Чернігівська ОДА оприлюднила тендер на будівництво дев’яти опорних пунктів на території області, що межує з Білоруссю та Росією, на 343,72 млн грн.

У лютому цього року Харківська ОДА замовила будівництво фортифікацій на 2,02 млрд грн.

В той же час Донецька ОДА таких закупівель не проводила. За інформацією видання "Наші гроші", в області зараз риють траншеї кілька підрядників місцевої служби відновлення та розвитку інфраструктури.

Житомирська область у лютому оприлюднила підряд з будівництва фортифікації на 350 млн грн. Тоді ж у Рівненській області оприлюднили підряд на майже 1 млрд грн на укріплення, що будуть возводити два роки, до кінця 2025-го. Підрядника не вказують.

Фото з відкритих джерел

«Аргумент» [7]

На цю тему: