Чи зможе "Лінія дронів" зупинити просування росіян

Важная новость

"Задача мінімум – повністю зупинити просування ворога. А там уже подивимось, що буде далі", – відповідає на запитання про пріоритети проєкту "Лінія дронів" один зі співрозмовників УП [2], дотичний до її запуску. Він говорить про зупинку "другої армії світу" без тіні іронії чи натяку на посмішку. Тобто це не жарт, а реальне завдання для тих підрозділів, які увійшли в "Лінію".

Зібрані в проєкті 20-ий окремий полк "К-2", 414-а бригада "Птахи Мадяра", 429-ий полк "Ахіллес", 427-ий полк "Рарог" та полк "Фенікс" – це п'ять зовсім різних історій.

У них різні командири, різні підходи до ведення війни, різна філософія і власний стиль комунікації. Але всі мають одну спільну рису – вони народжені цією війною, і саме їхні відкриття і еволюція тактики в застосуванні БПЛА визначали, що таке сила дронів.

2 лютого 2025-го року командири згаданих п'яти підрозділів вперше випустили спільне відеозвернення та закликали долучатись до проєкту, який так і називався – "Сила дронів".

9 лютого, за тиждень після презентації у президента Володимира Зеленського, "Сила" перетвориться на "Лінію дронів" [3].

Відтоді минуло три місяці, але про нову ініціативу досі обмаль інформації, не кажучи про її результати. Тож "Українська правда" вирішила з'ясувати, як виник задум, у чому його головні задачі, як відбирали учасників, чому проєкт реалізують не Сили безпілотних систем та у що може перерости "Лінія дронів".

Три спроби провести "Лінію"

Вперше про щось схоже на "Лінію дронів" в українському командуванні задумались ще наприкінці 2023 року.

"Ще був Залужний, йому презентували подібну концепцію. Тоді ми уже пройшли шлях від перших екіпажів-ентузіастів до рот і батальйонів безпілотних систем. Головкому все сподобалось, всі були за. Але накази про запуск підписати не встигли, а тоді одразу Залужного замінили", – пригадує один із співрозмовників, який дотичний до проєкту весь цей час.

Після заміни головкома 8 лютого 2024 року в армії почалась велика кадрова ротація, ворог готувався до наступу на нових напрямках, тож новому головкому Олександру Сирському перший час було не до запуску нових проєктів.

Паралельно з приходом нового головкома в ЗСУ реалізували інший важливий задум – створення окремого роду військ – Сил безпілотних систем (СБС). 6 лютого 2024 року президент доручив Кабміну утворити цю структуру. 10 червня командувати новими силами призначили полковника Вадима Сухаревського, який до того був заступником головкома.

Всі, хто займалися безпілотниками, сподівалися, що саме СБС стануть єдиним центром впровадження проєктів, які будуть розвивати війну дронів.

"Фактично одразу після призначення Сухаревського було перше рішення Ставки про початок "Лінії дронів", і нічого не вийшло. В СБС тоді вирішили, що вони будуть пріоритетно займатися оперативною глибиною (60–100 км), розвивати глибинне ураження, а передній край на тактичну глибину до 10–15 кілометрів їх не цікавить", – розповідає один зі співрозмовників УП в керівництві Сил оборони, переконуючи, що СБС спершу самі відмовились від "Лінії".

Врешті Сухаревському було важко одразу включитись у масштабні проєкти, адже з перших днів приходу в команду головкома у нього намітився ключовий конфлікт на посаді – з самим Сирським. Останній не був у захваті від того, що йому призначили не його людину з середовища вищого командування, а комбрига "з низів".

Армія – доволі закрита ієрархізована система зі своїми неписаними правилами. Тож верхівка командування вирішила спершу трохи провчити "вискочку" Сухаревського, який опинився на горі вертикалі з волі президента, оминаючи усталену систему просування кар'єрною драбиною.

Саме тому командувач захищав концепцію роботи СБС у головкома разів зо десять, а захистив тоді, коли про неї згадали на Ставці за присутності президента. Тому ж у перші місяці роботи замість того, щоб створювати новий рід військ, Сухаревського відправили у "заслання" назад на фронт тощо, тощо.

Тобто в нового роду військ на початку не було особливого бажання займатися саме переднім краєм поля бою, а через апаратні ігри дуже скоро не стало і вільного часу для цього.

На запитання, чому "Лінією дронів" не командуватиме Сухаревський, керівники підрозділів, що увійшли в цей проєкт, відповідають УП, що їм цей вибір абсолютно зрозумілий. Адже троє з п'яти підрозділів до того, як стати окремими полками, були частиною Сухопутних військ: "Ахіллес" вийшов із 92-ої бригади, "Рарог" – із 24-ої, "К-2" відокремився від 54-ої.

54-а бригада, яка нині воює на Сіверському напрямку, за даними УП, наразі найбільше потерпає від виходу зі свого складу сильного підрозділу БПЛА. Їхній піхоті стало суттєво складніше на позиціях.

Розуміння того, що "Лінію" можна створити в "сухопутці", визріло в трикутнику "уряд – командування ЗСУ – командири безпілотних підрозділів" десь під кінець 2024 року.

"Тоді порахували, що найбільше сильних підрозділів БПЛА перебуває в підпорядкуванні Сухопутних військ. З командирами цих підрозділів поговорили, хтось погодився, хтось відмовився, але кістяк склався і можна було починати", – пригадує співрозмовник УП в "сухопутці".

Проєкт запустився із третьої спроби на початку 2025 року: з'явилося нове рішення Ставки, яке робило відповідальним за "Лінію дронів" саме командувача Сухопутних військ генерал-майора Михайла Драпатого.

Нарешті визначився склад підрозділів, сформувалась команда підтримки з людей в Міноборони, Мінцифри, "сухопутці". Єдиним нерозв'язаним питанням залишалось те, для чого ж було створювати окреме командування Сил безпілотних систем, якщо найкращі безпілотні підрозділи вони не охоплюють?

"Ми самі цього не розуміємо. Але схоже на те, що СБС створювали, щоб у президента були красиві медійні приводи. Зараз "Лінію дронів" так само створили. Чи вплине це на хід війни, побачимо. Але картинка гарна", – розводить руками співрозмовник УП в СБС.

Що таке "Лінія дронів": масштабування найкращих

"Лінія дронів" постала як наслідок цифровізації війни нового типу.

Спершу в армії запровадили систему ситуативної обізнаності "Дельта". Згодом на її базі запустили проєкт "Армія Бонус" у Силах оборони, відому широкому загалу під назвою "єБали". Його суть полягає у тому, що безпілотним підрозділам за підтверджене ураження сил ворога нараховують бали, які можна обміняти на додаткові дрони та іншу зброю для свого підрозділу.

"Цей проєкт з бонусами створив критичну масу даних. Ми нарешті отримали точні цифри, підтверджені мінімум двома відео, про масштаби роботи наших підрозділів і втрати ворога. Але головне – ми змогли виявити, хто реально ефективний на війні. І там було багато несподіванок. Наприклад, саме цей рейтинг відкрив для всіх підрозділ "Фенікс", який виявився стабільно в топі за кількістю ураження", – розповідає УП один із відповідальних за "єБали".

Тому, коли постала потреба відібрати підрозділи в "Лінію", то досить просто було відкрити рейтинг у "Дельті" і обрати найефективніших.

"Наша задача – не вигадувати велосипед, а дати найкращим підрозділам стати ще кращими. Ми масштабуємо тих, хто пройшов від взводу до полка чи бригади БПЛА. Вони і так вміють воювати, треба лише допомогти їм. Ну і ми так само масштабуємо командирів: бо одна річ командувати ротою, а зовсім інша – вирости в кілька разів до полка. Для командирів це теж величезний виклик", – пояснює в розмові з УП один із активних учасників запуску "Лінії".

"Ми по факту зміцнюємо таку нову армію в старій армії. Всі ці підрозділи виросли самі з кількох екіпажів, їхні командири не мають стосунку до "старої" армії, і зараз через цю систему балів і такі проєкти, як "Лінія", вони ще отримали можливість розвиватись не через зв'язки в якійсь групі генералів, а через свою ефективність", – додає інший співрозмовник УП, дотичний до "Лінії".

Доктринально проєкт – це теж щось зовсім нове. Як пояснюють люди в командуванні Сухопутних військ (КСВ), на фронті ворог може просуватись лише там, де йому вдається протискати слабші підрозділи. Умовно кажучи, якщо на якійсь ділянці фронту стоїть Третя штурмова, то командування може не боятися, що там буде провал в роботі РЕБ, не літатимуть свої дрони чи будуть ще якісь великі негаразди.

"Але у всіх успішних підрозділів на флангах стоять слабші придані чи суміжні частини, де командири не дуже спішать розбиратись, що воно за нова війна. І там ворог їх протискає. А коли сипеться на фланзі слабкий підрозділ, то сильний теж мусить відступати, щоб ворог не зайшов йому в тил.

Задача "Лінії дронів" – стати "другою лінією" саме за слабшими піхотними підрозділами і таким чином тримати лінію фронту", – пояснює співрозмовник УП з команди проєкту.

Військові й аналітики розрахували необхідну кількість екіпажів FPV, Mavic'ів, великих бомберів і розвідувальних БПЛА на кожний кілометр фронту, щоб їх було достатньо для повної зупинки ворога.

"Раніше всі наші підрозділи вели такий кочовий спосіб життя. Їх постійно кудись перекидали, затикали ними якісь дірки. Зараз задумка в тому, щоб ці полки і бригада "осіли" на якомусь одному відрізку фронту і стали там стабілізуючою силою. Бо коли у нас десь стоїть якась бригада, потім її змінюють на іншу, то там завжди спочатку провал і великі проблеми, поки все налаштують.

А так, коли наші підрозділи постоять в одному секторі тривалий час, то РЕБ буде знати, де і як працювати, пілоти вивчать місцевість і через це працюватимуть ефективніше. Врешті вони почнуть навчати лінійні бригади перед собою і потрохи розширювати "свою" ділянку фронту", – пояснює задум "Лінії" один із її розробників.

Тож із часом кожен підрозділ "Лінії дронів", як і майбутні корпуси, мають воювати на одному сталому відтинку фронту.

Це допоможе полкам, по-перше, воювати на своїх, завчасно підготовлених позиціях, по-друге, ідеально вивчити противника й системно завдавати йому вогневе ураження, пояснює УП командир "Ахіллесу" Юрій Федоренко.

Ймовірно, підрозділи "Лінії дронів" не розтягуватимуть по всіх 1200 кілометрах активного фронту, а концентровано поставлять на його найважчі напрямки. Тобто на Харківщину, Луганщину та особливо Донеччину.

"Лінія" на землі: що змінилось для самих підрозділів

"Із запуском "Лінії дронів", по-перше, ми всі п'ятеро почали розширюватися, по-друге, у нас змінилося забезпечення – нам виділили додаткові кошти з бюджету. На кожен з полків – по 4 мільярди гривень, якщо я не помиляюся, на "Птахів Мадяра" – 6 мільярдів. Також змінилося забезпечення боєприпасами, комплектування людей. У всіх базова військова підготовка зараз 45 днів, а в нас – 30. Двері в усі навчальні центри, школи пілотування для нас відкриті в позачерговому порядку", – розповідає УП командир "Феніксу" Дмитро Олексюк.

Такі переваги для підрозділів стали можливими, бо одна із задач "Лінії дронів" – утворити міцні горизонтальні зв'язки між найсильнішими підрозділами БПЛА та масштабувати їхній досвід на всю армію.

Не менш важливе завдання усіх підрозділів "Лінії" – захист власної піхоти. У Силах оборони порахували, що більшу частину противника знищують в 5-кілометровій зоні від лінії зіткнення. Тепер стоїть задача відсунути цю позначку хоча б до 10 кілометрів, а бажано – до 15–20 кілометрів, щоб знищувати ворожу піхоту ще на моменті її підвезення до позиції.

Також є план максимум – з часом уражати противника на глибині 50 кілометрів від переднього краю.

Ці позначки військові називають так званою kill zone – зоною ефективного ураження противника за допомогою безпілотників.

"Kill zone – це зона глибиною 50 кілометрів, яка ділиться на сектори: 5–10 км, 10–15 км, 10–20 км, 20–50 км. У кожній ділянці працює свій екіпаж розвідки, який одразу буде передавати сигнал на нанесення вогневого ураження. Так ми маємо не допустити пішки та на гусеничному транспорті ворожу піхоту, перебити їхню логістику, знищити артилерію, працювати по логістиці тилів і системах ППО", – пояснює УП принцип роботи kill zone командир "Рарогу" Олег Гуйт.

"На глибині 5 кілометрів взагалі не має бути противника – там усе буде заміновано. На 10 кілометрах вибиваємо всю логістику, на 15 – вибиваємо арту. Увесь час працюють розвідувальні крила, які шукають логістичні розв'язки противника", – додає Дмитро Олексюк з "Феніксу".

Побудова ефективної kill zone передбачає не лише оперативне відпрацювання по рухомих цілях – наприклад, бронемашинах з російською піхотою, а й також знищення будь-яких укриттів перед українськими позиціями. Тобто хат, підвалів, руїн, у яких зможе закріпитися противник, пояснюють УП військові.

"Ми контрнаступати не будемо, тому, якщо ми хочемо робити kill zone, це все треба знищити", – розповідає УП один зі співрозмовників, який нині стоїть в обороні на Новопавлівському напрямку.

Чи змінюється із запуском "Лінії дронів" щось для пересічного військовослужбовця "Рарогу" чи "Птахів Мадяра"? Технічно – ні.

"Мавікісти" так само літатимуть на розвідку над російськими посадками, оператори FPV – ганятимуться за ворожими піхотинцями, пікапами та бронею, пілоти та інженери "Вампірів" скидатимуть вночі боєприпаси на російські укриття.

"Нам взагалі не цікаві медійні проєкти (на кшталт "Лінії дронів" – УП), ми не вилазимо з цих грьобаних посадок. Ми і до цього постійно набирали людей. Коли я прийшов, у моїй роті було 4 ударних групи, а зараз їх уже 13. Ми постійно беремо більший азимут і ширшу смугу роботи. Єдине, що нам заважає, так це погода", – розповідає УП оператор FPV одного з підрозділів "Лінії дронів".

Той, хто справді має відчути на собі результат роботи "Лінії дронів" й особливо ефективно вибудуваної kill zone, то це українська піхота.

Втім, про результати можна буде говорити тоді, коли кожен із підрозділів розгорнеться до полку і займе відведену йому смугу фронту.

Умовним дедлайном повноцінного запуску цього проєкту, зазначає Олег Хасан з "Рарогу", є кінець 2025 року.

Обрати свій підрозділ зі складу "Лінії дронів" і долучитися до нього можна тут [4].

* * *

Великою мірою "Лінія дронів" нагадує інший рекрутинговий проєкт під егідою Офісу президента – "Гвардія наступу". У межах цього проєкту, так само з великою промокампанією й масовими СМС-повідомленнями, у Нацгвадії напередодні наступу 2023 року розширили та доукомплектували дев'ять штурмових бригад.

Попри те, що "Гвардія наступу" так і не зіграла ключову роль у наступі 2023-го року, їхнє тогочасне масштабування, додаткова техніка та збільшення рівня свободи в діях командирів конвертувалися у суттєве посилення НГУ.

Наприклад, бригада "Буревій", яка зазнавала великих втрат й мала проблеми за часів оборони Сіверськодонецька в 2022-му, змогла вирости до потужного підрозділу, який нині ефективно стримує росіян на Куп'янську. А "Хартія" взагалі стала основою одного з двох майбутніх корпусів НГУ.

В "Лінії дронів" теж є всі шанси стати історією успіху.

Щоправда, станом на зараз, після лише трьох місяців реалізації проєкту, більшість із задуманого залишається тільки розрахунками і гіпотезами. Підрозділи не встигають так швидко масштабуватись. Тому співрозмовники УП переконують, що "Лінія" ще далека від того, щоб повністю розкрити свій потенціал.

Але уже є наочні індикатори того, як участь у проєкті впливає на результати підрозділів. Наприклад, бригада "Птахи Мадяра" за три місяці зібрала більше нових екіпажів, ніж деякі старі підрозділи за три роки війни. Як наслідок – "Мадяри" в останні місяці беззаперечно лідирують у рейтингу "єБалів".

"Якщо порівняти перший місяць, коли ці бали запровадили, і зараз, то "Мадяр" виріс у три рази! Ми зараз шукаємо, як стимулювати інші підрозділи, щоб залишалась конкуренція", – розповідає співрозмовник УП в команді "Лінії".

"Конкуренція підрозділів – це наш двигун прогресу. Тому ніхто не збирається уніфікувати те, як вони воюють. Нам навпаки треба, щоб вони конкурували, шукали нові технологічні рішення і покращення. А за рахунок постійної горизонтальної взаємодії ці відкриття будуть миттєво поглинатись іншими командами", – додає співрозмовник УП в КСВ.

«Аргумент» [5]

На цю тему: