Чому «лінія Пригожина» і «зуби дракона» росію не врятують

Важная новость

В очікуванні контрнаступу ЗСУ Росія підготувала близько 1500 кілометрів укріплень на анексованих територіях та у прикордонних областях.

Про те, що з'ясували незалежні військові аналітики, вивчивши супутникові знімки, йдеться у статті видання Meduza [2].

Готуючись до наступу України, російська армія збудувала велику систему оборонних рубежів. Вона простяглася від західного краю Криму до кордону Росії та Білорусі (щоправда, не завадила «диверсантам» атакувати Білгородську область 22 травня) — таких висновків дійшли незалежні військові експерти та журналісти міжнародних видань, які вивчили супутникові знімки. "Медуза" зібрала головні висновки цих досліджень.

У Криму траншеї з'явилися навіть на пляжах

Про проведення фортифікаційних робіт в анексованому Криму глава республіки Сергій Аксьонов говорив ще у листопаді 2022 року. Судячи з даних аналізу, проведеного журналістами The Washington Post та військовими експертами, російська армія відтоді справді змогла побудувати інженерну систему оборони на півострові. Так, уздовж узбережжя Євпаторії простяглися лінії траншей та бункерів, в окремих місцях встановлені позиції артилерії. Прямо на пляжах міста розміщені «драконячі зуби» — на випадок висадки морського десанту з бронетехнікою. Втім, експерти вважають її малоймовірною: як пише The Washington Post, український флот надто слабкий для проведення подібних операцій, а основні сили задіяні на інших напрямках.

Особливу увагу російські війська приділили посиленню оборонних рубежів на Перекопському перешийку та Чонгарській протоці. За даними OSINT-аналітика Бреді Африка, окопи вириті вздовж Північно-Кримського каналу від Вірменська до Джанкоя; в окремих місцях на супутникових знімках видно лінії «драконячих зубів». Аналогічні укріплення прикривають і Керч із заходу — мабуть, на випадок, якщо українцям вдасться просунутися углиб півострова.

Нові укріплення навесні з'явилися і на лівому березі Дніпра — туди російські війська відступили після втрати Херсона на початку листопада 2022 року.

ЗС РФ збудували укріплення в Запорізькій області в районі Токмака та Мелітополя

Токмак і Мелітополь вважаються однією з ймовірних цілей настання ЗСУ: захоплення цих міст дозволить перерізати лінії постачання російських військ із Криму та порушити зв'язок із російським угрупуванням у Донецькій та Луганській областях.

Для прикриття окупованої частини Запорізької області, включаючи околиці Мелітополя, росіяни збудували одразу кілька оборонних ліній на смузі завдовжки 25–30 кілометрів від передової до Токмака. Про це свідчить аналіз, проведений незалежним військовим експертом Пасі Паройненом. Основні укріплення зосереджені у районі міста Токмака. Першу лінію займають вогневі точки, спостережні пости та розташовані окремо траншеї взводних опорних пунктів.

Зважаючи на все, російські війська розраховують у разі настання ЗСУ відійти з цих позицій на основну оборонну лінію на відстані п'яти кілометрів від лінії фронту. Тут Паройнен та журналісти BBC виявили суцільну лінію траншів. За нею - зона розташування артилерії та позицій для бронетехніки: вона потрібна, щоб прикрити передові позиції вогнем по наступних.

Ще більш серйозні укріплення російські війська звели на відстані 10 кілометрів від лінії фронту, обладнавши протитанкові рови, загородження з «драконячих зубів» та траншеї. Тут же росіяни могли замінувати поля, припускає Марк Кансіан з американського Інституту стратегічних і міжнародних досліджень: вони можуть уповільнити темп просування ЗСУ і дати час, що обороняється, для перегрупування на нових рубежах.

Траншеї вириті і на північних підступах до Токмака, а на захід від міста, вздовж траси Е-105 збудовані протитанкові рови. Траса йде від Мелітополя до лінії фронту та дозволяє російським військам швидко перекидати підкріплення та боєприпаси. Також російські війська звели укріплення навколо аеродрому Бердянська за 120 кілометрів від Мелітополя — ймовірно, на випадок повітряного десанту.

Російські війська добудували «лінію Пригожина» у Луганській області та зміцнили систему оборони навколо Донецька

Новини про те, що ПВК Вагнера будує оборонні рубежі на Луганщині, з'явилися в жовтні 2022 року — ці укріплення називають «лінією Пригожина». Проте пізніше обладнання траншей та протитанкових загороджень довелося призупинити через погану погоду — за даними аналізу військових аналітиків, будівництво відновили на початку року.

Укріплення з'явилися на флангах російського угруповання в районі Соледара, під Сватово та Кремінною — тут зупинився осінній контрнаступ ЗСУ, під час якого українці звільнили окуповані райони Харківської області, і під загрозою опинилося угруповання російських військ у районі Сєвєродонецька та Лисичанська.

Нові траншеї з'явилися на північ від Донецька, в районі сіл Ольгинка та Єгорівка. У районі Зайцева біля лінії фронту свіжі укріплення перетинаються з окопами, виритими ще 2015 року.

На зміцнення на кордоні з Україною витратили понад 10 мільярдів рублів. Але «диверсанти» легко їх оминають

Російські укріплення простяглися і вздовж кордону з Україною в Курській, Білгородській та Брянській областях, проте це не заважає збройним угрупованням, яких влада РФ називає «українськими диверсантами», атакувати прикордонні міста, селища та села.

Вранці 2 березня, за даними місцевої влади, близько 50 озброєних людей увійшли до села Любечани та Сушани Брянської області — відповідальність за напад узяв на себе «Російський добровольчий корпус». До вечора у ФСБ заявили, що «противника було видавлено на територію України, де по ньому завдано масованого артилерійського удару». Українська влада заперечувала причетність до нападу і назвала подію «класичною провокацією». При цьому ще в лютому губернатор Брянської області Олександр Богомаз звітував про «передовий досвід зміцнення кордону в надстислий термін», а секретар генради «Єдиної Росії» Андрій Турчак, який відвідав регіон, запевняв, що через оборону «миша не проскочить».

Ситуація повторилася 22 травня у Білгородській області. Місцева влада заявила, що до села Грайворонського міського округу увійшла «диверсійно-розвідувальна група ЗСУ». Телеграм-канали повідомляли про бої у населених пунктах Глотове, Козинка та Гора-Поділ. Відповідальність за «вторгнення» взяли він «Російський добровольчий корпус» і легіон «Свобода Росії». Пізніше Міноборони Росії прозвітувало про вбивство 70 «диверсантів».

"Нова газета Європа" 23 травня з посиланням на джерела у Збройних силах РФ повідомила, що до Білгородської області стягнули сили мотострільців та загони спецназу загальною чисельністю п'ять тисяч людей. Крім того, за словами В'ячеслава Гладкова, у регіоні сформовано семеро батальйонів тероборони — за російським законом бійці не можуть носити зброю, але Гладков сказав, що хоче вирішити це питання.

Як диверсантам вдається обходити зміцнення на кордоні з Україною, влада не уточнює. Проте на супутникових знімках, опублікованих Бреді Африком, видно, що між КПП «Грайворон» та самим містом лише два дрібні опорні пункти та «диверсанти» могли пройти там, де укріплень майже немає.

27 лютого 2023 року міністр будівництва Білгородської області Оксана Козлітіна повідомила, що в регіоні звели «засічну межу» вартістю близько 10 мільярдів рублів. Губернатор регіону В'ячеслав Гладков запевняв, що вона збудована «якісно». Білгородські ЗМІ з посиланням на свої джерела повідомляли про те, що до копання траншів примусово залучали бюджетників.

Зведення оборонних рубежів могло стати приводом для конфлікту між владою регіону та керівником ПВК Вагнера Євгеном Пригожиним. Видання «Верстка» з посиланням на джерело в уряді регіону повідомляло, що білгородська влада нібито відмовилася фінансувати роботу структур Пригожина над обороною області. За словами джерела, представники бізнесмена запропонували проект на кілька мільярдів рублів — із укриттями, які співрозмовник «Верстки» порівняв із готелями. Але влада вирішила зводити бункери самотужки.

Головна вразливість нових укріплень у тому, що Росія не вистачає військових, які повинні їх контролювати

Незважаючи на те, що російські війська розгорнули масштабне інженерне будівництво ліній оборони на окупованих територіях та в прикордонних областях Росії, їм важко їх утримати, вважає австрійський військовий аналітик Томас Тайнер. Для наступу Україна сформувала близько двадцяти нових бригад, за силою це угрупування порівнянне з шістьма — вісьмома механізованими чи танковими дивізіями країн НАТО. Тайнер уточнює, що згідно зі статутами НАТО, щоб зупинити прорив такої кількості дивізій на фронті в 30 кілометрів, потрібно мати в трьох оборонних лініях 45 тисяч осіб, або 1,8 тисяч бійців на кілометр. Додатково потрібен резерв у 36 тисяч осіб на випадок, якщо противнику все ж таки вдасться зробити прорив.

У випадку, якщо ЗС РФ не знатиме напрямок головного удару ЗСУ, на 300 кілометрів південного фронту від Дніпра до Донецька їм потрібно буде забезпечити армію в 540 тисяч осіб (плюс той мобільний резерв у тилу, який можна швидко перекинути на цей напрям). На даний момент, за даними Тайнера (своє джерело він не називає), на південній ділянці фронту Росія має всього 90 тисяч чоловік.

Тому зараз довжина лінії фронту грає швидше на руку Києву, сказав Financial Times український військовий експерт Андрій Загороднюк. За його словами, російські війська розосередяться по всій оборонній лінії, і ЗСУ завжди зможуть знайти в ній слабке місце.

Давно відомо, що фіксовані оборонні лінії вразливі, це показав ще досвід Другої світової війни: лінії можна обійти чи прорвати, після чого їхнім гарнізонам доводиться відходити під загрозою оточення.

Вгорі: супутниковий знімок Maxar Technologies, на якому видно фортифікаційні споруди та «драконові зуби» біля села Медведівка у північній частині Криму. 11 лютого 2023 року. Фото: Maxar Technologies / AP / Scanpix / LETA

«Аргумент» [3]

На цю тему: