РФ почала застосовувати іранські безпілотники типу «Шахед» восени 2022 року (у z-середовищі їх називають «Герань», наголошуючи нібито на російському виробництві). На той момент це були буквально поодинокі БпЛА, а запуск 20 дронів вважався цілим роєм. Але «Шахеди» пройшли безліч етапів модернізації та стали серйозною зброєю для терору мирних мешканців. На них з'явилися камери, деякі екземпляри оснащують штучним інтелектом. РФ використовує різні бойові частини — фугасні, осколкові, термобаричні, що робить «Шахеди» більш небезпечними. БпЛА стали реактивними, у них збільшилася швидкість, дальність польоту та висота.

Крім того, що «Шахеди» стають небезпечнішими, Росія запускає їх дедалі більше. «Новини Донбасу», промоніторивши зведення Повітряних сил, порахували, що лише за два місяці літа на українські міста полетіли тисячі БпЛА. Жодна ніч чи день не обійшлися без дронової атаки.

Страждають від безпілотників і тилові, і прифронтові міста. Адже зазвичай Росія запускає їх з різних напрямків. Частину БпЛА подавляють засобами радіоелектронної боротьби. Частину збивають за допомогою зенітних ракетних установок чи авіації — при масованих атаках задіяні навіть літаки F-16. У містах працюють мобільні вогневі групи, але з огляду на кількість БпЛА цього недостатньо. А нові тактики РФ роблять «Шахеди» практично невразливими до засобів української ППО.

«Зараз ми можемо збивати “Шахеди” тільки в піке»

Якщо подивитися, як «Шахеди» летять, наприклад, до Києва під час масштабних атак, видно, що дрони рухаються цілими зграями з усіх напрямків по 10-15 штук. Вони залітають у місто практично щохвилини. Часто летять дуже низько або навпаки високо, тому збити їх нелегко.

«“Шахеди” будуть ускладнюватись, будуть збільшуватись їх можливості, вони літатимуть вище і нижче. Під час останніх атак “Шахеди” заходили один за одним з висоти 3,5-4 кілометри. Там мобільні групи нічого вдіяти не можуть. Навіть “Гепарди” (німецька зенітна самохідна установка — ред.) на такі висоти не б'ють, а це з зенітних у нас найбільш далекобійна зброя», — коментує авіаційний експерт Костянтин Криволап.

На таких висотах та швидкостях підловити дрон практично неможливо. Тому останнім часом результативність збиття «Шахедів» знизилася.

«Мобільні групи зараз можуть бути хіба що на території об'єктів інфраструктури, щоб збивати “Шахед”, коли він переходить в атаку. Коли він підлітає до міста, то знижується і йде в піке. На цьому етапі мобільна вогнева група може його підловити», — каже керівник Центру підготовки операторів БпЛА «Крук» Віктор Таран.

Крім цього, під час останніх атак на міста заходу України дрони-камікадзе летіли територією Білорусі. Так «Шахеди» ланцюжком пересувалися, наприклад, у ніч проти 12 липня. Якщо РФ запускає БпЛА по такій траєкторії, українські сили не можуть їх збивати, адже тоді це буде, по суті, атака території Білорусі. Проте 14 липня білоруський гелікоптер збив один із дронів. Частина експертів пов'язує це з фактором присутності на той момент спецпредставника США Кіта Келлога у Києві. Деякі вважають, що так Білорусь нібито намагається частково дистанціюватися від співучасті у війні РФ проти України. ​​

Український військовий поряд із БПЛА «Шахед». Фото: Maks_NAFO_FELLA/X

Дрони-перехоплювачі врятують Україну?

Експерти кажуть: з огляду на загрози, саме боротьба з «Шахедами» має стати пріоритетним напрямом для України найближчим часом.

«Якщо ми не зупинимо цю напасть ефективними контрметодами, “Шахеди” планово знищуватимуть міста. Жодна ППО жодного міста не витримає такого масового нальоту, коли “Шахеди” злітаються з усіх боків і збираються по 70-80, а потім за одну мить атакують», — коментує військовий експерт Сергій «Флеш» Бескрестнов.

З початку липня в Україні все частіше говорять про дрони-перехоплювачі як нову зброю проти «Шахедів». 13 липня Володимир Зеленський заявив, що лише за тиждень ці БПЛА збили сотні російських дронів. Військові експерти здебільшого впевнені в успіху цього методу боротьби. Наприклад, Сергій «Флеш» Бескрестнов вважає, що перехоплювачі зможуть знищувати до 1000 БпЛА на добу ще на кордоні. Зенітні дрони, за словами аналітиків, збивають цілі на висотах. Мова про три і навіть п'ять кілометрів.

«Принцип той самий, як і у звичайного fpv-дрону. Він керується оператором, наводиться на “Шахед-136” для його перехоплення та в повітрі знищується. Це абсолютно самостійний засіб ураження, який запускається та керується оператором. Призначення його саме перехоплення “Шахед-136”», — коментує військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.

В українському Міноборони уточнюють, що в основі дронів-перехоплювачів штучний інтелект, який відповідає за наведення та адаптацію до змін тактики супротивника. Хоча військові аналітики кажуть, що саме те, як перехоплювачі поведуть себе при змінах тактики «Шахедів», поки що не ясно. Також практика покаже, як на них впливатиме погода, адже дощ, сніг, низькі температури можуть знизити ефективність.

«Плюс необхідна кількість операторів. Питання, як зенітний дрон себе проявить як самостійна одиниця, коли на кожен необхідний оператор. Тому це засіб поразки, який діятиме в комплексі з іншими засобами ППО», — каже Олександр Коваленко.

Так виглядають українські дрони-перехоплювачі ODIN Win_Hit. Фото: t.me_fpv_odi

Дрони-перехоплювачі, на думку аналітиків, стануть основною силою для боротьби з «Шахедами» максимум на найближчі шість місяців — доти, доки Росія за допомогою Китаю не знайде способу боротьби з ними. За підрахунками експертів, для захисту центральних тилових регіонів Україні необхідно щонайменше 10 тисяч перехоплювачів на початковому етапі. І приблизно 30 тисяч, щоб повною мірою наситити потреби сил безпеки та оборони. Наприкінці липня стало відомо, що допомагає з цими дронами колишній генеральний директор Google Ерік Шмідт. За інформацією медіа, 9 із 10 «Шахедів» збивають перехоплювачі компанії Swift Beat Шмідта.

П'ять мільйонів дронів від Росії — цілком реальна кількість

Наприкінці червня комісар Європейського Союзу з оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Росія може накопичувати до 5 мільйонів дронів. А керівниця Центру підтримки аеророзвідки Марія Берлінська впевнена, що вже 2026 року російські БпЛА літатимуть над тиловими українськими містами в режимі постійного полювання. Аналітики вважають такі прогнози цілком реальними, якщо йдеться не лише про «Шахеди», а про дрони взагалі.

«Україна минулого року оголосила, що виготовить п'ять мільйонів дронів, за фактом випустили два мільйони. Цього року анонсували десять мільйонів. Але Україна й досі не перевела частину економіки на військові рейки, а Росія це зробила. Вони мають колосальні державні замовлення на виготовлення БпЛА. Росія, очевидно, може зробити десять мільйонів і більше. Зараз стеля виробництва виключно у виробничих потужностях та в тому, як швидко та оперативно Китай готовий доставляти комплектуючі», — коментує Віктор Таран.

Завдяки КНР, за словами військових аналітиків, Росія суттєво наростила виробництво fpv-дронів. Нині противник застосовує їх від 800 до 1000 на добу. Рік тому ця кількість була майже втричі нижчою — до трьохсот.

«За рахунок Китаю вони змогли наростити застосування fpv-дронів, але масштабувати до нашого рівня в них не виходить через відсутність технічних і технологічних необхідних процесів. Тому ми поки що випереджаємо. Але те, що вони змогли так наростити застосування цих дронів, означає, що вони масштабуватимуть це, як і нальоти “Шахедів”, “Гербер” та пародій їх виробництва», — каже Олександр Коваленко.

БпЛА «Гербера» зроблений буквально з пінопласту. Його мета — відволікати засоби ППО, але останнім часом РФ встановлює на «Гербери» малопотужні бойові частини, що робить цей дрон також засобом терору.

Наслідки удару по центру міста Білозерське на Донеччині 30 травня 2025 року

Щоб збільшити виробництво «Шахедів» вдвічі, РФ потрібен щонайменше рік

Для прифронтових населених пунктів основною загрозою стали fpv-дрони, зона ураження яких розширюється.

«Ударні дрони в прифронтовій зоні не гидують ударами по цивільному населенню. Ми бачили такі приклади на Сумщині, де на автобусі було маркування, що там їдуть люди, але дрон по ньому вдарив. Наразі fpv літає на 20-30 кілометрів. Щодня ми фіксуємо, як вони вишукують цілі та атакують нашу логістику. Особливо це стосується дороги Краматорськ-Добропілля», — коментує Сергій «Флеш» Бескрестнов.

Експерт наводить статистику одного із медичних пунктів на Покровському напрямку. 50% поранень люди отримують від fpv. Здебільшого це цивільні. 30-35% травм завдано на лінії фронту, решта 65% — логістика. Логістика означає, що страждають саме мирні. Тактику терору ударними дронами щодо цивільних Росія розпочала з Херсона. Згодом масштабувала на інші регіони. Наразі дрони РФ можуть літати на відстані до 50-70 кілометрів. Крім цього, Росія застосовує малі форми БпЛА — «Блискавки», «Ланцети» або «Куби». Як розповів «Новинам Донбасу» військовий із позивним «Бетмен» із Північно-Слобожанського напрямку, Росія запускає весь спектр БпЛА, особливо на оптоволокні.

Щодо «Шахедів», то понад 700 дронів на добу, як було у липні, — це також не межа. Військові аналітики вважають, що Україна має бути готова до атак до 1000 БпЛА. Адже щомісяця РФ нарощує масштаби ударів по Україні. Це підтверджує моніторинг зведень Повітряних Сил. У липні РФ запустила майже на 4% більше «Шахедів» або імітаторів, ніж у червні. Проте такі масовані атаки в режимі нон-стоп, за даними голови української розвідки Кирила Буданова, поки неможливі. Адже Росія зараз може лише накопичувати «Шахеди», щоб потім ударити сотнями.

«Запуск п'ятисот “Шахед-136” на добу Росія не може потягнути. В неї такої можливості зараз немає. Не кажучи вже про тисячу. Згідно з повідомленням ГУР, нині середній показник виробництва 90 дронів на добу. Тобто вони мають наростити виробництво більш ніж удесятеро», — вважає Олександр Коваленко.

Експерти кажуть: щоб збільшити виробництво «Шахедів» навіть удвічі, Росії необхідно від року до півтора. Успішні нальоти українських дронів на підприємства в РФ збільшують ці терміни. Наприклад, 2 липня було пошкоджено завод «Купол» в Іжевську. Тим не менш, основні потужності з виробництва «Шахедів» знаходяться в Алабузі Республіки Татарстан.

Україна пішла неправильним шляхом у виробництві БПЛА

У нинішній війні використовується цілий спектр безпілотних літальних систем. Це дрони-перехоплювачі, ударні дрони малого та середнього радіусів дії, великі безпілотники для ударів у тил. Портал Defense Express писав, що зараз Україна виробляє понад 200 тисяч дронів на місяць. Таким чином, виробництво зросло на 900% на рік. Проте, якщо розбирати ці цифри за конкретними видами БпЛА, картинка більш песимістична.

«Де аналог українських “Шахедів”? Де український “Ланцет”? Так, у нас на лінії бойового зіткнення великий зоопарк дронів, але ця кількість до кінця не переросла в якість. Щоб ми переросли в якість, потрібно змінити підхід. Одна з причин, чому досі немає українського “Шахеда”, це те, що не зробили український аналог “Комети” (антени супутникової навігації, якими оснащують “Шахеди”, — ред.). Іронія долі у тому, що її виробники українці. Вони переїхали до Росії, бо свого часу в Україні не зацікавилися цим виробом», — коментує Віктор Таран.

За його словами, щоб Україна змогла кратно збільшити виробництво дронів, потрібно брати цільові команди та вливати у них великі державні кошти, давати держзамовлення на створення БпЛА. Але ціна такого цільового гранту має бути навіть не сто тисяч доларів, а набагато більше.

«Перевагу, яка у нас була 2022-го, на початку 2023 року ми втратили, бо Росія пішла, я вважаю, правильним шляхом. Вона почала масштабувати кілька видів дронів та їх нарощувати. Ми на першому етапі пішли правильно, народили зоопарк. Це треба було робити, бо коли немає нічого, треба створили. Але потім наприкінці 2023-го — на початку 2024-го треба було змінювати концепцію, робити акценти на трьох, чотирьох, десяти виробах у різних категоріях та їх масштабувати», — вважає Віктор Таран.

Ще одна важлива проблема, про яку вже згадувалося, — нестача операторів. Навчають їх у сертифікованих школах, які в Україні, наголошують аналітики, не фінансуються. Немає державної підтримки.

«Будь-яка людина в прифронтовій зоні не повинна почуватися в безпеці»

Чим масштабніші дронові атаки Росії, тим більше страждає людей. Тому військові аналітики вважають, що для цивільних потрібна нова система оповіщення. Насамперед це стосується прифронтових зон. Для тих, кого тривога застала у дорозі, варто встановити сітки безпеки чи спеціальні кишені, де люди зможуть сховатися.

«Будь-яка людина в прифронтовій зоні не повинна почуватися в безпеці. Якщо раніше, ще півроку тому абсолютно всі люди там понад 15 кілометрів від лінії фронту, це було абсолютно спокійно, то зараз це фактично терор», — каже Сергій «Флеш» Бескрестнов.

Що ж до тилових міст, то експерти насамперед радять цивільним не підходити до вікон під час атак.

«Триматися подалі від вікон під час роботи мобільних вогневих груп. Часто трапляються випадки, коли кулі залітають у вікна. Такі прецеденти є. Куля, випущена мобільними вогневими групами, може летіти багато кілометрів. Тому, якщо навіть ви не чуєте, як працює група, або чуєте її далеко, це не означає, що є безпека», — додає Сергій «Флеш» Бескрестнов.

Враховуючи, що БпЛА стають все більш небезпечними, найкращим варіантом під час тривог, звичайно ж, залишається укриття. Як і раніше, актуально, але не настільки безпечно під час обстрілів ховатися всередині квартир і будинків, заходити всередину будівель.

Санкції мають працювати

Чи можливо перешкодити Росії виробляти дрони? Частина експертів вважає, що такі інновації, як БпЛА зі штучним інтелектом РФ не зможе масштабувати через санкції. Тобто, це буквально поодинокі екземпляри. Якщо санкції працюють, то все нове від Росії — це лише пілотні проєкти чи прототипи.

«Шансу на їх існування або на те, що все це можна застосувати до сотень тисяч одиниць, не має статися. Для цього є обмеження на постачання тих чи інших компонентів на територію країни-агресора. І якщо правильні інструменти працюють, то ми не побачимо масового застосування ворогом будь-яких інновацій, які вони копіюють», — коментує співзасновник компанії DroneUA Валерій Яковенко.

Тим не менш, навіть у російських «Кометах» знайшли іноземні комплектуючі. РФ вдається обходити санкції та закуповувати товари за кордоном. Не кажучи вже про допомогу від Китаю та Ірану.

«Ворог не інвестує у глибокі ланцюжки постачання. Не інвестує у створення певних технологій, що масштабуються. Він дуже залежить від імпорту комплектуючих з інших країн. Потрібно працювати з країнами, які постачають обладнання та порушують санкції. Розкривати всі логістичні ланцюжки, демонструвати це країнам, які відкрито заявляють про відсутність підтримки РФ», — наголошує Валерій Яковенко.

Іноді, за словами Яковенка, уряд все ж таки бореться з компаніями, які допомагають Росії. У тому ж Китаї найчастіше це приватні структури, які мають виключно фінансові цілі. Проте, зважаючи на темпи виробництва безпілотників, глобально ситуацію ця боротьба поки що не змінює.

Що таке «стіна дронів»

У середині липня російський безпілотник через територію Білорусі залетів у повітряний простір Литви. Питання захисту від БпЛА стає для країн Євросоюзу дедалі актуальнішим. У травні минулого року стало відомо про створення «стіни дронів». Це ініціатива Латвії, Литви та Естонії, а також Польщі, Фінляндії та Норвегії. Якщо більш спрощеною мовою, то, за словами аналітиків, йдеться про ешелоновану систему протидії російським БпЛА. Вона включає засоби радіоелектронної розвідки та протидії.

«Від засобів радіоелектронної боротьби до засобів, які здатні завдавати кінетичної поразки — дрони-перехоплювачі чи зенітні комплекси. Плюс це побудова фізичного захисту об'єктів за принципом габіонів. Це такі величезні кулі, набиті піском і різними цікавими засобами, щоб коли дрон влітає, воно фізично захищало», — каже Віктор Таран.

Військові аналітики вважають подібні ініціативи своєчасними, адже метою наступної атаки з боку Росії можуть стати країни Балтії. І якщо війна буде масштабуватись, РФ використає інші тактики. Вже не буде танкових колон, як у 2022 році. Буде комбінований удар, де дрони відіграють ключову роль.

Зображення вгорі: битий Shahed-136/131 у Вінницькій області.

«Аргумент» [3]

---

На цю тему:

• Реактивні «шахеди»: загрози та протидія [4]
• Юрій Касьянов: Як захистити небо [5]
• Чому наші українські міста стають беззахисними перед масовими нальотами "Шахедів" [6]