Реактивні «шахеди»: загрози та протидія

Версия для печати

Сергій Бескрестнов (Флеш), фахівець і консультант Сил оборони з радіотехнологій, повідомив у соцмережах, що росіяни два дні поспіль застосовували проти нас «шахеди» з реактивним двигуном. «На жаль, тепер ми з вами дізнаємося новий нічний звук — звук реактивного «шахеда». Це відповідь противника на успіх наших зенітних дронів», — написав він.

Такий безпілотник швидший, а тому небезпечніший, ніж уже звичні моделі камікадзе — під час атак на Україну їх фіксували і раніше, зокрема в січні 2024-го, але то був одиничний випадок. А в ніч проти 30 липня над Україною зафіксували до восьми реактивних «шахедів», заявив речник Повітряних сил України Юрій Ігнат у марафоні «Єдині новини». У ніч на 31 липня, ймовірно, теж були такі БпЛА, сказав він. Тож наразі може йтися про як мінімум дрібносерійне виробництво нових БпЛА, а якщо Росія не пошкодує грошей і зусиль — то й повноцінне масове. Про нову загрозу розповідає видання LB.ua.

Що відомо про реактивні «шахеди»

Ударний безпілотник Shahed-238 — продукт іранського Університету аерокосмічних наук і технологій «Ашура», презентований російській делегації в листопаді 2023 року. Нещодавно портал «Мілітарний» писав про оприлюднену технічну документацію, яка дає уявлення про характеристики цього БпЛА. Він має дальність польоту 1000 км (в інших документах — 2000 км), може підніматися на висоту до 9000 м і рухатися зі швидкістю до 600 км/год. Поширений Shahed-136, або «Герань-2» з поршневим двигуном має дальність польоту до 1000 м, висоту до 4000 м і швидкість близько 185 км/год. Довжина реактивного виробу — 3,5 метра, розмах крил — 3 метри. Він важчий за Shahed-136 — 370 кг злітної маси проти 200 кг, але бойова частина обох моделей однакова — 50 кг (хоча Мілітарний повідомляв, що росіяни вже можуть збільшувати її до 90 кг).

У лютому ГУР довідалося, що Росія налагоджує виробництво власного аналога Shahed-238 — «Герань-3» з малогабаритним турбореактивним двоконтурним двигуном Tolou-10/13. Це мало б забезпечити швидкість польоту до 550–600 км/год і дальність 2500 км, що зробило б безпілотник маловразливим для традиційних мобільних вогневих груп, оснащених стрілецьким озброєнням, і дронів-перехоплювачів з електричними двигунами.

«Герань-3» надто швидко пролітає, на реакцію замало часу — і в цьому головна небезпека. «Фактично радіолокаційно він відображається як крилата ракета за параметрами польоту, тому що швидкість там може бути 500 плюс кілометрів на годину. Такі цілі перехоплювати можуть далеко не всі засоби, які ми сьогодні застосовуємо», — пояснив речник ПС.

Свіжий аналіз: попередні характеристики рекламні

«Герань-3» — копія іранського оригіналу — найімовірніше, все ж має 50 кг бойової частини, каже LB.ua авіаційний експерт Валерій Романенко. Форма безпілотника дещо інша у хвостовій частині, бо довелося її аеродинамічно перекомпонувати під реактивний двигун.

«Параметри, раніше озвучені медіа, рекламні», — вважає фахівець. Фізика процесу така, що 600–800 км/год такий БпЛА розвинути не здатен, максимум 400–450 км/год., більше не дозволяє аеродинаміка. Також навряд чи безпілотник долає заявлені раніше 2000–2500 км.

«Це абсолютно нереально, дальність мала б знизитися порівняно з Shahed-136, оскільки реактивний двигун споживає значно більше пального, ніж поршневий. Параметри швидкості покращують коштом дальності», — пояснює Романенко. Тож насправді дальність польоту становить 600–700 км (точно менше ніж 1000 км). Це залежить від потужності двигуна, про яку точно нічого ще невідомо.

Загалом існує ціла лінійка китайських двигунів для авіаційних моделей (а в «Герані-3» саме такий, а не авіаційний). Точніші дані може дати розрахунок аеродинаміки апарата, виконаний, наприклад, конструкторським бюро. «Він необхідний вже для того, щоб наші зенітні засоби могли пристосовуватися до їх збиття», — каже Валерій Романенко.

Росіяни постійно вдосконалюють «шахеди»

Співрозмовники LB.ua у воєнній розвідці кажуть, що ворог здійснив ряд важливих вдосконалень своїх БпЛА. Зокрема, РФ вдалося збільшити стійкість «шахедів» проти засобів РЕБ — вони використали захищені CRPA-системи (антени з контрольованою спрямованістю прийому) та збільшили кількість елементів антени з чотирьох до шістнадцяти.

Також на БпЛА з’явилися додаткові модулі, такі як LTE-модем, мікроконтролери та мінікомп’ютер. На окремих бортах виявили відеокамери, які в поєднанні з вказаними елементами дозволяють передавати відео і телеметрію на віддалені сервери, щоб збільшити ефективність атак, у тому числі щоб оператори противника швидше реагували на зміну ситуації.

Експерти розвідки зафіксували і зміни в конструкції БпЛА, скажімо, оснащення їх додатковими комплексами для застосування в умовах підвищеної вологості та холодного клімату.

Зазнають трансформацій і бойові частини. Окрім згаданої 90-кілограмової БЧ, експерти фіксують також використання бойових частин кумулятивно-осколково-запалювальної дії, а також тандемні бойові, щоб уражати захищені укриття.

Чим збивати: старі добрі ЗРК і винищувачі

Ударні дрони з реактивним двигуном наразі небезпечніші, бо мобільні вогневі групи і легкі ракети з лазерним наведенням не встигатимуть відреагувати, пояснює авіаційний експерт. 400–450 км/год — це половина швидкості крилатої ракети, що поза зоною їхньої досяжності. Група матиме кілька секунд, щоб виявити, ідентифікувати об’єкт, прицілитися і відкрити вогонь.

Доведеться застосовувати зенітну артилерію з оптоелектронним чи радіолокаційним наведенням (ракети з лазерним наведенням не впораються). По таких БпЛА зможуть працювати Gepard (німецька зенітна самохідна артилерійська установка) і легкі артилерійські зенітні системи (як німецькі комплекси Skynex і Skyranger). Добре працюватимуть ЗРК Avenger (американський самохідний ЗРК малої дальності, змонтований на шасі позашляховика HMMWV), німецькі IRIS-T і різні ПЗРК (американський Stinger, радянська «Ігла» тощо).

«Реактивний двигун дає добре теплове випромінювання, на порядок сильніше, ніж поршневий. Тому ракетні головки з інфрачервоним наведенням усіх типів будуть прекрасно реагувати», — каже Романенко. Навіть у межах міста можна було б визначити місця для стрільців із ПЗРК (хоч загалом і небажано збивати безпілотники над містами).

«Імовірно, доведеться витрачати на них повноцінні зенітні ракети. Хоча б на першому етапі, поки знайдуть якісь їхні вади», — каже експерт.

Можна буде застосовувати проти реактивних атак винищувачі, зокрема F-16, з ракетами малої дальності типу AIM-9 Sidewinder. Але лише тоді, коли безпілотники летітимуть на певній висоті.

На думку авіаційного експерта, «Герань-3» хоч і здатні теоретично піднятися на 7–9 км, та не робитимуть цього: це зумовить втрату дальності польоту через високе споживання пального. А якби тримали хоча б 1000 м висоти, це стало б справжнім подарунком нашій ППО. За таких умов і наземні радари, і радари літаків бачили б їхній рух з великої відстані на всьому маршруті й різні засоби, зокрема винищувачі, могли б вражати до 100 % безпілотників. Тому російські БпЛА рідко виринають на таку висоту і зазвичай літають на надмалих висотах — нижче за 200 м (а там на них чекають ПЗРК).

Неефективні проти реактивної новинки

Водночас неефективні системи лазерного наведення — наприклад APKWS, що перетворює некеровані ракети на високоточний боєприпас. А якраз їх досі вважали відносно недорогими й ефективними засобами для збиття ворожих дронів (а в січні 2025 року Сили оборони вперше знищили за допомогою такої системи крилату ракету).

Реактивні «шахеди» надто швидко пролітатимуть зону їхнього ураження, оператор не встигатиме впіймати об’єкт, натиснути на кнопку, щоб головка самонаведення його захопила, а ще ж ракеті треба час, щоб наздогнати безпілотник. Тож вони залишаться винятково для старих різновидів «шахедів».

Не вженуться за «Герань-3» і зенітні дрони-перехоплювачі. «Хіба що на зустрічних курсах, а навздогін точно ні. Та й на зустрічних шансів частки процента, надто висока швидкість зближення, навіть елементи ШІ не допоможуть підвищити ймовірність ураження», — міркує Валерій Романенко. А створювати з антидронів завісу — означає втрачати їх десятками задля мізерного шансу уразити. Тому деякі експерти, зокрема і Сергій Флеш, вважають, що розробка з реактивним двигуном лежала в росіян, як туз у рукаві, для часу, коли українські Сили оборони освоять зенітні дрони проти «шахедів» і настане час знову модернізувати їх.

«Загалом частина засобів ППО відпадають, але для іншої в боротьбі проти “шахедів” — тих чи інших — нічого не змінюється», — резюмує Романенко.

Але ще треба дослідити, чи вразливі «Герань-3» і Shahed-238 до засобів РЕБ, завдяки яким безпілотники збиваються з курсу і локаційно втрачаються. Росіяни вже значно вдосконалили стійкість «шахедів» до РЕБ, каже Романенко, але слід напрацьовувати практику їхнього глушіння. Стійкості досягають нарощуванням кількості периферійних патч-антен БпЛА, які відповідають за його зв'язок із супутниками через GPS. Щоб обдурити антену «шахеда» і відвести його від цілі, потрібно встановити джерела радіоперешкод з розрахунку n-1 (n — кількість патч-антен). Коли таких елементів CRPA-антени на ворожих безпілотниках розміщували всього по чотири, було досить установити три джерела радіоперешкод, щоб вони переконали його в правильності руху хибним, вигідним нам маршрутом. А коли справа дійшла до 8, 12 і навіть згаданих 16 елементів, таку кількість глушилок забезпечити вже значно складніше. Суть питання — які саме CRPA-антени ставитимуть на реактивні «шахеди».

Літатимуть масово хіба що наприкінці року

Реактивний двигун мінімум учетверо дорожчий, ніж поршневий: коштує 40–80 тисяч доларів, не 10–15. Це тягне за собою загальне здорожчання виробу, бо велика швидкість означає більші навантаження, певні вимоги до конструкції тощо. Проблем дістати необхідні обсяги таких двигунів РФ не має, вважає Валерій Романенко, досі від масштабування виробництва могла стримувати хіба що вартість БпЛА. Якщо і дешевші версії ефективні — навіщо платити більше? «Але зараз завдяки нарощенню обсягів виробництва вони хочуть зменшити вартість виробу, що наразі мінімум втричі вища, ніж у Shahed-136», — пояснює експерт.

Поки що можемо говорити про дрібносерійне чи навіть експериментальне виробництво, але в «Алабузі» заклали нові цехи і приміщення гуртожитків для робочої сили. «Імовірно, КНДР відправить туди своїх "рабів". Росіяни не дуже хочуть збирати “шахеди” — мати справу з епоксидними смолами й іншими шкідливими матеріалами», — каже Романенко.

За інформацією воєнної розвідки, у 2025 році ворог планує виготовити близько 40 тисяч ударних БпЛА типу «Шахед/Герань-2» і 24 тисячі хибних цілей (БпЛА «Гербера»). У найближчих планах ворога вийти на шість тисяч БпЛА на місяць.

Зображення вгорі: знешкоджений БпЛА попереднього покоління Shahed 136. Фото: Нацполіція

«Аргумент»

На цю тему: