До мене звернувся один журналіст, який розказав історію українського воїна. Даю текст.

- Сьогодні я хочу розповісти вам історію порятунку здоровʼя молодого українського військового - Віталія Крестенкова.

Віталій Крестенков захищає Україну з 14-го року. Тоді, під час першого нападу РФ на Україну, він був добровольцем на українському Донбасі, коли ще не було "ліній" та війська шли вперед. Він є учасником АТО, нагороджений різними відзнаками.

З початку россійської агресії проти України у лютому 2022-го року, коли літаки розбивали рідне місто, він зі своїм підрозділом знаходився в Харкові. Після авіаційного обстрілу, коли в/ч зазнала великих пошкоджень, частину підрозділу було передислоковано на інші напрямки війни - на Запорізький, Дніпровський та Донецький напрямки. Після лікування в госпіталі був направлений на ППД в місто Харків.

[2]

З самого початку бойових дій він відчув біль у лівому стегні. Пізніше його стан постійно погіршувався.

У серпні 2022го року він був направлений на лікування, під час якого в нього виявили двосторонній некроз кульшових суглобів.
ВЛК намагалася звільнити Віталія з військової служби, щоб зняти з себе відповідальність за його лікування.

Тільки завдяки його інформованості та свідомій громадянській позициї він зміг добитися признання його хвороби та подальше направлення документів, необхідних для лікування військовослужбовців закордоном.

З 15-го вересня по січень 2023 року він чекав відповіді від МОЗУ, з приводу його евакуації на лікування. Усі відповідальні інстанціі займалися тільки передачею його проблеми далі. Його змушували доказати, що його хвобора спричинена саме його військовою службою, хоча він - діючий військовий з 2016 року.

Віталію відмовили у фінансуванні його лікування усі державні інстанції та відомі фонди. Зокрема фонд Ахметова, Пінчука, Порошенка…

Причини відмови були різноманітні. Не та категорія пошкодження, не та категорія громадян, не надто важка хвороба.
Не допоміг також запит народного депутата України О. Бакумова до МОЗУ, КМС та МО України, щодо лікування у закладах держави.

Тим часом його стан дедалі погіршувався. За 4 місяці з моменту діагностики хвороби його стадія змінилась з 1-2 на 4-ту.
Додалися хвороби хребта та печінки, спричинені неможливістю нормально та правильно ходити, необхідністю постійно приймати знеболюючі препарати.

Лікарні у Львові, Києві, Одесі, Вінниці, Дніпрі та Харкові були згодні прооперувати Віталія, тільки якщо він сам купить собі ендопротези та медикаменти.
Ціна одного якісного ендопротезу в Україні наразі - близько 3-4 000 євро.

Слід пояснити, що ендопротезування суглобів, це дуже специфічна галузь сучасної медицини. Заміна суглобів може бути потрібна людям кожного віку. Часто заміни суглобів потребують військові, котрі отримали поранення або захворіли під час бойових дій. Нажаль в Україні досі немає програми ендопротезування для військових.
Також повністю відсутня програма реабілітації після операцій з ендопротезування.
Це може бути остеосинтез - заміна ліктьового суглобу, плеча. Це може бути кульшові суглоби, Це можуть бути коліно, гомілка чи стопа.
Одним реченням це - ендопротезування суглобів.

Ендопротези, які закуповує держава - зазвичай, призначені лише для людей похилого віку, оскільки їхня якість недостатня для того щоб імплантувати їх молодій людині (Віталію лише 32 роки).

У відчаї Віталій шукав допомогу також через друзів, які живуть за кордоном.

Ініціативна група у Німеччині знайшла інформацію про лікування українських військових через німецьке міністерство надзвичайних справ (Bundesamt für Bevölkerungschutz und Katastrophenhilfe).
За інформаціює німецького міністерства його згодні були брати на лікування. Потрібен був лише запит української сторони.

Це інформація одразу була передана українській стороні в МОЗ.
На що волонтери отримали відповідь, що Віталій не є у категоріях людей, котрим надається допомога у Євросоюзі.

Після подальшої переписки з українською та німецькою сторонами. Зʼясувалось що Віталія можна відправити на лікування у Німеччину та його документи були прийняті ще 15 вересня 2022 року, згідно постанови КМУ "Про направлення особи із складових сил оборони або сил безпеки, постраждалих у зв'язку з військовою агресією російською федерацією проти України" на лікування закордон.

Нажаль для цього потрібен тиск громадського суспільства. Адже робити такі запити без постійного тиску українська сторона відмовляється.

У січні 2023 року Віталія евакуювали на лікування у Німеччину.
Йому було зроблено одну операцію видатними фахівцями та він чекає другу операцію, подальше лікування та реабілітацію.

Мобілізованим після 24-го лютого військовослужбовцям зазвичай щастить меньше, ніж Віталію.
Частіше за все - їх просто списують за станом здоровʼя. Подальше лікування стає їх особистою проблемою.

Віталій сформував петицію до Президента України з проханням внести зміни до чинного законодавства та внести ендопротезування на рівні з протезуванням, за яким військовим та убд надається допомога.

Просимо підтримати цю петицію, адже наразі тисячі військових потребують допомоги, незважаючи на те, чи підходить їх хвороба до категорій МОЗ.

petition.president.gov.ua/petition/174338 [3]

Слава Україні!

Джерело: Михайло Ухман - військовий, журналіст; censor.net [4]

«Аргумент» [5]

На цю тему:

• Внутрішній фронт. Медична бюрократія проти поранених на фронті [6]
• Половина ветеранів, які зараз не служать, потребує матеріальної та медичної підтримки (ОПИТУВАННЯ) [7]