Кінець нейтралітету: як Австрія позбавляється російських шпигунів

13 березня Австрія оголосила про висилку двох російських дипломатів, чиї «дії не відповідають їхньому дипломатичному статусу». За останні два роки країна вказала на двері шістьом співробітникам МЗС РФ. Схоже, Відень поступово змінює своє ставлення до російських шпигунів. Раніше Австрія десятиліттями була одним із центрів радянського та російського шпигунства, диппредставництво завжди було повне кадрових офіцерів СЗР, ГРУ та П'ятої служби ФСБ. І коли після повномасштабного вторгнення всі країни вислали сумарно близько 700 російських шпигунів під дипломатичним прикриттям, Австрія до сьогодні вигнала лише чотирьох. Але ситуація змінюється: австрійська влада створила нове відомство по боротьбі зі шпигунством і стала серйозніше ставитися до діяльності російської розвідки.

Про це розповідає видання The Insider [2].

Російське кубло у Відні

Російське посольство у Відні розташоване у старовинному особняку на Райзнерштрассе, побудованому в 1872-1873 роках на замовлення банкіра Ізраїлю Симона. Після встановлення в 1924 дипломатичних відносин між СРСР і Австрією в особняку оселилося радянське посольство. 1938 року Австрія увійшла до складу нацистської Німеччини, і радянських дипломатів попросили на вихід. До закінчення війни в будівлі знаходився гуртожиток гітлерюгенда, а потім генконсульство Японії. У квітні 1945 року після звільнення Відня особняк знову зайняла радянська дипмісія. Вже тоді більшу частину дипсостава представляли вихідці зі спецслужб, а решта співробітників була у них у підпорядкуванні. У наші дні майже нічого не змінилося, і російське посольство, як і раніше, є ключовим центром російського шпигунства в Європі.

Будівля посольства РФ у Відні

На офіційному сайті посольства РФ в Австрії вказано лише 10 дипломатів, хоча під дахом особняка на Райзнерштрассі працюють 46 осіб із дипломатичними паспортами — і це не рахуючи технічний персонал, водіїв, кухарів тощо. З 2015 року дипмісію очолює германіст Дмитро Любінський, чий батько Євген Любінський багато років шпигував у Європі під «дахом» радянського зовнішньоторговельного підприємства «Автотракторекспорт» [3].

Дмитро Любінський

Здебільшого посольство займається пропагандою та піарить якийсь волонтерський рух «S.O.S. Донбас», яке ніби по всій Європі збирає гуманітарну допомогу: «Наш гуманітарний вантаж якраз є посланням, що не всі європейці проти Донбасу та проти Росії», — повідомила [4] голова організації Ганна Новікова.

Насправді основний кістяк «небайдужих» європейців складають вихідці з Росії, а партнер «S.O.S. Донбас» — благодійний фонд «Єва Флоренсія» — взагалі показує [5] московські телефони.

Тим часом, як розповів The Insider колишній співробітник посольства, який попросив не розкривати його імені, перші скрипки в російській дипмісії — два радники Дмитра Любінського: Семен Ковальов та Євген Амбросій. Ковальов прибув до Австрії у січні 2019 року і, згідно з адресною базою Москви, був зареєстрований у штаб-квартирі ГРУ на Хорошівському шосе 76 «Б», а потім отримав відомчу квартиру в Керамічному проїзді. На початку двохтисячних років майбутній «дипломат» служив у філії Центрального науково-дослідного інституту № 18 (в/ч 11135), що входить до структури радіорозвідки ГРУ, та користувався документами прикриття Федеральної фельд'єгерської служби.

Інший радник посла Євген Амбросій працює в Австрії з грудня 2020 року. У Москві його прописано у відомчому будинку Служби зовнішньої розвідки на Вільнюській вулиці. У 2011 році з 15 поверху цього будинку загадковим чином випав полковник Геннадій Амбарнов, який служив у центральному апараті СЗР. Амбросій займається резидентурою СЗР в Австрії за лінією політичної розвідки, і в центрі його особливої уваги — місцеві чиновники, депутати, громадські діячі та журналісти.

Під прикриттям 1-го секретаря посольства знаходиться ще один офіцер СЗР — Андрій Просвірніков (у Відні з 22.01.2016), який раніше служив у в/ч 543939. Ця військова частина займалася вкиданням в інтернет різних фейків і була «прописана» в Москві, у так званому Будинку резидентів СЗР на Гончарній вулиці, про який розповідав [6] The Insider.

Інший 1-й секретар посольства Олександр Головашкін прибув до Відня в листопаді 2021 року, а до цього служив у Московському розвідувальному центрі ГРУ (в/ч 46188). Центр розташований у московському районі Сокільники, а його філії знаходяться у Курську, Твері та Воронежі і зараз повністю заточені на збір розвідувальних даних на території України.

Прохідний двір

Аж до повномасштабного вторгнення в Україну австрійські спецслужби не лише не заважали російським шпигунам, а й часом приходили на допомогу.

У червні 2007 року між Росією та Австрією вибухнув гучний дипломатичний скандал. Приводом стало затримання співробітника Роскосмосу Володимира Вожжова, який прибув до Відня на ювілейну сесію ООН з космосу. Вожжова затримали на прохання німецьких спецслужб: за їхніми даними, росіянин був кадровим офіцером ГРУ і займався агентурною мережею, куди входили німецький інженер Вернер Грайпель із фірми Eurocopter та офіцер ВПС Австрії Харальд Зоднікар. Раніше вони передали Вожжову частину секретних креслень нового бойового вертольота Tiger та ємність із трансмісійною олією. ГРУ відкрило Зоднікару банківський рахунок (йому передавали [7] готівку для купівлі дорогих автомобілів). Вожжова затримали на залізничному вокзалі у Зальцбурзі, і за нього була велика сума грошей. Слідом заарештували Зоднікара та Грайпеля, причому останній дав свідчення. Пікантність ситуації полягала в тому, що Вожжов був одружений із молодшою сестрою Людмили Путіною Ольгою Цомаєвою. У Москві відреагували миттєво: посла Австрії у Москві викликали до російського МЗС, де йому вручили ноту протесту. Тоді австрійці серйозно сприйняли погрози Москви, і Вожжова, незважаючи на протести Німеччини, відпустили додому.

Після цього інциденту стався ще один скандальний епізод, коли 2020 року 1-м секретарем російського посольства у Відні призначили Василя Чижова. Раніше він працював аташе у представництві РФ при НАТО у Брюсселі і був висланий [8] за шпигунську діяльність, але австрійців це не збентежило. І лише за два роки Чижова відсторонили.

У 2009 році австрійські спецслужби прогавили замовне вбивство колишнього охоронця Кадирова Умара Ісраїлова, який розповів ЗМІ про тортури та таємні в'язниці в Чечні. Тоді до Австрії прибула ціла група бойовиків із Чечні — Ісраїлова збиралися викрасти і переправити до Грозного, але під час захоплення він чинив запеклий опір і його застрелили. При цьому кілер Леча Богатіров зміг безперешкодно залишити Австрію. Було проведено офіційне поліцейське розслідування, але воно не виявило, хто замовив убивство. Проте документ із австрійського прокурорського офісу, розглянутий Тhe Insider, показує останні два телефонні номери, набрані вбивцею перед розправою Ісраїлова. Перевірка в Telegram-ботах показує, що один із них належить сенатору Адаму Делімханову, а другий — нинішньому раднику з екологічних питань Путіна Руслану Сайд-Хусайновичу Едельгерієву.

А 2020 року в передмісті Відня застрелили ще одного критика Кадирова - блогера Маміхана Умарова (Анзор із Відня). Напередодні вбивства він отримував численні погрози, і австрійська влада надала йому держзахист. Як кілеру вдалося під носом у поліцейських застрелити Умарова, залишається загадкою. Цього разу вбивця був спійманий і засуджений до довічного ув'язнення, у той час як власного охоронця Анзора було засуджено до 14 років за спробу вистрілити в шини автомобіля вбивці (його пістолет не зміг вистрілити).

Зрештою, як нещодавно писав [9] The Insider у своєму розслідуванні, російські спецслужби протягом багатьох років використовували контакти завербованого ними менеджера Wirceard Яна Марсалека в австрійській розвідці. Співробітники Федерального управління із захисту конституції та боротьби з тероризмом Австрії як мінімум з 2018 року допомагали Марсалеку та російським спецслужбам знаходити потрібну інформацію та стежити за різними людьми, у тому числі за тоді ще співробітником Bellingcat, а нині провідним розслідувачем The Insider Христо Грозєвим.

Кінець нейтралітету

Зміни розпочалися з 1 грудня 2021 року – в Австрії з'явилося Управління державної безпеки та розвідки, яке очолив професійний поліцейський Омар Хайяві-Пірхнер. До перших успіхів нової спецслужби можна віднести затримання у Відні «російського грека», який довгі роки працював [10] на ГРУ, а також висилку чотирьох російських дипломатів, запідозрених у шпигунській діяльності. Двоє сиділи в постійній місії при ООН, ще двоє — співробітники російського посольства.

За даними джерела The Insider в МЗС, зараз до списку персон нон грата внесли офіцера ГРУ Олександра Головашкіна, який обіймає посаду 1-го секретаря посольства, і радника посла Василя Амбросія з відомчого будинку СЗР, про які згадувалося вище (офіційного підтвердження цієї інформації поки що немає).

Тим часом МЗС РФ уже відреагувало на висилку «дипломатів»: «Австрійська влада не надала доказів будь-яких порушень з боку російських дипломатів, що висилаються, відповідальність за деградацію двосторонніх відносин лягає на Відень». Зі схожою заявою в соцмережах виступив і російський посол у Відні Дмитро Любінський.

«Аргумент» [11]

На цю трему: