Війна з Україною, санкції Заходу та держпропаганда загострили психічне здоров'я російського суспільства, яке збільшує підтримку влади та віру у прекрасне майбутнє країни на тлі рекордного падіння економіки.

Про це пише The Moscow times [2].

"Війна з Україною, санкції Заходу та ін'єкція держпропаганди в дозах, яких не було з часів сталінського СРСР, — викликали у суспільній свідомості населення росії сильний когнітивний дисонанс. Зіткнувшись із рекордною за 20 років інфляцією, новою хвилею падіння реальних доходів та зникненням імпортних товарів, росіяни несподівано повірили, що тепер економіка стала на вірний шлях, показало опитування, яке щомісяця проводить «інФОМ» для Банку росії », - пише видання.

З одного боку, оцінки поточного стану економіки передбачувано впали. Кожен четвертий, хто живе у росії, вважає, що інфляція країни удвічі більше офіційної і перевищує 30%; 71% скаржаться, що ціни зросли "сильніше, ніж раніше". Загальний індекс настроїв споживачів упав до 6-річного мінімуму (63 пункти у квітні) і лише трохи відновився на четвертий місяць війни (70 пунктів у червні).

Проте індекс очікувань щодо майбутнього підскочив одразу ж, як тільки в Україні полилася кров, і відтоді зростає. Його поточні значення - 107,7 пункти - близькі до рекордних за весь час спостережень. Вище перспективи країни оцінювалися лише у патріотичному чаді анексії Криму (115 пунктів) та у період президентських виборів-2018.

Люди чекають "прориву" в промисловості та великої кількості високооплачуваних робочих місць, випливає з опитування. Так, індекси очікувань щодо виробництва та ситуації з безробіттям підскочили до історичних максимумів (140 та 81 пункт відповідно), а за власними доходами – до піку за 4 роки (90 пунктів).

Прірва між похмурим сьогоденням та райдужним майбутнім у свідомості громадян рф досягла рекордних розмірів за весь час спостережень — майже 40 пунктів.

Проте терпіти десятиліттями російські люди не готові: різких змін на краще вони чекають уже наступного року.

Економічні труднощі збіглися зі зростанням політичної підтримки влади. Подібне вже спостерігалося у 2016–2017 роках.

"Тоді великій кількості росіян проблеми були добре помітні, але здавалися тимчасовими", - каже керівник відділу прикладних соціологічних досліджень "Левада-центр" Степан Гончаров.

Зазначається, що, наприклад, багато хто в росії продовжує вірити, що в країну повернуться іноземні бренди.

"Але як і чотири роки тому збутися такому сценарію навряд чи судилося. Навіть хронічно оптимістичний Мінекономрозвитку закладає у прогнози два роки падіння економіки (сумарно на 8,5%) та повільне відновлення, яке розтягнеться на роки. МВФ чекає падіння на 8,5% цього року і на 2,3% — наступного, а Інститут міжнародних фінансів — на 15% за два роки, прогнозуючи крах, який відразу зітре 15 років економічного зростання», - пише видання.

Ефект санкцій ставатиме все більш відчутним у міру того, як вони зачіпають все більше секторів економіки, попереджає економіст Bloomberg Economics Скотт Джонсон.

Нагадаэмо, Росія оголосила дефолт по своєму суверенному боргу в іноземній валюті вперше за століття, що стало кульмінацією дедалі жорсткіших західних санкцій, які перекрили шляхи платежів закордонним кредиторам.

«Аргумент» [3]

На цю тему:

• Ворог нищить Лисичанськ: обстрілами зруйновоно три насосні станції, два мости та автомобільний тунель [4]
• Дефолт росії - вперше з 1918 року - оголосило рейтингове агентство Moody’s [5]
• Ракетний удар по Кременчуку: кількість жертв зросла до 18 [6]