Літальна зброя: як у Росії побудували мільярдне виробництво дронів із китайських деталей

Після того, як стало зрозуміло, що головною зброєю у війні з Україною є безпілотники, в Росії стався бум дронобудування: гаражні стартапи перетворилися на найбільші російські бізнеси, які залучили вже понад 200 млрд рублів у вигляді інвестицій і одержують не менше 130 млрд рублів виручки на рік. Багато цих кривавих стартапів маскуються під проекти для доставки піци, сільського господарства або боротьби з лісовими пожежами. Існування цього бізнесу залежить від іноземних поставок. Готові дрони з Китаю вже майже не ввозять, але імпорт компонентів зріс майже втричі, досягнувши $0,5 млрд (і це на тлі падіння в рази китайського експорту електронних деталей до Росії). Достатньо Китаю заборонити постачання в Росію електромоторчиків — і вся дронова індустрія в Росії зруйнується.

Про це йдеться у статті видання The Insider [2].

Літати як піца, жалувати як «Сибірячок»

Дрони в Москві будуть доставляти посилки та продукти з «ВкусВилла» і «Пятерочки», оцінювати хід будівельних робіт і моніторити стан вишок зв'язку з повітря, обіцяв у 2023 році керівник компанії ЦУГАМ (Центр управління міською аеромобільністю), заснованої в рамках Московського інноваційного кластера. Заступник гендиректора ЦУГАМ Андрій Анікін стверджував, що угоди з «ВкусВиллом», X5 Group, Поштою Росії та «Додо Піццою» вже укладено — щоправда, представники компаній це не підтверджували.

Жодної доставки піци безпілотниками у столиці запущено, звичайно ж, не було — ні 2024-го, ні 2025 року. Натомість ЦУГАМ став однією з компаній, що найбільш швидко розвиваються, заснованих після початку 2022 року, — за рахунок того, що скупив частки у всіх виробниках безпілотників, які російська армія використовує у війні проти України.

Статтю про майбутнє московської доставки російська пропагандистська газета «Известия» у випуску від 28 вересня 2023 проілюструвала китайським квадрокоптером AEE AP10

Коли Андрій Анікін обіцяв інвесторам кіберпанк московського розливу, ЦУГАМ уже увійшов у капітал виробника дронів «Гарпія», «Сибірячок» та «Бумеранг». А ще через кілька місяців, мабуть, не дочекавшись відкриття неба для безпілотників над Москвою, ЦУГАМ відкрив виробництво і полігон на окупованій Росією території Луганського авіаційного ремонтного заводу, а навчання — на території гаражного кооперативу в анексованому Севастополі.

Які російські дрони використовуються для вбивства українців

«За минулий рік вдалося вийти на темпи понад 70 тисяч дронів на рік», — розповідає про «Сибирячок» пропагандистська агенція РИА «Новости», ніяк не згадуючи ні про те, що виробництво відноситься до Московського інноваційного кластера, ні про те, що відбувається це все на десятки мільярдів рублів з московського бюджету. На сайті самого МІК використовується лексика, доречніша в Кремнієвій долині: «венчурний центр», «технологічні міські проекти», «масштабування технологічних проектів», «біржа прототипування». ЦУГАМ очолює Ольга Соколова — колишній гендиректор НВО «Молния», яку вона в одному зі своїх інтерв'ю називала «радянською Силіконовою долиною».

Глава ЦУГАМ Ольга Соколова, головний постачальник дронів-вбивць

Однак ділові ЗМІ компанією ЦУГАМ та його дочірніми компаніями особливо не цікавляться — що дивно, адже виручка цих компаній у 2023–2024 роках у сукупності склала 28 млрд рублів (це приблизно чверть усієї виручки на ринку дронів). Для порівняння: виторг всіх діючих російських компаній, які займаються виробництвом промислових роботів, в 2024 році склав 4,6 млрд рублів, а виторг всіх компаній, які займаються науково-технічними дослідженнями, - за винятком тих, які виробляють військові дрони, - 65 млрд рублів.

Безпілотна лихоманка

Починаючи з 2023 року в Росії було зареєстровано рекордну в історії кількість компаній, що спеціалізуються на виробництві авіатехніки, - 407. Багато з них пов'язані з виробництвом дронів, встановив The Insider, і багато хто виготовляє саме ті дрони, які застосовуються на фронті.

The Insider встановив щонайменше 140 компаній, які виробляють дрони, — як нових, кустарних виробництв, так і старих, ще радянських конструкторських бюро, і ще понад 60 компаній та організацій, які або постачають запчастини для них, або перепродують їх дрони, або навчають операторів. Ось повний перелік підприємств.

Їх загальна виручка за 2024 перевищує 136 млрд рублів, а сукупний борг у 2023-2024 році - тобто інвестиції - 243 млрд рублів. Для порівняння, на розвиток усієї атомної енергетики в найближчі шість років із бюджету планують виділити 277 млрд рублів. Порівнянні суми, але й у розрахунку шість років, планують витратити у Росії переробку сміття, будівництво очисних споруд та ліквідацію серйозних екологічних забруднень.

У дрони за рік у Росії інвестують стільки ж, скільки в атомну енергетику за шість років.

Фактично ЦУГАМ та десятки інших виробників дронів, що з'явилися в Росії за останні три роки, стали «хайтек-єдинорогами». Виторг деяких із них — сотні мільйонів і навіть мільярди рублів.

При цьому пропаганда подає компанії як технологічні стартапи, а не виробників знарядь убивства. Іміджеві відео в Z-каналах апелюють начебто не до замовників із Міноборони, а до молоді та навіть школярів.

Дрон "Бумеранг" - один із продуктів Московського інноваційного кластера. Скріншоти - ТВЦ

Під цивільним прикриттям

Нерідко компанії приховують, що виробляють насамперед дрони для фронту, і офіційно заявляють, що займаються цивільними безпілотниками. Наприклад, виробник дронов Supercam на своєму сайті докладно розповідає, як його продукція застосовується у сільському господарстві, нафтогазовій промисловості, електроенергетиці та екології. І справді, ці безпілотники використовуються МНС, підприємствами лісоохорони та екологічними організаціями. Але й на війні також. Supercam довелося значно розширити виробництво і навіть викупити ТЦ "Сонячний" у Рязані, писало місцеве видання YA62.ru. На місці гіпермаркету «Лента» тепер збирають дрони-розвідники.

Військовослужбовець 25-ї загальновійськової армії ЗС РФ на лиманському напрямку з дроном Supercam S350. 2 лютого 2025 року. Фото: Євген Біятов / РИА Новости / Спутник / Profimedia

З цивільним застосуванням БПЛА у своїй держава цілком справляється. За даними газети «Ведомости», держзамовлення на цивільні дрони за 2024 рік до кінця квітня 2025 року не було виконано. При цьому становив він лише 3 тисячі дронів. Крім очевидної причини — усі виробники зайняті військовими дронами, — проблема у відсутності фінансування: «Комерсант» писав, що виробники не могли отримати кошти в рамках держзамовлення через бюрократію.

Закупівлею цивільних дронів у Росії з квітня 2024 року керує Державна транспортна лізингова компанія (ГТЛК). Вона має збирати інформацію про потреби у безпілотниках у державних компаній та установ та розподіляти замовлення серед виробників. 2024 року ГТЛК уклала контрактів на постачання дронів для держпідприємств на 2,2 млрд рублів.

Обсяги цивільного замовлення на БПЛА не можуть зрівнятися з військовими потребами. Влітку 2024 року міністр оборони Андрій Білоусов стверджував, що на фронт надходить до 4 тисяч дронів на добу. До грудня його оцінка стала скромнішою, але все ще була величезною: за словами міністра, для потреб армії було закуплено «більше 100 тисяч виробів малих конструкторських бюро та цивільних виробників». Білоусов стверджував, що до кінця 2024 року цивільні виробники випускали до 40 тисяч БПЛА та FPV-дронів на місяць.

Залежність від Китаю

У 2022 році FPV-дрони через обмеження дальності зв'язку застосовувалися на відстанях до 2 км і мали примітивний функціонал (наприклад, скинути снаряд). Проте досить швидко військові навчилися використовувати дрони-ретранслятори, що дозволило залітати глибоко у тил ворога. «Снарядний голод» спровокував і Росію, і Україну наростити застосування дронів, які могли скидати боєприпаси більш прицільно.

Спочатку російські військові використовували переважно легкі китайські безпілотники — так звані «весільні квадрокоптери» виробництва DJI, Autel та менших компаній. Після кількох публікацій про те, що подібні дрони використовуються у військових цілях, уряд Китаю обмежив їхній експорт. Як показало розслідування OCCRP та «Важливих історій», постачання таких дронів у Росію йшли зокрема через Казахстан. The Insider вивчив дані митних декларацій і виявив, що до 2024 року задеклароване ввезення готових дронів і фірмових запчастин до дронів відомих масових виробників стало практично нульовим. Припинилися постачання як із Китаю безпосередньо, і через Казахстан. (Великі безпілотники літакового типу Росія у своїй досить давно робила сама.)

Незважаючи на загальне падіння імпорту в Росію електронних компонентів, поставки для компаній, що виробляють дрони, тільки збільшуються (імпортуються не тільки запчастини, але й обладнання для виробництва дронів: печі, сушарки, ріжучі, штампувальні та згинальні верстати, намотувальне обладнання, кругло-шліфувальні, токарні та фрезерні верстати, форми для 3D-принтери). Виробники дронів та їх постачальники ввозять в основному двигуни (38% імпорту компаній зі списку The Insider у грошовому вираженні), контролери (25% імпорту) та акумулятори (20% імпорту).

Так, імпорт компанії "Рустакт" з початку 2023 року і до середини січня 2025 року становив майже 40 млрд рублів - це рекорд з ввезення в Росію китайських компонентів для дронів. Компанія офіційно виробляє дрон «ВТ-40» (інші назви — ПВХ, «Судний день», «Судоплат»), названий на честь загиблого пропагандиста Владлена Татарського. Хоча китайський постачальник, компанія Shenzhen Kiosk Electronic (і її «дочка» Shenzhen Nasmin Technology) виробляє та продає різну техніку та компоненти, саме реклама дрону з кастомізацією розміщена на його офіційному сайті та на сторінці на маркетплейсі Alibaba.

Імпортне біля самого патріотичного дрону приблизно все: «Рустакт» везе з Китаю контролери, батареї, антени, двигуни, камери і навіть гайки та пластикові корпуси.

Частина поставок йде безпосередньо в Батайськ, де, мабуть, знаходиться один із цехів зі збирання дронів «ВТ-40».

Z-паблік не раз писали, що ціна «ВТ-40» завищена (фактична вартість дронів становила 20 тисяч рублів, а продавали їх за 40 тисяч), а сам дрон — скоріше піар-акція і часто не долітає до супротивника.

«Останнім часом із військ йде великий потік скарг на судноплатівців. Основне посилання — вимагають показухи з ударами по техніці, ігноруючи реальну бойову необхідність, наприклад, коли кілька дронів потрібно загнати у двері бліндажу, щоб штурмова піхота встигла зблизитися, знижуючи втрати», — писав у грудні 2023 року «Воєнкор» Роман Сапок.

У січні 2024 року місце проведення іспиту для операторів даних FPV-дронів атакували ЗСУ. Тоді загинули 24 особи. У травні 2024 року, за даними Сапонькова, відносини Міноборони та судноплатівців були закінчені. Однак, судячи з каналу виробника, дрони продовжують застосовуватися на фронті.

Почалися проблеми і у виробника дронів «Сибірячок» та «Сибір»: на колишнього керівника проекту «Сибірська навігаційна компанія» Владислава Пильського восени 2024 року порушили кримінальну справу. «У представників Міноборони виникли питання щодо якості двигунів БПЛА, призначених для ЗС РФ», — пояснило цю обставину джерело ТАРС. Саме "Сибірська навігаційна компанія" контролює виробника "Сибірячка" ТОВ "ЕВР" - разом з ЦУГАМ, що вкладає гроші російської столиці в дрони-вбивці.

Як зупинити виробництво дронів в Росії

Російські дронороби почали з нуля в умовах митних бар'єрів, панування великих старорежимних оборонних підприємств та нерозуміння тієї ролі, яку відіграють FPV-дрони у війні. У бізнес приходили, зокрема, і спортсмени-дронрейсери, і колишні конструктори мирних дронів. Ентузіасти вбивчого бізнесу швидко набрали великих інвестицій, а багато хто з успіхом пішов працювати в держструктури.

Сучасних виробників дронів у Росії можна розділити на три умовні групи: узяті під крило московськими «прогресивними» інноваторами, що прилаштувалися до великих старих заводів і зберігають незалежність. Бізнес дроноробів дуже залежить від імпорту: акумулятори, контролери польоту, мотори і камери везуть з Китаю. Імпорт у цьому бізнесі зненацька високо сконцентрований, що нетипово для російського ВПК.

Компоненти для масових дронів дешеві, нескладні та практично не залежать від постачання європейських та американських мікросхем топ-класу. Санкційних важелів впливу на цей бізнес Захід не має: навряд чи заборона тим, хто в гаражі збирає безпілотники, їздити на Лазурний берег або торгувати зі США завадить потоку запчастин з Китаю. Але сам Китай може вирішити долю цього ринку (а отже, і значною мірою — війни в Україні) одним найпростішим рішенням. Варто, скажімо, заборонити експорт до Росії електромоторчиків (які за великим рахунком ні для чого, окрім як для збирання дронів, в РФ не використовуються), як усе це виробництво зупиниться. Якщо ж у Росії створять своє масове виробництво таких електромоторів (що в російських реаліях навряд чи швидше, ніж за рік), Китай може обмежити будь-який інший зі специфічних компонентів. Налагодити ж масове виробництво всіх компонентів для дронів на своїй території в розумні терміни Росія не зможе.

«Аргумент» [3]

На цю тему: