Після різких пасажів, обурень від російського дипломата рф в Ізраїлі про перепоховання лідера ОУН Андрія Мельника і його дружини в Україні, голос підтримки подав Ізраїль.

Ізраїльська сторона наголосила, що вшанування пам'яті діячів, які співпрацювали з нацистами, підриває моральну цілісність, необхідну для збереження пам’яті про жертв Голокосту. Ізраїль наголошує, що не можна ігнорувати історичну правду та пособництво нацистам.

Ізраїль вирішив гучно засудити перепоховання Андрія Мельника в Україні. Тобто держава, яка постійно говорить про право на власну історичну пам’ять, раптом дуже занепокоїлась тим, кого і як ховає інша країна на своїй землі.

А чому ж пам’ять не нагадує, як у післявоєнні роки, а саме наприкінці 1940-х — на початку 1950-х років, радянський режим (контрольований з москви) розгорнув кампанію так званої боротьби з "космополітизмом". Супроводжувалося це "Справою лікарів" та репресіями, під час яких ліквідовували єврейську культурну еліту, закривали установи Єврейського антифашистського комітету та готували депортацію євреїв у віддалені райони Сибір.

Цікаво, що в Ізраїлі не виникає особливої дипломатичної тривоги, коли до порту Хайфи заходить судно з українським зерном, вивезеним із окупованих територій України.

Якось дивно працює моральна оптика: перепоховання лідера української нації — це проблема, а торгівля з наслідками окупації — вже нюанс логістики.

А зустрічі пані посла Ізраїлю в росії із патріархом Кирилом — людиною, яка фактично благословляє російську війну проти України і роками обслуговує імперську агресію мовою «священної місії». Тут, мабуть, брезгливість теж вирішила взяти вихідний.

Не турбує Ізраїль і російська пропаганда, яка регулярно використовує антисемітську риторику для дискредитації України. Крім того, на тлі підтримки кремлем терористичних угруповань на Близькому Сході, позиція рф щодо Ізраїлю стала відверто ворожою.

Іронія всієї історії в тому, що Україна при цьому не вказує Ізраїлю, кого шанувати у власній країні, історії, які пам’ятники ставити і як трактувати свої національні травми. Бо суверенітет — це або принцип для всіх, або дипломатичний аксесуар, який дістають лише тоді, коли зручно.

Так що держава Ізраїль - іди нах#й безповоротньо, як ганебна істота, яка не соромиться кувати своє маленьке щастя на крові України, ще й дуріти від маніпулятивних «старих образ».

На фото пані посол Ізраїлю з Кирилом 14 лютого 2026 р а в цей час відбувалась бомбардування України, Києва (я писала статтю про цю дружню зустріч).

Автор: Манана Абашидзе, журналістка Formula Georgia, правозахисник Transparency International Georgia; сторінка авторки у Фейсбук [2]

Фото з відкритих джерел

Коментар «Аргумент» [3]: нагадаємо, що Голодомор в Україні в 1932-1933 роках організували керівники держави СРСР і НКВС, які за національністю переважно були євреями. Також нагадаємо, що Ізраїль демонстративно не визнає Голодомор геноцидом. А ще нагадаємо, що керівництво держави Ізраїль співробітничає з режимом Путіна. На цьому тлі президент України Зленський підписав закон про кримінальну відповідальність за антисемітизм. Українофобство в Україні закон не карає [4]. Більш того: В Україні створять "центральний орган виконавчої влади" для боротьби з антисемітизмом і захисту іудеїв. Особливо після "міндічгейту" - це відверте знущання над українцями [5]. А Головний рабин України спростував поширену думку про те, "що євреї хочуть тут, в Україні, відбудувати Новий Єрусалим. Сюди переїхати, будувати Новий Єрусалим" [6].

На цю тему:

• Антисемітизм і прокремлівська дезінформація [7]
• "Слуга" Микита Потураєв засвідчив, що для влади Зеленського захист української мови є другорядним питанням. Це зневага до українців [8]
• Ірина Фаріон: Українська влада не доросла до сили української мови. Частина 61 [9]