Хто може вручити повістку?

Вручити повістку можуть співробітники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або ж представники органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ.

Чи законно вручати повістку у громадському місці?

Вручати законно, а ось виписувати повістку просто на вулиці — ні. Українське законодавство не визначає, де саме треба вручати повістку, тому, з огляду на цю «сіру зону», у Збройних силах вважають [2], що уповноважені особи можуть робити це в будь-якому місці. 

Менше з тим, затверджена форма [3] повістки передбачає, що її повинен виписати на конкретну особу керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки (колишні військкомати).

«Повістки мають виписуватися на конкретну особу саме в центрі комплектування. Усі ці проштамповані повістки, зупинка людей для перевірки документів, вписування прізвища на місці і спроби вручити повістку цій особі — такі дії фактично є незаконними. Їх можна вважати підробленням документів та викликати поліцію. Правоохоронці повинні зафіксувати факт звернення та незаконні дії, взяти пояснення. В подальшому така зафіксована заява та пояснення можуть слугувати доказом під час оскарження вручення повістки», — пояснює адвокат юридичної компанії «Міллер» Юрій Мельник.

Що робити, якщо представники центрів комплектування вручають повістки разом із поліцейськими?

«Викликати інший наряд поліції. Це нормально, адже іншого інструменту немає. Якщо представники поліції беруть участь у якихось діях — це не означає, що ці дії є абсолютно законними і відповідають чинним нормам», — каже пан Мельник.

Чи законно вручати повістку за якесь правопорушення (наприклад, за порушення правил дорожнього руху)?

Знову ж таки, якщо її випишуть на ваше ім'я одразу на місці правопорушення — це, за словами юристів, незаконно.

Чи можна відмовитися від повістки?

Ви завжди можете відмовитися отримувати повістку та підписуватись щодо її отримання, проте, як говорить менеджер адвокатського об'єднання «PwC Legal» Артем Крикун-Труш, будьте готові заплатити штраф. Якщо ж вам намагаються вручити повістку в громадському місці, вписавши ваші дані в порожній бланк із підписом керівника центру комплектування — ви можете спробувати пояснити, що це незаконно. 

Представники центру комплектування у присутності свідків можуть скласти акт відмови від отримання повістки. У цьому акті ви теж не зобов'язані нічого писати або ставити підпис. За порушення правил військового обліку передбачена адміністративна відповідальність — штраф від 850 до 1700 грн (стаття 210 Кодексу про адміністративні правопорушення), і якщо акт таки складуть, то далі справу розглядатиме керівник центру комплектування, який може стягнути штраф. Утім, ви маєте право оскаржити цю постанову в місцевому суді — суди вже скасовували штрафи, якщо їх було виписано з порушенням.

У суді центр комплектування буде доводити, що ви порушили правила обліку: саме за це (а не за відмову від повістки) передбачено штраф. За власне відмову покарання немає. 

«Під час вручення повістки представник центру комплектування ще не знає, чи порушуєте ви правила обліку чи ні. Якщо ви виїхали на нове місце проживання — ви маєте знятися з обліку та стати на новий облік протягом семи днів. Якщо ви внутрішньо переміщена особа з окупованих територій, то маєте стати на військовий облік за новим місцем проживання незалежно від того, чи знялися ви з обліку вдома: часто це просто неможливо через окупацію та бойові дії. Також ви маєте інформувати свій центр комплектування про зміни в житті: сімейний стан, роботу, навчання тощо. Якщо ви порушуєте ці правила обліку — підлягаєте адміністративній відповідальності. Але якщо ви не ВПО, а лише проїздом у певному населеному пункті, то притягнути вас до відповідальності за порушення правил військового обліку там немає підстав», — пояснює Артем Крикун-Труш.  

Якщо ви не ВПО, то центру комплектування буде складно довести правопорушення: адже інформація про те, чи знялися ви з обліку, є лише у вашого попереднього центру, а даними військкомати не обмінюються.

Варто також пам'ятати, що порушник може бути притягнутий і до кримінальної відповідальності. По-перше, є стаття 337 Кримінального кодексу України, яка встановлює покарання у вигляді штрафу (від 5 100 до 8 500 гривень) або виправних робіт протягом року за ухилення від військового обліку. Однак вона може бути застосована не за перше порушення обліку, а лише після попередження керівником центру комплектування, коли ви не з'явилися за повісткою для уточнення облікових даних.

По-друге, є стаття 336 Кримінального кодексу України, яка встановлює покарання від 3 до 5 років позбавлення волі за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. Йдеться про випадки, коли ви уточнили облікові дані, пройшли медкомісію, вам вручили наступну повістку — про призов на службу, — але у визначений час ви не прийшли до центру комплектування.

Чи мушу я йти до центру комплектування, якщо мені не вручали повістку?

Якщо вас не викликали до територіального центру комплектування жодним із належним способів (вручення повістки, наявність мобілізаційного розпорядження), то, як пояснює адвокат компанії «Міллер» Юрій Мельник, обов'язку з'явитися до центру комплектування ви не маєте.

Кого призивають насамперед?

Попри те, що ЗМІ поширюють інформацію про чотири хвилі мобілізації, у законодавстві таких термінів немає. Згідно з указом [4] президента, в Україні триває загальна мобілізація — себто на службу можуть призвати будь-кого з військовозобов'язаних. Однак заступниця міністра оборони Ганна Маляр запевняла [5], що перевагу надаватимуть резервістам і колишнім учасникам АТО і ООС, хоча й поступово нарощуватимуть «чисельність підрозділів за рахунок тих військовослужбовців та військовозобов'язаних, які вже відслужили».

«На практиці ж центри комплектування зараз мобілізують усіх, хто проходить за критеріями віку, здоров'я і не має підстав для відстрочки. Можуть вручити повістку й мобілізувати будь-якого здорового чоловіка від 18 до 60 років, який не має права на відстрочку або документів, що підтверджують це право», — коментує менеджер адвокатського об'єднання «PwC Legal» Артем Крикун-Труш.

То що, мене без бойового досвіду можуть відправити на передову?

Ні. Тобто не мають права.

Ганна Маляр розповідала [5], що найчастіше до Міноборони звертаються зі скаргами саме на те, що «людей після пари днів навчань або взагалі без них направляють на передову». Однак нікого не можуть відправити в зону бойових дій без підготовки — згідно зі статтею 29 закону «Про військовий обов'язок і військову службу», військовозобов'язані та резервісти повинні пройти навчальні, перевірочні та спеціальні збори. Наказ Міноборони також зобов'язує [6] командирів військових частин забезпечити «якісну підготовку резервістів та військовозобов'язаних і повноту виконання ними програми підготовки». Утім, нині через війну навчання проводять [5] за скороченими термінами — від семи до 20 днів. А от якщо ви не пройшли навіть тижня навчання, Маляр радить телефонувати на гарячу лінію Міноборони: 0-800-500-410, 0-800-500-442 або ж 044-454-44-99.

Правозахисник й адвокат Дмитро Швець також радить мобілізованим писати рапорти, якщо їх намагаються відправити воювати без належної підготовки. Швець розповідає, що такі скарги найчастіше задовольняють, і до нього все рідше звертаються з такими проблемами.

«Думаю, військовозобов'язані краще знають свої права, а військові частини, коли розуміють, яких помилок припустилися і чого ці помилки коштували, роблять висновки», — розповідає правозахисник і адвокат Швець.

А без спорядження можуть відправити в зону бойових дій?

Теж ні. Згідно з тим самим наказом [6] Міноборони, командири військових частин відповідають за «організацію речового, фінансового, продовольчого та медичного забезпечення резервістів та військовозобов'язаних».

«Держава зобов'язана забезпечити військовослужбовця засобами. Дуже часто буває проблема на місці: військові частини не роблять замовлення на це забезпечення, а інколи перекладають цей обов'язок на самих військовослужбовців», — говорить правозахисник, адвокат Швець. 

Він радить і в такому разі не боятися, подавати рапорти й не погоджуватися вирушати на війну, аж доки вам не видадуть спорядження.

Усі жінки теж повинні стати на облік у центрах комплектування?

Ні, не всі — лише представниці певних професій віком від 18 до 60 років, які не мають проблем зі здоров'ям. Міноборони затвердило список [7] професій, після одержання яких жінки мають стати на військовий облік. Це:

• хімія, хімічні технології та інженерія, біологія;
• телекомунікації та радіотехніка;
• інженерія програмного забезпечення, комп'ютерні науки, інформаційні системи та технології, комп'ютерна інженерія, системний аналіз, кібербезпека, мікро- та наносистемна техніка, автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології;
• метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка;
• науки про Землю, географія, фізика та астрономія;
• харчові технології, технологія виробництва і переробки продукції тваринництва;
• забезпечення військ, озброєння та військова техніка, технології легкої промисловості;
• фізична терапія, ерготерапія, медична та психологічна реабілітація, громадське здоров'я, фізична реабілітація, промислова фармація, санітарія і експертиза;
• стоматологія, медицина, медсестринство, фармація, технології медичної діагностики та лікування;
• біомедична інженерія, біотехнології та біоінженерія;
• ветеринарна медицина, ветеринарна гігієна;
• облік і оподаткування, маркетинг, менеджмент, підприємництво, економіка, фінанси, банківська справа та страхування;
• видавництво та поліграфія;
• психологія, соціальна робота, соціальне забезпечення.

А якщо я ніколи не працювала за отриманою освітою, я маю ставати на облік?

Відповіді на це запитання законодавство поки не дає. Найімовірніше, центри комплектування щоразу будуть вирішувати це індивідуально.

«Будуть дивитися як і на спеціальність, так і на фактичне виконання роботи. Під час спілкування в центрі комплектування ти можеш пояснити, що маєш диплом юриста, проте все життя працювала айтішницею і хочеш служити саме на посаді, яка пов'язана з ІТ. З іншого боку, якщо в тебе є диплом цієї професії, але немає жодних навичок і досвіду цієї роботи, то в принципі йти в центр комплектування особливого сенсу нема, тим паче, наразі для жінок це добровільно та не передбачає відповідальності», — пояснює Артем Крикун-Труш, менеджер адвокатського об'єднання «PwC Legal».

Справді жодної відповідальності, якщо не прийти в центр комплектування?

Теоретично, неявка до центру комплектування (як і у випадку з чоловіками) мала би каратися адміністративним штрафом за порушення правил обліку або кримінальною відповідальністю, якщо жінки ігноруватимуть попередження: адже закон не розрізняє військовозобов'язаних за статтю. Проте в Міноборони пояснили [8], що жінка не є військовозобов'язаною, доки сама не стане на облік. А отже, притягати її до відповідальності за порушення обов'язків військовозобовязаної неможливо.

«Наразі відповідальності ніякої немає. Як і лагідна українізація, це лагідна воєнізація жінок. Не встановлювати відповідальності для жінок — це дуже правильний крок. Не змушувати, не карати. Ті жінки, які мають необхідну професію, мотивацію і бажання служити у Збройних Силах України, зроблять це самі і не чекатимуть 1 жовтня», — вважає Артем Крикун-Труш.

Коли я маю стати на облік, якщо належу до цих професій?

Взяття на облік має розпочатися 1 жовтня 2022 року, однак до центру комплектування можна йти вже зараз. Дедлайну наказ не має.

Чи можуть мобілізувати жінок?

Так. Жінки, які перебуватимуть на військовому обліку за цими спеціальностями, можуть бути призвані на військову службу. Але, як запевняли [5] в Міноборони, поки що такої необхідності немає.

Які в жінок-військовозобов'язаних обов'язки?

Такі ж самі, як і в чоловіків. Якщо ви станете на облік — не зможете виїжджати за кордон без відстрочки, за викликом повинні будете з'являтися до центру комплектування, а також проходити підготовку та навчання.

Хто може отримати відстрочку від мобілізації?

Відстрочка від призову на військову службу визначається статтею 23 закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і стосується як жінок, так і чоловіків. Ось деякі з категорій:

• заброньовані органами влади чи підприємствами;
• жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, які є опікунами, піклувальниками, названими батьками або ж батьками-вихователями й виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка має інвалідність I чи II групи;
• люди, які постійно доглядають хвору дружину (чоловіка), або ж батьків (своїх чи партнера);
• жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей), якщо їхній партнер або партнерка проходить військову службу;
• жінки та чоловіки, в яких близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба, брати чи сестри) загинули або пропали безвісти.