Чи не вперше з початку війни Росії в Україні до Москви повернулося відчуття надзвичайної ситуації. Упродовж семи місяців Владімір Путін запевняв росіян, що все йде за планом.

Про це пише [2] The Economist.

Але у своїй промові 21 вересня, після тижнів контрнаступу українців, він сказав, що йому бракує солдатів, адже Росію, за його словами, атакує весь Захід. Це, мовляв, вимагає «часткової мобілізації», щоб захистити як себе, так і людей на окупованих нею територіях в Україні, котрі «благають» бути поглиненими Росією. До того ж, він погрожував використати ядерну зброю, аби захистити Росію від, як він заявив, спроб Заходу її знищити.

20 вересня чиновники призначених Кремлем «урядів» окупованої України звернулись до РФ з проханням анексувати їх. Вже за кілька годин російський парламент підтримав ці звернення. Там оголосили проведення досі відкладених через контрнаступ України референдумів щодо приєднання до РФ. Тим часом Дума ухвалила закон, що відкриває шлях до часткової мобілізації. Анонсований на вечір виступ Путіна без пояснення причин було перенесено на ранок.

Багато хто очікував мобілізації в травні, коли російські війська наступали. Її оголошення після контратаки українських сил виглядає, як провал. Необхідність призову також суперечить наведеним після виступу Путіна міністром оборони Сергєєм Шойгу оптимістичним цифрам втрат. Він стверджує, що Росія втратила у війні менше 6000 військових.

Насправді російська армія зазнала величезних втрат. Щоб залатати діри, Шойгу повідомив про мобілізацію 300 тисяч. Раніше резервістам, яких відправляли воювати в Україну, пропонували додаткові гроші і вони могли відмовитися; за новим указом — не можуть. Указ також запроваджує політику «стоп-лосс» — тобто утримання солдатів, які проходять службу, у війську на невизначений термін. Попередні спроби вербування, включно з використанням найманців і засуджених, явно не дали результатів.

Шойгу пояснив, що це не загальна мобілізація. З 25 мільйонів осіб, які мають цей обов’язок, призвуть лише 1% — тих, хто вже проходив військову службу та має спеціальні навички, хоча сам указ не містив жодного з цих застережень. Обіцянка 300 000 нових солдатів базується на хитких припущеннях, стверджує Дара Массікот, експерт мозкового центру rand. За її словами, за останнє десятиліття російська система контрактної армії розвалилася; ухиляння від служби набуло масового характеру. І навіть якщо вдасться знайти достатньо людей, вони не складуть ефективної військової сили.

Путін пообіцяв призовникам додаткову підготовку, але чимало офіцерів, які могли б їх навчити, мертві або на передовій. Ще одним обмеженням є техніка. Наразі Росія втратила щонайменше 1155 танків. І оскільки вона вже завербувала найбільш патріотично налаштованих, або ж просто тих, кому конче потрібні гроші, людей із досвідом, ті, кого мобілізують зараз, навряд чи будуть у захваті.

Хай там як, але часткова мобілізація може допомогти Путіну під час війни. Інакше ситуація могла б стати катастрофічною вже взимку, говорить Роб Лі з Королівського коледжу Лондона, оскільки добровольці з короткостроковими контрактами закінчились. Тож резервісти можуть поповнити вичерпані батальйони, однак повний ефект буде відчутний лише наступного року. Це означає, що в України є вікно можливостей, перш ніж російська армія зможе відновитися. Є сенс продовжувати тиснути на західний берег Дніпра в Херсонській області та просуватись навколо кордону Донецької та Луганської областей на сході.

Так звані «референдуми», які Кремль проводить у Донецькій, Луганській, Херсонській та Запорізькій областях під прицілом російських окупантів, без сумніву, дадуть підстави для анексії. Оскільки Путін переконує, що використовуватиме ядерну зброю для захисту російської території, включення до неї окупованих регіонів поширює ядерну парасольку і на них. У виступі він підкреслив, що це не блеф.

Але його промова оголила проблеми РФ. Більшість росіян мовчки погодилися на вторгнення, розуміючи, що воно не вплине на їхні власні життя. Соціологи стверджують, що більшість підтримує війну, але не мобілізацію: її підтримує лише войовнича меншість. Втім, після поразки Росії на Харківщині ця меншість активізувалась. Фанати війни на державному телебаченні та в соціальних мережах також закликають до офіційного оголошення війни та знищення інфраструктури України.

Тим часом, витрати на війну підірвали підтримку тихих прихильників пана Путіна. 18 вересня Алла Пугачова, поп-діва радянських часів, чия слава в Росії не поступається славі «Бітлз» на Заході, закликала припинити війну, у якій «наші хлопці гинуть за примарні цілі» і «яка перетворила нашу країну на нон ґрата в усьому світі».

Зростаюча вразливість Путіна змусила його стати на бік більш кровожерливої частини його електорату. Проте часткова мобілізація задовольнила їх також частково. 

Опитування незалежної соціологічної компанії «Левада» показують, що молоді люди менше звертають увагу на війну і ще менше готові загинути на ній. 

20 вересня Google зафіксував сплеск запитів «як виїхати з Росії». Після виступу Путіна квитки на прямі рейси з Росії розкупили за лічені хвилини.

Мобілізація — одне з найбільш непопулярних рішень за все президентство Путіна — загрожує йому війною вдома. Після того, як колеги ув’язненого російського опозиціонера Олексія Навального закликали до протестів, у Москві та понад 30 інших містах спалахнули демонстрації. Близько 1300 осіб було заарештовано, а деяким, як повідомляється, було вручено повістки.

На фото: вбитий російський окупант

«Аргумент» [3]

На цю тему:

• Чим мобілізація загрожує росії та владіміру путіну [4]
• "Ми знищимо всіх": як Україна реагує на новини з росії [5]
• Ахмед Закаєв: «З Путіним уже ніхто не рахується, Росію вже бачать країною, котра програла, в котрої немає майбутнього» [6]