"Моршинська" Фрідмана: в АРМА намагаються вкрасти актив до конфіскації

Охочих використати неефективне АРМА на свою користь все більше& Ви, напевно, помітили останнім часом, як чи не з кожної праски експерти різного штибу розказують, що якесь не таке управління «Моршинською» вже мало не завтра поховає компанію, якою повинна пишатися Україна. За всіма цими сподіваннями, як ви розумієте, стоїть банальне бажання захопити управління активом, поки його не конфіскували. Навряд чи це перший і останній випадок.

Олександр Лємєнов, голова правління StateWatch, пояснює, що до чого у статті у виданні ZN.UA [2].

Команда StateWatch уже в рамках проекту Trap Aggressor [3] систематично відстежує процеси у Національному агентстві з розшуку і менеджменту активів (АРМА), яке наразі опікується і «Моршинською». Ключове слово, яким ми можемо описати роботу органу, — непрозорість. Розповідаємо про черговий конкурс, проведений АРМА, де ефективністю і не пахло.

У червні 2022 року суд заарештував акції та кошти на загальну суму 53,4 млн грн у компанії з виробництва та реалізації мінеральної води, яка належить російському олігарху Міхаілу Фрідману. У Бюро економічної безпеки зазначили, що, за даними експертів, у ринкових умовах вартість цього активу — бренду «Моршинська» — може сягати 10 млрд грн.

Уже 9 лютого 2023 року АРМА оголошує [4] конкурс на пошук управителя вищезазначених активів. Минає трохи більше місяця, і 13 березня визначають переможця [5] — ТОВ «Карпатські мінеральні води». Понад пів року знадобилося керівництву Нацагентства, щоб знайти управителя для виробничих потужностей «Моршинської». Типова історія, коли тривалу підготовку до проведення конкурсу на пошук управителя керівництво АРМА пояснює необхідністю оглянути, дослідити та скласти звітність щодо способу та можливості управління активом.

Що цікаво, одна з найпрогресивніших інвестиційних компаній в Україні — Dragon Capital — у середині лютого закликала [6] перезапустити конкурс на обрання управителя компанії, що виробляє вищезгадану мінеральну воду, у зв’язку з процедурними моментами, а також із тим, що до периметра конкурсу не потрапили виробничі потужності, які «створюють для нас «Миргородську». Потім ці заклики від різних неочікуваних любителів мінводи наростали, як снігова грудка.

Паніка насправді незрозуміла. Як і те, чому АРМА витратило так багато часу на підготовку до конкурсу з передачі в управління корпоративних прав компаній, які, простою мовою, є виробниками відомої всім українцям мінеральної води. Звісно, все пізнається у порівнянні. Візьмемо навіть компанії, про які вже писали [7], а саме — «АЕРОК» і «Вінницяпобутхім». У зазначених кейсах передавалися в управління цілісні майнові комплекси, які складаються зі значної кількості рухомого та нерухомого майна, що може розміщуватися навіть не в межах однієї області, а тому такі процедури дійсно потребують значної кількості часу на дослідження та підготовку до конкурсу.

При цьому зауважу, що навіть завершення конкурсу та обрання переможця зовсім не означають передачі активів «Моршинської» в управління. Це лише проміжний етап на шляху до укладення договору — моменту, який може взагалі не відбутися. Що, власне, і зазначає в офіційних роз’ясненнях [8] АРМА щодо строків проведення конкурсу: йдеться лише про строк прийому документів від потенційних управителів, а не про час на «укладення угоди».

Ба більше, в АРМА навіть за 2022 рік маємо достатньо випадків, коли вже після завершення всіх бюрократичних процедур договору так і не було укладено. Щоб установити ефективність роботи АРМА залежно від отриманих в управління активів, пропоную порівняти із вищезгаданими активами на розробленій інфографіці.

З наведеної інфографіки можна зробити висновок, що АРМА працює однаково, а саме — завжди неефективно, і це стосується не лише активів «Моршинської». Проведені конкурси не мають будь-якого кінцевого результату, адже договорів на управління досі не укладено, відповідно, збереження майна не здійснюється. Тому актив псується, розкрадається чи продовжує працювати на власника, що особливо дивно, коли це репрезентанти країни-агресорки.

Зрозуміло, що охочих використати природну неефективність АРМА у своїх цілях і зараз немало, а надалі буде більше, бо інституційна слабкість АРМА — не менша проблема, ніж його непрозорість.

Тривале зволікання з укладанням договору з кожним днем призводить до дедалі більших збитків. Як, наприклад, із компанією «Вінницяпобутхім», де через відключення з листопада 2022 року електроенергії 1,5 тис. тонн сировини та готової продукції стали непридатними [9] для використання. Найбільш сумно і показово те, що ми про ці потенційні проблеми з наданням житлово-комунальних послуг підприємству завчасно попереджали [7] органи влади.

В одному з попередніх текстів [10] я зазначав, що ідеальним варіантом є не ліквідація АРМА, а просто зміна неефективних керівників на нових доброчесних професіоналів. І Нацагентство покаже зовсім інші результати. Перемовини про долю АРМА ведуть уже близько місяця, не дуже широке коло осіб намагається погодити концепцію. Зрештою, офіс президента зайняв позицію — ліквідувати (частково чи повністю, наразі незрозуміло). Частина стейкхолдерів просто приєдналися до рішення команди гаранта, хоча перезапуск органу — більш оптимальний варіант. Але за будь-яких обставин ті люди, які нині керують АРМА, мають бути вигнані з відомства з «вовчим білетом». Чому? Пояснюємо.

Фактів, які доводять, що нинішнє керівництво неефективно управляє АРМА, чимало. Непрозорість, бізнес-заангажованість (передача арештованих активів в управління добре знайомим керівництву компаніям), навіть значні втрати під час продажу арештованого майна, в процесі якого використовували нікому не відому товарну біржу, що приховувала інформацію про торги.

Тепер розповімо про те, як ці керівники нарахували собі зарплати під кінець воєнного 2022 року. Зрозуміло, коли ефективність праці вражає, то нарахування премій і бонусів — нормальна практика. Але в нашому випадку маємо зовсім протилежний кейс. У відповідь на запит щодо виплачених заробітних плат в АРМА за останні місяці 2022 року маємо таку інформацію. Відразу попередимо, що в інфографіці відсутній тимчасовий виконувач обов’язків голови АРМА Дмитро Жоравович, оскільки зарплату він отримує як керівник територіального управління в Харкові. А звідти надіслали дещо неповну відповідь. Особисте повідомлення у месенджері з нашим проханням розповісти про зарплату у листопаді-грудні 2022 року Жоравович проігнорував.

Конкурси на пошук управителя проводяться АРМА вкрай повільно і неефективно, а також абсолютно непрозоро (сама процедура фізичного перегляду документації, поданої компаніями-претендентами, відбувається за зачиненими дверима). Це, власне, й додає охочим «усе переграти» азарту.

І наостанок. Уже давно реалізовано ідею «обрізати» територіальні управління, не віддаючи туди реальних повноважень для здійснення покладених законом на АРМА функцій. Нехай так, своєрідне політичне рішення. Хоча цього і не підтримуємо. Однак за скороченням фактичного функціоналу цих управлінь почалося перекидання грошей із регіонів у центральний апарат. Тепер зрозуміло, навіщо, — щоб нарахувати собі 100–150% надбавок, нічого не роблячи в центральному офісі АРМА. При цьому ж триває конкурс на обрання постійного голови Нацагентства, де до наступного етапу пройшов і нинішній т.в.о. голови Жоравович, а також інші особи, серед яких очільник одного з територіальних управлінь Станіслав Серьогін. І як ви вважаєте, що придумали в центральному апараті? За два дні до проведення тестувань відкрити дисциплінарне провадження проти Серьогіна, звісно, за рішенням Жоравовича. Очолив цю комісію Антон Чубенко, який є вкрай лояльним до нинішнього поки ще голови АРМА.

Угорі: колаж ZN.UA

«Аргумент» [11]

На цю тему: