Чому неефективна АРМА

Версия для печати

Після повномасштабного вторгення АРМА перетворилася на найбільший в Україні холдинг різноманітних, у томі числі і підсанкційних, активів вартістю більше $1,5 млрд. Попри це агентство не може ефективно ними управляти, зокрема і через законодавство, яке зобов'язує управителя узгоджувати свої дії з власниками, які перебувають під санкціями. Чому так відбувається і що з цим робити БЦ запитав у тимчасово виконуючого обов’язків Агентства з розшуку та менеджменту активів Дмитра Жоравовича.

Інтерв’ю публікує видання Цензор.НЕТ.

В кінці лютого голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія озвучив ідею, що Нацагентство з розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА) доцільно закрити, водночас арештовані активи передати Фонду держмайна.

На початку березня доля АРМА обговорювалася в Офісі президента, зокрема і кадрові рішення.

В інтерв'ю LIGA.net голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев підтвердив, що Верховна Рада збирається ліквідувати АРМА.

За його словами, основна претензія до цього органу – непрозора реалізація майна. Після ліквідації АРМА його функції віддадуть Фонду державного майна, який почне реалізовувати майно через Прозорро.Продажі.

Після повномасштабного вторгення АРМА перетворилася на найбільший в Україні холдинг різноманітних, у томі числі і підсанкційних, активів вартістю більше $1,5 млрд.

Попри це агентство не може ефективно ними управляти, зокрема і через законодавство, яке зобов'язує управителя узгоджувати свої дії з власниками, які перебувають під санкціями.

Чому так відбувається і що з цим робити БЦ запитав у тимчасово виконуючого обов’язків Агентства з розшуку та менеджменту активів Дмитра Жоравовича.

- На початку березня в Офісі президента вирішувалось питання, що буде з АРМА далі, ніби мова йшла про переформатування агентства. Вам щось про це відомо?

- Ніяких офіційний повідомлень з цього приводу ми не отримували, лише інформація зі ЗМІ. АРМА дійсно потребує важливих інституційних змін, насамперед комплексної реформи законодавства.

- Давід Арахамія (голова фракції "Слуги народу" у ВР) зробив заяву, що АРМА треба взагалі ліквідувати, а з ваших слів, щоб покращити функціонування АРМА, Верховна Рада має внести певні зміни в законодавство.

- Часто можна почути, що АРМА неефективне, бо не дає раду конфіскованим російським активам, і тому його треба переформатувати, ліквідувати і таке інше. Але правда в тому, що Агентство на практиці взагалі не управляє конфіскованими активами. Нам не передавали ще жодного підсанкційного об’єкта, який вже було стягнуто на користь держави. Цілком закономірно, щоб такі активи потрапляли до Фонду держмайна, оскільки після стягнення вони вже належать державі, а держвласністю управляє саме Фонд.

АРМА розпоряджається арештованими активами, які до вироку суду залишаються приватною власністю. Залежно від рішення суду, ми можемо або продати майно, або знайти для нього тимчасового управителя. По реалізації у нас рекордні показники за минулий рік – отримано майже 1 мільярд гривень. Щодо пошуку управителів, вже відібрано компанії для підприємств національного масштабу, зокрема для "Аероку", "Вінницяпобутхім", "Моршинської". При цьому відбір управителів є досить тривалим процесом, ми не можемо автоматично виставляти активи на конкурс, як тільки отримуємо від суду ухвалу, – треба зібрати й проаналізувати інформацію, оглянути активи, вирішити проблеми, якщо встановлено певні невідповідності, і тільки потім оголосити конкурс, обрати управителя, провести оцінку активу, укласти договір і нарешті передати арештований об’єкт у користування.

У частині роботи з підсанкційними активами наша компетенція полягає у розшуку власності осіб, які потрапили під санкції РНБО, за запитами Мін’юсту. І ми ефективно виконуємо це завдання, опрацювавши вже понад 4 тисячі таких запитів.

Від того, що АРМА ліквідують, аж ніяк не зникне проблема управління арештованими корпоративними правами, вирішення якої ми пропонуємо вже кілька років, проблема реєстрації права управління чи належного планування процесу передачі арештованих активів в управління. Все це об’єктивні інституційні недоліки і жодна ліквідація чи перерозподіл функцій їх не усунуть.

- Якось збіглося в часі заяви Арахамії про ліквідацію АРМА та конкурс на управителя корпоративними правами IDS російського бізнесмена Михайла Фрідмана. Раніше Арахамія був першою людиною, що закинула ідею про докапіталізацію "Альфа Банку" Фрідмана на $1 млрд.

- АРМА працює з активами, що нам передаються за ухвалою суду. І в цій ухвалі, як правило, не зазначено, хто є власник майна - Фрідман чи Медведчук. Власниками є фігуранти кримінальних справ і ними займаються правоохоронні органи.

- Процитую вислів Арахамії, що АРМА перетворилась на "такий міжсобойчик, де багато арештованих активів і все непрозоро". Як зрозуміти таку заяву високопосадовця?

- АРМА виконує декілька функцій. По-перше, це розшук активів. Тут ми співпрацюємо з правоохоронними органами. І цей напрям діяльності взагалі не може бути відкритий для громадськості, окрім даних про загальні показники роботи, механізми та інструменти. Всі звернення правоохоронців супроводжуються грифом ДСК (Для службового користування) і ми не можемо розголошувати таємницю слідства. Інший напрямок – менеджмент активів. Ми отримуємо ухвалу суду (про передачу під управління АРМА), робимо аналіз, огляд, потім оголошуємо конкурс. Всі конкурси є відкритими, є дані на нашому вебсайті. З цього року ми почали співпрацювати з Prozorro, вони нам надали окремий розділ на своєму сайті і ми там дублюємо всю інформацію про наші конкурси.

Крім того, АРМА веде реєстр арештованих активів. Цього року ми ввели його у повноцінну промислову експлуатацію. В системі є дані з реєстру судових рішень, передбачена інтеграція з системою виконавчих проваджень, системою Офісу Генерального прокурора. Після поновлення доступу до відкритої частини реєстру, який було обмежено у зв’язку з воєнним станом, у громадськості з’явиться ще один інструмент для моніторингу процесу управління активами.

- Повертаючись до конкурсу з управління правами IDSGroup, виробника мінеральних вод. Чому суд арештував лише корпоративні права частини підприємств. Чому він не арештував цілісний майновий комплекс?

- Ми не є стороною кримінального провадження, ми не можемо клопотати про арешт на те чи інше майно. Це право правоохоронних органів, вони звертаються щодо накладання арешту. І потім мають право, не обов’язок, за власною ініціативою звернутись до суду з клопотанням передати ці активи нам в управління. Звісно, передача в управління цілісного майнового комплексу, тобто землі, виробничих потужностей, а не лише корпоративних прав, значно б підвищила шанси на ефективне розпорядження цими активами, але АРМА отримало тільки корправа.

Хочу зазначити, що стосовно деяких активів IDS Group, наприклад корпоративних прав "Миргородського заводу мінеральних вод", ми конкурс не оголошували, так як в судовій ухвалі не визначено, яким шляхом ми маємо управляти цим активом: шляхом реалізації чи шляхом пошуку управителя. На частину – акції ПрАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи", корпоративні права "Моршинського заводу мінеральних вод" - ми оголосили конкурс.

Строк прийому документів завершився 22 лютого. Загалом 10 учасників подали документи, 9 з яких надіслали свої пропозиції у визначений для цього строк та 1 компанія - після закінчення дедлайну. Наразі переможцем конкурсу визначено ТОВ "Карпатські мінеральні води".

- Ще була до вас претензія від Томаша Фіали, який також хотів взяти участь в конкурсі, що АРМА надала охочим лише дев’ять діб, щоб ознайомитись з документами, підготувати свою пропозицію, скласти фінансовий план. Чому тільки дев’ять діб, а не двадцять, наприклад?

- Якщо громадськості здається, що ми повільно працюємо, нам дорікають: "Чому ви ставите термін прийому документів на місяць?". Коли підприємцям замало часу на підготовку, вони скаржаться на стислі строки. На жаль, всім не вгодиш. Але варто зазначити, що оскільки однією з вимог до учасників конкурсного відбору є наявність досвіду управління активами за відповідним профілем, компанії мають розуміти специфіку даного ринку, знати його основних гравців, тенденції розвитку, а отже, формування програми управління таким бізнесом не має бути для них проблемою. Тим більше, що в цьому випадку не йде мова про необхідність аналізувати стан майнових комплексів та виробничу базу конкретних підприємств, адже вони не є об’єктами майбутнього управління. Зрештою, 9 учасників, серед яких є лідери ринку, вчасно подали пакети документів, для них строк не став проблемою.

- Як управитель на активи IDS може зберігати вартість активу, забезпечувати дохід державі, якщо він всі свої дії має погоджувати з власником акцій?

- Такою є норма закону, власник повинен узгоджувати дії управителя при прийнятті рішень на загальних зборах учасників товариства.

- Яким чином управитель може для себе заробити, якщо власник умовний IDS, може заблокувати всі рішення?

- В тому й річ, що ефективне управління арештованими корпоративними правами наразі фактично заблоковане законом. Змінити ситуацію можна лише шляхом внесення змін. Разом з тим, ми маємо виконувати ухвалу суду. Якщо в ній вказано, що АРМА зобов’язане шукати для активу управителя на конкурсі, ми повинні це робити.

- А як ви перевіряєте, що управитель насправді не пов’язаний з власником, у якого арештовують майно?

- Ми маємо доступ до відповідних реєстрів, можемо зробити запити до уповноважених органів.

- Вони можуть бути формально непов’язані, але насправді пов’язані. Чи були у вас випадки, коли ви помилялись за цим критерієм?

- Не помиляється лише той, хто нічого не робить.

- Чи є відповідальність, кримінальна чи адміністративна, для управителя, якщо буде доведена його змова з власниками акцій? Можуть люди зустрітися в офісі чи ресторані, домовитись.

- Питання до правоохоронних органів. Це прописано в наших нормативних актах і ми маємо слідкувати, щоб управитель не був пов’язаний з фігурантами кримінальних проваджень.

-До АРМА були передані корпоративні права облгазів Дмитра Фірташа, вони передані в управління "Черноморнафтогазу". В кількох було змінено наглядову раду, правління, чому вони не погоджували свої дії з власниками акцій?

- Вони не повинні були погоджувати. Різна процедура передачі в управління. Ми з вами обговорили процедуру, в рамках якої АРМА визначає управителя через публічний конкурс. Практика довела, що цей механізм є вразливим у випадках з арештованими об’єктами критичної інфраструктури, оборонними підприємствами або іншими стратегічними активами, коли існують ризики збоїв у їх роботі. За таких умов неприпустимо вдаватися до тривалих конкурсних процедур, які у підсумку не гарантують обрання управителя з приватного сектору, котрий зможе швидко налагодити роботу активу й інвестувати в нього значні ресурси. Збереження стратегічних активів у ризикових ситуаціях може гарантувати тільки держава. Тому наш закон передбачає ще один механізм, коли зазначені підприємства за пропозицією АРМА передаються урядом в управління профільним державним компаніям, без конкурсу, на основі відповідного розпорядження Кабміну. І от в таких випадках управитель арештованими корпоративними правами не має погоджувати свої рішення з власником.

Зараз у Верховній раді зареєстровано два законопроєкти, що пропонують змінити норму стосовно управління корправами, акціями чи паями. Є проєкт економічного комітету, другий – ініціатива антикорупційного комітету. В обидвох є норми, які змінюють це деструктивне положення нашого закону. Але є моменти, які дублюються, тому мені здається, законопроєкти доцільно об’єднати. І доповнити ще деякими важливими для АРМА положеннями. По-перше, треба вирішити проблему реєстрації права управління. Після того, як нам надходить судова ухвала ми повинні зареєструвати право управління у відповідному реєстрі, часто суд нас зобов’язує до цього безпосередньо в тексті ухвали. Якщо це нерухомість, то в реєстрі речових прав на нерухоме майно, якщо рухоме майно, наприклад транспорт, – у реєстрі транспортних засобів. Мін’юст вважає, що АРМА не повинне реєструвати за собою це право, оскільки воно є майновим, а не речовим, так як у нас немає права власності на активи. Однак, щоб ми могли укласти нотаріально посвідчений договір з управителем нерухомого майна, за АРМА має бути зареєстроване право на укладення такого договору. Цю проблему варто чітко врегулювати в законодавстві. Інше питання - планування передачі активів в управління. Ідея полягає в тому, щоб правоохоронці перед тим, як передавати нам певні активи, консультувалися з нами, чи маємо ми можливості для належного управління такими активами. Тоді нам не передаватимуть те, чим взагалі неможливо управляти. Наприклад, недобудову.

- Чи банки.

- Банками можна управляти. Треба насамперед врегулювати управління корпоративними правами банків, щоб у відібраного на конкурсі управителя була змога повноцінно управляти ними. Коли ми отримуємо в управління, наприклад, нерухомість банку, ми можемо знайти управителя, який зробить там, скажімо, магазин, але в цьому випадку може постраждати банківська система. Тут необхідно дотримуватись певних обмежень.

- У вас був випадок, коли ПінБанк і Форвард Банк були передані вам в управління і потім сильно втратили в активах. Обидва зараз знаходиться в стадії ліквідації. Звинувачують АРМА.

- Це безпідставні закиди. Йдеться про незалежні обставини – факт арешту і передачі нам в управління і факт того, що економічна діяльність банків велася неефективно, у зв’язку з чим вони стали неплатоспроможними.

- Тобто ви не ознайомилися з активом, що вам передали в управління?

- Ми ознайомились із тією інформацією, яку змогли зібрати і яка нам була доступна до моменту ліквідації. Якщо хтось вважає, що разом з активом нам передають і всю необхідну інформацію про нього, то це хибне припущення. У нас є лише дані з кількох сторінок ухвали, все інше потрібно зібрати і проаналізувати. Зрозуміло, що найбільше важливої інформації є в самого власника активу, але так само очевидно, що він її добровільно не надасть.

- Миколаївський глиноземний завод переданий вам в управління. Раніше підприємство виробляло на експорт продукцію, з якої виготовлялась російська зброя. Зараз хтось контролює, чим вони там займаються?

- Це все залежить від того, як виписана судова ухвала. Якщо вона правильно виписана, то передусім має бути заборона власнику відчужувати, розпоряджатися та користуватися активом. Якщо, до прикладу, є заборона розпоряджатися, але обмеження щодо користування відсутні, то власник спокійно може продовжувати використовувати арештований об’єкт, і ми ніколи не знайдемо управителя в такій ситуації.

- Чи часто з вашої практики суди ухвалюють такі недолугі рішення?

- На жаль, доволі часто накладаються неповні арешти, коли немає однієї або відразу кількох заборон для власника (відчуження, користування, розпорядження). А якщо власнику дозволено користуватися арештованим активом, то, відповідно, наш управитель такого права не має. Тоді як управління за визначенням поєднує володіння, користування та розпорядження. Отже, таких конструкцій взагалі не повинно бути. Чи, наприклад, коли арештовано певне підприємство як цілісний майновий комплекс, проте на окремі складові – земельну ділянку, комунікації, виробниче обладнання – арешт не накладено. Або не визначено (чи визначено некоректно) шлях управління активом, тобто судом не вказано, що саме робити з майном – продавати чи передавати управителю. Це якраз ті проблеми, які ми хочемо вирішити на етапі планування. Аби ще до того, як буде винесена ухвала суду, ми зрозуміли, чи зможемо управляти активом у той чи інший спосіб. Ми не хочемо брати участь в ухваленні рішення про накладання арешту. Арешт можна накласти на все що завгодно. Але потрібно зважати на те, що не всім можна управляти, варто брати до уваги наші повноваження. І саме в цій частині ми хочемо бути учасником кримінального провадження. Сьогодні ж всі ці рішення, за окремими винятками, приймаються без нас, і це призводить до передачі АРМА сотень і тисяч активів, з якими нічого не можна вдіяти за допомогою наявних інструментів.

- У випадку Миколаївського глиноземного там всі обмеження накладені?

- Тут інша проблема, про яку я вже говорив, - нам передано тільки корпоративні права Миколаївського глиноземного заводу.

- Тобто фактично власник може далі управляти цим майном?

- Я не можу зробити такого висновку, оскільки майно підприємства нам не передавалося, його доля мені достеменно не відома.

- А Глухівський кар’єр кварцитів? Продукція якого також використовувалася для виробництва російської зброї.

- По Глухівському теж не обійшлося без проблем. Нам його передали, ми оглянули майно і з’ясували, що частину комплексу не арештовано. Звернулися до правоохоронців, які виправили ситуацію. Потім оголосили конкурс і обрали управителя з двох претендентів.

- Це той випадок, де ви помилились, обрали близького до власника управителя?

- У нас не було даних про пов’язаність переможця конкурсу, ПрАТ "Бластко", із власником кар’єру. Згодом відібрана компанія все одно відмовилась від укладення договору, мотивуючи своє рішення перспективою націоналізації активу, який було внесено до санкційного списку. Крім того, підприємство знаходиться всього за декілька десятків кілометрів від кордону з рф, ця територія час від часу потрапляє під ворожі обстріли. Нещодавно ми оголосили повторний конкурс, але ніхто не подав документи.

- Чи вдалось вам реалізувати розкішну яхту Віктора Медведчука? Що з нею відбувається?

- Яхта передана нам для реалізації на торгах. Відповідна ухвала українського суду пройшла процедуру визнання судом у Хорватії, де цю яхту було арештовано. У листопаді минулого року наші співробітники виїжджали на огляд цього судна.

Для того, щоб продати яхту, потрібні зміни до нормативно-правових актів, які регулюють порядок реалізації арештованих активів, оскільки ситуація, коли майно фізично знаходиться за кордоном, є безпрецедентною. Ми розробили такі зміни, наразі документ погоджується, зокрема Мінфіном, Мінекономіки та Мін’юстом. Він передбачає, що АРМА має право обрати майданчик для реалізації за межами України та укласти з ним договір для продажу яхти.

Але Мін’юст надав свої заперечення, нібито реалізація цього судна може порушити права громадянина України Медведчука. Вважає, що є корупційні ризики. Тож зараз працюємо над пошуком оптимальних рішень. А тим часом налагоджуємо комунікацію з провідними міжнародними аукціонами, які спеціалізуються на продажу елітних яхт.

- Скільки коштує ця яхта?

- За інформацією з відкритих джерел, її приблизна вартість сягає $200 млн. Але перед продажем необхідно провести оцінку цього майна. Відповідне завдання лягає на майданчик, який АРМА обиратиме у разі внесення змін до нормативно-правових актів.

Реалізатор, як зазначалось, буде іноземним, бо ті майданчики, що діють на території України, не можуть реалізувати майно за межами України. Яхта "прописана" у юрисдикції США. Тому доцільно обирати майданчик, що працює в цій юрисдикції, тому що після продажу яхти майбутній власник має оформлювати установчі документи.

Ми проводили перемовини з аукціонами США, Великобританії, Монако, взявши за основу ті умови, за якими вони працюють. Наші майданчики не можуть отримати (винагороду від продажу) більше 500 тис. грн. Але ж ми всі розуміємо, що за яхту вартістю $200 млн жоден реалізатор за кордоном не візьме 500 тис. грн. Вони хочуть 5-10% від вартості реалізації.

- А ТРЦ "Океан Плаза", яка нібито може бути націоналізована, у вас зберігаються корпоративні права?

- Ми не займаємось зберіганням корпоративних прав, ми маємо знайти управителя. Спочатку нам передали 100% прав, потім цей арешт було знято. Зараз у нас в управлінні перебуває приблизно 2/3 корпоративних прав цієї компанії. Нещодавно Арахамія заявив, що цей об’єкт буде націоналізовано, тобто стягнуто на користь держави в рамках санкційного механізму. Це означає, що після подачі Мін’юстом заяви до ВАКСу, суд може стягнути ці активи і вони стануть державною власністю.

- А як вам тоді шукати управителя, якщо в будь-який момент може бути скасований арешт та майно повернеться попередньому власнику?

- Це лише один із безлічі ризиків, які ускладнюють управління арештованими активами. АРМА не магазин. Всі активи, що нам передаються, токсичні, мають якесь обтяження. Якщо скасовується арешт, ми зобов’язані у десятиденний термін передати актив власнику. Це стосується нерухомого, рухомого майна, грошових коштів, які перебувають у нас в управлінні.

- Така ситуація унеможливлює ефективне управління?

- Я б сказав ускладнює, а не унеможливлює. Адже у нас є чимало позитивних прикладів: нерухомість групи АІС, "труба Медведчука", облгази, заправки Glusco…

- Це одразу було передано профільному управителю, фактично пройшло повз вас.

- Зовсім ні. Ми звертались до Кабміну, готували документи, укладали договори, тепер контролюємо ефективність управління. Є ще приклад лабораторії в Межигір’ї, де АРМА вирішило проблему, що тягнулась багато років. Ми знайшли ефективного управителя. Підходить до фіналу наша спільна робота з правоохоронними органами, Кабміном з приводу того, щоб створити там парк-пам’ятку загальнодержавного значення. Для всього Межигір’я було складно знайти управителя, тому що це місце потребує більше витрат, аніж здатне створювати доходів. Там важко робити прибутковий бізнес і водночас залишати територію відкритою і доступною для всіх громадян.

- Там ніби був комендант, брали гроші за відвідування…

- Так, там є громадська організація, якій частину майна колись було передано на відповідальне зберігання. Це було рішення правоохоронців, АРМА з цією організацією не має жодних договорів. Власне, ця ситуація з відсутністю законного управителя і стала рушієм ідеї зі створенням парку. Вже проведено всю технічну роботу, інвентаризацію, виготовлені технічні паспорти, це питання зараз опрацьовується на рівні Кабміну та Офісу Президента. Зі свого боку, АРМА виконало всі поставлені завдання. Оскільки частина майна в Межигір’ї вже стягнута за рішенням ВАКСу, зараз відбувається реєстрація прав за державою. На деяке майно колишньої резиденції ми знайшли управителя, йдеться про лабораторію з контролю якості лікарських засобів, якою сьогодні ефективно управляє державне підприємство. Воно не тільки забезпечило збереження та відновлення активу після тривалого простою, але й в рази збільшило надходження до бюджету за останній час.

- Чи правильно я розумію, що якщо мова йде про арешт корпоративних прав, то арешт можна вважати формальним? Наприклад, гендиректор IDSGroup коментував, що наклали арешт, але це ніяк на їхній діяльності не позначиться.

- Не позначиться, бо арешт не накладено на майно підприємств. Арешт корпоративних прав не є формальним, адже обмежує дії власника щодо них. При цьому більш ефективно арештовувати не тільки на корправа, але й на майно, щоб мати можливість управляти всім бізнесом. Ми намагаємося постійно інформувати правоохоронні органи про доцільність та переваги такого підходу, пишемо листи про те, що арешт і передача нам майна разом з корпоративними правами сприятиме більш ефективному управлінню.

- Тобто складається враження, що у вас немає чітких підзаконних актів, тобто кожного разу з кожним активом правоохоронці самі приймають рішення, яке клопотання до суду їм надавати, а суд в свою чергу також може прийняти рішення, яке лише частково арештовує актив.

- Це тільки зайвий раз підтверджує, наскільки перезрілою є необхідність повноцінного залучення АРМА до прийняття рішень про передачу нам активів. Правоохоронці керуються КПК та своїм досвідом, але управляти активами доводиться нам, а не їм, тож вкрай важливо враховувати і наш професійний досвід. Це врахування має бути обов’язковим, системним і постійним, а не зводитись до разових актів доброї волі слідчого чи судді.

- Що виробите з такими активами? Який обсяг у АРМА неліквідних активів з загального обсягу?

- Таких випадків дуже багато. Є автомобілі з "перебитими" номерами, об’єкти незавершеного будівництва, некомплектні активи, наприклад зовнішні блоки кондиціонування без внутрішніх, скошені посіви зернових, сировина із закінченим терміном придатності і т. д. Подібними активами неможливо ефективно управляти. В деяких ситуаціях, коли суд зобов’язує нас передати актив управителю, але це об’єктивно неможливо, ми звертаємося до органу досудового розслідування щодо повторної передачі нам цього активу, але вже для реалізації на торгах. Якщо арештоване майно взагалі не перебуває у цивільному обороті або має іншу специфіку, єдиний вихід полягає у зміні нормативно-правової бази, і ми теж активно цим займаємось.

-Вам було передано близько 20 000 білоруських товарних вагонів, де вони?

- Вони ефективно працюють на державу. Їх використовує Укрзалізниця, якій вагони передано на відповідальне зберігання до того часу, поки АРМА не обере управителя на конкурсі.

- Вона має право їх експлуатувати?

- Так, УЗ є відповідальним зберігачем з правом експлуатації. Укрзалізниця розпоряджається цими активами та отримує від них прибуток, який у минулому році склав понад 1,3 млрд грн. Загалом призначення відповідального зберігача для арештованих активів є вдалою практикою, оскільки майно не простоює, поки тривають підготовчі і конкурсні процедури. В нас є ідея закріпити цей механізм на рівні закону.

- У вас також є право реалізувати активи, що втрачають свою цінність, щоб зберігати у грошовому еквіваленті, ви за них купували ОВДП? На яку суму?

- Якщо суд визначить, що ми повинні продати майно, АРМА передає відповідний актив реалізатору, якого обирає на відкритому конкурсі. Обраний майданчик продає майно, а кошти потрапляють на депозитний рахунок Агентства, де також розміщуються арештовані грошові кошти. Весною 2022 року були ухвалені законодавчі зміни, завдяки яким ми отримали право купувати військові облігації за рахунок депозитних коштів. З моменту втілення норми в життя ми придбали облігацій на більш ніж 1,2 млрд грн. Ці кошти спрямовуються на оборонні потреби держави.

Завдяки тому, що під час воєнного стану ми реалізували арештоване майно на рекордну суму, на наших депозитних рахунках накопичено великі суми – 1,3-1,5 млрд грн. На ці кошти постійно нараховують відсотки. Минулого року було нараховано майже 50 млн грн у вигляді відсотків. Все це ресурс для фінансування Збройних Сил. Але якщо арешт буде скасовано або з’явиться рішення про конфіскацію, то власник або держава отримує і грошові кошти, і відсотки. Якщо ж за ці кошти придбано військові облігації, власник може отримати або самі облігації, або кошти після їх погашення, або – третій варіант – цінні папери продаються на вторинному ринку, а кошти від продажу повертаються власнику.

- Вам також передано підприємство "Енергомашспецсталь", яке "Росатому" належить. Підприємство знаходиться в Краматорську в Донецькій області. Там дуже вартісне обладнання, яке може бути зруйноване. Чи є у вас можливість його вивезти?

- Така можливість відсутня, у нас немає власних ресурсів та повноважень охороняти активи, страхувати їх чи переміщувати, все це роблять наші управителі або майданчики, які займаються реалізацією майна. А знайти управителя для підсанкційного активу, який знаходиться за декілька десятків кілометрів від лінії фронту, наразі майже нереально. В умовах воєнного стану такі активи можна примусово відчужувати на потреби Міноборони, наприклад.

- А з протидією власників ви стикаєтесь?

- У тій чи іншій формі практично щодня.

- Наприклад, частина обладнання зникає? Вам не передають документи, ви не можете з’ясувати фінансовий стан?

- Чому наші активи зазвичай проблемні? Бо власники всіляко протидіють тому, щоб ми знайшли управителя для їхньої власності. Наприклад, "Вінницяпобутхім" (ТМ "Вухатий нянь", "Сарма"). Ми знайшли управителя, відібрали оцінювача. Для того, щоб коректно визначити оціночну вартість, потрібні документи, яких власники не надають. У правоохоронних органів є далеко не весь перелік документації для оцінки. Крім того, 24 лютого цього року Вінницяобленерго припинило подачу електроенергії підприємству, обґрунтовуючи це тим, що кінцеві власники росіяни, хоча рік до цього там була електроенергія і нікого не бентежили російські бенефіціари. Дивна ситуація. Навіщо вимикати електрику новому управителю – представнику українського бізнесу, який прагне зберегти актив і повернути людям роботу?

- У вас зараз багато активів надходять. Чи є потреба збільшувати штат?

- Збільшення штату є об’єктивною потребою, але ми розуміємо, що під час війни для цього немає можливостей. Нами підготовлено проєкт постанови Кабміну стосовно нашої реорганізації, скорочення трьох територіальних управлінь, щоб за рахунок цього збільшити штат центрального апарату. Для прикладу, після запуску реєстру арештованих активів у промислову експлуатацію нам додатково потрібно фахівці, які вноситимуть до нього інформацію. Протягом дня нам надходить від 300 до 500 ухвал про арешт активів, тоді як одна людина фізично може обробити та внести в реєстр не більше 40 ухвал за день. Якщо в 2021 році нам надійшло 97 ухвал про передачу активів в управління, то за 2022 рік ми отримали вже понад 340 таких ухвал. Фактично втричі збільшилось навантаження на управління менеджменту, на підрозділи з виявлення та розшуку - в 2,5-3 рази, бо, крім активів у межах кримінальних проваджень, АРМА почало розшукувати також підсанкційні активи та майно заборонених політичних партій. У нас дуже багато роботи, і тому нагальним питанням є посилення нашого функціоналу.

Фото: Цензор.НЕТ

«Аргумент»

На цю тему:

• Олександр Лємєнов: Чому розігнати АРМА — це погане рішення
• Як керівництво АРМА обкрадає державу Україна
• "Слуга народу" планує узаконити "дерибан" арештованих російських активів, державу цинічно розкрадають — експерт
• Конфіскація Ocean Plaza через прямий санкційний механізм не була ініційована протягом року